Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" вересня 2026 р. Справа№ 910/12685/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Тищенко О.В.
Горбасенка П.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 17.09.2026
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Черембуд"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2026
повний текст рішення складено 30.01.2026
у справі № 910/12685/25 (суддя Демидов В.О.)
за позовом Керівника Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави,
в особі: Державної екологічної інспекції Карпатського округу
до: 1. Державної служби геології та надр України
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Черембуд"
про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним результатів проведення аукціону, договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами та спеціального дозволу на користування надрами, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Керівник Вижницької окружної прокуратури (прокурор), виступаючи в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Черембуд" (відповідач-2), в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати пункт 7 додатку № 1 наказу Державної служби геології та надр України від 14.08.2023 № 410 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування яким планується виставити на аукціон (електронні торги)" в частині виставлення на аукціон Центральної ділянки Вашківецького родовища піщано-гравійних порід;
- визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Центральної частини Вашківецького родовища піщано-гравійних порід, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20230816-17635 від 05.09.2023;
- визнати недійсним договір від 02.10.2023 № 5\3-23 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід Центральної ділянки Вашківецького родовища, яке знаходиться у Вижницькому районі Чернівецької області та Коломийському районі Івано-Франківської області;
- визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 09.11.2023 № 6754, виданий Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Черембуд" (59210, Чернівецька обл., Вижницький р-н, місто Вашківці, вул. Героїв Майдану, будинок 93, код ЄДРПОУ 42425213).
Позовні вимоги мотивовано тим, що ділянка надр, спеціальний дозвіл на користування якою було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Черембуд", проходить через русло гірської річки Черемош. В той же час висновок з оцінки впливу на довкілля зазначеному товариству уповноважений орган не видавав, що в свою чергу свідчить про те, що рішення і правочини, ухвалені і вчинені в межах спірної процедури надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Черембуд" спеціального дозволу на користування надрами суперечать приписам чинного законодавства, зокрема, Водного кодексу України, відтак підлягають скасуванню/визнанню недійсними.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12685/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
23.12.2025 Господарським судом міста Києва закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2026 у справі № 910/12685/25 позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано пункт 7 додатку № 1 наказу Державної служби геології та надр України від 14.08.2023 № 410 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування яким планується виставити на аукціон (електронні торги)" в частині виставлення на аукціон Центральної ділянки Вашківецького родовища піщано-гравійних порід. Визнано недійсними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Центральної частини Вашківецького родовища піщано-гравійних порід, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20230816-17635 від 05.09.2023. Визнано недійсним договір від 02.10.2023 № 5\3-23 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід Центральної ділянки Вашківецького родовища, яке знаходиться у Вижницькому районі Чернівецької області та Коломийському районі Івано-Франківської області. Визнано недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 09.11.2023 № 6754, виданий Державною службою геології та надр України Товариства з обмеженою відповідальністю "Черембуд" (59210, Чернівецька обл., Вижницький р-н, місто Вашківці, вул. Героїв Майдану, будинок 93, код ЄДРПОУ 42425213). Стягнуто з Державної служби геології та надр України на користь Чернівецької обласної прокуратури 6 056,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання позову. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черембуд" на користь Чернівецької обласної прокуратури 6 056,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання позову.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у спірних правовідносинах надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піщано-гравійних порід, придатних для виробництва гравію і щебеню, мало бути здійснено Державною службою геології та надр України з обов`язковим урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля. Водночас, уповноважений орган не видавав відповідний висновок Товариству з обмеженою відповідальністю "Черембуд", а тому підставними є доводи прокурора про те, що прийняття Державною службою геології та надр України рішення про продаж спеціального дозволу на користування надрами та виставлення його на аукціон відбулося з порушенням вимог природоохоронного законодавства, що мало своїм наслідком неправомірність усієї процедури надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Черембуд" спеціального дозволу на користування надрами.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2026 у справі № 910/12685/25, Товариство з обмеженою відповідальністю "Черембуд" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2026 у справі № 910/12685/25 повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, що є підставою для його скасування.
За доводами скаржника суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність наявності висновку з оцінки впливу на довкілля на стадії включення ділянки надр до переліку для продажу на аукціоні, проведення такого аукціону та укладення договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами. На думку скаржника, вимоги законодавства передбачають обов`язковість здійснення оцінки впливу на довкілля до початку провадження планованої діяльності, а не на стадії набуття права користування надрами. Умовами спірного спеціального дозволу передбачено обов`язок здійснення оцінки впливу на довкілля до початку видобувної діяльності та встановлено заборону її провадження без отримання відповідного висновку, при цьому діяльність з видобутку надр ним не розпочиналась.
Також скаржник вважає безпідставними висновки суду щодо недійсності договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами, оскільки на момент його укладення відсутні обставини, з якими закон пов`язує недійсність правочину. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не встановив у чому саме полягає порушення вимог законодавства при укладенні оспорюваного договору та не визначив норм, яким він суперечить.
Скаржник вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо розташування спірної ділянки надр у межах водоохоронної зони річки Черемош, з огляду на відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів встановлення меж такої зони та їх накладення на відповідну ділянку. Скаржник зазначає, що під час визначення запасів родовища прибережну захисну смугу було виключено, а проектна документація передбачає дотримання встановлених обмежень, у тому числі щодо прибережної захисної смуги та санітарно-захисних зон.
Крім того скаржник вказує на безпідставність висновків місцевого господарського суду про віднесення річки Черемош у спірній частині до категорії гірських річок, оскільки такі висновки зроблені на підставі неналежних доказів та за відсутності нормативно визначених критеріїв для такого віднесення.
Також скаржник вважає, що суд першої інстанції допустив порушення правил предметної юрисдикції, оскільки вимоги про скасування наказу Державної служби геології та надр України та визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами стосуються оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, прийнятих у межах здійснення владних управлінських функцій і підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
До того ж, скаржник посилається на відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави у даній справі, оскільки не доведено факту бездіяльності компетентного органу - Державної екологічної інспекції Карпатського округу, а також не надано доказів відмови цього органу від здійснення захисту відповідних інтересів у судовому порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Постановою Північного апеляційного господарського суду (у складі: головуючий суддя: Крижний О.М., судді: Ткаченко Б.О., Гаврилюк О.М.) від 01.04.2026 у справі № 910/12685/25 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черембуд" задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2026 у даній справі скасовано, та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 17.06.2026 у справі № 910/12685/25 касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у справі № 910/12685/25 скасовано та направлено справу на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.
25.06.2026 матеріали справи № 910/12685/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026, матеріали справи № 910/12685/25 разом з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Черембуд" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Горбасенко П.В., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 справу № 910/12685/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Черембуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2026 прийнято до провадження колегією суддів, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Горбасенко П.В., Тарасенко К.В., та призначено розгляд справи на 27.08.2026.
30.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Державної служби геології та надр України надійшли пояснення у справі, з урахуванням висновків Верховного Суду у даній справі.
У зазначених поясненнях відповідач-1 зазначає, що: на момент виникнення спірних правовідносин у Державної служби геології та надр України не було передбачуваного обов`язку погоджувати рішення щодо номінування на аукціон (електронні торги), з метою надання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, Центральної ділянки Вашківецького родовища, яка розташована на території Вижницького району Чернівецької області та Коломийського району Івано Франківської області; погодження Центральної ділянки Вашківецького родовища, яка виставлена на аукціон (електронні торги) з метою надання спеціального дозволу на видобування корисних копалин не передбачено Кодексом України про надра; електронний аукціон № SUE001-UA20230816-17635, проведено у відповідності з вимогами Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993; особливими умовами виданого спірного спеціального дозволу на відповідача-2 покладені відповідні обмеження щодо видобування корисних копалин (Товариство з обмеженою відповідальністю "Черембуд" не наділене правом на видобування корисних копалин до закінчення процедури оцінки впливу на довкілля, яка провадиться відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»), а у разі встановлення негативного впливу на довкілля, у товариства будуть відсутні законні підстави для видобування корисних копалин; прокурор на момент звернення з позовом, не довів заявленої можливості негативного впливу на довкілля під час діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Черембуд", порушення приписів чинного законодавства, в тому числі, Водного кодексу України, і взагалі здійснення будь-якої іншої діяльності щодо видобування корисних копалин на території Центральної ділянки Вашківецького родовища.
18.08.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Вижницької окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокуратура просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Доводи вказаного відзиву зводяться до наведення аргументів, наведених прокуратурою у позові.
Розпорядженням від 27.08.2026 № 09.1-08/2325/26 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, в зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/12685/25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2026, для розгляду справи № 910/12685/25 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Горбасенко П.В., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2026 справу № 910/12685/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Черембуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2026 прийнято до провадження колегією суддів, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Горбасенко П.В., Тищенко О.В.
27.08.2026 судове засідання у справі № 910/12685/25, не відбулось, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Києві
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2026 у справі № 910/12685/25 розгляд справи призначено на 17.09.2026.
18.08.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Вижницької окружної прокуратури надійшло клопотання про зупинення розгляду господарської справи, в якому прокуратура просить зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Черембуд" на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2026 у справі № 910/12685/25 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/18114/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
Щодо заявленого клопотання суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою 29.07.2026 справу № 910/18114/23 передав на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки колегія суддів у вказаній справі вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів іншої палати, викладеного у постановах від 10.12.2025 у справі № 910/5314/24 та від 27.05.2026 у справі № 910/10893/25 у подібних правовідносинах, зокрема, щодо застосування статті 215 Цивільного кодексу України.
Водночас ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2026 справу № 910/18114/23 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Тобто, на розгляді об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не перебуває вказана справа № 910/18114/23.
Крім того, правовідносини у даній справі № 910/12685/25 та у справі № 910/18114/23, з огляду на підстави позовів у вказаних справах (у справі № 910/12685/25 - статті 203, 215 Цивільного кодексу України, статті 81, 87 - 89 Водного кодексу України, а у справі № 910/18114/23 - статті 203, 215 Цивільного кодексу України та стаття 36 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання").
Враховуючи викладене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для зупинення апеляційного провадження у даній справі на підставі приписів пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України та, відповідно, відсутні підстави для задоволення відповідного клопотання прокуратури.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черембуд" слід задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2026 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові, з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно було встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до пункту 7 додатку № 1 наказу Державної служби геології та надр України № 410 від 14.08.2023 родовище корисних копалин - Центральна ділянка Вашківецького родовища піщано-гравійної породи, що розташована у межах Вижницького району Чернівецької області та Коломийського району Івано-Франківської області, включене до переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами.
Програмою робіт з видобування корисних копалин гравійно-піщаних порід, що є додатком № 2 до наказу, передбачено підготовку родовища до промислової розробки, зокрема, проходка в`їзних, розрізних траншей та утворення площадок першочергової відробки, проходження гірничих виробок, спорудження кар`єру (розробка відкритим способом), а також промислова розробка родовища (видобування).
Інформацію про лот "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Центральна ділянка Вашківецького родовища гравійно-піщаної породи" розміщено в електронній торговій системі через електронний майданчик Товариства з обмеженої відповідальністю "Українська енергетична біржа".
05.09.2023 відбувся аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піщано-гравійних порід Центральної ділянки Вашківецького родовища піщано-гравійної породи, яке розташоване на території Вижницького району Чернівецької області та на території Коломийського району Івано-Франківської області.
За результатами проведеного 05.09.2023 аукціону з продажу вказаного спеціального дозволу переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальність "Черембуд" з ціновою пропозицією 20 000 100,00 грн.
02.10.2023 між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальність "Черембуд" укладено договір № 5/3-23 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід Центральної ділянки Вашківецького родовища, яка знаходиться у Вижницькому районі Чернівецької області та Коломийському районі Івано-Франківської області.
На виконання умов вказаного договору, Державною службою геології та надр України 09.11.2023 видано Товариству з обмеженою відповідальність "Черембуд" спеціальний дозвіл на користування надрами № 6754 (надалі - спеціальний дозвіл), з метою видобування корисних копалин, зокрема, видобування піщано-гравійних порід, придатних для виробництва гравію і щебеню, піщана складова придатна у якості компонента в`яжучого щільних силікатних бетонів та для благоустрою, рекультивації та планування.
Згідно з умовами спеціального дозволу (особливі умови надрокористування) до початку видобування Товариство з обмеженою відповідальність "Черембуд" повинно: провести процедуру оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"; не здійснювати видобування корисних копалин, зазначених у дозволі, до закінчення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"; проводити внесення змін до особливих умов дозволу з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля та інші.
Відповідно до даних характеристики, що надавалася під час проведення аукціону з продажу спеціальних дозволів на видобування корисних копалин Вашківецьке родовище розвідане в 1974 році Республіканським проектно-вишукувальним інститутом "Укрколгосппроект". Запаси піщано-гравійних порід, придатних для виробництва гравію для застосування в дорожньому будівництві і виробництві бетону і щебеню із валунів піщано-гравійних порід у кількості 8 088 тис. куб. м. У 1985-1988 роках Правобережною ГРЕ ВГО "Північгеологія" виконана дорозвідка Вашківецького родовища, за результатами робіт якої УкрТКЗ (протокол від 06.12.1988 № 4756) затверджено запаси галечниково-гравійних порід у кількості 7 831 тис. куб. м за категоріями В+С1, у тому числі: В - 2323, С1 - 5508. Однак, у подальшому Вашківецьке родовище не розроблялось. У 2008 році ВК "Геолог" на замовлення ТОВ "Вашківецьке комунальне підприємство" здійснив геолого-економічну оцінку (розподіл запасів) Вашківецького родовища піщано-гравійних сумішей із виділенням зі складу родовища Центральної ділянки в окремий об`єкт користування надрами. Підрахунок запасів у межах Центральної ділянки проведено станом на 01.12.2008 з урахуванням затвердження запасів піщано-гравійних порід Вашківецького родовища УкрТКЗ (протоколи від 29.11.1975 № 3708 та від 06.12.1988 № 4756). З підрахунку запасів при цьому була виключена 50-метрова прибережна захисна смуга р. Черемош. На теперішній час Центральна ділянка Вашківецького родовища сировини піщано-гравійної не розробляється.
Відповідно до інформації, наданою Басейновим управлінням водних ресурсів річок Прут та Сірет у листі від 14.08.2024 № 938/06/2024, враховуючи похил водної поверхні річки Черемош, швидкість течії та літературно-наукові джерела, річка Черемош належить до гірських річок з середнім басейном, а Центральна частина Вашківецького родовища гравійно-піщаних порід, відповідно до наданих її координат знаходиться в руслі річки Черемош та в межах його прибереженої захисної смуги, водоохоронної зони. Інформація щодо розроблення проекту водоохоронної зони річки Черемош в управлінні відсутня.
На запит Вижницької окружної прокуратури працівниками Чернівецького обласного центру з гідрометеорології 09.06.2025 надано відповідь № 9924-1-704/9924-05, відповідно до якої за результатами проведення гідроморфологічного обстеження річки Черемош в межах м. Вашківці, до складу природних донних відкладів на ділянці обстеження входять: галька, гравій, пісок, великі рештки, намул. Русловими формами на даній ділянці річки є острови, осередки, заводі, перекати. Згідно методичних рекомендацій з гідро-морфологічного моніторингу масивів поверхневих вод категорії "Річки" 2021 року, які розробленні Українським гідрометеорологічним інститутом (УкрГМІ) Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної академії наук України, такий склад донних відкладів та руслові форми характерні для гірських річок.
Національною академією наук України 04.08.2025 листом № 72/1229-04.08-2025 повідомлено, що річка Черемош належить до середніх річок, та до категорії гірських річок, територія Центральної ділянки Вашківецького родовища належить до водоохоронної зони р. Черемош. У відповідності з ст.87 Водного кодексу України та "Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" в межах частини Центральної ділянки Вашківецького родовища, що розміщена поза межами земель водного фонду (русла та ПЗС р. Черемош) може бути дозволена добування піску і гравію на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з обласною та міською державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. При цьому допустимість провадження планової діяльності з видобутку корисних копалин повинна бути визначена за результатами процедури оцінки впливу на довкілля. В іншому випадку видобуток корисних копалин в межах водоохоронної зони р. Черемош суперечить Водному кодексу України.
Відповідно до листа департаменту екологічної оцінки Міністерства захисту довкілля та природніх ресурсів України за № 21/21-04/3709-24 від 20.08.2024 матеріали щодо здійснення процедури оцінки впливу на довкілля Товариству з обмеженою відповідальність "Черембуд" стосовно планової діяльності з видобутку піщано-гравійної суміші в руслі річки Черемош на Вашківецькому родовищі у реєстрі відсутні. Отже, висновок з оцінки впливу на довкілля зазначеному суб`єкту господарювання міністерством не видавався.
Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор вказує на те, що річка Черемош є гірською річкою, та видобування піску і гравію в руслі гірської річки Черемош прямо заборонено згідно з приписами Водного кодексу України. До того ж висновок з оцінки впливу на довкілля Товариству з обмеженою відповідальністю "Черембуд", якому видано спеціальний дозвіл на користування надрами, уповноважений орган не видавав. Вказане, на думку прокурора, свідчить про незаконність наказу Державної служби геології та надр України № 410 від 14.08.2023 в частині затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, та як наслідок, неправомірного проведення аукціону та продажу спеціального дозволу на користування надрами.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як зазначалось вище, Керівник Вижницької окружної прокуратури (прокурор) звертаючись з позовом у даній справі задля захисту інтересів держави визначив позивача (особу, в інтересах якої подається позов) - Державну екологічну інспекцію Карпатського округу.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді. Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Конституційний Суд України зазначив, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).
При цьому, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, зокрема, про те, що визначений прокурором орган державної влади (Державна екологічна інспекція Карпатського округу), в особі якого здійснюється представництво інтересів держави у спірних правовідносинах є компетентним, тобто є "належним позивачем" за пред`явленими позовними вимогами.
Водночас, такі висновки суду першої інстанції є помилковими, з огляду на таке.
Частиною 2 статті 2 Цивільного кодексу України визначено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами ж є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що в разі якщо держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, зокрема, у цивільних (господарських) відносинах розглядається як поведінка держави у цих відносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава (зокрема, цивільних, господарських), органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 05.102022 у справі № 922/1830/19).
Водночас Велика Палата Верховного Суду неодноразово висновувала також про те, що за загальним правилом, якщо право державного органу на звернення з відповідним позовом прямо не передбачено законодавством, один орган державної влади не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої. Винятком є компетенційний спір (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17, від 04.12.2019 у справі № 826/6228/17, від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19).
Спеціальним Законом, який регулює гірничі відносини з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорони прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, є Кодекс України про надра.
Стаття 11 Кодексу України про надра містить перелік органів, що здійснюють державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр, визначаючи такими: Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.
Стаття 61 Кодексу України про надра передбачає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснює державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції. Такий орган здійснює в межах своєї компетенції розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, відповідно до методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами.
Стаття 64 Кодексу України про надра приписує, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів серед інших також має право звернутися до особи (юридичної особи), що завдала збитків державі внаслідок порушення законодавства про надра, з претензією про необхідність відшкодування збитків. Якщо така особа (юридична особа) відмовляється відшкодовувати завдані збитки добровільно, відповідний центральний орган виконавчої влади має право звернутися до суду з позовом про стягнення коштів та відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про надра.
Інших підстав для звернення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів до суду з позовом у правовідносинах, урегульованих Кодексом України про надра, не визначено.
Таким чином, з наведених норм Кодексу України про надра слідує, що цей Кодекс взагалі не передбачає права центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів звертатися з позовом до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності інших державних органів у правовідносинах, що виникають у межах процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.
При цьому, приписи пунктів 4, 5 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19 квітня 2017 року (зі змінами), передбачають право Держекоінспекції здійснювати контроль за дотриманням екологічного законодавства та реагувати на порушення такого законодавства відповідними способами у процесі використання надр, а не у межах проходження дозвільної процедури.
Тобто, ні Держекоінспекція України, ні тим більше її територіальні органи не наділені повноваженнями оскаржувати процедурні рішення щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.06.2026 у даній справі № 910/12685/25.
Враховуючи викладене, є помилковими висновки місцевого господарського суду щодо можливості захисту державних інтересів у спірних правовідносинах в особі будь-якого із вказаних органів - Держекоінспекції України чи Держекоінспеції Карпатського округу.
Водночас, як зауважив Верховний Суд у вказаній постанові від 17.06.2026 у справі № 910/12685/25, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 в судовому процесі, зокрема, в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, наведений висновок справедливий і щодо господарського процесу. Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
У постанові від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим з відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала доступ до загальнонародних благ і ресурсів. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема, безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами держави чи територіальної громади у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи в публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор - позивачем в інтересах держави. За відсутності такого механізму звернення до суду захист відповідних публічних інтересів, поновлення колективних прав та інтересів держави, територіальної громади і її членів, захист суспільних інтересів від свавілля органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у значній мірі може стати ілюзорним. Так само відсутність зазначеного механізму може загрожувати недієвістю конституційної вимоги, згідно з якою використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина сьома статті 41 Конституції України). Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц.
Враховуючи викладене, Верховний Суд у постанові від 17.06.2026 у даній справі № 910/12685/25, врахував, що аналіз положень Кодексу України про надра, а також підзаконних нормативно-правових актів, які встановлюють обсяг повноважень інших органів державної влади, що здійснюють державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр дав Верховному Суду підстави для висновку про те, що законодавство не визначає органу, уповноваженого представляти інтереси держави у правовідносинах щодо оскарження процедури надання спеціальних дозволів на користування надрами, а тому прокурор не зобов`язаний здійснювати досудове звернення до Кабінету Міністрів України, Міндовкілля або інших державних органів (органів місцевого самоврядування).
Верховний Суд у постанові від 17.06.2026 у даній справі № 910/12685/25 дійшов висновку про те, що звернення прокурора до суду з позовом у даній справі № 910/12685/25 слід як раз розглядати як таке, що здійснено на захист інтересів держави за відсутності органу державної влади до компетенції якого віднесені повноваження щодо відповідного захисту, а тому помилкове визначення прокурором в якості позивача - Держекоінспеції Карпатського округу жодним чином не впливає на можливість розгляду заявленого позову по суті з ухваленням відповідного рішення за наслідками такого розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Таким чином, враховуючи вказівки Верховного Суду, які викладені у постанові від 17.06.2026 у даній справі № 910/12685/25, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути заявлений позов по суті.
Отже, суд апеляційної інстанції надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо розгляду спору по суті, доводам скаржника та аргументам інших учасників справи, зазначає наступне.
За змістом статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим, або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Підставами для визнання акта незаконним та його скасування є невідповідність такого акта вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта незаконним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор вказує на те, що річка Черемош є гірською річкою, та видобування піску і гравію в руслі гірської річки Черемош прямо заборонено згідно з приписами Водного кодексу України. До того ж висновок з оцінки впливу на довкілля Товариству з обмеженою відповідальністю "Черембуд", якому видано спеціальний дозвіл на користування надрами, уповноважений орган не видавав. Вказане, на думку прокурора, свідчить про незаконність наказу Держгеонадра № 410 від 14.08.2023 в частині затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, та як наслідок, неправомірного проведення аукціону та продажу спеціального дозволу на користування надрами.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Державної служби геології та надр України № 410 від 14.08.2023 затверджено перелік ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, згідно з додатком № 1 до цього наказу.
Відповідно до пункту 7 додатку № 1 наказу родовище корисних копалин - Центральна ділянка Вашківецького родовища піщано-гравійної породи, що розташована у межах Вижницького району Чернівецької області та Коломийського району Івано-Франківської області, включене до переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами.
Програмою робіт з видобування корисних копалин гравійно-піщаних порід, що є додатком № 2 до наказу, передбачено підготовку родовища до промислової розробки, зокрема, проходка в`їзних, розрізних траншей та утворення площадок першочергової відробки, проходження гірничих виробок, спорудження кар`єру (розробка відкритим способом), а також промислова розробка родовища (видобування).
05.09.2023 відбувся аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піщано-гравійних порід Центральної ділянки Вашківецького родовища піщано-гравійної породи, яке розташоване на території Вижницького району Чернівецької області та на території Коломийського району Івано-Франківської області.
За результатами проведеного 05.09.2023 аукціону з продажу вказаного спеціального дозволу переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальність "Черембуд" з ціновою пропозицією 20 000 100,00 грн.
02.10.2023 між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальність "Черембуд" укладено договір № 5/3-23 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід Центральної ділянки Вашківецького родовища, яка знаходиться у Вижницькому районі Чернівецької області та Коломийському районі Івано-Франківської області.
На виконання умов вказаного договору, Державною службою геології та надр України 09.11.2023 видано Товариству з обмеженою відповідальність "Черембуд" спеціальний дозвіл на користування надрами № 6754 (надалі - спеціальний дозвіл), з метою видобування корисних копалин, зокрема, видобування піщано-гравійних порід, придатних для виробництва гравію і щебеню, піщана складова придатна у якості компонента в`яжучого щільних силікатних бетонів та для благоустрою, рекультивації та планування.
Згідно з умовами спеціального дозволу (особливі умови надрокористування) до початку видобування Товариство з обмеженою відповідальність "Черембуд" повинно: провести процедуру оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"; не здійснювати видобування корисних копалин, зазначених у дозволі, до закінчення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"; проводити внесення змін до особливих умов дозволу з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля та інші.
Частиною 1 статті 86 Водного кодексу України передбачено, що на землях водного фонду можуть проводитися роботи, пов`язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, поглибленням дна для забезпечення судноплавства, у тому числі експлуатаційне днопоглиблення (роботи, що проводяться з метою підтримання заданих навігаційних габаритів морських і внутрішніх водних шляхів, акваторій морських портів), видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), розчисткою русел річок, каналів і дна водойм, прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.
Відповідно до статті 87 Водного кодексу України для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.
Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.
На території водоохоронних зон забороняється: 1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів; 2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації; 3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар`єри тощо), а також у потічки.
В окремих випадках у водоохоронній зоні може бути дозволено добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.
Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад зобов`язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.
Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється органами, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 зі змінами та доповненнями в редакції постанови від 21.04.2021 № 411 (надалі - Порядок визначення водоохоронних зон)
Пунктом 2 Порядку визначення водоохоронних зон передбачено, що водоохоронні зони встановлюються для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм. У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88 - 91 Водного кодексу України.
Відповідно до пункту 5 Порядку визначення водоохоронних зон, межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, крім випадків, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, та/або генеральними планами населених пунктів, які розробляються в порядку, визначеному Земельним кодексом України, Законами України "Про землеустрій" і "Про регулювання містобудівної діяльності", зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні.
Назва, склад та зміст проекту землеустрою визначаються замовником з урахуванням характеристик території конкретного об`єкта землеустрою.
Відомості про межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.
Відповідно до пункту 13 Порядку визначення водоохоронних зон, в окремих випадках, коли допустимість провадження планованої діяльності визначена за результатами оцінки впливу на довкілля, у водоохоронній зоні може бути дозволено добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави та у праруслах річок за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, Держгеонадрами та Держводагентством, а на території Автономної Республіки Крим - з органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.
Видобування піску та гравію провадиться на підставі дозволів, що видаються в установленому законодавством порядку.
З наведених правових норм слідує, що чинне національне законодавство не містить прямої заборони щодо видобування корисних копалин у водоохоронних зонах, а навпаки, за результатами оцінки впливу на довкілля, допускає можливість видобування у них піску та гравію, однак виключно за межами земель водного фонду на сухій частині заплави та у праруслах річок та лише за умови відповідного погодження щодо такого видобування з уповноваженими органами та на підставі відповідного спеціального дозволу. Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27.05.2026 у справі № 910/10893/25.
Як свідчать матеріали справи, у спеціальному дозволі Товариству з обмеженою відповідальністю "Черембуд" були встановлені певні обмеження, зокрема, згідно з умовами спеціального дозволу (особливі умови надрокористування) до початку видобування Товариство з обмеженою відповідальність "Черембуд" повинно: провести процедуру оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"; не здійснювати видобування корисних копалин, зазначених у дозволі, до закінчення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"; проводити внесення змін до особливих умов дозволу з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля та інші.
Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що з огляду на вказані вище обмеження спеціального дозволу, Товариству з обмеженою відповідальністю "Черембуд" до закінчення процедури оцінки впливу на довкілля заборонено видобування корисних копалин, а тому у разі встановлення негативного впливу на довкілля, у тому числі, загрози затоплення населених пунктів, тощо, у товариства будуть відсутні законні підстави для видобування піщано-гравійних порід.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що набуте Товариством з обмеженою відповідальністю "Черембуд" право на надрокористування не є безмежним, а навпаки має як нормативно визначені межі, так і ті, що будуть визначені в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля, що в комплексі якраз і спрямовано на те, що б не допустити настання тих негативних наслідків, про які стверджує прокурор у позовній заяві.
Так, оцінка на довкілля проводиться у силу приписів Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", який встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Таким чином, саме відповідна оцінка впливу на довкілля повинна з`ясувати відсутність та/або наявність загроз, про які зазначав прокурор у позові.
За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини належними та допустимими доказами.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18 наголошено, що необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
При цьому одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у порушення вищезазначених процесуальних норм, прокурором не надано належних, допустимих, достовірних і вірогідних доказів того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Черембуд" були розпочаті роботи з видобування корисних копалин за спеціальним дозволом, доказів того, що діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Черембуд" на спірній ділянці спричиняє означені прокурором негативні наслідки для довкілля.
Крім того, суд апеляційної інстанції також враховує, що ділянка, яка надана Товариству з обмеженою відповідальністю "Черембуд" за спеціальним дозволом складає 30,7 га. Товариство з обмеженою відповідальністю "Черембуд", у свою чергу, може здійснювати видобування піщано-гравійних порід за умови дотримання, зокрема, приписів Водного кодексу України, не всієї площі, а тільки в тій частині, що буде відповідати оцінці впливу на довкілля, та не спричинить негативних наслідків.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що часткове включення водоохоронної зони і русла гірської річки Черемош до ділянки надр з наданням спеціального дозволу на видобуток корисних копалин в її межах, саме по собі не свідчить про порушення визначених прокурором норм Водного кодексу України та не є безумовною підставою для визнання незаконними рішень Державної служби геології та надр України та недійсними правочинів, що прийняті/вчинені в межах процедури отримання спеціального дозволу на користування надрами.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах обумовлені законом підстави вважати, що оспорювані наказ, результати електронного аукціону, оспорюваний договір, спеціальний дозвіл є незаконними та суперечать інтересам держави - відсутні, позаяк вони не були доведені прокурором належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами.
Отже, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України).
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення зокрема є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України).
При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, невірно встановив обставини справи, що призвело до прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду у даній справі - скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати
Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) за подачу апеляційної скарги покладаються на прокуратуру.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черембуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2026 у справі № 910/12685/25 - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2026 у справі № 910/12685/25 - скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити.
3. Стягнути з Чернівецької обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02910120, адреса: 58001, Чернівецька область, місто Чернівці, вулиця Мирона Кордуби, будинок 21А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черембуд" (ідентифікаційний код 42425213, адреса: 59210, Чернівецька область, Вижницький район, місто Вашківці, вулиця Героїв Майдану, будинок 93) 14 534,40 грн (чотирнадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири гривні 40 копійок) судового збору за подачу апеляційної скарги.
4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи № 910/12685/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 29.09.2026.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді О.В. Тищенко
П.В. Горбасенко
