Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Єдиний унікальний № 335/8855/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Калюжна В.В.
Провадження № 22-ц/778/1575/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого Полякова О.З.
Суддів Спас О.В.
ОСОБА_2
При секретарі Бурима В.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5, про стягнення заборгованості за кредитним договором
В обґрунтування позову зазначено, що 27.12.2007 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 60 000,00 доларів США, строком по 27.12.2017 року, зі сплатою 14,0 % річних, а позичальник в свою чергу зобов’язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов’язання в порядку та строки, визначенні договором.
Проте, відповідач не виконував умови кредитного договору, у зв’язку з чим, станом на 14.08.2015 року виникла заборгованість у розмірі 44 178,63 дол. США, що еквівалентно 945 256,88 грн.; по відсоткам у розмірі 26 588,83 дол. США, що еквівалентно 568 901,17 грн.
Відповідно до п. 16.3 Кредитного договору у випадку порушення графіку погашення кредиту та відсотків, встановлених договором, нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, яка станом на 14.08.2015 року, за невчасну сплату кредиту та погашення відсотків, становить 3 614 417,51 грн.
Враховуючи вищевикладене позивач просив суд стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» достроково заборгованість за кредитним договором від 27.12.2007 року у розмірі 5 128 575,56 грн., а також стягнути з ОСОБА_6 витрати по оплаті судового збору в сумі 3 654,00 грн.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2016 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3, ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 07 липня 2016 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2016 рокускасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2017 року рішення апеляційного суду Запорізької області скасовано з передачею справи на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, пояснення учасників процесу ,колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи 27.12.2007 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 60 000,00 доларів США, строком по 27.12.2017 року, зі сплатою 14,0 % річних, а позичальник в свою чергу зобов’язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов’язання в порядку та строки, визначенні договором.
Надання кредитних коштів проводилося згідно вимог п. 6.1. Кредитного договору шляхом - перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.
Відповідно до умов Кредитного договору Відповідач зобов’язався щомісячно до 27-го числа кожного місця повертати кредитні кошти згідно графіку погашення та здійснити остаточне погашення кредиту не пізніше 27.12.2017 року та зобов’язався щомісячно сплачувати банку відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 14,0 % річних.
Посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв’язку з чим, станом на 14.08.2015 року виникла заборгованість у розмірі 44 178,63 дол. США, що еквівалентно 945 256,88 грн.; по відсоткам у розмірі 26 588,83 дол. США, що еквівалентно 568 901,17 грн. яку ОСОБА_4 просив стягнути з ОСОБА_3.
За матеріалами справи рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 вересня 2012 року задоволено позов ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 29,2 кв. м, загальною площею 78,17 кв. м, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 06 квітня 2005 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 1727, шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Ухвалено за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна, у встановленому законом порядку задовольнити в повному обсязі вимоги ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» за кредитним договором від 27 грудня 2007 року № 014/17-15/1886-35 у сумі 447 143 грн 58 коп., у тому числі: 352 903 грн 32-коп. - заборгованість за тілом кредиту; 39 793 грн 12 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 21 954 грн 98 коп. - пеня за несвоєчасну сплату планового платежу за кредитом; 32 492 грн 16 коп. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом.
Також установлено, що 01 вересня 2011 року банк надіслав відповідачу повідомлення про існуючу заборгованість та вимогу про повне дострокове погашення всієї суми кредиту, а також попередив про наслідки непогашення заборгованості, яка залишена без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні указаного позову, суд першої інстанції виходив із того, що банк, направивши відповідачу вищевказане повідомлення від 01 вересня 2011 року, скористався наданим йому ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України правом дострокового повернення кредиту, звернувшись до суду з цим позовом 01 вересня 2015 року, банк пропустив З-річний строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України, який, який на думку суду, згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України починає перебіг від наступного дня, встановленого банком для повного дострокового повернення кредиту , зазначеного в письмовому повідомленні.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Згідно зі ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Отже, ч. 2 ст. 264 ЦК України передбачає переривання позовної давності у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має і позивач.
Згідно зі штампу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя до суду ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» з позовом до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки звернувся 09.04.2012 року .
Таким чином правомірними є висновки суду першої інстанції , що оскільки з відповідним позовом банк звернувся до суду після закінчення передбаченого ст. 257 ЦК Україна» трирічного строку, тобто поза межами трьох років від дня настання строку виконання зобов'язань, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.
Також ,судова колегія погоджується з районним судом ,щодо відсутності правових підстав відносно задоволення вимоги відповідача щодо стягнення з позивача на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 78 546 грн..
Згідно ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI „Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах” встановлено граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних справ.
Статтею 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.99 року, єдиною допустимою формою отримання адвокатом за надання правової допомоги клієнту є гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.
При визначенні обґрунтованого розміру гонорару, беруться до уваги обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення. Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.
За матеріалами справи на підтвердження понесених витрат на правову допомогу вбачається, що між відповідачем та адвокатом ОСОБА_9 було укладено договір про надання правової допомоги від 08.10.2015 року, було складено звіт про обсяги правової допомоги наданої адвокатом, та акт прийому-передачі наданих послуг і районним судом вірно визначено що платіжний документ, який було надано суду про оплату наданих адвокатом послуг не є належним доказом, оскільки не відповідає вимогам, встановленим законом до платіжного документа про здійснення платежу та не містить печатки установи, якою прийнято платіж. Крім того, у судових засіданнях по розгляду справи приймав участь представник відповідача за довіреністю і тому витрати , понесені відповідачем на послуги адвоката у судовому засіданні належним чином не підтверджені.
Вимога щодо вирішення питання про стягнення з позивача судових витрат пов‘язаних з апеляційним розглядом справи в апеляційній скарзі відсутня.\а.с.92-95\
На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційних скарг суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст.307,308,317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» - відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2016 рокуу цій справі – залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
