Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 404/4957/24
провадження № 51-2970км26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Фортечного районного суду м. Кропивницького від 15 липня 2025 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 21 квітня 2026 рокув кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 142023122010000216, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Лузанівки Смілянського району Черкаської області, мешканки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197- 1 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Фортечний районний суд м. Кропивницького вироком від від 15 липня 2025 року визнав ОСОБА_7 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК та призначив їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі статі 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Вирішено питання щодо судових витрат та арешту майна.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою у самовільному будівництві будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці щодо земельних ділянок особливо цінних земель, за таких обставин.
Відповідно до підпункту «г» ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.
Відповідно ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва. Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Згідно ст. 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).
Відповідно ст. 37 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» парками-пам`ятками садово-паркового мистецтва оголошуються найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.
Статтею 38 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що на території парків-пам`яток садово-паркового мистецтва забороняється будь- яка діяльність, що не пов`язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених парками-пам`ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Рішенням від 09 червня 1971 року № 233 «Про оголошення пам`ятками природи місцевого значення зелених насаджень та водних джерел» (п. 1) виконком Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих погодився з пропозицією обласної інспекції по охороні природи про оголошення пам`ятками природи місцевого значення, в тому числі, Кіровоградського Дендропарку.
В подальшому рішенням Виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих від 06 червня 1972 року № 213 «Про віднесення пам`яток природи республіканського та місцевого значення до категорій відповідно нової класифікації та затвердження нововиявлених заповідних територій і природних об`єктів» віднесено до категорії парків-пам`яток садово-паркового мистецтва пам`ятки природи республіканського і місцевого значення, затверджені рішенням облвиконкому від 29 січня 1960 року № 105, від 30 грудня 1968 року № 577 та від 09 червня 1971 року № 233 згідно з додатком №1. Вказаним рішенням ОСОБА_8 площею 45 га віднесено до заповідних парків-пам`яток садово-паркового мистецтва.
Крім того, рішенням Виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих від 26 жовтня 1984 року № 490 «Про мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду області» визнано такою, що втратила силу постанову Ради Міністрів Української PCP від 28 січня 1972 року № 43 та віднесено Парк «50 років Жовтня» (Дендропарк), площею 42,7 га, до категорії державних парків- пам`яток садово-паркового мистецтва місцевого значення.
З моменту створення зазначеного об`єкту природно-заповідного фонду він набув особливого, виключного статусу та імперативно віднесений до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, будь-яких рішень щодо скасування такого статусу, зміни цільового призначення або його вилучення уповноваженими органами не приймалось.
Згідно картки первинного обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України Парк-пам`ятка знаходиться за адресою м. Кіровоград (наразі - м. Кропивницький), проспект Правди (наразі - вул. Євгена Тельнова), 28. Об`єкт природно-заповідного фонду створено (оголошено) рішенням Кіровоградського облвиконкому від 06 червня 1972 року № 213. Загальна площа об`єкта природно- заповідного фонду складає 44,2 га та 2,0455 га охоронної зони поза загальною площею.
12 квітня 2017 року згідно договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом та зареєстрованого в реєстрі за № 134, приватне підприємство «Станрем-250» набуло у власність нежитлову будівлю, загальною площею 203 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050 площею 0,0312 га, за адресою вул. Євгена Тельнова, 15-В, у м. Кропивницькому, на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «50 років Жовтня» (Дендропарк).
В подальшому, у невстановлений час, у директора ПП «Станрем-250» ОСОБА_7 , у власності якого перебуває вищевказана нежитлова будівля, в якій наразі розміщено ресторан «Арка», з метою розширення площі ресторану «Арка», за відсутності будь-яких дозвільних документів, виник умисел на будівництво добудови до ресторану «Арка», площею 273,6 кв.м. на суміжній земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності та ПП «Станрем-250» не передавалась.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 достовірно знаючи, що дозвільних документів на будівництво на земельній ділянці комунальної власності, суміжній з земельною ділянкою з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050, на якій розташований ресторан «Арка», ПП «Станрем-250» не має, з метою розширення площі ресторану «Арка», для проведення робіт з будівництва, уклала договір будівельного генерального підряду від 09 лютого 2023 року № 283 на виконання будівельних робіт на будівельному об`єкті «Арка. Літня площадка, що знаходиться на вул. Євгена Тельнова, 15-В в у м. Кропивницькому».
На виконання вказаного договору, в період часу з 09 лютого по 02 червня 2023 року, підрядник ТОВ «СТОККО», який не був обізнаний про відсутність документів, що надають право власності, володіння та користування на земельну ділянку під об`єктом будівництва та дозволів на будівництво, здійснив в інтересах та за кошти ПП «Станрем-250», обумовлені в договорі, будівельні роботи.
Так, відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 від травня 2023 року, ТОВ «СТОККО» було здійснено улаштування бетонного шару по готовій існуючій основі; виготовлення металоконструкцій каркасу та закладених деталей; монтаж металоконструкцій; електродугове зварювання при монтажі каркасів; ґрунтування металоконструкцій ґрунтом за один раз. Відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт № 2 від червня 2023 року було здійснено улаштування цоколя, улаштування теплоізоляції підлог суцільної з плит пінополістирольних; армування стяжки дротяною сіткою; улаштування покриттів підлог бетонних товщиною 30 мм; теплоізоляція плитами з пінополістиролу цоколя, улаштування гідроізоляції обмазувальної бітумною мастикою в один шар; виготовлення додаткових металоконструкцій каркасу; монтаж металоконструкцій, електродугове зварювання при монтажі каркасів; фарбування додаткових металоконструкцій ґрунтом за один раз, фарбування металоконструкцій емаллю, фарбування металоконструкцій покриття емаллю.
Крім того, ОСОБА_7 , діючи від імені та в інтересах ПП «Станрем-250», з метою розширення загальної площі ресторану «Арка», для проведення робіт з будівництва, уклала договір будівельного підряду від 15 травня 2023 року № 2 на виконання будівельних робіт на будівельному об`єкті «Арка. Літня площадка, що знаходиться по вул. Євгена Тельнова, 15-В в у м. Кропивницькому».
На виконання вказаного договору, в період часу з 15 травня по 20 червня 2023 року, підрядник ФОП ОСОБА_9 , який не був обізнаний про відсутність документів, що надають право власності, володіння та користування на земельну ділянку під об`єктом будівництва та дозволів на будівництво, здійснив в інтересах та за кошти ПП «Станрем-250» обумовлені в договорі будівельні роботи.
Так, відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 від червня 2023 року, ФОП ОСОБА_9 було здійснено мурування зовнішніх стін середньої складності із каменів керамічних або силікатних кладкових, при висоті поверху до 4 м; армування кладки стін та інших конструкцій.
Крім того, ОСОБА_7 , діючи від імені та в інтересах ПП «Станрем-250» з метою розширення загальної площі ресторану «Арка», для проведення робіт з будівництва, уклала договір підряду від 21 березня 2023 року № 57 на виготовлення, доставку алюмінієвих конструкцій з монтажем на місці їх безпосередньої експлуатації загальною кількістю 46,67 кв.м. на об`єкті, розташованому по вул. Євгена Тельнова, 15-В у м. Кропивницькому.
На виконання вказаного договору, в період часу з 21 березня по 22 червня 2023 рік, підрядник ТОВ «Красень і К», який не був обізнаний про відсутність документів, що надають право власності, володіння та користування на земельну ділянку під об`єктом будівництва та дозволів на будівництво, здійснив в інтересах та за кошти ПП «Станрем-250» обумовлені в договорі роботи.
Так, відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 від червня 2023 року, ТОВ «Красень і К» було здійснено роботи з заповнення прорізів готовими блоками алюмінію, улаштування примикань конструкцій до підлоги, улаштування підставочного профілю.
В період часу з 09 лютого по 22 червня 2023 року, ОСОБА_7 , діючи від імені та в інтересах ПП «Станрем-250» з метою розширення площі ресторану «Арка», що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050, шляхом укладення договорів підряду на виконання будівельних робіт із залученням TOB «СТОККО», ФОП ОСОБА_9 , ТОВ «Красень і К», які не були обізнані про відсутність документів що надають право власності, володіння та користування на земельну ділянку під об`єктом будівництва та дозволів на будівництво, здійснила самовільне будівництво будівлі площею 273,6 кв.м., а саме добудови до ресторану «Арка», що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050 на території парку- пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «50 років Жовтня» (Дендропарк), по вул. Євгена Тельнова, 15-В у м. Кропивницькому, яка відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25 вересня 2023 року № СЕ-19/112-23/6167-БТ є нерухомим майном, будівництво якого не завершено.
За наслідками здійснення незавершеного будівництва ОСОБА_7 , діючи в інтересах ПП «Станрем-250», в порушення вимог земельного законодавства з метою здійснення підприємницької діяльності самовільно зайняла земельну ділянку комунальної власності загальною площею 287 кв.м., яка розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050 (на якій розташований ресторан «Арка») на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «50 років Жовтня» (Дендропарк), та є об`єктом природно-заповідного фонду.
Таким чином, ОСОБА_7 , будучи директором ПП Станрем-250», діючи від імені та в інтересах підприємства, в порушення вимог статей 78-80, 83, 116, 125, 150 Земельного кодексу України, статей 3, 37, 38, 44 Закону України «Про природно- заповідний фонд України», статей 27-34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», не маючи жодних правовстановлюючих документів на земельну ділянку та дозволів на будівництво, здійснила самовільне будівництво будівлі площею 273, 6 кв.м., а саме добудови до ресторану «Арка» на самовільно зайнятій земельній ділянці загальною площею 287 кв. м., що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050 на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «50 років Жовтня» (Дендропарк), на вул. Євгена Тельнова, 15-В у м. Кропивницькому, та є об`єктом природно-заповідного фонду.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 21 квітня 2026 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 - без змін.
Вимоги та доводи, викладені в касаційній скарзі
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувані вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_7 і закрити кримінальне провадження. Вважає судові рішення незаконними у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми ч. 4 ст. 197-1 КК, віднісши земельну ділянку під добудовою до кафе «Арка» в Дендропарку м. Кропивницького до особливо цінних земель.
Стверджує, що такий висновок суди зробили на підставі документів радянських часів про віднесення Дендропарку в цілому до об`єктів природно-заповідного фонду, тоді як відповідно до чинної схеми зонування території міста, затвердженої міською радою як власником землі, ця ділянка належить до земель торгівельної зони. Відтак дії ОСОБА_7 безпідставно кваліфіковано за ч. 4, а не за ч. 3 ст. 197-1 КК.
Крім того, захисник зазначає, що суди помилково визнали будівництво самовільним, пославшись як на докази лише на залучення ПП «Станрем-250» до будівельних робіт підрядних будівельних організацій і відсутність у вказаного підприємства дозволу на здійснення будівництва.
Звертає увагу, що ПП «Станрем-250» дійсно укладало з ТОВ «Стокко», ТОВ «Красень і К» та ФОП ОСОБА_9 договори підряду щодо виконання певних робіт, приймало від них виконані роботи та/або надані послуги і оплачувало їх. Однак, захисником суду було надано докази того, що замовником будівництва виступала Корпорація «ХХІ століття», яка мала чинні дозвільні документи, зокрема і ті, що були долучені стороною обвинувачення (дозвіл на виконання будівельних робіт від 28 грудня 2007 року № 123 та Архітектурно-планувальне завдання від 16 квітня 2007 року № 63).
З урахуванням цих обставин, на переконання захисника, ПП «Станрем-250» фактично виконувало функції генерального підрядника за договором від 21 квітня 2017 року.
Вважає, що висновок суду першої інстанції про втрату чинності вказаного дозволу відповідно до п. 8 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суперечить вказаній нормі, оскільки дозволи видані до набрання чинності цим Законом (12 березня 2011 року) є чинними до завершення будівництва об`єкта, за умови, якщо будівництво згідно них вже було розпочате. Роботи зі зведення добудови до кафе «Арка» згідно дозволу від 28 грудня 2007 року розпочаті Корпорація «ХХІ століття» у 2008 році (облаштування фундаменту на якому до 2023 року був розташований літній майданчик) і рішень про скасування дозвільних документів вказаного підприємства жоден орган не приймав.
Також захисник стверджує, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй злочину не доведено, а висновки судів ґрунтується виключно на факті обіймання нею посади директора та наявності її прізвища як підписанта на договірних документах. Водночас засуджена належність їй цих підписів не визнала, однак, судова почеркознавча експертиза у кримінальному провадженні не призначалась і не проводилась.
До того ж зауважує, що посилання апеляційного суду на показання свідка ОСОБА_9 є безпідставним, оскільки свідок описав особу, з якою укладав договір, як людину 40-45 років, тоді як ОСОБА_7 понад 60 років, і він не впізнав її в судовому засіданні.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор заперечував щодо задоволення касаційної скарги,вважаючи судові рішення стосовно ОСОБА_7 законними та обґрунтованими, і просив залишити їх без зміни.
Інші учасники судового провадження повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду, проте в судове засідання не з`явилися, клопотань або заяв про відкладення розгляду кримінального провадження не подавали.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника і прокурора, перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі, та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже з урахуванням вимог кримінального процесуального закону, вирішуючи питання щодо законності, обґрунтованості й умотивованості судових рішень, суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Верховний Суд не може втручатися в аспекти оцінки судами попередніх інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи непідтвердження ними обставин, які підлягають доказуванню в провадженні. Таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної з обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину в цілому.
Натомість зазначені обставини, на які посилається в касаційній скарзі захисник, були предметом ретельної перевірки судів попередніх інстанцій.
Доводи захисника про те, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй злочину не доведено, а висновки судів ґрунтуються виключно на факті обіймання нею посади директора та наявності її прізвища в договорах, є безпідставними.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй злочину, з яким погодився апеляційний суд, є обґрунтованим, його зроблено на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 КПК.
Зокрема, такого висновку суди дійшли на підставі аналізу:
показань представника потерпілої особи ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 ; даних, які містяться у рапорті прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_17 від 20 червня 2023 року, інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 червня 2023 року; копії договору купівлі-продажу від 12 квітня 2017 року; листі заступника начальника управління - начальника відділу розвитку культури та мистецтв Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації від 29 червня 2023 року та долучених до нього копіях розпорядження голови Кіровоградської ОДА від 29 січня 2020 року № 102-р, Переліку виявлених об`єктів містобудування та садово-паркового мистецтва, та рішенні Виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих від 06 червня 1972 року № 213, згідно яких «Дендропарк» у м. Кропивницькому має правовий статус парку- пам`ятки садово- паркового мистецтва місцевого значення; листі заступника Кропивницького міського голови від 10 липня 2023 року про те, що згідно з додатком 1 до рішення виконкому Кіровоградської обласної ради депутатів трудящих від 06 червня 1972 року № 213 «Дендропарк» (парк «50 років Жовтня») площею 45 га віднесено до пам`яток природи місцевого значення (за класифікацією - парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва) і відповідно до ст. 44 Земельного кодексу України, цей об`єкт належить до земель природно-заповідного фонду; листі директора департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської ОВА від 30 червня 2023 року та долучених до нього копіях рішення Виконкому Кіровоградської обласної ради депутатів трудящих № 233, рішення Виконкому Кіровоградської обласної ради народних депутатів № 490, паспорту № МПП 1-564 території природно-заповідного фонду України, охоронного зобов`язання № МПП 1- 564, згідно з якими «Дендропарк» (Парк «50 років Жовтня»), площею 42,7 га, віднесено до категорії державних парків-пам`яток садово-паркового мистецтва місцевого значення і цей парк входить до складу природно-заповідного фонду Кіровоградської області; листі начальника управління державного архітектурно- будівельного контролю Кропивницької міської ради від 17 жовтня 2023 року, згідно з яким з моменту отримання повноважень від 10 лютого 2017 року в сфері містобудівної діяльності, державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій, до Управління не надходили звернення щодо реєстрації дозвільних документів на виконання робіт біля ресторану «Арка» на території «Дендропарку» і в Реєстрі будівельної діяльності відсутні відомості щодо наявності дозвільних документів на виконання робіт на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва «Дендропарк»; листі заступника Кропивницького міського голови від 18 жовтня 2023 року про те, що договори оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050, орендарем якої виступає Кропивницька міська рада, відсутні і з моменту отримання повноважень (10 лютого 2017 року) в сфері містобудівної діяльності, державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій, до Управління державного архітектурно-будівельного контролю не надходили звернення щодо реєстрації дозвільних документів на виконання робіт біля ресторану «Арка» на території «Дендропарку»; листі начальника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області «Про надання висновку щодо огляду земельної ділянки» від 07 серпня 2023 року, згідно з яким державним інспектором ОСОБА_11 03 липня 2023 року було здійснено спільний виїзд на земельну ділянку, розташовану по вул. Євгена Тельнова, 15-В в м. Кропивницькому та проведено її огляд за результатами якого встановлено, що на земельній ділянці, розташованій біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050 (на якій розташований ресторан «Арка») на території «Дендропарку» знаходиться об`єкт незавершеного будівництва, обгороджений тимчасовим металевим парканом, який є добудовою до ресторану «Арка» і ця земельна ділянка використовується ПП «Станрем-250» самовільно без правовстановлюючих документів; протоколі огляду місцевості від 03 липня 2024 року з флеш-носієм до нього; звіті про проведений комплекс проектно-вишукувальних робіт ФОП « ОСОБА_18 » з схемами розміщення ділянки зйомки та земельної ділянки; протоколі огляду від 10 травня 2024 року з доданими до нього скрін-шотами та компакт-диском; висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25 вересня 2023 року № СЕ-19/112-23/6167-БТ; протоколі тимчасового доступу до речей та документів ПП «Станрем-250» від 15 грудня 2023 року з додатками; рішенні засновника ПП «Станрем-250» ОСОБА_19 від 02 листопада 2017 року № 02/11 про призначення ОСОБА_7 на посаду директора вказаного підприємства з правом вчиняти дії від імені ПП «Станрем-250» без довіреності, в тому числі підписувати договори; статуті підприємства; копій договорів підряду № 2 від 15травня 2023 року, № 57 від 21 березня 2023 року, № 283 від 09 лютого 2023 року; довідок про вартість виконаних робіт та актів приймання до вказаних договорів підряду; листі заступника начальника ГУ ДПС в Кіровоградській області від 30 жовтня 2023 року з долученими до нього відомостями, згідно з якими у 2021-2023 роках ОСОБА_7 була єдиним працівником підприємства; та інших доказів, зміст яких докладно відображено у вироку.
Зокрема, дослідженими у судовому засіданні копіями договорів будівельного підряду від 15 травня 2023 року № 2, від 21 березня 2023 року № 57, від 09 лютого 2023 № 283, встановлено, що саме ОСОБА_7 , як директор ПП «Станрем-250», укладала вказані правочини з ФОП ОСОБА_9 , ТОВ «Красень і К», ТОВ «Стокко»на виконання будівельних робіт на об`єкті: «Арка. Літня площадка по вулиці Євгена Тельнова, 15-В у м. Кропивницькому.
Її підписи та печатка підприємства містяться у графі «Замовник» вказаних договорів, а також у доданих до них довідках про вартість і актах приймання виконаних будівельних робіт. Згідно з платіжними дорученнями, оплату за цими договорами здійснило ПП «Станрем-250». Враховуючи, що на час проведення розрахунків ОСОБА_7 була єдиним працівником підприємства, суд зробив висновок, що зазначені платежі здійснювалися нею особисто.
Суд першої інстанції також урахував, що добудова є фактичним продовженням ресторану «Арка», який належить ПП «Станрем-250». З огляду на це, суд дійшов правильного висновку, що зазначене будівництво не могло здійснюватися іншим суб`єктом, а директор підприємства ОСОБА_7 не могла його не помітити. Крім того, вона не зверталася до правоохоронних органів щодо незаконного будівництва впритул до приміщення ресторану.
Твердження сторони захисту про необґрунтованість висновків судів через непроведення судової почеркознавчої експертизи, з огляду на невизнання засудженою своїх підписів, є безпідставними.
Винуватість ОСОБА_7 підтверджується сукупністю інших зібраних у справі належних та допустимих доказів, які суд першої інстанції оцінив у їх взаємозв`язку.
Непроведення судової почеркознавчої експертизи не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Стаття 242 КПК не відносить встановлення належності підпису до випадків обов`язкового залучення експерта, а відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Сторона захисту, діючи в умовах змагальності (ст. 22 КПК), не була позбавлена можливості заявити клопотання про проведення такої експертизи або надати докази на спростування версії обвинувачення, а відмова засудженої від давання показань, будучи її правом, не покладає на суд обов`язку спростовувати припущення, які нічим не підтверджені.
Доводи захисника про те, що свідок ОСОБА_9 описав особу, з якою укладав договір, як людину 40-45 років, тоді як ОСОБА_7 понад 60 років, і він не впізнав її в судовому засіданні, не спростовує обґрунтованості висновків судів.
Зазначений свідок не проводив процесуального впізнання особи в установленому порядку, а повідомив суду про свої суб`єктивні враження. При цьому він підтвердив, що присутня в залі ОСОБА_7 схожа на особу, з якою було підписано договір будівельного підряду, а також назвав її директором ПП «Станрем-250», з якою узгоджувався проєкт і яка здійснювала оплату від імені зазначеного підприємства.
Суди оцінили ці показання у взаємозв`язку з письмовими доказами та дійшли правильного висновку, що вони узгоджуються між собою і обґрунтовано послалися на них в судових рішеннях як на доказ.
Незгода захисника з такою оцінкою не свідчить про порушення судами ст. 94 КПК.
Аргументи захисника про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми ч. 4 ст. 197-1 КК, віднісши земельну ділянку під добудовою до кафе «Арка» в Дендропарку м. Кропивницького до особливо цінних земель, не знайшли свого підтвердження в матеріалах провадження.
Диспозиція ч. 4 ст. 197-1 КК передбачає відповідальність за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині другій цієї статті, тобто, зокрема, на земельній ділянці особливо цінних земель.
Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України (далі - ЗК) до особливо цінних земель належать землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.
За ст. 44 ЗК до земель природно-заповідного фонду включаються, серед іншого, штучно створені об`єкти - парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.
Статті 3, 37, 38 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» відносять парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва до об`єктів природно-заповідного фонду та забороняють на їх території будь-яку діяльність, не пов`язану з виконанням покладених на них завдань і таку, що загрожує їх збереженню.
Суди першої та апеляційної інстанцій на підставі досліджених доказів установили, що парк «50 років Жовтня» (Дендропарк) рішенням виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради депутатів трудящих від 06 червня 1972 року № 213 віднесено до заповідних парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, а рішенням від 26 жовтня 1984 року № 490 - до категорії державних парків-пам`яток садово-паркового мистецтва місцевого значення площею 42,7 га.
Суд першої інстанції зауважив, що до зазначеної категорії віднесено всю територію «Дендропарку», площею 42,7 га і з цього моменту він, з усіма земельними ділянками, що знаходяться на його території, набув унікального правового режиму та був офіційно віднесений до категорії земель природно-заповідного фонду.
Вказані обставини підтвердили й допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Вони засвідчили, що всі земельні ділянки, розташовані на території Дендропарку в м. Кропивницькому, включно із самовільно зайнятою ОСОБА_7 ділянкою, належать до земель природно-заповідного фонду.
У свою чергу апеляційний суд зазначив, що рішенням Кіровоградської міської ради від 28 лютого 1996 року № 46 до категорії земель природоохоронного призначення віднесено парк 50-річчя Жовтня.
Згідно охоронного зобов`язання від 26 березня 2008 року № МПП 1-564 на об`єкт - парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва «50 років Жовтня» площею 44,2 га, охоронна зона 2,1 га, що знаходиться у віданні КП «Парк культури і відпочинку» входить до складу природно-заповідного фонду України та передано під охорону землекористувача - КП «Парк культури і відпочинку».
Також апеляційний суд зауважив, що 26 березня 2008 державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області видано паспорт території (об`єкту) природно-заповідного фонду України № МПП 1-564, яким визначено режим утримання:
а) згідно Закону України «Про природно-заповідний фонд України»,
в) згідно додатку до охоронного зобов`язання.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду, що земельна ділянка комунальної власності загальною площею 287 кв.м., розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050 (на якій розташований ресторан «Арка») віднесена до особливо цінних земель та за цільовим призначенням входить до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
В матеріалах провадження відсутні рішення уповноважених органів про зміну меж, категорії або скасування статусу цього об`єкта.
Аргументи сторони захисту стосовно того, що статус Дендропарку як об`єкта природно-заповідного фонду визначено «документами радянських часів», є безпідставними та не спростовують правомірності висновків судів попередніх інстанцій.
Чинне законодавство України, зокрема Закон України «Про природно-заповідний фонд України», не передбачає автоматичної втрати статусу територіями чи об`єктами, які були оголошені такими до набрання чинності цим Законом. Крім того, положеннями статті 54 цього Закону чітко регламентовано, що зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.
Таким чином, сам по собі сплив часу з моменту прийняття рішення про оголошення об`єкта заповідним не є юридичним фактом, з яким закон пов`язує припинення його спеціального правового режиму. До моменту скасування такого статусу у встановленому законом порядку, об`єкт перебуває під повною охороною держави.
З урахуванням наведеного є безпідставним й посилання захисника у касаційній скарзі на схему (план) зонування території міста.
Відповідно до ст. 46-1 ЗК особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення, крім випадків, передбачених законом.
Містобудівна документація, зокрема план зонування, визначає умови та обмеження забудови територій, однак не є підставою для виникнення, зміни або припинення статусу об`єкта природно-заповідного фонду та не змінює категорію земель, установлену ст. 44 ЗК.
Отже, віднесення ділянки на плані зонування до торговельної (господарської) зони не виключає її з меж парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва і не позбавляє її ознаки особливо цінних земель у розумінні п. «г» ч. 1 ст. 150 ЗК.
Цей довід щодо плану зонування, суди попередніх інстанцій перевірили та відхилили з наведенням відповідних мотивів.
Зокрема суди зазначили, що ОСОБА_7 , як директор підприємства, яке має у власності нежитлову будівлю ресторану «Арка», розташовану на території «Дендропарку», вочевидь була обізнаною про правовий статус земель на його території, зокрема їх належність до комунальної власності та віднесення до категорії природно-заповідного фонду, а відповідно і до особливо цінних земель.
Переоцінка цих доказів до повноважень суду касаційної інстанції не належить.
За таких обставин висновок судів про те, що самовільно зайнята земельна ділянка належить до особливо цінних земель, ґрунтується на правильному застосуванні норм земельного та природоохоронного законодавства, а дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковано за ч. 4, а не за ч. 3 ст. 197-1 КК.
Тому доводи сторони захисту в цій частині не є слушними.
Аргументи захисника, що суди помилково визнали будівництво самовільним, оскільки замовником будівництва виступала Корпорація «ХХІ століття», яка мала чинні дозвільні документи, зокрема і ті, що надані стороною обвинувачення (дозвіл на виконання будівельних робіт від 28 грудня 2007 року № 123 та Архітектурно- планувальне завдання від 16 квітня 2007 року № 63), позбавлені підстав.
Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197- 1 КК, охоплює дві пов`язані ознаки: самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво на ній.
Самовільним зайняттям є фактичне заволодіння земельною ділянкою особою, якій ця ділянка в установленому порядку не надавалася у власність чи користування; самовільним будівництвом - ведення будівельних робіт без належного дозволу на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети.
За приписами ст. 125 ЗК право користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до вимог ст. 126 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України об`єкт нерухомого майна вважається самочинним будівництвом, якщо він збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами.
Суди встановили, що ні ПП «Станрем-250», ні ОСОБА_7 не мали жодних правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 287 кв. м, на якій зведено добудову.
Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що договір оренди землі від 16 травня 2006 року № 168 між Кіровоградською міською радою та Корпорацією «ХХІ століття» визнано недійсним рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13 лютого 2014 року у справі № 912/1797/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03 квітня 2014 року.
З огляду на це апеляційний суд виснував, що після ухвалення рішення Дніпропетровським апеляційним господарським судом від 03 квітня 2014 року у корпорації «XII Століття» були відсутні правові підстави використання земельної ділянки парка-пам`ятки садово-паркового мистецтва «50 років Жовтня» площею 44,2 га, охоронна зона 2,1 га, що знаходиться у віданні КП «Парк культури і відпочинку». Доказів правомірності використання земельної ділянки парка- пам`ятки садово-паркового мистецтва, що знаходиться у віданні КП «Парк культури і відпочинку» корпорацією "XII Століття" та/або приватним підприємством «Станрем-250» після постановлення зазначеного рішення учасниками справи до суду першої та апеляційної інстанції не надано.
Доводи захисника щодо чинності дозволу від 28 грудня 2007 року № 123 також не знайшли свого підтвердження в матеріалах провадження.
Відповідно до ч. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності 12 березня 2011 року, дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об`єкта, якщо його було розпочато до набрання чинності Законом.
Місцевий суд зазначив, що наявний в матеріалах кримінального провадження дозвіл від 28 грудня 2007 року № 123 на виконання будівельних робіт з будівництва добудови по проспекту Правди (вул. Євгена Тельнова), 28 в м. Кропивницькому, до нежитлової будівлі по проспекту Правди, 15-В у м. Кропивницькому, є таким, що не надає ПП «Станрем-250» право на здійснення будівництва на вказаній земельній ділянці.
Обґрунтовуючи своє рішення суд зауважив, що цей дозвіл є таким, що виданий іншому суб`єкту господарювання - Корпорації «ХХІ-століття», в той час як будівництво добудови до ресторану «Арка», як встановлено судом, здійснювалось ПП «Станрем-250», в особі ОСОБА_7 . Зміна замовника, генпідрядника та осіб, що здійснюють технічний та авторський нагляд чи коригування проектної документації, потребує від забудовника подання повідомлення про зазначені зміни до органу державного архітектурно-будівельного контролю. Здійснення ж будівельних робіт за дозволом, виданим іншому суб`єкту господарювання, без повідомлення про зміну учасників будівництва, є неможливим, що підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_15 .
Суд апеляційної інстанції спростовуючи доводи сторони захисту в цій частині також слушно зазначив, що в даному випадку строк дії дозволів не може перевищувати строку дії договору оренди землі від 16 травня 2006 року № 168, укладений між Кіровоградською міською радою та корпорацією «ХХІ Століття». У цьому випадку ПП «Станрем-250» необхідно було спочатку вирішити питання щодо правомірності використання земельної комунальної власності загальною площею 287 кв.м., яка розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050 (на якій розташований ресторан «Арка»), а вже потім повторно погоджувати проекти на добудову та здійснювати будівництво.
Водночас суд апеляційної інстанції правильно підкреслив, що ОСОБА_7 могла і повинна була розуміти, що земельна ділянка розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050 (на якій розташований ресторан «Арка»:
- входить до складу природно-заповідного фонду України та передано під охорону землекористувача - КП «Парк культури і відпочинку», віднесений до особливо цінних земель та, яка за цільовим призначенням входить до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
- на даний час є недійсним договір оренди землі від 16.05.2006 року № 168, укладений між Кіровоградською міською радою та корпорацією "ХХІ Століття";
- з моменту набрання законної сили судового рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суд від 03.04.2014, втрачають силу дозволи на виконання будівельних робіт з будівництва добудови по проспекту Правди (вулиці Євгена Тельнова), 28 в місті Кропивницькому, до нежитлової будівлі по проспекту Правди, 15в у місті Кропивницькому;
- відсутність правомірності використання земельної ділянки парка-пам`ятки садово-паркового мистецтва;
- будівництво без права власності або користування (оренди, суперфіцію) на землю вважається самовільним, а таку забудову неможливо офіційно оформити та вона підлягає знесенню.
Твердження захисту про те, що замовником будівництва виступала Корпорація «ХХІ століття», а ПП «Станрем-250» діяло як генеральний підрядник за договором від 21 квітня 2017 року, була предметом ретельної перевірки апеляційного суду, який відхилив її з наведенням переконливих мотивів.
Апеляційний суд установив, що цей договір подано лише 14 липня 2025 року, додаткові угоди до нього які б визначали місце, вартість та строки виконання робіт, орган досудового розслідування та сторона захисту не надали. Доказів отримання ПП «Станрем-250» грошових коштів від корпорації «XXI століття» за пропорційно виконану роботу судом не здобуто. Крім того, ПП «Станрем-250» не зареєстроване, як підприємство яке може займатися будівництвом. Також цей суд звернув увагу на суперечливість позиції захисту, яка в суді апеляційної інстанції змінилася на твердження про самостійне виконання робіт ПП «Станрем-250», єдиним працівником якого в період з 2021 року по 2023 рік була ОСОБА_7 .
Ці висновки є результатом оцінки судами доказів, здійсненої з дотриманням ст. 94 КПК, і касаційний суд не має повноважень їх переглядати.
Окремо колегія суддів зазначає, що початок у 2008 році будівельних робіт з облаштування фундаменту іншим суб`єктом не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_7 .
Їй інкриміновано самовільне будівництво у період з 9 лютого по 22 червня 2023 року, коли на місці літнього майданчика було зведено одноповерхову будівлю з несучими стінами, дахом та переходом до ресторану, тобто новий об`єкт нерухомого майна.
Кримінальні правопорушення, передбачені ст. 197-1 КК, є триваючими, і правове значення має відсутність прав на землю та дозвільних документів саме на момент вчинення дій, які утворюють об`єктивну сторону складу злочину.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували закон України про кримінальну відповідальність, кваліфікувавши дії ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 197-1 КК як самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині другій цієї статті.
Покарання, призначене ОСОБА_7 із застосуванням ст. 75 КК, у касаційній скарзі не оспорюється і є таким, що відповідає вимогам статей 50, 65 КК.
Вирок місцевого суду відповідає вимогам статей 370, 374 КПК, у ньому викладено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, докази на його підтвердження, мотиви відхилення доводів сторони захисту та кваліфікацію дій засудженої.
Апеляційний суд, переглянувши вирок за апеляційною скаргою захисника, перевірив усі викладені в ній доводи, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, та навів у своїй ухвалі достатні й переконливі мотиви, з яких їх визнав необґрунтованими.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Колегія суддів зауважує, що доводи касаційної скарги сторони захисту зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами фактичних обставин, що відповідно до ст. 433 КПК не належить до повноважень суду касаційної інстанції, і не містять підстав, передбачених ст. 438 КПК, для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень.
За таких обставин касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для скасування чи зміни оскаржених судових рішень, колегія суддів не встановила.
Керуючись статтями 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Фортечного районного суду м. Кропивницького від 15 липня 2025 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 21 квітня 2026 рокустосовно ОСОБА_7 - без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
