РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 695/2714/15-ц
номер провадження 2/695/104/16
02 березня 2016 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Савенка В.Г.
при секретарі Бреус В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини-інваліда ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Омега – Банк», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Виконавчого комітету Золотоніської міської ради про визнання недійсним договорів про передачу в іпотеку житлового будинку, в якому проживає та зареєстрована малолітня дитини-інвалід,-
В С Т А Н О В И В:
До Золотоніського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 з позовом до публічного акціонерного товариства «Омега-Банк» про визнання недійсними договорів іпотеки від 07.04.2008 р. №2301/0408/88-981-Z-1 та №2301/0408/88-981-Z-2, укладених майновим поручителем ОСОБА_3 та відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (правонаступник – ПАТ «Омега Банк»), про передачу в іпотеку житлового будинку та земельної ділянки по вул. Терещенка, 1 в м. Золотоноша Черкаської області, а також встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 в період з 2004 року по 2008 рік в житловому будинку №1 по вул. Терещенка в м. Золотоноша Черкаської області.
Позивач вказує, що згідно з кредитним договором №2301/0408/88-981 від 07.04.2008 р. ВАТ «Сведбанк» (правонаступник – ПАТ «Омега-Банк») надало позичальнику - ОСОБА_4 кредит у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, в сумі 50 000 дол. США. Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов’язаний повернути кредит у термін до 06.04.2018 р. На забезпечення виконання кредитного зобов’язання батько позивачки – ОСОБА_3 як майновий поручитель за кредитним договором передав в іпотеку відповідачу за договорами №2301/0408/88-981-Z-1 від 07.04.2008 р. та №2301/0408/88-981-Z-2 від 07.04.2008 р. належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,0558 га та житловий будинок по вул. Терещенка, 1 в м. Золотоноша Черкаської області загальною площею 143,3 кв.м., житловою площею 60,1 кв.м., в якій позивач проживає разом зі своєю донькою ОСОБА_2.
Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що в житловому будинку по вул. Терещенка, 1 в м. Золотоноша дійсно зареєстрована та постійно проживає з 2004 року онука власника будинку – малолітня ОСОБА_2, яка є інвалідом дитинства та потребує покращених житлових умов.
При підписанні відповідачем та власником будинку - ОСОБА_3 спірних договорів з боку Органу опіки та піклування Золотоніського міськвиконкому не було отримано жодної письмової згоди щодо передачі в іпотеку житлового будинку, яким користується малолітня дитина-інвалід. Остання з самого народження постійно проживає разом із матір’ю ОСОБА_1 в будинку свого діда ОСОБА_3 та не має іншого пристосованого житлового приміщення, в якому можна було б проживати. ОСОБА_3 утворення кредиторської заборгованості ПАТ «Омега-Банк» та колекторська організація ТОВ «Вектор Плюс» заявили свої майнові вимоги на предмет іпотеки, чим порушили майнові права та гарантії проживання дитини-інваліда ОСОБА_2 у вказаному житловому будинку.
Тому, на думку позивача, укладення договорів іпотеки №2301/0408/88-981-Z-1 від 07.04.2008 р. та №2301/0408/88-981-Z-2 від 07.04.2008 р. суперечить майновим правам та інтересам малолітньої дитини-інваліда ОСОБА_2 й порушує приписи частин 2 та 3 статті 18 Закону України «Про охорону дитинства».
В обґрунтування дотримання строків позовної давності ОСОБА_1 зазначає, що в 2015 році вона вперше довідалася від представників ТОВ «Вектор Плюс» про те, що її колишній чоловік ОСОБА_4 спонукав ОСОБА_3 виступити майновим поручителем за кредитним зобов’язанням та передати в іпотеку житловий будинок із земельною ділянкою.
В судовому засіданні представник позивача за доручення - адвокат ОСОБА_5 надав пояснення суду, аналогічні зазначеним у позовній заяві, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач ПАТ «Омега Банк» в судове засідання не з’явився, заперечення проти позову не надав, натомість спрямував до суду письмове клопотання про розгляд цивільної справи без його участі.
Представник Органу опіки та піклування виконавчого комітету Золотоніської міської ради підтримав позовні вимоги ОСОБА_6 та просив суд визнати недійсними договори іпотеки №2301/0408/88-981-Z-1 від 07.04.2008 р. та №2301/0408/88-981-Z-2 від 07.04.2008 р. з підстав порушення законодавства про охорону дитинства та відсутності письмової згоди служби у справах дітей під час укладення спірних правочинів.
Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення представників позивача та Органу опіка та піклування, а також вивчивши покази свідків, суд вважає, що позов ОСОБА_6 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 підлягає до задоволення виходячи з наступних обставин:
07.04.2008 р. між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №2301/0408/88-981, за яким відповідач надав позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, в сумі 50 000 дол. США. Відповідно до умов кредитного договору №2301/0408/88-981 ОСОБА_4 зобов’язувався повернути кредит у термін до 06.04.2018 р.
Судом встановлено, що 07.04.2008 р. ОСОБА_3, який доводиться батьком позивачки, уклав із ВАТ «Сведбанк» (правонаступник – ПАТ «Омега Банк») договори іпотеки №2301/0408/88-981-Z-1 та №2301/0408/88-981-Z-2, за якими в якості забезпечення виконання кредитного зобов’язання майновий поручитель передав у банківську іпотеку наступне майно:
житловий будинок по вул. Терещенка, 1 в м. Золотоноша Черкаської області загальною площею 143,3 кв.м., житловою площею 60,1 кв.м., в якому була зареєстрована та проживала моя дочка – інвалід дитинства ОСОБА_2;
земельну ділянку загальною площею 0,0558 га під житловим будинком, розташовану за вказаною адресою.
Відповідно до п. 10.3. договорів іпотеки №2301/0408/88-981-Z-1 та №2301/0408/88-981-Z-2 від 07.04.2008 р. у випадку невиконання боржником умов кредитного договору банк набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки.
Зі змісту п. 10.3 іпотечних договорів судом вбачається, що ОСОБА_3 поручився перед відповідачем за виконання боргового зобов’язання, а тому у випадку не виконання ОСОБА_4 умов кредитного договору №2301/0408/88-981 від 07.04.2008 року щодо повернення заборгованості, банк отримав право звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, що розташований за адресою: м. Золотоноша, вул. Терещенка, 1.
Відповідно до частини першої статті 383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Статтею 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації
Судом досліджено довідку виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 29.07.2015 р. №2927 про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб в будинку по вул. Терещенка, 1 в м. Золотоноша, в якій вказано що в цьому будинку дійсно зареєстровані та проживають ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та її малолітня донька – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2
Онука власника будинку - ОСОБА_2 на підставі медичного висновку Золотоніської центральної районної лікарні №904/І від 02.10.2009 р. у відповідності з вимогами наказу Міністерства охорони здоров’я України від 08.11.2001 р. №454 «Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років» набула статусу дитини-інваліда, яка народилася з певними фізичними вадами.
Із показів допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 випливає, що малолітня дитина-інвалід ОСОБА_2 дійсно безперервно проживає у приміщенні будинку по вул. Терещенка, 1 в м. Золотоноша із самого свого народження, тобто, з 2004 року та по даний час. Свідки пояснили, що дитина має певні вади фізичного здоров’я, протягом квітня 2008 року не виїздила на тривалий час за межі свого будинку, наразі відвідує місцеву школу та спілкується із сусідами по вулиці. Вказані покази свідків щодо постійного проживання дитини підтверджуються також довідкою голови квартального комітету №14 в м. Золотоноша, яка містить підписи сусідів позивача.
Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до приписів ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» неповнолітні діти - члени сім`ї власника житлового будинку, які проживають разом з ним, користуються житловим приміщенням нарівні з власником будинку.
Відповідно до ст.64 ЖК України, ст.3 СК України членами сім`ї власника будинку - ОСОБА_3 були на час укладення ним спірних договорів іпотеки були його донька ОСОБА_1 та малолітня онука – ОСОБА_2, яка постійно проживає у житловому будинку з моменту свого народження.
Згідно вимог ч.2 ст. 256 ЦПК України в судовому засіданні можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
За наведених обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 в період з 2004 року по 2008 рік в житловому будинку №1 по вул. Терещенка в м. Золотоноша Черкаської області.
В ч. 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_5 України.
Згідно ч.1 ст.12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” (захист прав та інтересів дітей під час вчинення правочинів щодо житлових приміщень ) держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна.
У частині 4 вказаної статті наведено, що для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.
Як встановлено в судовому засіданні, на момент укладення іпотечних договорів №2301/0408/88-981-Z-1 та №2301/0408/88-981-Z-2 від 07.04.2008 р., малолітня ОСОБА_2 дійсно проживала у будинку по вул. Терещенка, 1 в м. Золотоноша, який передано в банківську іпотеку, та до цього часу зареєстрована за вказаною адресою.
Згідно ч.2 ст. 29 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інваліди та сім’ї, в яких є діти-інваліди, мають переважне право на поліпшення житлових умов в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Виходячи з наведеного, дитина-інвалід на час укладення договорів іпотеки від 07.04.2008 р. мала законне право використовувати пристосоване для проживання домоволодіння по вул. Терещенка, 1 в м. Золотоноша та фактично користуються ним до теперішнього часу.
Відповідно до ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом досліджено наданий позивачем лист Служби у справах дітей виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 05.05.2015 р. №174 в якій чітко зазначено: «з боку Органу опіка та піклування виконавчого комітету Золотоніської міської ради не надавалося погодження ( у будь-якій формі) щодо зняття інваліда, малолітньої ОСОБА_2, 28.06.2004 р. з реєстрації в будинку по вул. Терещенка в м. Золотоноша за період з 2005 року по даний час. Також за вказаний період не надавалася згода Органу опіки та піклування щодо можливості реєстрації вказаної малолітньої особи за іншою адресою.
Органом опіки та піклування не надавалася згода ОСОБА_3 щодо передачі будинку по вул.Терещенка, який йому належить на праві особистої власності, в іпотеку ПАТ «Сведбанк» (правонаступник – ПАТ «Омега Банк»), та іншій фінансово-кредитній установі,де проживає малолітня ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка є інвалідом дитинства».
В судовому засіданні представник Органу опіки та піклування Золотоніського міськвиконкому підтримав позицію, викладену у листі від 05.05.2015 р. №174, відносно непогодження 07.04.2008 р. спірних договорів іпотеки та незаконну передачу житлового будинку по вул. Терещенка, 1 в м. Золотоноша в банківську іпотеку.
Згідно ст. 265 СК України баба і дід зобов’язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них нема матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно ст.ст. 64, 156 ЖК України члени сім’ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку.
Судом враховано, що до членів сім’ї власника будинку ОСОБА_3 належить його донька ОСОБА_1 та онука ОСОБА_2 Вказані особи постійно проживають разом з власником і ведуть з ним спільне господарство. Проживання онуки ОСОБА_2 разом із власником будинку надає їй безумовне право користування займаним приміщенням.
Згідно ст. 6 Закону України «Про іпотеку» у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.
На думку суду, укладення відповідачем із ОСОБА_3 договорів іпотеки від 07.04.2008 р. без письмового дозволу Органу опіки та піклування Золотоніського міськвиконкому порушує права та інтереси дітей, суперечить положенням статей 12, 17 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», які вимагають попередньої згоди Органу опіки і піклування для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право на користування якими мають діти.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 203 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних відносин), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
При укладенні спірних договорів іпотеки, іпотекодавець вчиняв дії, які впливали на права його онуки як членів сім'ї у розумінні Житлового кодексу України, а також у розумінні родини, і в цьому сенсі обсяг його обов'язків не міг бути меншим ніж обсяг обов'язків батьків при вчинені аналогічного правочину.
В силу ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
В пункті 44 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано, що «Положення статті 12 Закону України від 2 червня 2005 року № 2623-IV "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", яка вимагає попередньої згоди органу опіки і піклування для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право користування якими мають безпритульні діти, діють з 1 січня 2006 року і на договори, укладені до цієї дати, не поширюються (стаття 58 Конституції України)».
В той же час, суд приймає до уваги, що згідно ч. 6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх дітей, а не про онуків, однак в судовому засіданні було встановлено, що малолітня ОСОБА_2 на час укладення договорів іпотеки житлового будинку була членами сім’ї іпотекодавця і в силу ст.ст. 64, 156 ЖК України використовували цей будинок для свого проживання нарівні з власником будинку та його донькою ОСОБА_1 та має право використовувати його на час розгляду справи.
Частини 2-4 ст. 12 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», який суд в силу ст. 10 СК України та частини 8 ст. 8 ЦПК України застосовує за аналогією, зазначають, що зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень є неприпустимим. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право користування яким мають діти (в тому числі й онуки власника будинку), потрібна попередня згода органів опіки та піклування.
Разом з цим, суд вважає, що в судовому засіданні було доведено порушення прав малолітньої дитини під час укладенням договорів іпотеки житлового будинку, в якому вона проживали на час укладення правочину.
Враховуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що договори іпотеки від 07.04.2008 р. №2301/0408/88-981-Z-1 та №2301/0408/88-981-Z-2, які укладені відповідачем та ОСОБА_3 порушують майнові права й інтереси малолітньої дитини-інваліда ОСОБА_2, а тому підлягають визнанню недійсними.
Тож, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в інтересах малолітньої ОСОБА_2 в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 88, 212,213,215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Визнати недійсним договори іпотеки від 07.04.2008 року №2301/0408/88-981-Z-1 та №2301/0408/88-981-Z-2, укладені майновим поручителем ОСОБА_3 та відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (правонаступник – ПАТ «Омега-Банк», посвідчені приватним нотаріусом Золотоніського міськрайонного нотаріального округу ОСОБА_11 за №1428 та №1430 від 07.04.2008 року про передачу в іпотеку житлового будинку по вул. Терещенка 1 в м. Золотоноша Черкаської області.
Встановити факт постійного проживання неповнолітньої ОСОБА_2 в період з 2004 року по 2008 рік в житловому будинку №1 по вул. Терещенка в м. Золотоноша Черкаської області.
Судовий збір залишити за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.
Повний текст рішення буде виготовлений 09.03.2016 року.
Суддя Савенко В.Г.
