Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 200/2159/24
адміністративне провадження № К/990/41772/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2024 (у складі судді Чекменьова Г.А.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025 (у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.) у справі № 200/2159/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати компенсації за соціальні пільги на житлово-комунальні послуги з 01.01.2023 по 01.06.2024;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію за соціальні пільги на житлово-комунальні послуги з 01.01.2023 по 01.06.2024, на зазначений рахунок в установі банку.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що до 31.12.2022 він отримував компенсацію за пільги на житлово-комунальні послуги за адресою домогосподарства: АДРЕСА_1 , відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що були призначені з урахуванням житлової площі та кількості членів родини до введення на території України правового режиму воєнного стану, яка виплачувалась в безготівковій формі на особистий банківський рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», Управлінням праці та соціального захисту населення Маріупольської міської ради. Але з січня 2023 року надходження коштів на відповідний рахунок припинилось.
2. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 01.10.2024, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025, у задоволенні позову відмовив.
3. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Cуду від 15.10.2025 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті та підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу позивача не скористався.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. У справі, яка розглядається, суди встановили, що позивач відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 15.12.2020 має статус учасника бойових дій.
8. До 31.12.2022 позивач користувався пільгами на оплату житлово-комунальних послуг, отримуючи компенсацію за адресою домогосподарства: АДРЕСА_1 , відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що були призначені з урахуванням житлової площі та кількості членів родини (2 дорослих та 2 дітей), яка виплачувалась в безготівковій формі на особистий банківський рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», Управлінням праці та соціального захисту населення Маріупольської міської ради.
9. 07.03.2023 позивач подав заяву № ВЕБ-05001-Ф-С-23-037706 в електронній формі (через особистий кабінет електронних послуг Пенсійного фонду України) щодо поновлення відповідної пільги з перерахунком коштів на банківський рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк».
10. Відповідач листом від 04.04.2023 повідомив позивача те, що у зв`язку з обмеженим доступом до ЕДАРП, з метою актуалізації мігрованих персональних даних в органах Пенсійного фонду України, для поновлення нарахування пільги, необхідно надати відповідну заяву за фактичним місцем проживання.
11. 11.04.2023 позивач подав до Пенсійного фонду України через ЦНАП заяву з додатками про поновлення з 01.01.2023 виплати раніше призначеної пільги на оплату житлово-комунальних послуг.
12. 02.06.2023 позивач направив заяву № ВЕБ-05001-Ф-С-23-120588 в електронній формі (через особистий кабінет електронних послуг Пенсійного фонду України) про повторний розгляд його заяви від 11.04.2023 щодо поновлення та нарахування відповідної пільги з 01.01.2023 як учаснику бойових дій.
13. 15.06.2023 відповідач на заяву позивача від 02.06.2023 надав відповідь відповідно до Закону України «Про звернення громадян», роз`яснивши механізм нарахування пільг. Також відповідач рекомендував позивачу повторно звернутись із заявою про нарахування пільг за місцем його перебування, зазначивши при цьому, що призначення пільг за його зверненням не здійснювалось через відсутність інформації про перелік фактично наданих житлово-комунальних послуг та їх тарифів по м. Маріуполь.
14. 19.12.2023 позивач звернувся до відповідача зі скаргою на бездіяльність щодо нарахування та виплати йому компенсації за соціальні пільги на житлово-комунальні послуги з 01.01.2023.
15. Відповідач на вказаний запит позивача у своїй відповіді від 16.01.2024 зазначив, що справа позивача як отримувача пільг до органів Пенсійного фонду України не передавалась, а інформація, необхідна для призначення пільг, зокрема про склад сім`ї позивача та перелік житлово-комунальних послуг, в органах Пенсійного фонду відсутня. Тому позивачу для призначення пільг рекомендовано звернутись із заявами про внесення відомостей до Реєстру осіб, які мають право на пільги та про надання пільг за зареєстрованим або фактичним місцем проживання.
16. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати компенсації за соціальні пільги на житлово-комунальні послуги з 01.01.2023 по 01.06.2024, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право на отримання пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг пов`язане не лише з наявністю у особи відповідного статусу (в даному випадку - учасник бойових дій), а також з фактичним користуванням цими послугами та наявністю відповідних відомостей про їхню вартість, а оскільки позивач не має можливості ані користуватися комунальними послугами на території міста Маріуполь, ані оплачувати такі послуги, що є умовою для компенсації їх вартості шляхом встановлення відповідної пільги, то дії відповідача є правомірними.
18. Також суди вважали неприйнятними посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 214 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану», оскільки у вказаній постанові зазначено вичерпний перелік отримувачів державної соціальної допомоги, до яких учасники бойових дій не відносились, з умовою проживання на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих, та дана постанова не регулює питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг; та на постанову Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану», оскільки така регулює питання нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану на території адміністративно-територіальних одиниць, де структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад/органи Пенсійного фонду України не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та проведення фінансування, а предметом спору є призначення (поновлення) пільг на оплату житлово-комунальних послуг.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема не застосували до спірних правовідносин положення постанов Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 №№ 214, 215, та не узгодили застосування постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі» з вказаними вище постановами.
Також позивач вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України № 215 від 07.03.2022 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану» та постанови Кабінету Міністрів України № 214 від 07.03.2022 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану».
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
21. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
23. Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
24. Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
25. Законом, що визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них є Закон України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
26. Відповідно до статті 5 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
27. Cтаттею 12 Закону № 3551-XII передбачені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, зокрема учасникам бойових дій надаються такі пільги: 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю); 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання; 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
28. Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України № 373 від 17.04.2019 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі» (у редакції, чинній з 01.01.2023) установлено, що пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються у грошовій безготівковій або готівковій формі до грудня 2022 року включно.
Із січня 2023 року пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються виключно у грошовій готівковій формі органами Пенсійного фонду України.
29. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 № 1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» визначено, що Пенсійний фонд України з 01.12.2022 забезпечує призначення, зокрема пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
30. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 373 від 17.04.2019 затверджено також Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі (далі - Порядок № 373; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
31. Пункт 1 Порядку № 373 визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, та механізм надання громадянам у грошовій формі таких пільг,
Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються щомісяця у грошовій формі (готівковій або безготівковій), на придбання твердого палива і скрапленого газу - один раз на рік у грошовій готівковій формі.
32. Відповідно до пункту 3 Порядку № 373 дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги згідно із Законами України, зокрема «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
33. Пунктом 6 Порядку № 373 передбачено, що на підставі даних Реєстру та інформації, отриманої відповідно до пункту 5 цього Порядку, розраховують щомісяця суму пільги:
- на оплату житлово-комунальних послуг виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім`ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування;
- на придбання твердого палива і скрапленого газу виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, з урахуванням мінімальних норм забезпечення твердим паливом і скрапленим газом та граничних показників їх вартості.
Зазначені розрахунки проводяться:
- структурними підрозділами з питань соціального захисту населення у вересні - листопаді 2022 р. до 25 числа, у грудні 2022 р. до 15 числа;
- органами Пенсійного фонду України - до 25 числа кожного місяця починаючи із січня 2023 року.
Для забезпечення нарахування пільг із січня 2023 року Пенсійним фондом України державне підприємство Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики здійснює міграцію Реєстру станом на 1 січня 2023 року.
34. Враховуючи викладене, право на отримання пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг пов`язане не лише з наявністю у особи відповідного статусу (в даному випадку - учасник бойових дій), а також з фактичним користуванням цими послугами та наявністю відповідних відомостей про їхню вартість.
Цей висновок прямо випливає з компенсаційного характеру зазначеної пільги, яка спрямована не на додаткові грошові виплати особі-пільговику, а на зменшення фактичних витрат такої особи на оплату житлово-комунальних послуг.
35. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що позивач отримував пільги за користування житлово-комунальними послугами в межах норм, встановлених законодавством до 31.12.2022 як учасник бойових дій відповідно до статті 12 Закону № 3551-XII. Однак у спірний період позивач не проживав у місті Маріуполь, територія якого окупована російською федерацією, доказів продовження проживання членів його сім`ї на території міста Маріуполь під час його окупації позивач не надав.
А відтак, позивач не мав можливості користуватися комунальними послугами на території міста Маріуполь та оплачувати такі послуги, що є умовою для компенсації їх вартості шляхом встановлення відповідної пільги.
36. Доводи позивача про необхідність застосування постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 214 є безпідставними, оскільки у вказаній постанові зазначено вичерпний перелік отримувачів державної соціальної допомоги, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих, до яких учасники бойових дій не входять.
До того ж вказана постанова не регулює питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг.
37. Також неприйнятними є доводи позивача про застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 року № 215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану», оскільки зазначена постанова регулює питання нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану на території адміністративно-територіальних одиниць, де структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення)/органи Пенсійного фонду України не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та проведення фінансування, оскільки спірним у вказаній справі є призначення (поновлення) пільг на оплату житлово-комунальних послуг.
38. Отже, за встановлених судами обставин та вказаного правового регулювання, дії відповідача як суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах відповідали критеріям, які наведені у частині другій статті 2 КАС України, а відтак суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
39. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
40. Частиною першою статті 350 КАС передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
41. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
42. Зважаючи, що судові рішення залишені без змін, перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Ю. Бучик
Судді: А.І. Рибачук
Л.В. Тацій
