2027/10439/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.01.2013 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Харченко А.М.
при секретарі - Макушенко Т.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Орджонікідзевського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про визнання розірвання шлюбу фіктивним, анулювання актових записів про розірвання та укладення шлюбу, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
05.07.2012 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2, який зареєстрований в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу Відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис № 293 від 10.06.2003 р. фіктивним; анулювання в Книзі реєстрації розірвань шлюбу відділу реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис № 293 від 10.06.2003 р. про розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2; анулювання свідоцтва про розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виданого 10.06.2003 року відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Харкова. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що 07 серпня 2001 р. між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від цього шлюбу народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 10 червня 2003 р. сторонами розірвано шлюб на підставі поданої відповідачем заяви до Відділу РАЦС Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Харкова, про що 10.06.2003 р. видано свідоцтво про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1. Згідно з даним Свідоцтвом позивачка змінила прізвище на ОСОБА_1. Але після розірвання шлюбу вона фактично не припинила шлюбних відносин з відповідачем та продовжували проживати однією сім'єю, вели спільне господарство, приймали участь у вихованні неповнолітньої доньки, вели спільний бюджет. З 5 грудня 2003 р. сторони переїхали разом у придбану квартиру за новою адресою. На час розірвання шлюбу у Відділі ВРАЦС позивачка перебували за межами України, а саме у листопаді-грудні 2002 р. майже до кінця літа 2003 р. вона була у Швейцарії. Фактичною підставою розірвання їх шлюбу було бажання позивачки змінити своє прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_1, про що повідомила відповідача і що виявилося підставою для розірвання шлюбу. 08 травня 2008 р. сторони знову зареєстрували шлюб. Шлюбні стосунки продовжуються до цього часу. Вважає, що здійснення розірвання шлюбу у Відділі ВРАЦС було безпідставним. Внаслідок чого, позивачка позбавлена реалізувати своє право, які є похідними від кола прав, якими володіють подружжя і які передбачені відповідними розділами КпШС, СК України, ЦК України. Враховуючи зазначені обставини, вважала розірвання шлюбу фіктивним (а.с. 3-5).
04.12.2012 р. позивачка уточнила свої позовні вимоги до ОСОБА_2, Орджонікідзевського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, в яких просила анулювати актовий запис № 293 від 10.06.2003 р., вчинений Відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Харкова в Книзі реєстрації актів про розірвання шлюбів розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_1, 1978 року народження, та ОСОБА_2, 1970 року народження; анулювати актовий запис № 284 від 08.05.2008 р., вчинений Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 2 Харківського міського управління юстиції в Книзі реєстрації шлюбів про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_1, 1978 року народження, та ОСОБА_2, 1970 року народження; зобов'язати Орджонікідзевський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції вчинити дії з анулювання актового запису № 293 від 10.06.2003 року, вчиненого Відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Харкова в Книзі реєстрації актів про розірвання шлюбів розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_1, 1978 року народження, та ОСОБА_2, 1970 року народження; зобов'язати Орджонікідзевський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції вчинити дії з анулювання актового запису № 284 від 08.05.2008 року, вчиненого Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 2 Харківського міського управління юстиції в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбів укладення шлюбу, укладеного між ОСОБА_1, 1978 року народження, та ОСОБА_2, 1970 року народження.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник -адвокат ОСОБА_4, підтримали позовні вимоги позивачки, посилаючись на вищенаведене, та просили позов задовольнити. Крім того, позивачка зазначила, що про розірвання шлюбу, яке відбулося 10 червня 2003 року, вона дізналася після повернення в Україну в серпні 2003 року. В листопаді 2002 року виїжджала до Швейцарії з паспортом на дівоче прізвище ОСОБА_1.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5, який діє на підставі виданої довіреності, не заперечували проти позовних вимог позивачки. Крім того, відповідач зазначив, що на час розірвання шлюбу 10.06.2003 р. його дружина ОСОБА_1 перебувала за кордоном. Паспорт громадянки України, належний позивачці, залишався вдома і він звернувся в Відділ ВРАЦС та розірвав шлюб.
Відповідач - Орджонікідзевський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції направив суду заперечення на позов, в яких зазначили, що заперечують проти задоволення первинних та додаткових вимог ОСОБА_1 з наступних підстав. 10.06.2003 р. шлюб між громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний Орджонікідзевським відділом ДРАЦС РС ХМУЮ за їх взаємною згодою на підставі спільної заяви подружжя про розірвання шлюбу в порядку ст. 41 Кодексу про шлюб та сім'ю, на підтвердження чого були видані свідоцтва про розірвання шлюбу. Вважають, що посилання на норми Сімейного кодексу є безпідставними, які виникли після набрання кодексом чинності, кодекс не має зворотної сили та не може поширюватися на відносини, які виникли до цього моменту. Розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було здійснено в 2003 р. відповідно до ст. 41 КпШС. Визнання розірвання шлюбу фіктивним зазначеним кодексом не було передбачено. Оскільки правовідносини між сторонами було припинено під час дії КпШС України, який встановлював порядок і умови припинення шлюбу, порядок реєстрації актів громадянського стану, то і регулюватися вони повинні КпШС України, а не СК України. Правозастосування цих норм підтверджується судовою практикою. За таких обставин правовідносини, що виникли 07 серпня 2001 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, з моменту реєстрації шлюбу в органах РАГС, з метою охорони особистих та майнових прав і інтересів подружжя і дітей, припинилися 10 червня 2003 року після реєстрації розлучення на підставі положень ст. 41 КпШС України, та почалися нові правовідносини, що випливають з спільного проживання чоловіка та жінки. Оскільки правовідносини між сторонами було припинено під час дії КпШС України, який встановлював порядок і умови одруження, регулював особисті і майнові відносини, які виникають в сім'ї між подружжям, порядок і умов припинення шлюбу, порядок реєстрації актів громадянського стану (ст. 2 КпШС України), то і регулюватися вони повинні КпШС України, а не СК України. Таким чином, вважали вимоги позивачки про визнання розірвання шлюбу фіктивним необґрунтованими. Також вважали безпідставними посилання в уточненому позові на Положення про порядок, зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затвердженого наказом Мінюста України від 26 вересня 2002 р. № 86/5, так як наказом Мінюста України від 17.01.2003 р. № 4/5, термін введення в дію цього положення був перенесений на дату набрання чинності СК України, тобто на 01.01.2004 р. На період розірвання шлюбу ОСОБА_2 в 2003 році діяло Положення про порядок, зміни, доповнення, поновлення, анулювання актових записів громадянського стану, порядок і строки зберігання актових книг, затвердженого постановою колегії Мінюста України від 14 квітня 1993 р. № 6, в якому також відсутні норми про анулювання розірвання шлюбу, в зв'язку з його фіктивністю. Просили розглянути справу у їх відсутність.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представників, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, прийшов до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 07 серпня 2001 р. по 10 червня 2003 р. перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с. 6, 8).
Від цього шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (а.с. 8).
Шлюб між сторонами розірваний в відділі реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Харкова, про що зроблено актовий запис № 293, змінено прізвище дружини на «ОСОБА_1», та видані свідоцтва ОСОБА_6 і ОСОБА_2 (а.с.6).
Оскільки правовідносини між сторонами виникли в 2001 році та припинилися в 2003 році, суд розглядає позовні вимоги в цій частини за нормами Кодексу про шлюб та сім'ю України.
Зазначеним Кодексом та Положенням про порядок, зміни, доповнення, поновлення, анулювання актових записів громадянського стану, порядок і строки зберігання актових книг, затвердженого постановою колегії Мінюста України від 14 квітня 1993 р. № 6, відсутні норми про анулювання розірвання шлюбу, в зв'язку з його фіктивністю.
Відповідно до Прикінцевих положень Сімейного кодексу України, який діє з 01.01.2004 р., Сімейний кодекс регулює відносини, які виникли після набрання кодексом чинності. Цей кодекс не має зворотної сили та не може поширюватися на відносини, які виникли до цього моменту.
Відповідно до вимог ст. 44 КпШС України, шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану.
Як зазначила в судовому засіданні позивачка, про розірвання шлюбу в червні 2003 р. їй стало відомо в серпні 2003 р., однак до липня 2012 р. вона ні з якими заявами про визнання розірвання шлюбу фіктивним та його анулювання не зверталася.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони 08 травня 2008 р. уклали шлюб, який був зареєстрований в відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 2 Харківського міського управління юстиції (а.с. 7).
Таким чином, сторони не вважали розірвання шлюбу в 2003 році фіктивним.
Відповідно до ч.2 ст. 25 СК України, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
Підстав для анулювання актового запису № 284 від 08.05.2008 р., вчиненого Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 2 Харківського міського управління юстиції в Книзі реєстрації шлюбів про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_1, 1978 року народження, та ОСОБА_2, 1970 року народження, суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим у задоволенні позовних вимог про визнання розірвання шлюбу фіктивним, анулювати актовий запис № 293 від 10.06.2003 р., вчинений Відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Харкова в Книзі реєстрації актів про розірвання шлюбів розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_1, 1978 року народження, та ОСОБА_2, 1970 року народження; анулювати актовий запис № 284 від 08.05.2008 р., вчинений Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 2 Харківського міського управління юстиції в Книзі реєстрації шлюбів про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_1, 1978 року народження, та ОСОБА_2, 1970 року народження; зобов'язати Орджонікідзевський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції вчинити дії з анулювання актового запису № 293 від 10.06.2003 року, вчиненого Відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Харкова в Книзі реєстрації актів про розірвання шлюбів розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_1, 1978 року народження, та ОСОБА_2, 1970 року народження; зобов'язати Орджонікідзевський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції вчинити дії з анулювання актового запису № 284 від 08.05.2008 року, вчиненого Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 2 Харківського міського управління юстиції в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбів укладення шлюбу, укладеного між ОСОБА_1, 1978 року народження, та ОСОБА_2, 1970 року народження, - відмовити.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 41, 44 КпШС України, ст.ст. 24, 25, 27 СК України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Орджонікідзевського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про визнання розірвання шлюбу фіктивним, анулювання актових записів про розірвання та укладення шлюбу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час
проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Харченко А.М.
