ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2015 р. Справа № 911/4241/15
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС», м. Київ
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», Київська обл., с. Мархалівка
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро мета», м. Луганськ
про стягнення 7 203,02 гривень
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача 1: не прибув
від відповідача 2: не прибув
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
15.09.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (далі-ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (далі-ТОВ «ПК Трейдсервісгруп»/відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро мета» (далі-ТОВ «Агро мета»/відповідач 2) про, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, солідарне стягнення з відповідачів 143,24 грн штрафу, стягнення з ТОВ «Агро мета» 4 029,43 грн пені, 2 443,77 грн інфляційних втрат, 586,57 грн 3% річних, нарахованих внаслідок неналежного виконання відповідачем 2 грошових зобов'язань за договором №01-72-08 від 11.08.2005.
Відповідачі не скористались правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надали.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.09.2015 порушено провадження у справі №911/4241/15 та призначено справу до розгляду на 13.10.2015.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2015 розгляд даної справи було відкладено на 10.11.2015.
В судові засідання 13.10.2015 та 10.11.2015 представники відповідачів не прибули, витребувані судом документи не надали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином, зокрема в порядку, передбаченому п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.06.2014 №01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"", що підтверджується довідками про розміщення інформації про час судових засідань 13.10.2015 та 10.11.2015 у даній справі на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області в мережі Інтернет (www.ko.arbitr.gov.ua/sud5012) в розділі "Новини та події суду".
До того ж, у судове засідання 10.11.2015 представник позивача не прибув.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
11.08.2005 між ТОВ «Тридента Агро» (далі-продавець) та ТОВ «Агро мета» (далі-покупець) було укладено договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №01-72-08, що визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (надалі-товар) на умовах відстрочення платежу. Предметом договору є товар, що належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.
Додатками №1 до вказаного договору передбачено, що в тому випадку, коли курс долара США на день проплати вищий, ніж курс долара США на день підписання договору сторонами, для визначення суми, яка підлягає до сплати, використовують формулу: S=(A1/A2)*B, де S - вартість товару на момент перечислення; В - вартість товару на момент підписання договору; А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору; А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перечислення грошей.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 2 своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого продавцем товару, ТОВ «Тридента Агро» звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до ТОВ «Агро мета» про стягнення 4 972,20 грн заборгованості, 248,61 грн штрафу, 4 767,55 грн пені, 717,09 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.11.2005 по 22.07.2009, а також 3 917,54 грн інфляційних нарахувань за період з листопада 2005 року по червень 2009 року.
Рішенням господарського суду Луганської області від 16.10.2009 у справі №1/49, позовні вимоги ТОВ «Тридента Агро» до ТОВ «Агро мета» задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача, зокрема, 4 972, 20 грн боргу, 248, 61 грн штрафу, 717, 09 грн 3 % річних, 3 802, 24 грн інфляційних нарахувань, 4 767, 55 грн пені.
23.12.2010 між ТОВ "Тридента Агро" (далі - первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Грищенком Олександром Миколайовичем (далі - новий кредитор) було укладено угоду №187-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України), відповідно до якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ТОВ "Агро мета" (далі - боржник) зобов'язання щодо сплати заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3 % річних та інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005.
25.01.2013 між ФОП Грищенком О.М. (далі - первісний кредитор) та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - новий кредитор - позивач) було укладено угоду №46/02-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України), відповідно до якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро мета" (далі - боржник) зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3 % річних та інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору №01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 та згідно угоди №187-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 23.12.2010, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору №01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005.
11.03.2013 між ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" було укладено договір поруки №11-03-2013-73, за умовами якого ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" поручається перед позивачем за виконання обов'язку ТОВ "Агро мета" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару) у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ТОВ "Агро мета" грошового зобов'язання згідно договору №01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 та угоди №46/02-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 25.01.2013 (далі - основна угода).
Поряд з тим, відповідно до довідки головного управління юстиції у Луганській області №14909/19 від 21.05.2013 на виконанні в Ленінському відділі державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Луганської області від 02.11.2009 №1/49 про стягнення з ТОВ "Агро мета" на користь ТОВ "Тридента Агро" заборгованості, яке постановою державного виконавця від 25.12.2009 закінчено у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення.
Оскільки відповідачем 2, як покупцем за договором №01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005, заборгованість за договором з оплати вартості поставленого товару сплачено 25.12.2009, без врахування курсових коливань, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС», як новий кредитор, звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та ТОВ "Агро мета" про солідарне стягнення 2 865, 16 грн заборгованості, що полягає у дооцінці вартості поставленого товару (курсової різниці) за договором №01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005.
Рішенням господарського суду Київської області від 10.07.2014 у справі №911/2045/14 вищезазначені позовні вимоги задоволено, стягнутосолідарно з ТОВ "Агро мета" та ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 2 865,16 грн заборгованості (дооцінки вартості товару).
Водночас, 11.03.2013 між ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" було укладено договір поруки №11-03-2013-57 (далі - договір поруки), за умовами якого ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" поручається перед позивачем за виконання обов'язку ТОВ "Агро мета" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру штрафу у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ТОВ "Агро мета" грошового зобов'язання згідно договору №01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 та угоди №46/02-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України).
З огляду вищезазначеного, посилаючись на те, що відповідач 2, як покупець за договором №01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005, та відповідач 1, як поручитель за договором поруки, свої договірні зобов'язання в частині сплати 2 865,16 грн заборгованості (дооцінки вартості товару), стягнутої рішенням господарського суду Київської області від 10.07.2014 у справі №911/2045/14, не виконали, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів, зокрема, 143,25 грн штрафу.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідачами 1, 2 не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд встановив, що вимога позивача про стягнення, зокрема, з відповідачів штрафу підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.
Відповідно до ст. ст. 33, 34, 35 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини
Таким чином, встановлений рішенням господарського суду Київської області від 10.07.2014 у справі №911/2045/14 солідарний обов'язок відповідачів 1 та 2 щодо сплати 2 865,16 грн заборгованості (дооцінки вартості товару), що в силу приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України є преюдиційним та не потребує доказування, свідчить про обґрунтованість розміру заборгованості відповідачів за договором №01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005, несплата останніми якої тягне за собою правові наслідки передбачені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 8.5. договору №01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф в розмірі 5% від вартості поставленого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України.
Отже, враховуючи порушення відповідачами законодавчих і договірних положень та несплату 2 865,16 грн заборгованості (дооцінки вартості товару), встановленої рішенням господарського суду Київської області від 10.07.2014 у справі №911/2045/14, у той час як порядок обрахунку заявленого до стягнення штрафу відповідає вищезазначеним нормам Закону та положенням договору, а його розмір є арифметично вірним, суд дійшов висновку про підставність вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідача 2, як боржника, та відповідача 1, як поручителя, 143, 25 грн штрафу, відтак суд дійшов висновку про задоволення означеної вимоги.
До того ж, посилаючись на неналежне виконання відповідачем 2 своїх грошових зобов'язань за договором №01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005, позивач просить суд стягнути з відповідача 2, зокрема, 3 589,71 грн пені, 524, 17 грн 3% річних, 2 254,83 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 26.12.2009 по 19.10.2015 на 2 865,16 грн. курсової різниці, стягнутої рішенням господарського суду Київської області від 10.07.2014 у справі №911/2045/14.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктам 8.3., 8.4. договору №01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує продавцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.
Крім цього, сторони, відповідно до п. ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмежень строку.
Виходячи з системного аналізу зазначених пунктів договорів, суд дійшов висновку, що сторони передбачили більш тривалий строк для нарахування пені за порушення виконання договірних зобов'язань ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлення рішенням господарського суду Київської області від 10.07.2014 у справі №911/2045/14 наявності заборгованості відповідача 2 у розмірі 2 865,16 грн, що в силу приписів ст. 35 ГПК України є преюдиційним та не потребує доказування, а також беручи до уваги те, що арифметично вірний розмір пені та інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період, з урахуванням вимог Закону та положень договору №01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 становить 3 590, 82 грн та 2 919,60 грн відповідно, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Агро мета" 3 589,71 грн пені, нарахованих за період з 26.12.2009 по 19.10.2015, а також 2 254,83 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.01.2010 по вересень 2015 підлягають задоволенню.
Крім того, оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом протягом періоду з 26.12.2009 по 19.10.2015 становить 500, 19 грн, тому вимога позивача про стягнення з ТОВ «Агро мета» 524, 17 грн 3% річних за вказаний період підлягає частковому задоволенню у розмірі 500, 19 грн.
Що ж до вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 439,72 грн пені, 62,40 грн 3% річних, 188, 94 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 23.07.2009 по 25.12.2009 на 4 972,20 грн заборгованості, слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з правового аналізу ст. ст. 512 та 514 ЦК України слід зазначити, що законодавець передбачив право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.
Водночас, згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, оскільки на момент укладення ТОВ "Тридента Агро" та Фізичною ФОП Грищенком О.М. угоди про заміну кредитора у зобов'язанні №187-ТА від 23.12.2010, заборгованість ТОВ "Агро мета" перед ТОВ "Тридента Агро" було погашено у повному обсязі, що підтверджується рішенням господарського суду Луганської області від 16.10.2009 у справі №1/49, суд дійшов висновку про те, що укладена 25.01.2013 між ФОП Грищенком О.М. та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" угода про заміну кредитора у зобов'язанні від №46/02-13 не породжувала жодних прав та обов'язків ТОВ "Агро мета" перед ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", зокрема щодо сплати сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на 4 972,20 грн заборгованості, стягнутої рішенням господарського суду Луганської області від 16.10.2009 у справі №1/49.
Аналогічна правова позицію викладена у постанові Верховного Суду України від 17.06.2015 №235гс15 та постанові Верховного суду України від 16.09.2015 №3-555гс15.
За таких обставин, оскільки до позивача згідно вищезазначених угод не перейшло право дійсної вимоги за договором №01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 з огляду на неіснування такої вимоги в момент її відступлення з підстав припинення виконання основного зобов'язання до дат укладання означених правочинів, суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для застосування правових наслідків, передбачених ч. 2 ст. 625, ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України та стягнення з ТОВ "Агро мета" 439, 72 грн пені, 62, 40 грн 3% річних та 188, 94 грн інфляційних втрат, відтак відмову у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.
Крім того, разом з позовними вимогами позивач просив суд пропорційно стягнути з відповідачів 700, 00 грн витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.
В обґрунтування витрат позивача, суду надано:
- копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №25-57/03, укладений 25.03.2013 між позивачем та адвокатом Грищенком О.М.;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Грищенка О.М. №3888 від 29.10.2009;
- копію акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03.10.2014 на суму 700,00 грн;
- платіжне доручення №267 від 29.03.2013 на суму 700,00 грн.
Приписами ч. 1 ст. 44 та ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.
У відповідності до п. 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Враховуючи наведене, беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, участь адвоката у судових засіданнях, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд дійшов висновку про задоволення зазначеної вимоги позивача та стягнення з відповідачів витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32-35, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 512, 514, 553, 554, 625, 627, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро мета» (91045, м. Луганськ, квартал 50 Лєтія Оборони Луганска, 9, ідентифікаційний код 38267861) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, ідентифікаційний код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (вул. Ак. Заболотного, 38, кв. 23, ідентифікаційний код 38039872) 143 (сто сорок три) грн 25 коп. штрафу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро мета» (91045, м. Луганськ, квартал 50 Лєтія Оборони Луганска, 9, ідентифікаційний код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (вул. Ак. Заболотного, 38, кв. 23, ідентифікаційний код 38039872) 3 589 (три тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн 71 коп. пені, 500 (п'ятсот) грн 19 коп. 3% річних, 2 254 (дві тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн 83 коп. інфляційних втрат, 1 086(одну тисячу вісімдесят шість) грн 19 коп. судового збору та 624 (шістсот дев'яносто три) грн 23 коп. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, ідентифікаційний код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (вул. Ак. Заболотного, 38, кв. 23, ідентифікаційний код 38039872) 10 (десять) грн 92 коп. судового збору та 06 (шість) грн 27 коп. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 16.11.2015
Суддя В.А. Ярема
