УХВАЛА
09 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/4241/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Мета"
про стягнення 7 203,02 грн,
ВСТАНОВИВ:
19.05.2020 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі № 911/4241/15, надіслана скаржником поштою 18.05.2020.
Оскаржуваною ухвалою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.02.2020 у справі № 911/4241/15 та додані до неї матеріали повернуто скаржнику.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги підлягає касаційному оскарженню.
Абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Зі змісту касаційної скарги убачається, що скаржник зазначає, що під час оскарження ним ухвали першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" щодо покладення на Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн, судом апеляційної інстанції не були враховані доводи скаржника про відсутність підстав сплати судового збору за подання ним апеляційної скарги на оскаржуване рішення та не враховано правову позицію з цього питання, викладену у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18.
Крім цього, скаржник зазначає про порушення судом статті 238 ГПК України, вказуючи на відсутність мотивувальної частини оскаржуваного рішення з належним її обґрунтуванням, а також положень Закону України "Про судовий збір".
За приписами частин першої, четвертої статті 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги. В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Отже, приймаючи до уваги обґрунтування скаржником підстави касаційного оскарження порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права (статті 238 ГПК України та положень Закону України "Про судовий збір"), яка передбачена абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" є достатніми для відкриття касаційного провадження та відповідно до частини тринадцятої статті 8 та частини п`ятої статті 301 ГПК України підлягають розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", суд дійшов висновку, що справа № 911/4241/15 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з огляду на таке.
Оскаржуваною ухвалою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" та додані до неї матеріали повернуто скаржнику з підстав не подання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.02.2020 у справі № 911/4241/15 про відмову у задоволенні заяви про розподіл судових витрат на виконання вимог ухвали про залишення без руху поданої апеляційної скарги. Натомість, скаржник посилається на позицію об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 240/6150/18 щодо відсутності обов`язку зі сплати судового збору в разі оскарження додаткового рішення що стосується розподілу судових витрат.
Дослідивши позицію об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 240/6150/18 та доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі та заяві про відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що наведене стосується питання щодо відсутності обов`язку справляння судового збору за оскарження додаткового рішення (щодо питання розподілу судових витрат). Водночас, предметом оскарження у справі № 911/4241/15 була ухвала суду першої інстанції, а не додаткове рішення. А тому, у даному випадку суд врахував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 29.05.2018 у справі № 915/955/15.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у вказаній постанові, про правильне застосування підпункта 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що положення цієї норми, якою передбачено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Під час перевірки відповідності касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі № 911/4241/15 вимогам ГПК України та вирішення питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою колегією суддів встановлено, що скаржником не подано докази сплати судового збору за подання цієї скарги, а в обґрунтування відсутності доказів сплати судового збору скаржник просить врахувати правову позицію, викладену у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.12.2019 у справі № 240/6150/18.
Крім цього, у пункті 6.3. постанови Верховного Суду від 27.09.2019, винесеної у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратова І. Д. (головуючий), Баранець О. М., Мамалуй О. О. (судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів) у справі № 925/673/18 зазначено, що згідно з приписами пункту 5 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється, зокрема, за подання заяви про винесення додаткового судового рішення. Аналогічним чином вирішується й питання щодо сплати судового збору за подання апеляційних (касаційних) скарг на додаткове рішення або ухвалу про відмову у задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення щодо повернення судового збору з державного бюджету.
Проте, колегія суддів Верховного Суду у цій справі, вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові від 27.09.2019 у справі № 925/673/18 щодо застосування приписів пункту 5 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" під час вирішення питання щодо сплати судового збору за подання апеляційних (касаційних) скарг на додаткове рішення або ухвалу про відмову у задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення, оскільки під час вирішення цього питання слід керуватись підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", який застосовується за подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Частиною другою статті 302 ГПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Наведена норма процесуального права зобов`язує колегію суддів у разі необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати, передати справу на розгляд об`єднаної палати.
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права.
Оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 27.09.2019 у справі № 925/673/18, враховуючи існування різних підходів щодо застосування норм Закону України "Про судовий збір" під час вирішення питання щодо сплати судового збору за подання апеляційних (касаційних) скарг на ухвалу про відмову у задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення, а також з огляду на те, що основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики, справа № 911/4241/15 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з частиною другою статті 302 ГПК України.
Керуючись частиною тринадцятою статті 8, статтями 121, 174, 234, 235, 287-291, 294, частиною п`ятою статті 301, частиною другою статті 302 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі № 911/4241/15.
2. Здійснити перегляд ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі № 911/4241/15 у письмовому провадженні.
3. Надати учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи до 30.06.2020.
4. Витребувати з Господарського суду Київської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 911/4241/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Мета" про стягнення 7 203,02 грн.
5. Передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 911/4241/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Мета" про стягнення 7 203,02 грн, касаційне провадження в якій відкрите за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі № 911/4241/15.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ
