Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
ЄУН 335/8855/15
Провадження №22ц/778/2207/16 Головуючий у 1 інстанції: Калюжна В.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Воробйової І.А.
суддів: Бєлки В.Ю.
ОСОБА_2
при секретарі: Евальд Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА:
01.09.2015 року Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 27.12.2007 року між ВАТ „ОСОБА_4 Аваль” та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 014/17-15/1886-35, відповідно до умов якого ОСОБА_3 було надано кредит у сумі 60 000,00 доларів США, строком по 27.12.2017 року, із сплатою 14,0 % річних, а позичальник в свою чергу зобов’язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов’язання в порядку та строки, визначенні договором.
Надання кредитних коштів проводилося згідно вимог п. 6.1. Кредитного договору шляхом - перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.
Відповідно до умов Кредитного договору Відповідач зобов’язався щомісячно до 27-го числа кожного місця повертати кредитні кошти згідно графіку погашення та здійснити остаточне погашення кредиту не пізніше 27.12.2017 року та зобов’язався щомісячно сплачувати банку відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 14,0 % річних.
Однак, відповідачем не виконуються зазначені умови, не здійснюється щомісячна сплата кредиту, відсотків, у зв’язку з чим, станом на 14.08.2015 року виникла заборгованість по кредиту у розмірі 44 178,63 дол. США, що еквівалентно 945 256,88 грн.; по відсоткам у розмірі 26 588,83 дол. США, що еквівалентно 568 901,17 грн.
Відповідно до п. 16.3 Кредитного договору у випадку порушення відповідачем графіку погашення кредиту та відсотків, встановлених договором, позивач нараховує відповідачу пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, яка станом на 14.08.2015 року, за невчасну сплату кредиту та погашення відсотків, становить 3 614 417,51 грн.
Посилаючись на зазначене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» достроково заборгованість за Кредитним договором № 014/17-15/1886-35 від 27.12.2007 року у розмірі 5 128 575,56 грн., а також стягнути з ОСОБА_6 витрати по оплаті судового збору в сумі 3 654,00 грн.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2016 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3, ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» підлягає задоволенню частково.
Апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_4 Аваль» та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 014/17-15/1886-35 відповідно до умов якого ОСОБА_3 було надано кредит у сумі 60 000,00 доларів США, строком по 27.12.2017 року, із сплатою 14,0 % річних, а позичальник в свою чергу зобов’язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов’язання в порядку та строки, визначенні договором.
Надання кредитних коштів проводилося згідно вимог п. 6.1. Кредитного договору шляхом - перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.
Відповідно до умов Кредитного договору Відповідач зобов’язався щомісячно до 27-го числа кожного місця повертати кредитні кошти згідно графіку погашення та здійснити остаточне погашення кредиту не пізніше 27.12.2017 року та зобов’язався щомісячно сплачувати банку відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 14,0 % річних.
Однак, відповідачем не виконуються зазначені умови, не здійснюється щомісячна сплата кредиту, у зв’язку з чим, станом на 14.08.2015 року заборгованість по кредиту становить 44 178,63 дол. США, що еквівалентно 945 256,88 грн.
Крім того, відповідачем не виконуються умови щодо сплати відсотків та станом на 14.08.2015 року заборгованість по сплаті відсотків становить 26 588,83 дол. США, що еквівалентно 568 901,17 грн.
Відповідно до п. 16.3 Кредитного договору у випадку порушення відповідачем графіку погашення кредиту та відсотків, встановлених договором, позивач нараховує відповідачу пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, яка станом на 14.08.2015 року, за невчасну сплату кредиту та погашення відсотків, становить 3 614 417,51 грн.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції прийняв до уваги, що 01.09.2011 року банк надіслав відповідачу повідомлення про існуючу заборгованість та попередив про наслідки непогашення, яка була залишена без задоволення, тобто, банк скористався наданим йому ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України правом дострокового повернення кредиту, а тому суд прийшов до висновку, що з відповідним позовом банк звернувся до суду після закінчення передбаченого ст. 257 ЦК України трирічного строку (01.09.2015 року), тобто поза межами трьох років від дня настання строку виконання зобов’язань, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3
З таким висновком суду колегія суддів не погоджується.
Як встановлено ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, у встановлений строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як передбачено ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Згідно зі ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Також судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.09.2012 року позовні вимоги ПАТ „ОСОБА_4 Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ „ОСОБА_4 Аваль” до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволені.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 29,2 кв.м., загальною площею 78,17 кв.м., яка належить іпотекодавцю ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, 06.04.2005 року, за реєстром № 1727, шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
За рахунок коштів отриманих від реалізації заставного майна у встановленому законом порядку задовольнити в повному обсязі вимоги ПАТ „ОСОБА_4 Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції АТ „ОСОБА_4 Аваль” за кредитним договором № 014/17-15/1886-35 від 27.12.2007 року в сумі 447 143 грн. 58 коп., в тому числі: 352 903,32 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 39 793,12 грн. – заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 21 954, 98 грн. – пеня за несвоєчасну сплату планового платежу по кредиту, 32 492,16 грн. – пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту.
За даними виконавчого провадження, в квартирі, на яку необхідно звернути стягнення зареєстрована малолітня особа ІНФОРМАЦІЯ_1 Згідно Постанови держвиконавця від 08.09.2014 року виконавчий лист повернути стягувачу.
За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що перебіг строку позовної давності за позовом про стягнення із позичальника у повному обсязі заборгованості за тілом кредиту розпочався 01.09.2011 року, який перервався на підставі ч. 2 ст. 264 ЦК України пред'явленням кредитором позову про звернення стягнення на предмет іпотеки (рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.09.2012 року), а із позовом про стягнення заборгованості із позичальника ОСОБА_3 кредитор звернувся до суду 01.09. 2015 року, тому відсутні підстави для відмови в задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності.
Відповідачем не спростовано доводів банку про порушення зобов'язання за погашення кредиту, передбаченого умовами цього договору, що є його обов'язком відповідно до по положень ст.ст.10,60 ЦПК України.
Наведені представником відповідача доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення суду.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що в порушення вищезазначених правових норм та умов кредитного договору ОСОБА_3 порушив свої зобов'язання перед банком за кредитним договором, а тому порушені права позивача підлягають поновленню шляхом стягнення заборгованості з відповідача в користь позивача.
Пеня в межах спеціального строку позовної давності - 1 рік, визначеного згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, складає 1631525,46 грн.
Колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову ПАТ „ОСОБА_4 Аваль” до ОСОБА_3про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 014/17-15/1886-35 від 27.12.2007 року у розмірі 3145683,5 грн.., яка складається з: 945256,88 грн. - заборгованості за кредитом; 568901,17 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом;1631525,46 грн.. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 27.08.2014 р. по р. по 14.08.2015 р.
Тому рішення суду першої інстанції підлягає згідно з вимогами п.2, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову .
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки позовні вимоги задоволено, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 та стягнення з банку витрат по оплаті правової допомоги.
За матеріалами підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 7673 грн.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316,317 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2016 року по цій справі скасувати й ухвалити нове рішення. Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» заборгованость за Кредитним договором № 014/17-15/1886-35 від 27.12.2007 року у розмірі 3145683,5 грн., яка складається з: 945256,88 грн. - заборгованості за кредитом; 568901,17 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом;1631525,46 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 27.08.2014 р. по р. по 14.08.2015 р.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» судовий збір у розмірі 7673 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Апеляційний суд Запорізької області
ЄУН 335/8855/15
Провадження №22ц/778/2207/16 Головуючий у 1 інстанції: Калюжна В.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Вступна та резолютивна частина
07 липня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Воробйової І.А.
суддів: Бєлки В.Ю.
ОСОБА_2
при секретарі: Евальд Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2016 року по цій справі скасувати й ухвалити нове рішення. Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» заборгованость за Кредитним договором № 014/17-15/1886-35 від 27.12.2007 року у розмірі 3145683,5 грн., яка складається з: 945256,88 грн. - заборгованості за кредитом; 568901,17 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом;1631525,46 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 27.08.2014 р. по р. по 14.08.2015 р.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» судовий збір у розмірі 7673 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
