Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 752/3929/15-к
Провадження №: 1-кп/752/631/15
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2015 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12014100010009746 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтава, громадянки України, з освітою середньою, офіційно не працюючої, не одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,
обвинуваченої за ч.1 ст. 309 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ;
обвинуваченої ОСОБА_5 ;
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИВ:
Згідно формулювання обвинувачення, ОСОБА_5 в невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, незаконно, без мети збуту, придбала особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс та стала незаконно зберігати при собі без мети збуту
Після чого, 29.10.2014 приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 45, затримана працівниками міліції за підозрою у незаконному зберіганні наркотичних засобів. Після чого викликано слідчо-оперативну групу Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де слідчим за участю двох понятих в кв. АДРЕСА_2 за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_5 виявлено та вилучено паперовий згорток з речовиною рослинного походження, яку ОСОБА_5 раніше незаконно придбала та зберігала при собі без мети збуту.
Згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України на ПЗЗ № 706 від 11.11.2014 подана на дослідження суха подрібнена речовина рослинного походження жовто-зеленого кольору, що вилучена у ОСОБА_5 є канабісом особливо небезпечним наркотичним, обіг якого обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 7,05 г.
Канабіс, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (редакція від 17.04.2013) «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», (Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів таблиця II, список №2), віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів обіг якого заборонений.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
За результатами судового розгляду суд прийшов до висновку, що ОСОБА_5 слід виправдати, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення, в якому вона обвинувачується, вчинене обвинуваченою.
Так, обвинувачена ОСОБА_5 винною себе не визнала. Пояснила, що 29.10.2014 року стояла біля будинку на АДРЕСА_3 . Під`їхало два автомобіля. Вийшов її співжитель ОСОБА_8 , який був в кайданках, та біля 5 раніше її невідомих чоловіків. Один з невідомих представився працівником міліції і сказав, щоб вона відкрила квартиру де вони з ОСОБА_9 проживають. Власниками квартири вони не являються, знімали квартиру, чи є угода, не знає. Оскільки ключі були у неї, вони піднялися на 2 поверх. Ключі передала чоловіку який представлявся міліціонером і він відчиняв квартиру. Усі зайшли в квартиру. Пригадує, що було багато людей. Вона сиділа в залі а ОСОБА_10 на кухні. Один з чоловіків почав кричати, що ОСОБА_10 збуває наркотики, а вона його спільниця. Підійшов міліціонер по імені ОСОБА_11 і каже, що якщо не візьме пакетик з травою, то посадять разом з ОСОБА_12 . Коли зайшла в кухню, на столі лежали якісь пакетики, і один з чоловіків поклав її до кишеню жилетки пакетик. В цей час зайшли якісь люди і в їх присутності пакетик вилучили. Після цього її доставили в райвідділ міліції і дівчина оперативник диктувала що писати. Адвоката не надавали і його не було під час обшуку в квартирі ні в райвідділі міліції.
Яким чином з`явилися поліетиленові та паперові пакетики на столі в кухні, вона не бачила, але їх було біля 15 штук, можливо знайшли або видав ОСОБА_13 .
У вищезазначеній квартирі з ОСОБА_9 проживали біля 3-х місяців, хто власник квартири, вона не знає, чи був договір найму теж не може сказати. Її не було відомо, чим займається ОСОБА_10 , наркотиків у нього не бачила.
До неї застосовували психічне насильство, погрожували позбавити волі, якщо не візьме пакетик.
Добровільної згоди на прохід в квартиру вона не давала. ОСОБА_10 при ній не писав згоду на проникнення до квартири. Працівників міліції, які її затримували, може впізнати. Через 5 днів після того як усе сталося, писала заяву в прокуратуру та оскаржувала дії працівників міліції, проте відповіді не отримувала.
З матеріалами досудового розслідування вона та її захисники не знайомилися, матеріали їм не відкривали.
На скільки її відомо, на даний час ОСОБА_10 перебуває в м. Москва.
Як підтвердження винності обвинуваченої, прокурором надано суду наступні докази:
протокол огляду місця події від 29.10.2014 року;
висновок експерта № 706 від 11.11.2014 року;
постанова про визнання речовими доказами.
допитано свідка обвинувачення ОСОБА_14 який повідомив, що його запросили бути присутнім з товаришем в якості понятого. Бачив біля автомобіля молодого чоловіка по прізвищу ОСОБА_12 і у нього з сумки вилучили пакетик з якоюсь речовиною. Уткін давав згоду на огляд квартири. Потім вилучили ще пакетики, ОСОБА_12 казав що це марихуана. Перемістилися в квартиру де бачив ваги та ОСОБА_12 видав якусь коробку. Бачив ще дівчину, яка, як він зрозумів, була співжителькою ОСОБА_12 . Питали чи є у неї щось заборонене, вона витягла пакетик з кишені.
На вулиці, коли його підвели до ОСОБА_12 , дівчини не бачив. До будинку в якому проводили обшук, їхали машинами.
Уткін писав розписку, що не заперечує щодо проведення обшуку в квартирі і ключі від квартири були у нього. Коли усі піднялися в квартиру, він з іншим понятим і міліціонером певний час залишалися на вулиці, курили і в квартиру піднялися пізніше.
Відомості, що містяться в вищезазначених документах та показаннях, суд не може допустити як докази обвинувачення з наступних підстав.
Так, згідно ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження-прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
В той же час, як заявила сторона захисту, сторона обвинувачення не здійснювала їм відкриття матеріалів, відповідно до положення цієї статті.
На запитання головуючого, прокурор зазначила, що в її розпорядженні немає розписки, або іншого документа, який би підтверджував факт відкриття матеріалів захисникам та обвинуваченій у спосіб визначений процесуальним законодавством.
Суд не може взяти до уваги наданий прокурором протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 27.02.2015 року, як доказ відкриття матеріалів стороні захисту. В зазначеному протоколі зазначено, що у приміщенні кабінету № 322 Голосіївського РУ, ОСОБА_5 та її захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовилися від підпису. В подальшому по тексту протоколу зазначено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уже мають статус підозрюваних і є відмітки рукописним текстом, що ОСОБА_5 «з ознайомленням відмовилася», а також, нерозбірливо зазначено, як можливо здогадатися, захисник відмовився 28.02.2015 року, але уже приміщенні Голосіївської прокуратури.
Зазначений процесуальний документ ніяким чином не може бути підтвердження відкриття матеріалів, оскільки містить незрозумілі посилання, помилки, неточності. Більше того, п.10 ст. 290 КПК України, чітко регулює питання щодо способу та часу необхідного для ознайомлення з матеріалами, а також дії слідчого та повноваження слідчого судді по встановленню строку на ознайомлення, а також коли особа вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.
Про те, що вищезазначений документ і інформація яка відображена в ньому не відповідає дійсності, також відмітили захисники. Так, захисник ОСОБА_6 зазначила, що на дату якою складений вищезазначений протокол ні захисники ні обвинувачена до слідчого не викликалися і там не були. Крім того, захисник ОСОБА_6 надала суду для огляду та долучила до обвинувального акта обвинувальний акт який був направлений її слідчим, з відміткою слідчого «відповідає оригіналу», датований датою складання та затвердження чомусь 23.02.2015 року, в той час, як обвинувальний акт наданий суду був складений та затверджений 28.02.2015 року, що є свідченням того, що 27.02.2015 року, їм слідчий не міг відкривати матеріали досудового розслідування.
Підсумовуючи, суд прийшов до висновку, що оскільки сторона обвинувачення, не здійснила відкриття матеріалів стороні захисту відповідно до положень ст. 290 КПК України, суд не має права допустити відомості, що містяться в вищезазначених матеріалах та показаннях наданих суду в підтвердження винності обвинуваченої, як докази.
Приймаючи рішення про виправдання особи, суд також відмічає, що як видно з обвинувачення «29.10.2014 приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 45, затримана працівниками міліції за підозрою у незаконному зберіганні наркотичних засобів. Після чого викликано слідчо-оперативну групу Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де слідчим за участю двох понятих в кв. АДРЕСА_2 за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_5 виявлено та вилучено паперовий згорток з речовиною рослинного походження, яку ОСОБА_5 раніше незаконно придбала та зберігала при собі без мети збуту».
Згідно вимог ст. 237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Відповідно до ст. 234 КПК України, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
Однак, прокурором суду не надано протоколу затримання ОСОБА_5 та ухвали слідчого судді, яка би давала підстави проводити огляд квартири де мешкала ОСОБА_5 або ухвали за результатами огляду, коли огляд проводився у невідкладних випадках. Більше того, матеріали представлені прокурором взагалі не містять даних, з приводу того чи взагалі ОСОБА_5 проживала в квартирі АДРЕСА_2 і якщо так, то на яких правових підставах, не встановлено хто дійсний власник квартири.
Ураховуючи, що огляд квартири АДРЕСА_2 , в результаті якого у ОСОБА_5 було виявлено наркотичний засіб, потребував попереднього дозволу суду, але був здійснений без такого дозволу, такі діяння слід визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, а докази отримані у таких спосіб, недопустимими.
Інших додаткових доказів, які би були отримані у спосіб визначений КПК та відомості які би містилися в них суд міг допустити як докази, прокурором не надано.
Враховуючи викладене, а також що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, відносно ОСОБА_5 слід ухвалити виправдувальний вирок, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
ОСОБА_15 , визнати невинуватою у пред`явленному обвинуваченні за ч.1 ст. 309 КК України та її виправдати, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою.
Речовий доказ: наркотичний засіб канабіс, що в камері зберігання речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_16
