Справа № 569/16421/15-ц
У Х В А Л А
30 грудня 2015 року Рівненський міський суд Рівненської області
під головуванням судді - Галінської В.В.
при секретарі - Капріян І.В.
з участю: позивача - ОСОБА_1, її представника - ОСОБА_2
представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненського державного гуманітарного університету про скасування догани, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до РДГУ про скасування догани.
Представник відповідача подала до суду письмове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку із закінченням процесуального строку для звернення до суду для вирішення трудового спору визначеного ст.. 233 КЗпП України.
Суд, заслухавши думки учасників процесу, дослідивши доводи, викладені у заяві та додані матеріали до заяви, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Згідно ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Відповідно до ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Крім того, як визначив Пленум Верховного Суду України у п. 4 Постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», що встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст. 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.
Також, Пленум Верховного Суду України у п. 25 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснив, що пропуск без поважних причин тримісячного строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови в позові, однак якщо суд установить, що останній є необґрунтованим, він відмовляє в його задоволенні саме з цих підстав.
Враховуючи, що ст.. 233 КЗпП України визначає матеріальний, а не процесуальний строк для звернення до суду, тому застосування ст.. 72 ЦПК України, що регулює питання пропуску процесуального строку є неможливим. Таким чином, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.8, 72 ЦПК України , суд -
У Х В А Л И В :
В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя -
