ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2013 року
Справа № 5011-33/6567-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Мележик Н.І.,
Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2013 року у справі № 5011-33/6567-2012 Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско", м. Вінниця; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Віто-Фарм", м. Київ; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм", м. Київ; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест", м. Київ; 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм", м. Київ; 6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК", м. Київ, про стягнення 2 742 478,16 грн. та за зустрічним позовом: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм", м. Київ; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм", м. Київ; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК", м. Київ; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Віто-Фарм", м. Київ; 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест", м. Київ, до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, про визнання припиненими договорів поруки,
за участю представників сторін:
позивача - Вегера А.А. (дов. № 220/13-Н від 28.02.13);
- Семеняка В.В. (дов. № 253/13-Н від 15.03.13);
відповідача-1 - не з'явився;
відповідача-2 - не з'явились;
відповідача-3 - не з'явились;
відповідача-4 - не з'явились;
відповідача-5 - не з'явились;
відповідача-6 - не з'явились,
в с т а н о в и в:
У травні 2012 року позивач ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", пред'явив у господарському суді позов до відповідачів: ТОВ "Боско", ТОВ "Віто-Фарм", ТОВ "Виробниче об'єднання "Укрфарм", ТОВ "Ніка Холдинг Інвест", ТОВ "Альфафарм" та ТОВ "Фармацевтична фірма "КФК" про стягнення 2 742 478,16 грн.
Вказував, що 16.11.07 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (кредитором) та ТОВ "Боско", ТОВ "Віто-Фарм", ТОВ "Виробниче об'єднання "Укрфарм", ТОВ "Ніка Холдинг Інвест" (позичальниками) була укладена генеральна кредитна угода № 010/14/209, згідно якої він зобов'язався надати позичальникам кредитні кошти в розмірах та на умовах, визначених в угоді та кредитних договорах, укладених в рамках даної угоди, а позичальники - повернути вказані грошові кошти та відсотки за користування кредитом в строки, визначені п. 1.3 угоди.
Додатковою угодою № 101/14/209/7 від 10.11.09 до генеральної кредитної угоди до складу позичальників за даною угодою включено ТОВ "Альфафарм" та ТОВ "Фармацевтична фірма "КФК".
19.11.07 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (кредитором) та ТОВ "Виробниче об'єднання "Укрфарм" (позичальником) був укладений кредитний договір № 010/14/218, згідно якого кредитор зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 2 100 000 грн., а позичальник - повернути вказані кредитні кошти в строк до 19.10.12.
Зазначав, що 19.10.10, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 010/14/218 від 19.11.07 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (кредитором) та ТОВ "Боско", ТОВ "Віто-Фарм", ТОВ "Ніка Холдинг Інвест", ТОВ "Альфафарм" та ТОВ "Фармацевтична фірма "КФК" (поручителями) були укладені договори поруки: №№ 12/14/1004; 12/14/1029; 12/14/1012; 12/14/1017 та 12/14/1028, згідно яких поручителі зобов'язались відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання ним кредитних зобов'язань щодо повернення кредитних коштів в сумі 2 100 000 грн. та відсотків за користування кредитними коштами.
Посилаючись на порушення відповідачем-3 строків повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, позивач, згідно заяви про збільшення позовних вимог № С11-120-1/09/3024 від 25.06.12, просив стягнути солідарно з відповідачів 2 094 000 грн. заборгованості за кредитом, 366 611,62 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом, 19 382,70 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 384 159 грн. штрафу за нецільове використання кредитних коштів та 57 283,07 грн. судового збору.
У липні 2012 року ТОВ "Віто-Фарм", ТОВ "Виробниче об'єднання "Укрфарм", ТОВ "Ніка Холдинг Інвест", ТОВ "Альфафарм" та ТОВ "Фармацевтична фірма "КФК" звернулись до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", про визнання припиненими договорів поруки.
Зазначали, що в забезпечення виконання зобов'язань позичальників, в рамках генеральної кредитної угоди № 010/14/209 від 16.11.07, між ними та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", були укладені наступні договори поруки: № 010/14/03/283 від 19.11.07; № 010/14/03/284 від 19.11.07; № 010/14/03/285 від 19.11.07; № 010/14/03/634 від 09.04.09; № 010/14/03/635 від 09.04.09; № 12/14/1035 від 19.10.10; № 12/14/1033 від 19.10.10; № 12/14/1032 від 19.10.10; № 12/14/1025 від 19.10.10; № 12/14/1024 від 19.10.10; № 12/14/1022 від 19.10.10; № 12/14/1021 від 19.10.10; № 12/14/1020 від 19.10.10; № 12/14/1016 від 19.10.10; № 12/14/1015 від 19.10.10; № 12/14/1014 від 19.10.10; № 12/14/1011 від 19.10.10; № 12/14/1010 від 19.10.10; № 12/14/1009 від 19.10.10 та № 12/14/1005 від 19.10.10.
Посилаючись на пропуск відповідачем встановленого ст. 559 ЦК України шестимісячного строку на пред'явлення вимоги до поручителів про сплату боргу, позивачі просили визнати зазначені договори поруки такими, що припинили свою дію з 21.04.12.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10 липня 2012 року (суддя Мудрий С.М.) первісний позов задоволено, в зустрічному позові відмовлено.
Постановлено стягнути солідарно з ТОВ "Боско", ТОВ "Віто-Фарм", ТОВ "Виробниче об'єднання "Укрфарм", ТОВ "Ніка Холдинг Інвест", ТОВ "Альфафарм" та ТОВ "Фармацевтична фірма "КФК" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", 2 094 000 грн. заборгованості за кредитом, 366 611,62 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом, 19 382,70 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 384 159 грн. штрафу за нецільове використання кредитних коштів та 57 283,07 грн. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2012 року (колегія суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуючий, Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.) рішення скасовано в частині задоволення вимог про стягнення 384 159 грн. штрафу за нецільове використання кредитних коштів та постановлено в означеній частині нове рішення про відмову даних вимог.
В решті рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 13 лютого 2013 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2012 року та рішення Господарського суду міста Києва від 10 липня 2012 року у справі № 5011-33/6567-2012 в частині вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско", Товариства з обмеженою відповідальністю "Віто-Фарм", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" про стягнення 19 382,70 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом скасовано.
Справу № 5011-33/6567-2012 в означеній частині вимог передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2012 року у справі № 5011-33/6567-2012 залишено без змін.
За результатами нового розгляду вимог про стягнення пені рішенням Господарського суду міста Києва від 17 квітня 2013 року (суддя Літвінова М.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2013 року (колегія суддів у складі: Рябухи В.І. - головуючого, Кондес Л.О., Пашкіної С.А.), вказані вимоги задоволено.
Постановлено стягнути солідарно з ТОВ "Боско", ТОВ "Віто-Фарм", ТОВ "Виробниче об'єднання "Укрфарм", ТОВ "Ніка Холдинг Інвест", ТОВ "Альфафарм" та ТОВ "Фармацевтична фірма "КФК" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", 19 382,70 грн. пені за прострочення сплати відсотків.
Судові акти мотивовані посиланнями на неналежне виконання ТОВ "Виробниче об'єднання "Укрфарм" зобов'язань за кредитним договором № 010/14/218 від 19.11.07, що є підставою для стягнення солідарно з відповідачів 19 382,70 грн. пені за прострочення сплати відсотків на підставі ст.ст. 611, 549 ЦК України та п. 10.2 кредитного договору.
У касаційній скарзі ТОВ "Боско", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст. 534 ЦК України та ст.ст. 43, 83 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти в частині задоволення позову про стягнення 19 382,70 грн. пені за прострочення сплати відсотків та передати справу в означеній частині вимог на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судами встановлено, що п. 3.2 кредитного договору сторони погодили, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту, виходячи з фактичного числа календарних днів у періоду нарахування та фактичного числа календарних днів у році.
Проценти за користування кредитними коштами сплачуються не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту (п. 6.1. кредитного договору).
Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).
Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 10.2 кредитного договору сторонами передбачено, що за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, передбачених п. 1.1, 6.1 даного кредитного договору, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за фактичну кількість днів прострочення.
Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Судами встановлено, що за несвоєчасну сплату відповідачем-3 процентів за користування кредитом за період з серпня 2011 року по травень 2012 року щодо кожного платежу окремо в межах шестимісячного строку нарахування, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України, позивачем здійснено нарахування пені в сумі 19 382,70 грн.
Враховуючи порушення відповідачем-3 умов кредитного договору в частині сплати процентів за користування кредитом, вказані вище норми матеріального права, умови кредитного договору № 010/14/218 від 19.11.07, умови договорів поруки №№ 12/14/1004, 12/14/1029, 12/14/1012, 12/14/1017, 12/14/1028 від 19.10.10, виконавши вказівки суду касаційної інстанції, що містяться в постанові від 13.02.13 та перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідачів, як солідарних боржників.
За таких обставин, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Посилання касаційної скарги на ту обставину, що п. 3.3 кредитного договору № 010/14/218 від 19.11.07 сторонами погоджено іншу черговість погашення кредитних зобов'язань, яка є відмінною від черговості погашення вимог за грошовими зобов'язаннями встановленої ст. 534 ЦК України, не заслуговують на увагу суду, оскільки скаржником на підтвердження своїх доводів не надано розрахунків, які б підтверджували інший розмір пені належної до стягнення з відповідача-3 за порушення ним договірного зобов'язання в частині сплати процентів за користування кредитними коштами.
Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.
Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боско" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2013 року у справі № 5011-33/6567-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: Н.І. Мележик
С.С. Самусенко
