КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/15890/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Міщук М.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: при секретарі
Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Доценку О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Фірма Мисак» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом приватного підприємства «Фірма Мисак» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанов та припису, -
ВСТАНОВИВ:
16 жовтня 2014 року приватне підприємство «Фірма Мисак» (далі Підприємство або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі Інспекція або відповідач), у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати Припис Інспекції від 24 грудня 2013 року.
- визнати протиправними та скасувати постанови Інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №№02/14/7/26-24/0801/02/3, 03/14/7/26-25/0801/02/3 від 08 січня 2014 року.
Позов обґрунтований тим, що відповідачем безпідставно винесено оскаржувані припис та постанови, оскільки жодних реконструкцій приміщення за весь період експлуатації позивачем не здійснювалось. Крім того, оскаржувані постанови прийняті не уповноваженою особо, а висновки відповідача при визначенні категорії складності об'єкта нерухомості є хибними.
05 листопада 2014 року, у зв'язку із реорганізацією Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, замінено відповідача на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Підприємство, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та не повне з'ясування обставин що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією, на підставі звернення гр. ОСОБА_5 від 26.11.2013 року за вх. № 7/26-С-2611/1, проведена позапланова перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил по пров. Новопечерському, 19/3 у Печерському районі м. Києва.
Перевіркою з виїздом на об'єкт 24.12.2013 року встановлено, що власником нежитлової будівлі (літ. «Г»), яка експлуатується під офіси, що знаходиться на пров. Новопечерському, 19/3 у Печерському районі м. Києва, є ПП «Фірма Мисак».
У ході перевірки встановлено, що ПП «Фірма Мисак» виконано будівельні роботи з реконструкції зазначеної вище будівлі, а саме: змінено техніко-економічні показники шляхом влаштування прибудови до будівлі, також перевіркою встановлено, що горищний поверх також реконструйовано, шляхом влаштування нових приміщень під офіси без документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт, що є порушенням статті 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Також перевіркою встановлено, що будівля за вказаною вище адресою експлуатується без прийняття в експлуатацію після виконання будівельних робіт із реконструкції, відповідно до вимог законодавства України, чим порушено частину 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Крім того, перевіркою встановлено, що відповідно до ДБН В. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», додатку М ДБН А.2.2-3-2012 «Склад міст проектної документації на будівництво» та ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» зазначений об'єкт будівництва відноситься до III категорії складності.
За результатами перевірки складено Акт від 24.12.2013 року.
У зв'язку з виявленням, під час перевірки, зазначених вище порушень, відповідачем 24.12.2013 року винесено Приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі Припис від 24.12.2013 року), яким вимагається:
- з 24.12.2013 року заборонити експлуатацію нежитлової будівлі до усунення порушення відповідно до вимог чинного законодавства;
- до 27.01.2014 року усунути виявлене порушення у сфері містобудівного законодавства відповідно до вимог чинного законодавства.
Також, 24.12.2013 року Інспекцією складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі Протокол від 24.12.2013 року), у якому зафіксовано суть та відповідальність правопорушення та повідомлено про розгляд справи у сфері містобудівної діяльності, який відбудеться о 10-00 год. 08.01.2014 року у приміщенні Інспекції.
08.01.2014 року Інспекцією за результатами розгляду справи у сфері містобудівної діяльності винесено постанови:
- № 02/14/7/26-24/0801/02/3, якою до Підприємства за вчинення правопорушення передбаченого абзацом 4 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» (недостовірні дані в декларації про готовність об'єкту до експлуатації) застосовано штрафні санкції у розмірі 109 620 грн.
- № 03/14/7/26-25/0801/02/3, якою до Підприємства за вчинення правопорушення передбаченого абзацом 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» (недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт) застосовано штрафні санкції у розмірі 109 620 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що перевіркою правомірно встановлено експлуатацію позивачем не зданого в експлуатацію приміщення, а спірні постанови та припис прийняті відповідачем законно та в рамках повноважень, а тому скасуванню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 606-VII від 19 вересня 2013 року (далі Закон № 606-VII), Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно абзацу 2 пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Відповідно до частини 6 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України №439/2011 від 08.04.2011 року, Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.
Таким чином, територіальними органом що здійснює архітектурно-будівельний контроль Держархбудінспекції в місті Києві де територіально знаходиться Підприємство є Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» № 208/94-ВР від 14 жовтня 1994 року (далі Закон № 208/94-ВР), порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.
Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачена Законом № 208/94-ВР, визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затверджений постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 року (далі Порядок №244).
Відповідно до пункту 2 Порядку №244, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та уповноважені ним його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники у межах своїх повноважень.
Абзацом 3 пункту 23 Порядку №244 передбачено, що Постанова про накладення штрафу та постанові підписується уповноваженою посадовою особою інспекції, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.
Отже, з вказаних норм права вбачається, що справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та право, зокрема, накладати штрафи відповідно до закону, мають органи державного архітектурно-будівельного контролю, а не лише центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Безпідставними є доводи позивача, з приводу недопустимості заборони експлуатації нежитлового приміщення Приписом Інспекції з огляду на таке.
Відповідно підпункту 3 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (далі Порядок № 553), посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно із пунктом 9 частини 4 статті 41 Закону № 606-VII та підпунктом 10 пункту 11 Порядку №553, посадовим особам інспекцій надано право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Таким чином, заборона експлуатації спірного об'єкту будівництва накладена відповідачем у межах повноважень, наданих йому законодавством.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що законодавством не встановлено вимог до форми рішення про заборону експлуатації закінчених будівництвом об'єктів. Єдиною вимогою є підписання такого рішення керівником відповідної інспекції або його заступником.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний Припис підписаний заступником начальника Інспекції Алєксєєнком І.О. та заступником начальника Інспекційного відділу №3 Інспекції Гончаровим О.С.
Відповідно до статті 34 Закону № 606-VII замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.
Згідно із статтею 39 Закону № 606-VII прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
В обґрунтування протиправності винесених Припису та Постанов про накладення штрафу позивачем зазначається, що жодних будівельних робіт за адресою: пров. Новопечерському, 19/3 у Печерському районі м. Києва, за час експлуатації приміщення не проводилось, в тому числі робіт з реконструкції.
В підтвердження вказаних обставин позивачем додано до матеріалів справи копії технічного паспорту будівлі за 2003 рік та 2014 року відповідно до змісту яких конфігурація будівлі залишилась незмінною, а ознаки реконструкції, встановлені перевіркою відсутні.
Однак, Висновком експерта № 11750 від 17.04.2015 року Київської незалежної судово-експертної установи (а.с. 165-171), складеним за результатами порівняння наданих матеріалів інвентаризації нежитлового приміщення та візуального обстеження такого, встановлено, що:
- влаштовано ґанок, що примикає до тильної стіни прибудови правої бокової стіни прибудови літ. г1, та правої бокової стіни прибудови літ. г;
- влаштовано прибудову, що примикає до тильної стіни прибудови літ. г1;
- у просторі горища над нежитловою будівлею (літ. Г,г,г1), влаштовано мансардний поверх, а саме приміщення « 24», площею 24.0 кв. м., що примикає до правої бокової стіни прибудови літ. г1;
- влаштовано сходи зі сходовою площадкою до приміщення мансардного поверху, що примикає до тильної стіни прибудови літ г1 (стор. 12-13 Висновку експерта).
Встановлені експертом невідповідності наданої позивачем технічної документації реальному стану нежитлової будівлі, у повній мірі відповідають встановленим перевіркою будівельним роботам із реконструкції приміщення, а отже у повній мірі спростовують доводи позивача з приводу не виконання ним жодних робіт з реконструкції за час експлуатації.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачем проведено будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення, без документів що дають право на виконання будівельних робіт, а також експлуатується нежитлова будівля після виконання будівельних робіт із реконструкції без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.
Що стосується доводів позивача щодо невірності висновків відповідача при визначенні категорії складності об'єкта, а саме помилково встановлення III категорії замість II категорії, що суттєво впливає на розмір штрафних санкцій, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 32 Закону № 606-VII, усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.
Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.
Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.
Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.
З вищенаведених норм права вбачається, що віднесення об'єктів будівництва до І-ІІІ категорії складності не належить до повноважень Інспекції, оскільки визначається виключно проектними організаціями та замовниками будівництва.
У ході розгляду справи, як в суді першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що у позивача відсутні такі документи, що визначають об'єкт категорії складності.
Під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.
Накладаючи на позивача штраф, Інспекція на підставі 2 статті 32 Закону № 606-VII самостійно визначила категорію складності об'єкта перевірки, виходячи з того, що відповідно до ДБН А.2.2-3:2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДБН В.1.2-14:2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) на категорії складності об'єктів будівництва)» об'єкт перевірки належить до III категорії складності.
Колегія суддів не приймає до уваги наданий в підтвердження протиправності висновків Інспекції при визначенні категорії складності Висновок експертного будівельно-технічного дослідження № 1196 від 04.05.2015 року, яким встановлено, що об'єкт перевірки належить до II категорії складності, оскільки він виготовлений до встановлення відповідачем категорії складності, а також, із нього вбачається, що вихідні дані для вирахування категорії складності експертом отримано із наданої позивачем технічної документації, яка не містить даних щодо проведеної реконструкції приміщення, а кількість осіб яка постійно перебуває на об'єкті встановлена із листа позивача, решта ж даних встановлена експертом із середніх, можливих, показників, що не мають жодного відношення до конкретної споруди.
За вказаними обставинами колегія суддів вважає, що при винесенні оскаржуваних припису та постанов Інспекція діяла на підставі, у спосіб та у межах, передбачених чинним законодавством України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Фірма Мисак» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Судді:
Повний текст рішення складено 19.10.2015 року
.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Гром Л.М.
Бєлова Л.В.
