ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/24853/13
22.10.14
За позовом Міністерства оборони України
до Державного підприємства "Антонов"
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство промислової політики України (третя особа-1); Кабінет міністрів України (третя особа -2)
про стягнення 164 329 565,52 грн.
За участю - Генеральної прокуратури України
Колегія суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча)
Літвінова М.Є.
Домнічева І.О.
Представники сторін:
від позивача: Ковальчук І.В. по довіреності № 220/115/Д від 29.10.2013р.
від відповідача: Рибка В.В. по довіреності № 13/1655 від 24.09.2013р.
від третьої особи-1 Калусенко В.В. по довіреності № 15 від 24.09.2013р.
від третьої особи-2:Глущенко В.В. по довіреності № 9.1.-22/426 від 15.04.2014р.
Обставини справи :
Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Державного підприємства "Антонов" заборгованості в розмірі 111 885 073,82 грн. за неналежне виконання умов державного контракту з оборонного замовлення на закупівлю озброєння та військової техніки № 07-01 від 02.04.2001р., 20 363 083,43 грн. - пені за порушення строків виконання робіт, 7 831 955,61 грн. - штраф за прострочення виконання робіт, 20 363 083,43 грн. - пені за порушення строків надання звітних документів за використання авансу, 667 757,97 грн. - збитків від інфляції та 3 218 611,71 грн. - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.01.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2014р., відповідно до ст. 27, 77 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у розгляді даної справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство промислової політики України (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3) та відкладено розгляд справи на 12.02.2014р.
В судовому засіданні 12.02.2014р., відповідно до ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та оголошено перерву до 03.03.2014р.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 03.03.2014 р. справу № 910/24853/13 за позовом Міністерства оборони України до Державного підприємства "Антонов", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство промислової політики України про стягнення 164 329 565,52 грн., передано для розгляду судді Сіваковій В.В., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Трофименко Т.Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.14р. суддею Сіваковою В.В. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 24.03.2014р.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 11.03.14р. справу № 910/24853/13 передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку з її поверненням з відпустки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2014р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддею Трофименко Т.Ю. прийнято справу № 910/24853/13 до свого провадження.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2014р., відповідно до ст. ст. 37, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у розгляді даної справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кабінет міністрів України та розгляд справи відкладено на 07.04.2014р.
В судовому засіданні 07.04.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 09.04.2014р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2014р., відповідно до ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 14.05.2014р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/24853/13.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. доручено розгляд справи № 910/24853/13 колегіально у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Ващенко Т.М., Смирнова Ю.М.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2014р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча), Ващенко Т.В., Смирнова Ю.М. прийнято справу № 910/12453/13 до свого провадження та призначено справу до розгляду на 04.06.2014р.
В судовому засіданні 04.06.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 23.06.2014р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2014р., відповідно до ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено розгляд справи на 15 днів та оголошено в судовому засіданні перерву до 30.07.2014р.
30.07.2014 р. суддя Ващенко Т.М. звернулась до заступника Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо виведення її зі складу колегії суддів, яка розглядає справу № 910/24853/13, у зв'язку з великою завантаженістю.
Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 30.07.2014 р., у зв'язку з вказаною заявою, доручено розгляд справи № 910/24853/13 колегіально у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Смирнова Ю.М., Літвінова М.Є.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2014р., відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча), Смирнова Ю.М., Літвінова М.Є. прийнято справу № 910/24853/13 до свого провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 03.09.2014р. за участю представників сторін та третіх осіб.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 03.09.2014 р. доручено розгляд справи № 910/24853/13 колегіально у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Літвінова М.Є., Домнічева І.О., у зв'язку з відпусткою судді Смирнової Ю.М.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2014р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча), Літвінова М.Є., Домнічева І.О., прийнято справу № 910/24853/13 до свого провадження.
В судовому засіданні 03.09.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 27.10.2014р.
В процесі провадження від представника відповідача надійшли письмові відзиви на позов, відповідно до яких Державне підприємство"Антонов" заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.3 контракту № 07-01 від 02.04.2001 р. підставою для його укладення є Закон України від 05.02.2004 р. № 1462-ІУ «Про загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака АН- 70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням», постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 р. № 1549 «Про організацію серійного виробництва літаків АН-70» та постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.2004 р. № 925 «Деякі питання виконання завдань загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака АН- 70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням».
«Загальнодержавною програмою створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням» (далі - Програма), що затверджена Законом України від 05 лютого 2004 р. № 1462- ІУ, Головним державним замовником програми закупівлі літаків, на якого покладено організацію та контроль її виконання, визначено Міністерство оборони України, державним замовником щодо підготовки, освоєння і виробництва літаків - центральні органи виконавчої влади з питання промислової політики.
Програма створення військово-транспортного літака АН-70, на виробництво та постачання якого Сторонами підписано Контракт № 07-01 розрахована на період з 2004 по 2022 роки про що зазначено у розділі другому Закону України № 1462 від 05.02.2004 р.
На виконання зазначеної Програми Кабінет міністрів України видав Постанову № 925 від 15.07.2004р. «Про деякі питання виконання завдань загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака Ан- 70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням». Постанова передбачала обсяги фінансування розробки та виготовлення літаків за Контрактом. При цьому, Міністерство оборони повинно було профінансувати 427,36 млн. грн. на виготовлення та закупівлю двох літаків. Станом на 01.01.2014р. фактично профінансовано 331,443 млн. грн. З них,- 2001-2004 р.р. - 103,296 млн. грн.; 2005р. - 66,746 млн. грн.; 2006р. - 61,4 млн. грн.; 2007р. - 100,00 млн. грн. Таким чином, виконання робіт було недофінансовано на суму 95,917 млн. грн. Слід зауважити, що Міністерство оборони ухилялося від фінансування за Контрактом в 2008-2013 р.р.
Згадувана вище Постанова КМУ № 925 передбачала також фінансування Міністерством промислової політики робіт з підготовки та освоєння виробництва літаків АН-70 в сумі 450,933 млн. грн. Станом на 31.12.2013 р. обсяг фінансування вказаних робіт склав всього 25,650 млн. грн. заборгованість державного замовника - співвиконавця складає 425,283 млн. грн. За таких обставин, ми були змушені витрачати на підготовку і освоєння виробництва власні кошти та кошти, які надійшли від Міністерства оборони.
У зв'язку з неналежним і несвоєчасним фінансуванням робіт виконання Графіку виготовлення літаків було зірвано. Загальна сума виконаних для побудови літаків АН-70 зав. №№ 01-04, 01-05 робіт, прийнятих Міністерством оборони, становить 219,558 млн. грн. з ПДВ. В той же час Міністерство оборони ухилилося від зарахування витрат підприємства на підготовку виробництва та оснащення в загальній сумі 76,525 млн. грн. (без ПДВ), а також вартість залишків сировини, матеріалів та покупних комплектуючих виробів на складах в сумі 16,920 млн. грн. (без ГІДВ). За правилами бухгалтерського обліку продукція, що знаходиться на складах підприємства обліковується без ПДВ. У випадку проведення господарських операцій загальна вартість витрат та залишків з ПДВ становитиме ( 76,525 + 16,920 = 93,445 х 20 : 100 + 93,445) 112,134 млн. грн. Крім того, в період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. були виконані роботи за актами опрацьованими Представництвом замовника (ПЗ № 615) на суму 3,008 млн. грн. з ПДВ в узгодженні яких, Міністерством оборони було відмовлено. Неопрацьованими ПЗ № 615 та неузгодженими залишаються акти виконаних в 2013 році робіт на загальну суму 5,821 млн. грн. з ПДВ. Таким чином, загальна вартість матеріальних цінностей та виконаних робіт не прийнятих Замовником за даними бухгалтерського обліку становить 120,963 млн. грн. з ПДВ.
В процесі виконання контракту № 07-01 неодноразово Замовником та контролюючими органами здійснювались перевірки використання коштів виділених на створення та будівництво літаків АН-70.
Головним контрольно-ревізійним управлінням України згідно акту №29-21/71 від 26.12.2007 р. в ході проведення ревізії фінансово- господарської діяльності ДП КиАЗ «Авіант» за період з 01.07.2005 р. по 01.07.2007 р. не виявлено будь-яких порушень з боку останнього.
Зокрема, в акті ревізії № 29-21/71 від 26.12.2007 р. зазначено, що обсяг фінансування за додатковою угодою №10 від 14.07.2007 р. до контракту №07-01 у 2007 р. складає 120 000 000,00 грн. (обсяг фінансування за загальним фондом складає 100 000 000,00 грн., за спеціальним фондом 20 000 000,00 грн.), а фактично надійшло коштів на виготовлення літака АН- 70 машини 01-04, 01-05 у сумі 99999,22 тис. грн.
Загальна сума використаних коштів станом на 01.12.2007 р. становила 94999,27 тис. грн., залишок одержаних ДП «Авіант» від МО України та неосвоєних станом на 01.12.2007 р. коштів становив 4999,95 тис. грн., які знаходилися на розрахунковому рахунку.
Також, вибірковою перевіркою достовірності віднесення витрат на виготовлення двох літаків АН-70 шляхом співставлення оборотних відомостей обліку незавершеного виробництва по їх видах, вимогах, замовленнях-нарядах, карток акцепту по статтях обліку витрат рахунку 25 «Виробництво», порушень з боку ДП «Авіант» не встановлено.
Актом перевірки використання бюджетних коштів за Державним контрактом від 02.04.2001 р. №07-01 на виготовлення та постачання військово-транспортних літаків АН-70 за 2007 рік встановлено, що ДГІ «Авіант» виконано роботи на суму 25 051,02 тис. грн. (з ПДВ), а залишкові кошти 74 948,9 тис. грн. витрачено на закупівлю матеріалів, комплектуючих, напівфабрикатів та підготовку виробництва літака АН-70, з яких:
на придбання матеріалів напівфабрикатів, ПКВ, надання послуг по виготовленню складових частин літаків АН-70 за період 01.02.2007 р. по 31.12.2007 р. відповідно до Переліку - 48 157,26 тис. грн. з (ПДВ)
на придбання матеріалів напівфабрикатів по виготовленню складових частин літаків АН-70 за період з 01.01.2008 р. по 01.02.2008 р. відповідно до Переліку - 5 855,37 тис. грн. з (ПДВ)
на оснащення та надання послуг щодо проведення робіт з підготовки виробництва літаків АН-70 за період з 01.06.2007 р. по 31.12.2007 р. відповідно до Переліку - 20 936,35 тис. грн. (з ПДВ)
Вищезазначені переліки були затверджені керівництвом ДП «Авіант» та перевірені начальником 615-го військового представництва Міноборони України, у зв'язку з чим твердження Міноборони про використання бюджетних коштів ДП «Антонов» на інші потреби є безпідставним.
Ревізією фінансово-господарської діяльності Філії «Серійний завод «Антонов» Державного підприємства «Антонов» за період з 01.04.2011 р. по 31.08.2013 р. проведеною відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в м. Києві, щодо стану виконання Контракту з Міністерством оборони, порушень з боку Виконавця не встановлено. (Витяг з Довідки надається).
Невід'ємним додатком до контракту є графік виготовлення літаків, який був затверджений сторонами тільки на 2004-2006 роки. У 2007 році було погоджено графік збирання літаків, на основі якого було затверджено Акт № 43/АН-70-70-01 від 31.12.2007 р. виконаних робіт згідно з державним контрактом № 07-01 та додатковими угодами до нього.
Поняття «графік виготовлення літаків» та «графік збирання літаків» не є тотожними, оскільки збирання літаків є одним з етапів виготовлення літаків. І саме за порушення графіку виготовлення літаків настає відповідальність у ДП «Антонов». Проте, процес збирання літаків неможливий без відповідної підготовки та оснащення, на які і були витрачені кошти.
Таким чином, виконання графіку виготовлення літаків було порушено невчасним фінансуванням.
Міністерство промислової політики України в процесі провадження по справі надало письмові пояснення на позов, відповідно до яких вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
02.04.2001 між Міністерством оборони України та ДП «Київський завод «Авіант» було укладено державний контракт з оборонного замовлення на закупівлю озброєння та військової техніки №07-01.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2004 №925 «Деякі питання виконання завдань Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака АН-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням» було затверджено обсяг фінансування робіт, пов'язаних з виконанням завдань першого етапу Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака АН-70 та його закупівлі за державні кошти.
Міністерство промислової політики України повинно було виділити з державного бюджету 30 млн. грн. у 2004р., 65,777 млн. грн. у 2005р. та 64,405 млн. грн. у 2006р., а також залучити кошти з інших джерел у 2004р. 79,787 млн. грн., у 2005 р. -107,166 млн. грн., у 2006 р. 103,798 млн. грн. відповідно.
Фактично на фінансування створення військово-транспортного літака АН-70 Міністерством промислової політики України відповідно до постанови КМУ від 15.07.2004 №925 було виділено 25,647 млн. грн., використання цих коштів підтверджується звітами про використання бюджетних коштів ДП «КиАЗ «Авіант» у 2004, 2005 та 2006 роках.
Умови контракту від 02.05.2001 з додатковими угодами до нього, до зобов'язань відповідача не відносять використання у певні строки коштів отриманих на фінансування кожного року у відповідних сумах, у зв'язку з чим ототожнення невиконання з неприйняттям частини звітних документів по сумах не може свідчити про порушення відповідачам своїх зобов'язань по виготовленню літаків. Також держконтрактом не передбачена відповідальність виконавця за нецільове використання коштів.
Кабінетом міністрів України в процесі провадження по справі також надано пояснення на позов, відповідно до яких третя особа-2, вказує на те, що порушення зобов'язань ДП «Антонов» перед Міноборони за Контрактом від 02.04.2001 № 07-01 - відсутні, з огляду на наступне.
На виконання Державного оборонного замовлення на виготовлення літаків АН-70 між Міністерством оборони України та ДП «Київський авіаційний завод «Авіант» (правонаступником якого з січня 2010 року є ДП «Антонов») 02.04.2001 укладено Державний контракт з оборонного замовлення на закупівлю озброєння та військової техніки № 07-01 (далі - Контракт).
Відповідно до пункту 1.3 Контракту підставою для його укладання є Закон України «Про Загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням» (далі - Закон), яким затверджено Загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням.
Відповідно до розділу II Закону виконання Програми передбачається забезпечити у період з 2004 по 2022 рік двома етапами.
Перший етап (2004 - 2006 роки) - завершення розроблення літака, проведення його державних випробувань, виконання комплексу робіт, пов'язаних з прийняттям літака на озброєння та підготовкою і освоєнням його виробництва, а також здійснення закупівлі двох літаків за державним оборонним замовленням.
Другий етап (2007 - 2022 роки) - завершення роботи з підготовки і освоєння виробництва літака, у тому числі з оновлення наявних та створення нових виробничих потужностей, організація серійного виробництва і закупівлі необхідної кількості літаків за державним оборонним замовленням.
Розділом IV Закону встановлено, що Головним державним замовником Програми є Міністерство оборони України, на яке покладаються організація та контроль її виконання.
14.09.2004 між Сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до державного контракту з оборонного замовлення на закупівлю озброєння та військової техніки № 07-01, в якій Контракт був викладений у новій редакції.
Пунктом 1.1. зазначеного Контракту встановлено, що Виконавець зобов'язується протягом 2001-2006 роках виготовити та поставити Замовнику продукцію (літаки) у кількості та терміни, зазначені у Відомості постачання, що додається до цього контракту та є його невід'ємною частиною (додаток № 1 до Контракту), а замовник поетапно, згідно Графіку виготовлення літаків, прийняти та оплатити цю продукцію.
Відповідно до пункту 1.2. Контракту терміни постачання продукції конкретизуються сторонами у Графіку виготовлення літаків, який є невід'ємною частиною Контракту (додаток № 2 до Контракту).
Контракт діє з дати набрання ним чинності до 31.12.2006. Встановленим порядком термін дії цього Контракту продовжуються на узгоджений Сторонами час (підпункт 9.1., 9.2. Контракту).
Останньою додатковою угодою від 29.12.2011 № 15 Сторони встановили строк дії Контракту від 02.04.2001 до 31.12.2012, який закінчився, оскільки сторонами не продовжувався.
Згідно Акту звірення розрахунків між ДП «Антонов» та Міністерством оборони України за державним контрактом від 02.04.2001 № 07-01 підписаного уповноваженими особами сторін, що міститься в матеріалах справи, сальдо станом на 01.01.2012 склало 111 885 073, 82 гривні.
Одночасно, відповідно до довідки Ревізії фінансово-господарської діяльності філії Державного підприємства «Антонов» Серійний завод «Антонов» за період з 01.04.2011 по 31.08.2013 року Державної фінансової інспекції в місті Києві від 02.12.2013 виявлена заборгованість останнього перед Міністерством оборони України у розмірі 111 885 073,0 гривень за виготовлення літаків АН-70 у кількості 2-х одиниць за договором від 02.04.2001 № 07-01.
Згідно з пунктом 6.1 додаткової угоди № 3 до Державного контракту виконавець за прострочення виконання робіт сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми недовиконаних робіт за кожний день прострочення; за відмову від виконання робіт (невиконання), а також за порушення строків виконання робіт понад ЗО діб виконавець сплачує штраф у розмірі 7% вартості невиконаних робіт.
Пунктом 6.2. додаткової угоди № 3 до Державного контракту визначено, що у разі попередньої оплати продукції, виконавець за несвоєчасне виконання зобов'язань сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від суми непоставленої продукції (не виконаних робіт) за кожний день прострочення поза терміни, встановлені графіком виготовлення літаків, за цінами, що діяли на момент перерахування передоплати.
Зазначеними пунктами додаткової угоди № 3 до Державного контракту передбачена відповідальність за прострочення виконання робіт. Проте, не зазначено, за прострочення яких конкретно робіт настає відповідальність відповідача та в чому саме полягає невиконання робіт.
Натомість в пункті 1.1. Державного контракту зазначено, що виконавець зобов'язується поставити замовнику продукцію, а саме літаки та згідно пункту 1.2. терміни постачання продукції конкретизуються сторонами у графіку виготовлення літаків.
Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
У судовому засіданні 26.03.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
02 квітня 2004 року між Київським державним авіаційним заводом "АВІАНТ" (надалі - Виконавець) та Міністерством оборони України (далі по тексту - Замовник) було укладено Державний контракт з оборонного замовлення на закупівлю озброєння та військової техніки № 07-01 (надалі - Контракт або Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується у 2001 - 2006 роках виготовити та поставити Замовнику продукцію у кількості та термінах, зазначених у відомості постачання, що додається до Контракту і є його невід'ємною частиною, а Замовник - прийняти і оплатити цю продукцію.
Державне підприємство "Київський авіаційний завод "Авіант" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 453 входило до сфери управління Міністерства промислової політики України та згідно з наказом Мінпромполітики України від 01.07.2009 року №476 припинено шляхом реорганізації - приєднання його до державного підприємства "Авіаційний науково-технічний комплекс ім. O.K. Антонова".
Розділом другим договору сторони погодили ціну та суму контракту, відповідно до якого:
2.1. Виконавець подає Замовнику для затвердження протоколи договірних цін на продукцію (виконання робіт згідно Графіку), що поставляється, та кошторис фактичних витрат у відповідності з діючими нормативними документами з ціноутворення.
Прийняту продукцію Замовник оплачує за договірними цінами, затвердженими у встановленому порядку на умовах ЕХW- аеродром Виконавця.
2.2. Ціна одного літака з одиночним комплектом орієнтовно складає 299 991 540,00 грн., у т.ч. ПДВ 49 998 590,0 грн.
Сума контракту на момент його укладення орієнтовно складає 1 499 957 700,00 грн. У т.ч. ПДВ 249 992 950,00 грн.
В разі прийняття рішення про виключення ПДВ з оплати за продукцію, що постачається Замовнику, сума ПДВ виключається із загальної суми Контракту.
2.3. Сума контракту на кожен рік уточнюється шляхом укладання додаткової угоди виходячи з обсягів коштів, передбачених Державним оборонним замовленням на поточний рік. При цьому - сторони уточнюють обсяги робіт, що виконуються та Графік.
2.4. При зміні раніше узгоджених сторонами цін, замовник залишає за собою право коригування кількості та номенклатури продукції, включеної у Відомість до Контракту, а також суми Контракту виходячи з виділених бюджетних коштів. При цьому Замовник і Виконавець вносять відповідні уточнення додатковими угодами до Контракту.
Виконавець представляє матеріали на зміну раніше узгоджених з Замовником цін не пізніше 5-денного терміну з моменту виникнення передумов для їх зміни на підприємстві-виробнику продукції. Сторони мають право коригувати терміни постачання продукції (виконання робіт згідно Графіку) не пізніше, ніж за 20 днів до закінчення терміну, зазначеного у Відомості ( Графіку).
2.5 Ціна літака з одиночним комплектом, яка визначена у п. 2.2., підлягає уточненню за 30 днів до здачі літака, з врахуванням уточнення вартості матеріальних та інших витрат, які були сплачені під час виробництва літака.
Відповідно о п. 5.1. договору, розрахунки за виготовлену продукцію (виконання етапу згідно з Графіком) здійснюються шляхом оплати впродовж 10 днів після пред'явлення рахунку і посвідчення військового представника про прийняття продукції у терміни згідно з Графіком та надходження коштів на розрахунковий рахунок МО України для оплати цього контракту.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами укладалися додаткові угоди до Контракту.
Додатковою угодою № 3 від 14.09.2004 р. сторони погодились викласти державний контракт в іншій редакції, згідно п.п. 1.1, 1.3. якого виконавець зобов'язувався протягом 2001 -2006 р. виготовити та поставити замовнику продукцію (літаки) у кількості та терміни, зазначені у відомості постачання, що додається до контракту та є його невід'ємною частиною (додаток № 1 до контракту), а замовник поетапно, згідно графіку виготовлення літаків, прийняти та оплатити цю продукцію; підставою для укладання контракту є Закон України від 05.02.2004 р. "Про державну програму створення військово-транспортного літака АН-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням", постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 р. № 1549 "Про організацію серійного виробництва літаків АН-70", від 15.07.2004 р. № 925 "Деякі питання виконання завдань Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака АН-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням".
Згідно з додатковою угодою № 11 від 29.11.2007 р. термін дії контракту, а також строки виконання робіт продовжено до 31.12.2009 р.
Додатковою угодою № 12 від 23.12.2009 р. до Державного контракту від 02.04.2001 р. № 07-01 сторони домовились встановити термін дії Державного контракту до 31.12.2011 року.
Додатковою угодою № 15 до Державного контракту термін виконання зобов'язання продовжено до 31.12.2011 року.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2012р. у справі № 5011-4/8265-2012 судом вирішено внести зміни до Державного контракту з оборонного замовлення на закупівлю озброєння та військової техніки від 02.04.2001р. № 07-01 у новій редакції від 14.09.04р. укладеного між Міністерством оборони України та Державним підприємством "Антонов", зокрема пункт 1.2 Контракту викладено в наступній редакції:
"Терміни виготовлення продукції конкретизуються сторонами у Графіку виготовлення літаків, який Виконавець зобов'язаний надавати на ствердження Державному Замовнику щорічно до 31 січня. Графік виготовлення літаків складається з відображенням виконаного обсягу робіт, обсягу робіт за минулий час, обсягу робіт, який буде виконано для погашення дебіторської заборгованості та решти робіт, які необхідно виконати згідно умов Контракту та визначенням кінцевих термінів виготовлення та постачання літаків. Графік виготовлення літаків є невід'ємною частиною Контракту",а пункт 2. 6 Контракту викладено в редакції, а саме:
"Обсяги робіт та їх вартість на кожен наступний бюджетний рік визначається окремою додатковою угодою до Контракту, яка укладається в межах затверджених показників Державного оборонного замовлення на відповідний рік. Виконавець зобов'язаний у місячний строк з дати підписання Додаткової угоди відкоригувати та надати на затвердження Державному Замовнику Відомість постачання (додаток 1) до Державного контракту від 02.04.01 № 07-01".
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що з 2008 року Виконавець перестав виконувати роботи за контрактом. Всі спроби Міністерства оборони України зобов'язати ДГ "Антонов" виконати роботи та відзвітувати за використання коштів надани підприємству у якості авансу не призвели до бажаного результату.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було підписано акт звіряння розрахунків між ДП "Антонов" та МО України за виконані роботи згідно з державним контрактом від 02.04.01 № 07-01 станом на 01.01.2012 року, відповідно до якого заборгованість Виконавця складає 111 885 073,82 грн.
Міністерство оборони України листом від 03.01.13 № 247/5/18 вимагало від Відповідача повернення наданого авансу у сумі 111 885 073,82 грн. саме з цієї дати у Відповідача перед Міністерством оборони України виникло грошове зобов'язання. Однак Відповідач у добровільному порядку кошти не повернув.
За таких обставин Міністерство оборони України просить стягнути з відповідача заборгованість за державним контрактом від 02.04.01 № 07-01в розмірі 111 885 073, 82 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень п. 1 ст. 903 ЦКУ якщо договором передбачено надання послуг а плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, враховуючи те, що Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 111 885 073,82 грн. вартості виконаних робіт за Контрактом правомірна та підлягає задоволенню.
Крім того позивачем нараховано відповідачу за неналежне виконання умов контракту 20 363 083,43 грн. пені за порушення строків виконання робіт, 7 831 955,16 грн. - штраф у розмірі семи відсотків, за прострочення виконання робіт на строк понад 30 днів та 20 363 083,43 грн. грн. - пені за порушення строків надання звітних документів за використання наданого авансу за 182 дні.
Згідно з п. 6.1 додаткової угоди № 3 до Державного контракту виконавець за прострочення виконання робіт сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми недовиконаних робіт за кожний день прострочення; за відмову від виконання робіт (невиконання), а також за порушення строків виконання робіт понад 30 діб виконавець сплачує штраф у розмірі 7% вартості невиконаних робіт.
Пунктом 6.2. додаткової угоди № 3 до Державного контракту визначено, що у разі попередньої оплати продукції, виконавець за несвоєчасне виконання зобов'язань сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від суми непоставленої продукції (не виконаних робіт) за кожний день прострочення поза терміни, встановлені графіком виготовлення літаків, за цінами, що діяли на момент перерахування передоплати.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом встановлений факт порушення відповідачем свого грошового зобов'язання, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з нього пені та штрафу визнається правомірною.
Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Згідно розрахунку, наданого позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 667 757,97 грн. інфляційні та 3 218 611,71 грн. - 3% річних за період з 15.01.2013р. по 31.12.2013р.
Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних, суд приходить до висновку про їх обґрунтованість та задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги повністю, в сумі 164 329 565,52 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечення проти задоволення позову чи посвідчували зміни умов договору .
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Антонов» (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1, код ЄДРПОУ 14307529) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп.. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) 111 885 073 (сто одинадцять мільйонів вісімсот вісімдесят п'ять тисяч сімдесят три) грн.. 82 коп. основного боргу, 20 363 083 (двадцять мільйонів триста шістдесят три тисячі вісімдесят три) грн. 3 коп. пені за порушення строків виконання робіт, 7 831 955 (сім мільйонів вісімсот тридцять одну тисячу дев'ятсот пятдесят п'ять) грн. 16 коп.. - штраф, 20 363 083 (двадцять мільйонів триста шістдесят три тисячі вісімдесят три) грн. 43 коп. - пені за порушення строків надання звітних документів за використання авансу, 667 757 (шістсот шістдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн. 97 коп. - збитків від інфляції, 3 218 611 (три мільйони двісті вісімнадцять тисяч шістсот одинадцять) грн. 71 коп. - три відсотки річних та 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Повне рішення складено 29.10.2014р.
Колегія суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча)
Літвінова М.Є.
Домнічева І.О.
