Справа № 464/3864/15-а
пр.№ 2-а/464/111/15
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.06.2015 Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Горбань О.Ю.
при секретарі судових засідань ОСОБА_1
при участі: позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 –ОСОБА_4
представника третьої особи ЖБК №254 ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львова адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб Львівського комунального підприємства «Під Зуброю», Житлово-будівельного кооперативу №254 про визнання протиправним та скасування розпорядження,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №78 від 02.03.2015 про демонтаж самочинно влаштованого майданчика для паркування автомобілів та споруди (альтанки) на прибудинковій території будинку на вул.Освицькій, 17. В обґрунтування покликається на те, що з оскаржуваного розпорядження не вбачається здійснення такого будівництва ним. ОСОБА_1 того, при його прийнятті відповідач вийшов за межі своїх повноважень.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, просить задоволити та дав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.
Представник відповідача ОСОБА_6, діючи згідно довіреності, позов не визнала, вважає розпорядження про демонтаж таким, що винесено в межах компетенції відповідача та відносно позивача, як винної особи. Просить відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи ЖБК №254 ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що на спірній ділянці мешканці будинку створили стихійне сміттєзвалище. Всі його намагання отримати в райадміністрації допомогу в обладнанні дитячого майданчика на території, прилеглої до будинку №17 по вул.Освицькій у м.Львові залишались без реагування. Не отримав він з цього приводу підтримки його ініціативи від сусідів. Вказав, що тільки позивач за власні кошти здійснив дренажно осушувальні роботи, необхідні для покращення і благоустрою прилеглої території. Вважає, що облаштування в такий спосіб дитячого майданчика, використання ОСОБА_2 місця для паркування автомобілів у нічну пору доби, огородження, встановлення намету не порушує права інших громадян. Вважає, що наявність ключів від огородженої території лише у двох мешканців будинку (при наявності 72 квартир) дозволяють кожному вільно користуватись територією з дитячим майданчиком, наметом. Підтримав позицію позивача стосовно відсутності порушень прав інших осіб. Вважає територію такою, що належить ЖБК №254.
Представник третьої особи ЛКП «Під Зуброю» у судове засідання не з’явився, будучи повідомленим про розгляд справи. Суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та з’ясувавши обставини, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
У ч.1 ст.6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Згідно із ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні службові і посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).
Судом встановлено, що 17 лютого 2015 р. на міжвідомчій комісії при Сихівській районній адміністрації вирішено питання про технічну неможливість експлуатувати майданчик для паркування автомобілів та споруду (альтанку) на прибудинковій території житлового будинку на вул.Освицькій, 17 у м.Львові.
Розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №78 від 2 березня 2015 р. затверджено висновок міжвідомчої комісії (протокол від 17 лютого 2015 р. №3) та зобов’язано власника квартири №44 на вул.Освицькій, 17 ОСОБА_2 до 15 березня 2015 р. демонтувати майданчик для паркування автомобілів та споруду (альтанку) на прибудинковій території житлового будинку на вул.Освицькій, 17, які влаштовано самочинно, без проектної документації, згоди мешканців будинку, правління ЖБК №254 та дозволу органу місцевого самоврядування.
При цьому відповідач при винесенні даного розпорядження розглянув звернення ЛКП «Під Зуброю», подані документи, та керувався Положенням про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові, затвердженим рішенням виконкому Львівської міської ради від 9 вересня 2011 р. №835, п.20.1.31 Правил благоустрою м.Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21 квітня 2011 р. №376, Положенням про Сихівську районну адміністрацію, затвердженим рішенням виконкому Львівської міської ради від 06 січня 2012 р. №7, а також врахував постанову адміністративної комісії при Сихівській районній адміністрації від 5 лютого 2015 р. №22.
У відповідності до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради відноситься до органів місцевого самоврядування, а саме є виконавчим органом Львівської міської ради.
Відповідно до п. 4.3.4 Положення про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженим рішенням виконкому Львівської міської ради від 06 січня 2012 р. №7, до повноважень Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради у сфері будівництва належить розгляд та вжиття заходів у встановленому виконавчим комітетом, департаментом містобудування порядку щодо фактів самовільного будівництва.
Відповідно до ст.144 Конституції України та ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів місцевого самоврядування, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
У зв’язку з викладеним суд вважає, що оскаржуване розпорядження відповідача про демонтаж самочинно влаштованого майданчика для паркування автомобілів та споруди (альтанки) на прибудинковій території прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Встановлені вище обставини спростовують доводи позивача в цій частині.
Стосовно доводів позивача про відсутність доказів вчинення ним самочинного будівництва, суд враховує наступні встановлені обставини.
Відповідно до п.44 ст.22 Закону України «Про місцеве самоврядування» в Україні» до виключної компетенції селищних, сільських та міських рад відноситься вирішення питань на пленарних засіданнях щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Правилами благоустрою м. Львова, затвердженими ухвалою Львівської міської ради №376 від 21.04.2011, а саме п.20.1.31 передбачено відповідальність громадян за самовільне захоплення території (частини території) об’єкта благоустрою м.Львова.
Постановою адміністративної комісії при Сихівській районній адміністрації м.Львова №22 від 5 лютого 2015 р. позивача ОСОБА_2 за ст.152 КУАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Даною постановою встановлено, що позивач самовільно встановив огорожу та площадку для паркування автомобілів та споруду для відпочинку (альтанку) на прибудинковій території будинку №17 на вул.Освицька у м.Львові, чим допустив порушення Правил благоустрою м.Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради №376 від 21 квітня 2011 р.
Покликання позивача на ту обставину, що вказана постанова оскаржується ним в судовому порядку судом не береться до уваги, оскільки під час розгляду справи буде розглядатись питання з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З листа відділу Держземагенства у м.Львові вбачається, що земельна ділянка на вул.Освицька, 17 у м.Львові відноситься до земель м.Львова, що не надана у власність або користування.
Отже, доказів того, що земельна ділянка, яка позивачем огорожена надана ЖБК №254 в оренду чи у власність у встановленому Законом порядку за результатом розгляду цієї справи не здобуто.
При прийнятті рішення судом враховуються пояснення голови ЖБК №254 ОСОБА_7, який ствердив, що огородження спірної території та облаштування паркомісць для автомобілів, встановлення альтанки здійснені позивачем. Враховуючи вказані пояснення незацікавленої особи, у суду відсутні підстави сумніватись у достовірності обставин, встановлених адміністративною комісією адміністрації у відповідності до яких було прийняте розпорядження від 02.03.2015.
ОСОБА_1 цього, не знайшло свого підтвердження у суді і твердження позивача про те, що йому стало відомо про існування оскаржуваного розпорядження лише під час розгляду у Сихівському районному суді м.Львова справи за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про демонтаж самочинно влаштованого майданчика для паркування автомобілів та споруди (альтанки) на прибудинковій території, оскільки це спростовується рекомендованим повідомленням про надіслання ОСОБА_2 07.03.2015 поштового відправлення копії оскаржуваного розпорядження.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного розпорядження, ОСОБА_2 зобов’язано в добровільному порядку демонтувати майданчик для паркування автомобілів та споруду (альтанку), які влаштовані самочинно, без погодженої документації. Пунктом 3 розпорядження передбачено, що у випадку невиконання п.2 ЛКП «Під Зуброю» подати документи в юридичний відділ для підготовки позову в суд з вимогами про примусове виконання. Отж,е дії відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення є правомірними, оскільки лише у разі ухилення або відмови особи від добровільного демонтажу самочинного будівництва у термін, визначений розпорядчим документом – 15.03.2015, такий майданчик та альтанка підлягають знесенню за рішенням суду.
Також представником відповідача надано суду документи, які розглядались та якими керувався відповідач при винесенні оскаржуваного розпорядження та які підтверджують правомірність його винесення.
Вказане узгоджується із вимогами ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що в процесі розгляду справи жодними допустимими доказами не доведено будь-яких допущень порушень чи невідповідностей законодавству розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 78 від 02 березня 2015 року, а натомість відповідачем доведено підставність і законність оскаржуваного розпорядження, тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги є безпідставними і в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
На підставі ст.ст.19, 144 Конституції України, ст.ст.30, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та керуючись ст.ст.2, 11, 18, 86, 160-163 КАС України, -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб Львівського комунального підприємства «Під Зуброю», Житлово-будівельного кооперативу №254 про визнання протиправним та скасування розпорядження відмовити.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м. Львова.
Суддя: О.Ю.Горбань
