Справа № 369/5585/15-ц
Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С.
Провадження № 22-ц/780/1398/16
Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 56
09.03.2016
УХВАЛА
Іменем України
09 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Данілова О.М.,
суддів: Мережко М.В., Суханової Є.М.,
за участю секретаря Говорун В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Віннер Імпортс Україна, Лтд», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Віннер ПЦКА», Акціонерне товариство почесного доктора інженерних наук ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство «Київстар» про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ТОВ з іноземними інвестиціями «Віннер Імпортс Україна, Лтд» про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що він є споживачем послуг ТОВ «Віннер Імпортс Україна Лтд» та обслуговує належні йому транспортні засоби у сервісному центрі відповідача.
У грудні 2014 року позивачу зателефонували з компанії відповідача та запропонували надати коментарі щодо роботи сервісного центру, при цьому позивача було повідомлено про те, що розмова буде записана з метою покращення обслуговування клієнтів в подальшому.
Позивач вказав, що ним була надана згода на запис, а не на поширення вказаної інформації. Разом з тим, через деякий час в мережі Інтернет з’явилось відео з назвою «Уроки хамства от быдла по фамилии Петров», на якому в якості аудіофону використана розмова позивача з представником ТОВ «Віннер Імпортс Україна Лтд», а в якості картинки відображено належний позивачу автомобіль.
Позивач вважає, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», Закон України «Про захист персональних даних», приписи Цивільного кодексу.
Дане відео набуло поширення в мережі Інтернет та було переглянуто, прослухано 126 274 раз.
Через неправомірні дії відповідача, позивачу було заподіяно моральної шкоди, яку останній оцінює в розмірі 12 627 400 грн.
Просив суд, стягнути з ТОВ «Віннер Імпортс Україна Лтд» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 12 627 400 грн.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що суд об’єктивно встановив вину відповідача, разом з тим зазначив, що скаржником не надано доказів заподіяння моральної шкоди.
Про факти душевних страждань, яких зазнав скаржник, ОСОБА_2 було в повній мірі донесено під час допиту його в якості свідка, а тому немає підстав вважати показання свідка неналежним та допустимим доказом.
Суд ухвалюючи рішення в частині встановлення факту нанесення моральної шкоди позивачу, дані докази не врахував.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 жовтня 2014 року загальними зборами учасників ТОВ «Голден Телеком» прийнято рішення про припинення ТОВ «Голден Телеком» шляхом його приєднання до ПрАТ «Київстар». У результаті приєднання до ПрАТ «Київстар», як правонаступника, перейшли всі майнові та немайнові права і обов’язки ТОВ «Голден телеком».
16 вересня 2013 року між ТОВ «Голден Телеком» (оператор) та ТОВ «Віннер Імпортс Україна Лтд» (абонент) укладено договір №Service-6175 про надання телекомунікаційних послуг.
За умовами даного договору оператор зобов’язувався надавати абоненту телекомунікаційні послуги, передбачені у відповідних замовленнях, а абонент зобов’язується їх оплачувати. Перелік і обсяг замовлених телекомунікаційних послуг, а також організаційні та технічні умови їх надання зазначаються у замовленнях, що підписуються сторонами та є невід’ємною частиною цього договору.
16 вересня 2013 року сторонами було погоджено Замовлення №1 до договору №Service-6175 про надання телекомунікаційних послуг на послугу комерційного контакт-центру «Телемаркетинг».
П. 3 замовлення сторони погодили надання послуги: телемаркетинг – здійснення оператором дзвінків на визначені абонентом телефонні номери від імені або в інтересах абонента; здійснення запису розмов (аудіозапис здійснених оператором дзвінків та надання запису абоненту на вимогу останнього). Метою надання послуги є опитування клієнтів, що придбали автомобіль чи скористались послугами офіційних дилерів, що представляють бренд ТОВ «Віннер Імпортс Україна Лтд».
Крім того, 16 вересня 2013 року між ТОВ «Голден Телеком» (оператор) та ТОВ «Віннер Імпортс Україна Лтд» (абонент) укладено додаток до Замовлення №1 до договору №Service-6175 про надання телекомунікаційних послуг.
При цьому сторони погодились доповнити Пункт 3 Замовлення № 1 пунктом 3.8.3 у наступній редакції: оператор є розпорядником бази персональних даних клієнтів Абонента відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», що вимагає від нього виконання наступних умов: оператор здійснює обробку персональних даних на підставі укладеного з Абонентом замовлення №3, предмет послуги якого відповідає меті обробки персональних даних Абонента (Стаття 3 Замовлення). Оператор, як розпорядник, є обмеженим у сфері обробки персональних даних, які надаються абонентом, та має чітко дотримуватися встановлених Замовленням меж обробки даних. Оператор обробляє персональні дані лише в електронній формі, у складі інформаційної автоматизованої системи, у якій забезпечується захист персональних даних відповідно до вимог закону. Оператор забезпечує антивірусний захист в інформаційній (автоматизованій) системі. Обробка персональних даних в інформаційній (автоматизованій) системі може здійснюватись у складі інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням засобів мережевого захисту від несанкціонованого доступу під час обробки персональних даних. Працівники оператора допускаються до обробки персональних даних лише після їх авторизації. Доступ осіб, які не пройшли процедуру ідентифікації та/або автентифікації, повинен блокуватись. Оператор зберігає персональні дані у строк не більше, ніж це передбачено Замовленням. Знищення персональних даних, наданих Абонентом, здійснюється у спосіб, що виключає подальшу можливість поновлення таких персональних даних. Підписанням даного Додатку Оператор гарантує забезпечення ним (включаючи його працівників чи уповноважених осіб на обробку персональних даних клієнтів) належного захисту персональних даних, отриманих від Абонента, від незаконної їх обробки та незаконного доступу до них в частині дій, які він має, виконувати відповідно до Договору, Замовлення та даного Додатку. Оператор також підтверджує, що він вжив та буде продовжувати вживати заходів відносно дотримання його працівниками та/або особами, уповноваженими на роботу з персональними даними клієнтів в рамках Замовлення; обов'язку щодо нерозголошення такими особами у будь-якій спосіб персональних даних про будь-якого клієнта, які їм було довірено, або які стали відомі у зв'язку з виконанням службових чи професійних або трудових обов'язків. Дана таким чином гарантія є свідченням прийняття Оператором на себе відповідальності за недотримання ним вимог законодавства у сфері захисту персональних даних.
24 листопада 2014 року представником ПрАТ «Київстар», в інтересах ТОВ «Віннер Імпортс Україна Лтд», здійснювалось телефонне опитування клієнта ОСОБА_2, з метою визначення чи задоволений клієнт сервісом, що надають уповноважені Дилери, на підставі договору від 16 вересня 2013 року.
Телефонна розмова з клієнтом ОСОБА_2 збереглась у ПрАТ «Київстар» та на сервері ТОВ «Віннер Імпортс Україна Лтд».
З матеріалів справи, копії відео-файлу, висновку експертного дослідження комп’ютерної техніки та програмних продуктів №8742/15-35 від 26 травня 2015 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що в мережі Інтернет наявний відео-файл з записом розмови ОСОБА_2, як клієнта ТОВ «Віннер Імпортс Україна Лтд», щодо якості наданих послуг.
Наказом ТОВ «Віннер Імпортс Україна Лтд» №007/2-ос від 21 квітня 2015 року створено спеціальну комісію з проведення службового розслідування.
Відповідно до поданого звіту про роботу спеціальної комісії ТОВ «Віннер Імпортс Україна Лтд» від 19 червня 2015 року: за наслідками проведеного розслідування комісія прийшла до висновку про непричетність працівників ТОВ «Віннер Імпортс Україна Лтд» до розповсюдження в мережі Інтернет медіа-файлу, який складається із звукового файлу розмови клієнта ОСОБА_2 з представником ПрАТ «Київстар» щодо якості обслуговування та фото автомобіля.
Наказом ТОВ «Віннер Імпортс Україна Лтд» №001/1-ос від 02 січня 2014 року затверджений Порядок обробки персональних даних у базі персональних даних товариства «клієнти», до якої входять відомості про фізичних осіб, що придбають товарно-матеріальні цінності та споживають послуги у товариства та офіційних дилерів.
Відповідно до п.5.2 вищевказаного Порядку, компанія, як володілець, її офіційні дилери та розпорядники персональних даних вживають заходів щодо забезпечення захисту персональних даних на всіх етапах їх обробки, у тому числі за допомогою організаційних та технічних заходів. З метою дотримання вимог Закону України «Про захист персональних даних» щодо нерозголошення у будь-який спосіб персональних даних про будь-якого клієнта у базі персональних даних компанії, працівники компанії, інші особи, уповноважені компанією або іншими суб’єктами відносин, яким довірено такі дані з метою виконання ними службових чи професійних або трудових обов’язків, надають компанії відповідне письмове зобов’язання з цього приводу, підписане особисто кожним таким працівником.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не дотримано вимог чинного законодавства щодо таємниці телефонних розмів і розповсюдження персональних даних. Разом з тим, позивачем не надано доказів заподіяння моральної шкоди, оскільки сам по собі факт розповсюдження персональних даних не може бути підтвердженням завданням моральної шкоди.
З висновками суду першої інстанції, погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
За змістом ст.ст. 269, 270 ЦК України, особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.
Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним.
За правилами ст.ст. 271-272 ЦК України, зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.
Фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно. Фізична особа має право вимагати від посадових і службових осіб вчинення відповідних дій, спрямованих на забезпечення здійснення нею особистих немайнових прав.
Згідно з вимогами ст. 273 ЦК України, юридичні особи, їх працівники, окремі фізичні особи, професійні обов'язки яких стосуються особистих немайнових прав фізичної особи, зобов'язані утримуватися від дій, якими ці права можуть бути порушені. Діяльність фізичних та юридичних осіб не може порушувати особисті немайнові права.
Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
Статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Статтею 14 вищевказаного Закону встановлено, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані. Сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог цього Закону.
Cуд вірно прийшов до висновку, що оскільки розмова з клієнтом ОСОБА_2 та представником ПрАТ «Київстар», від імені ТОВ «Віннер Імпортс Україна, Лтд» щодо якості обслуговування опинилась в мережі Інтернет, тому відповідачем не дотримано вимог законодавства щодо таємниці телефонних розмов і розповсюдження персональних даних.
Разом з тим, за правилами ст. 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Нормою статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Обов’язковими підставами відшкодування шкоди є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю. Відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до роз’яснень, які містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише тоді, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України, або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди, а також при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання продукції для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я продукцією у випадках, передбачених законодавством.
За правилами ч. 1 ст. 5 вищезазначеного Закону, продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати, виходячи з усіх обставин, зокрема, пов’язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням/утилізацією, переробкою цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію, у тому числі представлення продукції споживачеві або користувачеві, включаючи її вигляд, склад, упаковку, маркування та іншу інформацію про продукцію, її споживання, використання та знищення, утилізацію, переробку; використання продукції, яке обґрунтовано можна передбачити; час, коли продукцію було введено в обіг.
За статтею 1 вказаного Закону, послуга – діяльність виконавця з надання, передачі споживачеві певного визначеного договором матеріального чи не матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення особистих потреб.
Таким чином, розділяючи поняття продукція і послуга, Закон передбачає відшкодування моральної шкоди лише за постачання небезпечної для життя і здоров’я людей продукції.
Інших підстав для відшкодування моральної шкоди у правовідносинах щодо захисту прав споживачів не передбачено.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
З урахуванням наведеного суд зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позову.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий __________ О.М. Данілов
Судді __________ М.В. Мережко
__________ ОСОБА_4
