ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/1709/13-а
04 липня 2013 року
11год. 10хв.
м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Штиби А.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Кушнір О.Є.,
відповідача: представник Воробюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд Плюс"
до
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області
про визнання незаконними та скасування постанов, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд Плюс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.05.2013 року №283-Ю, №285-Ю.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. На їх обґрунтування пояснив, що виступає підрядником згідно договору, укладеного з Квасилівським професійним ліцеєм (замовник), предметом якого є капітальний ремонт покрівель учбового корпусу та майстерні даного учбового закладу. Під час позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на даному об'єкті будівництва відповідач прийшов до висновків, що проектна та виконавча документація, яка розроблялася Товариством з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс", містить порушення будівельних норм. За результатами перевірки відповідачем прийнято оспорювані постанови, якими на позивача накладено штрафи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Представник позивача з такими висновками відповідача не погоджується, вважає, що при прийнятті оспорюваних постанов останнім не було враховано фактичні обставини виконання будівельних робіт та норми чинного законодавства. Зокрема, представник позивача вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" не розробляло проектну документацію на об'єкт будівництва, тому не може нести відповідальність за її невідповідність будівельним нормам. Крім того, представник позивача вважає, що з урахуванням специфіки виконуваних робіт, уся решта документації оформлена ним у відповідності до чинних на момент її складена будівельних норм. Просив позов задовольнити повністю, оспорювані постанови визнати незаконними та скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив. На обґрунтування заперечень пояснив, що під час планової перевірки здійснення капітального ремонту покрівель учбового корпусу та майстерні Квасилівського професійного ліцею було виявлено, що проектна документація на даний об'єкт, розроблена із порушенням пункту 4.1, підпункту 4.8.3 пункту 4.8 розділу ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", пункту 2.3 розділу 2 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд", том 1, а виконавча документація ведеться із порушенням пункту 4.1 розділу 4 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд", том 2. За результатами перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс", як розробника проектної документації та особу, що вела виконавчу документацію на об'єкт будівництва, притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі, визначеному абзацом 2 частини 1, пунктом 6 частини 3 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року №208/94-ВР, про що прийнято оспорювані постанови. Вважає, що висновки, покладені в основу прийняття даних постанов, є обґрунтованими та підтвердженими необхідними доказами, а самі постанови - правомірними. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Судом встановлено, що 19.04.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області на підставі наказу від 17.04.2013 року №475-п, виданого за наслідками розгляду листа Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України в Рівненській області від 20.03.2013 року №22/793, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час капітального ремонту будов (ремонту покрівлі учбового корпусу та майстерні) Квасилівського професійного ліцею, що знаходиться за адресою: вул. Молодіжна, 30, смт.Квасилів, Рівненського району, Рівненської області, результати якої оформлено відповідним актом (а.с. 9-10, 164-165).
30.04.2013 року внаслідок виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області складено протоколи, якими зафіксовано:
- передачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" замовнику - Квасилівському професійному ліцею, проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: підпункту 4.8.3 пункту 4.8 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", яке полягало у відсутності обґрунтування щодо розроблення проектної документації у складі дефектного акту та кошторисної документації; пункту 4.1 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", яке полягало у невиконанні перед розробленням проектної документації інструментального обстеження об'єкту фахівцем з технічного обстеження будівель і споруд, який отримав кваліфікаційний сертифікат у встановленому законодавством порядку; пункту 2.3 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд", том 1, яке полягало у не передбаченні в проектній документації влаштування елементів осушувальної вентиляції (повітряних прошарків), вирівнюючого шару (шпаклівка, стяжка), що є порушенням, відповідальність за яке передбачена абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року №208/94-ВР (а.с. 11-12);
- ведення Товариством з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: пункту 4.1 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд", том 2, яке полягало у не складенні під час виконання робіт на об'єкті наступних актів на закриття прихованих робіт: готовність основ (ретельно вирівняна шпаклівкою, затиркою чи штукатуркою поверхня несучих елементів покриття; наклеювання рулонних накладок і компенсаторів, які запобігають руйнуванню пароізоляційного шару) під паро- теплоізоляцію і покрівлю; якість облаштування деталей і вузлів (влаштування примикань покрівельного килима до стін, парапетів та інших виступаючих поверхонь; ущільнення місць пропуску деталей через покрівлю); в наданих актах проміжного прийняття відповідальних конструкцій на очищення основи рулонної покрівлі від пилу та будівельного сміття, розчищення водозливних воронок та примикань, видалення вздуття рулонного шару покриття відсутні дати їх складення, що є порушенням, відповідальність за яке передбачена пунктом 6 частини 3 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року №208/94-ВР (а.с. 13-14),
30.04.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області також складено припис №219 із вимогою про усунення Товариством з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" зазначених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с. 15).
08.05.2013 року за результатами розгляду справи про виявлені правопорушення у сфері містобудівної діяльності Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області винесено постанови:
- №283-Ю, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" накладено штраф у сумі 103230,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачене абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року №208/94-ВР (а.с. 19-20);
- №285-Ю, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" накладено штраф у сумі 20646,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачене п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року №208/94-ВР (а.с. 21-22).
Розглянувши висновки, покладені відповідачем в основу прийняття оспорюваних постанов, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 року №687-XIV (надалі - Закон №687-XIV), під будівництвом розуміється нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта архітектури, яке здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року 3038-VI (надалі - Закон 3038-VI), проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Пунктом 11.2 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, який затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року №45, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.06.2011 року 651/19389, передбачено, що для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії: стадія проект; стадія робоча документація.
Пунктом 10 вказаного Порядку встановлено, що склад та зміст проектної документації об'єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону №687-XIV, абз. 2, абз. 3 ч. 1 ст. 31 Закону №3038-VI, проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником. Затвердження проектів об'єктів архітектури, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 2 пункту 4 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року №560, визначено, що проекти будівництва, які реалізуються із залученням коштів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності (крім випадків, передбачених законодавчими актами) щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю до 30000000 грн. затверджують підприємства, установи та організації державної форми власності.
Згідно з ч. 5 ст. 7 Закону №687-XIV, перед затвердженням проектів у випадках, визначених статтею 31 Закону №3038-VI, проводиться їх експертиза.
Пунктом 3 частини 4 статті 31 Закону №3038-VI передбачено, що обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, - щодо кошторисної частини проектної документації.
Склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури встановлено Держаними будівельними нормами А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", що затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.03.2012 року №98, чинні з 01.07.2012 року (надалі - ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво").
Відповідно до пункту 3.17 розділу 3 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", проектною документацією є затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Згідно з підпунктом 4.8.3 пункту 4.8 розділу 4 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", при капітальному ремонті об'єктів допускається здійснювати проектування в одну стадію - робочий проект. В окремих обґрунтованих випадках при поліпшенні експлуатаційних показників введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва допускається розроблення лише дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт та умови їх виконання, а також складається кошторисна документація.
Отже, будівництво об'єктів архітектури здійснюється відповідно до проектної документації, яка розробляється у порядку та у відповідності до вимог, встановлених законодавством, будівельних норм, державних стандартів і правил. Зокрема, проектування об'єктів будівництва, що належать до III категорії складності, здійснюється у дві стадії - шляхом розроблення проекту та розроблення робочої документації. Разом з тим, згідно ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", в разі, якщо будівництво полягає у виконанні будівельних робіт з капітального ремонту, проектування здійснюється в одну стадію - робочий проект, незалежно від категорії складності об'єкту будівництва. Водночас, якщо капітальний ремонт здійснюється з метою поліпшення експлуатаційних показників введених в експлуатацію об'єктів будівництва, дотримання стадій проектування взагалі не вимагається. За наявності відповідного обґрунтування, достатнім є складення дефектного акту та кошторисної документації, які в даному випадку і є проектною документацією на будівництво.
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що 10.07.2012 року між Квасилівським професійним ліцеєм (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" (Підрядник) було укладено договір підряду №01107, предметом якого стало виконання капітального ремонту будов (ремонт покрівлі учбового корпусу та майстерні) Квасилівського професійного ліцею. Орієнтовна вартість робіт - 741449,00 грн. (а.с. 82-85, 92).
Об'єкт будівництва замовником віднесено до ІІІ категорії складності (а.с. 65).
Позивачем було складено дефектні акти на ремонт покрівлі учбового і технічного корпусів, які затверджено Квасилівським професійним ліцеєм 21.05.2012 року (а.с. 62-64).
Крім того, позивачем було розроблено кошторисну документацію та проведено її експертизу (експертний висновок філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Рівненській області від 10.07.2012 року №18-00858-12), після чого останню затверджено наказом Квасилівського професійного ліцею від 10.07.2012 року №153-К (а.с. 71, 86-103).
11.07.2013 року замовником подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області декларацію про початок виконання будівельних робіт з капітального ремонту будов (ремонт покрівлі учбового корпусу та майстерні) Квасилівського професійного ліцею, яку зареєстровано 13.07.2012 року за №РВ 08312117752 (а.с. 65-70).
Проте, серед наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" для перевірки та в судове засідання доказів відсутнє обґрунтування щодо достатності розроблення проектної документації на будівництво у вигляді лише дефектного акту та кошторисної документації.
Представником позивача в судовому засіданні підтверджено ту обставину, що дане обґрунтування Товариством з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" не складалось. На думку представник позивача, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" виступає підрядником, а не проектувальником і не має відповідних ліцензій на здійснення проектних робіт, притягнення його до відповідальності за порушення вимог щодо розроблення проектної документації є безпідставним. Крім того, представник позивача, наголосив, що ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" набрали чинності з 01.07.2012 року, в той час як проектна документація розроблена до цієї дати.
Суд не бере до уваги вказані доводи представника позивача з огляду на наступне.
Судом досліджено декларацію про початок виконання будівельних робіт від 13.07.2012 року №РВ 08312117752, в якій замовником зазначено: у графі 8 "Інформація про проектувальника" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс"; у графі 10 "Інформація про відповідальних осіб проектувальника: головного архітектора (інженера) проекту, особу, що здійснює авторський нагляд (за наявності)" - Головний архітектор проекту Пінчук О.В., що призначена наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" від 10.07.2012 року №38-оп, кваліфікаційний сертифікат від 23.05.2011року серії АР №000403; у графі 11 "Інформація про ліцензію проектної організації" - ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серія АВ №359597 від 10.12.2007 року, дійсна до 10.12.2012 року; у графі 12 "Інформація про проектну документацію" - наказ Квасилівського професійного ліцею від 10.07.2012 року №153-К, експертний висновок філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Рівненській області від 10.07.2012 року №18-00858-12.
Згідно ліцензії серії АВ №359597, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 10.12.2007 року, що була дійсна до 10.12.2012 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" мало право здійснювати будівельну діяльність, зокрема, виконувати проектні роботи для капітального ремонту (а.с. 170-171).
У матеріалах справи також наявний наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" про призначення Пінчук О.В. архітектором для ведення авторського нагляду на об'єкті - капітальний ремонт будов (ремонт покрівлі учбового корпусу та майстерні) Квасилівського професійного ліцею та журнал авторського нагляду за будівництвом, в якому проектувальником вказано Пінчук О.В. (а.с. 26-33, 169).
З урахуванням наведених доказів та положень ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", складення Товариством з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" дефектних актів та кошторисної документації по своїй суті є розробленням проектної документації, тому відповідальність за розроблення останньої із порушенням будівельних норм покладено на позивача.
Крім того, як вже зазначалось вище, ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.03.2012 року №98, набрали чинності з 01.07.2012 року.
Дефектні акти затверджено замовником 21.05.2012 року, кошторисну документацію -10.07.2012 року відповідно до наказу №153-К. Враховуючи, що проектна документація у даному випадку складається і з дефектних актів, і з кошторисної документації, суд вважає, що її остаточне затвердження відбулося саме 10.07.2012 року, коли Квасилівським професійним ліцеєм видано наказ від 10.07.2012 року №153-К "Про затвердження кошторисної документації на капітальний ремонт будов (ремонт покрівлі учбового корпусу та майстерні) Квасилівського професійного ліцею". Отже, проектну документацію було затверджено вже після набрання чинності ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".
Не знаходять свого підтвердження і доводи представника позивача, що проектна документація була розроблена згідно вимог ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", що діяли до 01.07.2012 року, оскільки дані будівельні норми взагалі не передбачали можливості складення дефектних актів, як частини проектної документації.
Пунктом 4.10 розділу 4 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" також встановлено, що проектна документація має бути виготовлена з урахуванням усіх нормативних акті та документів, чинних на час її передачі у виробництво.
Таким чином, виявлене під час перевірки порушення позивачем підпункту 4.8.3 пункту 4.8 розділу 4 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" знаходить своє підтвердження на основі досліджених судом доказів.
Відповідно до пункту 4.1 розділу 4 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", при розробленні проектної документації для будівництва враховуються чинна містобудівна документація. Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об'єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об'єктів.
Роботи з експертизи та обстеження у будівництві віднесено до Переліку видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №554. Згідно з Порядком проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, що також затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011року №554, підтвердженням проходження особою професійної атестації є кваліфікаційний сертифікат, що дає її право на виконання відповідного виду робіт (послуг) та діє на території всієї України. Відомості про осіб, що мають кваліфікаційні сертифікати вносяться до реєстру атестованих осіб, виконавцеві надається особиста печатка із зазначенням прізвища, імені, по-батькові та номера кваліфікаційного сертифіката (абзац 3 пункту 2, пункт 13, пункт 16, пункт 18 даного Порядку).
Отже, розробленню проектної документації при капітальному ремонті об'єкту будівництва повинно передувати інструментальне обстеження такого об'єкту, яке в силу вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №554, повинне здійснюватись відповідальними виконавцями, що пройшли професійну атестацію та за її результатами отримали кваліфікаційний сертифікат.
У матеріалах справи наявна копія акту обстеження покрівель учбового корпусу та майстерні Квасилівського професійного ліцею, що складений і підписаний комісією у складі представників замовника та Товариства з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс", затверджений Квасилівським професійним ліцеєм 21.05.2012 року (а.с. 42-61).
Проте, у вказаному акті відсутні відомості щодо його складення за участю відповідального виконавця робіт з обстеження у будівництві, який пройшов професійну атестацію та отримав кваліфікаційний сертифікат.
Представником позивача в судовому засіданні підтверджено ту обставину, що представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс", які підписали акт обстеження покрівель, кваліфікаційних сертифікатів відповідальних виконавців не мали. На думку представника позивача, здійснення робіт з обстеження у будівництві фахівцями, які мають кваліфікаційні сертифікати, вимагається лише з 01.06.2012 року, як це зазначено у листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.07.2012 року №7/15-11809 (а.с. 129). Крім того, представник позивача наголосив, що на замовлення Квасилівського професійного ліцею інститутом "Рівнеагропроект" було виконано огляд стану будівельних конструкцій учбового корпусу та майстерні, за результатами якого складено відповідний акт від 12.04.2012 року (а.с. 162-163).
Суд не бере до уваги зазначені доводи представника позивача, оскільки лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.07.2012 року №7/15-11809 стосується виконання фахівцями, які мають кваліфікаційні сертифікати, робіт із розроблення проектної документації та проведення її експертизи. В свою чергу, Перелік видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію та Порядок проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №554 та встановлюють вимоги щодо виконання робіт з обстеження у будівництві, набрали чинності з 02.06.2011 року.
Крім того, акт огляду стану будівельних конструкцій учбового корпусу та майстерні Квасилівського професійного ліцею від 12.04.2012 року, що виконаний інститутом "Рівнеагропроект", не може вважатись належним доказом виконання позивачем вимог пункту 4.1 розділу 4 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво". Цей акт не було надано посадовим особам відповідача під час здійснення перевірки. Доказів складення даного акту відповідальним виконавцем, що має кваліфікаційний сертифікат, суду не надано. Оскільки інструментальне обстеження об'єкту повинно передувати розробленню проектної документації, якою в даному випадку є дефектні акти та кошторисна документація, остання повинна враховувати дані такого обстеження. Проте, представником позивача в судовому засіданні зазначено, що про складання інститутом "Рівнеагропроект" акту від 12.04.2012 року йому не було відомо.
Таким чином, виявлене під час перевірки порушення позивачем пункту 4.1 розділу 4 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" знаходить своє підтвердження на основі досліджених судом доказів.
Відповідно до пункту 4.2 розділу 4 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам будівельних норм та нормативних документів.
При проектуванні покриттів будівель і споруд промислового, громадського та сільськогосподарського призначення обов'язковими до застосування є Державні будівельні норми В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд", що затверджені Наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 07.05.1997 року №76, чинні з 01.01.1998 року (надалі - ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд").
Згідно з пунктом 2.3 розділу 2 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд", том 1 "Проектування", як передбачено схемами конструктивних вирiшень, що наведені в додатку 2, перерiз сумiщеного даху повинен мiстити в собi певний ряд обов'язкових i додаткових елементiв (шарiв), а саме, до обов'язкових елементiв (шарiв) вiдносяться: несучi елементи покриття; пароiзоляцiйний шар; теплоiзоляцiйний шар; елементи осушувальної вентиляцiї (повiтрянi прошарки i компенсатори, продухи, вентканали i витяжки); покрiвельний килим; захисний шар, до додаткових елементiв (шарiв) вiдносяться: похилоутворюючий шар; вирiвнюючi шари (шпаклiвка, стяжка); роздiляючi шари (шари ковзання).
Отже, проектна документація на виконання будівельних робіт з покриття будівель складається із урахуванням особливостей, встановлених ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд", якими, серед інших, є наявність обов'язкових та додаткових елементів перерiзу сумiщеного даху.
Наявні у матеріалах справи дефектні акти та кошторисна документація, що по своїй суті є проектною документацією на капітальний ремонт будов (ремонт покрівлі учбового корпусу та майстерні) Квасилівського професійного ліцею, не передбачають робіт і витрат на влаштування елементів осушувальної вентиляції та прокладення вирiвнюючого шару (шпаклiвка, стяжка) при покритті даху об'єкту.
Представником позивача в судовому засіданні підтверджено ту обставину, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" при складанні проектної документації не було враховано встановлення елементів осушувальної вентиляції у зв'язку із відсутністю належного фінансування робіт. Представник позивача вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" розраховувало встановити дані елементи у майбутньому на кошти спонсорської допомоги, на підтвердження чого посилається на протокол про наміри від 18.03.2012 року, укладений з Квасилівським професійним ліцеєм до моменту розроблення проектної документації на об'єкт, у пункті 2.4 якого сторони погодили не враховувати при складанні кошторисної документації монтаж аераторів, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" взяло на себе зобов'язання виконати дані роботи (з включенням вартості самих аераторів) за рахунок спонсорської допомоги (безоплатно) до моменту завершення робіт (а.с. 23-24). Представник позивача наголосив, що аератори були закуплені Товариством з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" до моменту проведення перевірки, що підтверджується відповідними видатковими накладними, з метою їх подальшого встановлення на об'єкті (а.с. 118-126). Крім того, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що вирівнюючий шар у конструкції покрівлі об'єкту вже було передбачено, що підтверджується актом обстеження покрівель учбового корпусу та майстерні Квасилівського професійного ліцею, який складено і підписано комісією у складі представників замовника та Товариства з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс", затверджено Квасилівським професійним ліцеєм 21.05.2012 року, а також схемою конструктивного вирiшення, складеною за системою ТН-Кровля Класик, яка в силу витягу з протоколу засідання секції "Архітекстура і будівництво житлових та громадських будинків і споруд" НТР Мінрегіонбуду від 18.02.2010 року №1 є дозволеною до влаштування по існуючим покрівлям з руберойду (а.с. 25, 42-43, 127).
Суд не бере до уваги доводи представника позивача в частині неврахування у проектній документації встановлення елементів осушувальної вентиляції. Згідно положень пункту 2.3 розділу 2 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд", том 1 "Проектування", обов'язкові елементи перерiзу сумiщеного даху повинні бути передбачені у проектній документації. Тому, наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" намірів щодо встановлення таких елементів не звільняє позивача від відповідальності за не зазначення цих елементів при проектуванні покриття об'єкту будівництва.
Стосовно доводів представника позивача в частині неврахування у проектній документації прокладення вирiвнюючого шару (шпаклiвка, стяжка) суд зазначає, що у схемі конструктивного вирiшення, яку складено за результатами обстеження покрівель учбового корпусу та майстерні Квасилівського професійного ліцею, вказано на наявність у існуючій конструкції покрівлі шару цементної стяжки 20 на 70 мм (а.с. 42-43). Суд приходить до висновку, що з врахуванням специфіки проектної документації на об'єкт будівництва, дана схема є достатнім підтвердженням передбачення позивачем зазначеного елементу перерiзу сумiщеного даху при проектуванні.
Таким чином, виявлене під час перевірки порушення позивачем пункту 2.3 розділу 2 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд", том 1 "Проектування" знаходить своє підтвердження на основі досліджених судом доказів у частині не зазначення Товариством з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" у проектній документації витрат та робіт по встановленню обов'язкового елементу перерізу суміщеного даху - елементів осушувальної вентиляції.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №687-XIV, робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об'єкта архітектури виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту.
Згідно з абзацом 1 пункту 4.1 розділу 4 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд", том 2 "Влаштування", контроль якості влаштування покриття повинен здійснюватися перед початком (вхідний контроль), у процесі виконання (операційний контроль) робіт і при остаточному їх прийнятті (приймальний контроль). Проміжному прийняттю з оформленням актів на приховані роботи підлягає:
- забезпечення початкових умов виконання покрівельних робіт;
- готовність основ під паро- теплоізоляцію та покриття;
- якість влаштування пароізоляційних шарів;
- якість влаштування теплоізоляційних шарів та елементів вентиляційної (осушувальної) системи;
- якість влаштування вирівнюючих стяжок;
- якість влаштування покрівельного килима (покрівлі);
- якість облаштування деталей і вузлів.
Отже, з метою оформлення виконання окремих етапів робіт на підставі проектної документації підрядником складається робоча документація, яка в свою чергу, повинна відповідати вимогам державних стандартів, норм і правил. При виконанні специфічного виду робіт із влаштування покрівель підрядником здійснюється вхідний, операційний та приймальний контроль їх якості. Крім того, підрядником здійснюється проміжне прийняття прихованих видів робіт, згідно переліку, за результатами якого складаються відповідні акти.
У матеріалах справи наявні наступні копії актів на закриття прихованих робіт, виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс", що складені комісією у складі представника підрядника та осіб, що здійснюють технічний та авторський нагляд під час будівництва: від 16.08.2012 року №1 на ремонт покрівлі (влаштування прокладної пароізоляції в один шар); від 16.08.2012 року №2 на ремонт покрівлі (утеплення покриттів плитами утеплювача на бітумній мастиці в один шар товщиною 50 мм); від 18.08.2012 року №3 на ремонт покрівлі (влаштування покриття з ПХВ мембрани); від 18.09.2012 року №4 на влаштування прокладної пароізоляції покрівлі (влаштування прокладної пароізоляції в один шар); від 18.09.2012 року №5 на влаштування утеплення покрівлі (утеплення покриттів плитами утеплювача на бітумній мастиці в один шар товщиною 50 мм); від 21.09.2012 року №6 на влаштування покриття з ПХВ мембрани; від 22.08.2012 року №7 на ремонт покрівлі (кріплення примикань притисною планкою); від 26.09.2012 року №8 на влаштування покриття покрівлі з ПХВ мембрани (кріплення примикань притисною планкою), а також наступні копії актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій: від 01.08.2012 року №1, від 03.09.2012 року №2 на очищення основи рулонної покрівлі від пилу та будівельного сміття, розчищення водозливних воронок та примикань, видалення вздуття рулонного шару покриття (а.с. 72-81).
Проте, серед наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" у судове засідання доказів відсутні акти проміжного прийняття прихованих робіт щодо готовності основ під паро- теплоізоляцію та покриття, а також контролю якості облаштування деталей і вузлів, які передбачено пунктом 4.1 розділу 4 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд", том 2 "Влаштування".
Представником позивача в судовому засіданні підтверджено ту обставину, що вказані акти Товариством з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд плюс" не складались. Представник позивача зазначив, що обов'язок складання таких актів покладено на замовника, оскільки перелічені роботи виконувались безпосередньо ним.
Суд не бере до уваги зазначені доводи представника позивача з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2.3 розділу 2 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд", том 2 "Влаштування", номенклатура, вимоги до якісних показників, методи і зміст перевірок та обмірів при вхідному, операційному і приймальному контролі наведені в додатку 2 цього тому норм.
Додаток 2 до тому 2 "Влаштування" ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд", із врахуванням положень пункту 3.7 розділу 3 тому 2 даних норм, встановлюють наступні показники, що перевіряються під час здійснення проміжного контролю якості робіт: для готовності основ під паро- теплоізоляцію та покриття - ретельно вирівняна шпаклівкою, затиркою чи штукатуркою поверхня несучих елементів покриття; для контролю якості облаштування деталей і вузлів - наклеювання рулонних накладок і компенсаторів, які запобігають руйнуванню пароізоляційного шару, влаштування примикань покрівельного килима до стін, парапетів та інших виступаючих поверхонь; ущільнення місць пропуску деталей через покрівлю.
Згідно з пунктом 4.2 розділу 2 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд", тому 2 "Влаштування", у процесі влаштування покрівель необхідно перевіряти завершеність на покритті попередніх робіт з точки зору можливості якісного виконання наступних.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що позивач не міг приступати до виконання робіт з капітального ремонту покрівель учбового корпусу та майстерні Квасилівського професійного ліцею без оформлення прийняття по якості робіт із готовності основ під паро- теплоізоляцію та покриття, навіть в разі їх виконання безпосередньо замовником.
Таким чином, виявлене під час перевірки порушення позивачем пункту 4.1 розділу 4 ДБН В.2.6-14-97 "Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд", том 2 "Влаштування", знаходить своє підтвердження на основі досліджених судом доказів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року №208/94-ВР (надалі - Закон №208/94-ВР), правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Згідно з положеннями абзацу 2 частини 1 статті 1 Закону №208/94-ВР, суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
Згідно з положеннями пункту 6 частини 3 статті 2 Закону №208/94-ВР, суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.
Оскільки судом встановлено, що висновки, покладені відповідачем в основу прийняття оспорюваних постанов про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд Плюс" штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.05.2013 року №283-Ю, №285-Ю є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону і фактичним обставинам справи, вказані постанови є правомірними.
За наведених обставин, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
В силу вимог ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати на користь відповідача не присуджуються.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд Плюс" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.05.2013 року №283-Ю, №285-Ю відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шарапа В.М.
