Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, [email protected]
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
06 вересня 2016 р. №641/463/16-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Полях Н.А.,
при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області - Столярової А.О.,
третьої особи - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа: ОСОБА_4 про визнання дій незаконними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач , ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа: ОСОБА_4, в якому просить суд:
- визнати дії адвоката ОСОБА_4 протиправними та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 13 листопада 2015 року № Х-022/2015, скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_4 від 14 липня 2015 року та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області порушити та розглянути дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_4
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14 липня 2015 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області за результатами скарги позивача на дії адвоката ОСОБА_4 прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_4 Зазначене рішення було оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Однак, 13.11.2015 року, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_4, скаргу було залишено без задоволення, а рішення Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_4 без змін. Позивач вважає рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 13 листопада 2015 року та рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_4 від 14 липня 2015 року, незаконними, та такими що підлягають скасуванню з огляду на те, що при прийнятті вказаних рішень ВКДКА та кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області, діяли усупереч вимогам Правил Адвокатської етики, Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області, оскільки рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи прийняті лише на підставі пояснень адвоката ОСОБА_4, без врахування об'єктивних даних, норм діючого законодавства України щодо захисту права власності, без детального вивчення всіх обставин, зіставлення дат, аналізу документів на які адвокат ОСОБА_4 посилалася, вдираючись до чужої оселі, тобто не об'єктивно та, виходячи із даних такого рішення, упереджено.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.
Представник відповідача, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у судове засідання не прибув, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог процесуального законодавства. Надав до суду клопотання про судовий розгляд справи за відсутності відповідача. У запереченнях на адміністративний позов просив суд у задоволенні позову відмовити, з огляду на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення Вища кваліфікаційно - дисциплінарна комісія адвокатури діяла правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України, у спосіб та в межах наданих повноважень. Відтак, оскаржуване Рішення ВКДКА є законним та обґрунтованим, вмотивованим, прийнятим з урахуванням всіх обставин справи при дотриманні вимог діючого законодавства України.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову, в судовому засіданні підтримала позицію відповідачів та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14 липня 2015 року рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_4 відмовлено, у зв'язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Не погоджуючись з рішенням ДП КДКА Харківської області, позивач звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо скасування рішення ДП КДКА Харківської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_4.
13.11.2015 року рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №X-022/2015 у зв'язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення ДП КДКА Харківської області від 14.07.2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_4 залишено без змін.
Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідачів, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.
По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.
Статтею 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката, а саме адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до положень статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
При цьому, відповідно до вимог статті 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Згідно з положеннями ст.38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Згідно положень ст. 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.
З наведених норм законодавства вбачається, що підставою для порушення дисциплінарного провадження є заява, яка містить документально підтверджені факти порушення адвокатом вимог Правил адвокатської етики, або іншого законодавства, яке регулює діяльність адвокатів.
Варто також зауважити, що критерій добросовісності адвоката при наданні ним правової допомоги, в контексті вимог Правил адвокатської етики, зобов'язує останнього, з урахуванням всіх обставин та можливих правових наслідків, використовувати всі надані йому законодавством можливості з метою захисту прав клієнта та належного виконання власних професійних обов'язків.
Судом встановлено, що 19.06.2015 року до КДКА Харківської області надійшла скарга громадянки ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_4, яка 08.06.2015 року без правових підстав проникла в частину належного їй домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, проводила фото/відео/аудіо зйомку приватної особи та її помешкання, з невідомим чоловіком зрізали калитку в домогосподарстві, в якому вона-заявниця мешкає, не надала документів які б свідчили про її право знаходитися на території вказаного домоволодіння, тим самим адвокатом було допущено грубе порушення правил адвокатської етики, присяги адвоката, тому скаржниця просила провести перевірку викладених відомостей у скарзі та вирішити питання про притягнення адвоката ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
За наслідками розгляду скарги КДКА Харківської області було прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи від 14.07.2015 року, з якого вбачається, що в діях адвоката ОСОБА_4 не встановлено ознак дисциплінарного проступку та порушень Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в даному випадку виникли цивільно - правові відносини, які підлягають вирішенню в судовому порядку.
Не погоджуючись з рішенням ДП КДКА Харківської області, позивач звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо скасування рішення ДП КДКА Харківської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_4.
13.11.2015 року рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №X-022/2015 у зв'язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення ДП КДКА Харківської області від 14.07.2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_4 залишено без змін.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень перевіркою встановлено, що адвокат ОСОБА_4 виконувала свої професійні обов'язки в рамках, наданих їй Законом, тобто представляла та захищала права, свободи та інтереси Клієнта, була належним представником, мала всі підстави реалізувати повноваження, передбачені довіреністю, оскільки вказана довіреність є самостійним письмовим документом, що підтверджує повноваження представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно- дисциплінарних комісій адвокатури.
При цьому, передумовою притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього відповідного дисциплінарного стягнення за вчинення ним дисциплінарного проступку передує чотири процесуальні стадії, передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а саме: дисциплінарне провадження складається з таких стадій: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Суд зазначає, що перша стадія провадження "проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок" та друга стадія провадження "прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи" є проміжними процесуальними рішеннями КДКА, які по своїй суті не можуть порушувати права та свободи позивача, при умові дотримання процесуальних норм їх прийняття.
Так, на другій стадії дисциплінарного, провадження "порушення дисциплінарної справи" відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржував до ВКДКА рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 14.07.2015 року, прийняте нею на другій стадії дисциплінарного провадження, яким було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_4
Разом з цим, позивач в позовній заяві просить визнати дії адвоката ОСОБА_4 протиправними, що по своїй суті вже є четвертою процесуальною стадією дисциплінарного провадження, а саме "прийняття рішення у дисциплінарній справі".
Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів, згідно ч. 2 ст. 67 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012 року, діє презумпція невинуватості.
Вказаною статтею також унормовано, що дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.
Аналогічні положення містяться у ст. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року (з подальшими змінами), відповідно до яких дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Суд наголошує, що оцінка дій особи в межах кримінальної або цивільно-правової юрисдикції не може надаватись органами адвокатського самоврядування, що б було по суті перебиранням на себе функцій та повноважень органів досудового розслідування і суду та є неприпустимим.
Оцінка доказів має надаватись компетентними органами, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що повністю відповідає вимогам законодавства та гарантує будь якій особі неможливість притягнення її до кримінальної відповідальності не інакше, як після доведення її винуватості у порядку передбаченому цим Кодексом, і на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили (ст. 17 КПК України).
Так, перевірка обставин щодо наявності чи відсутності в діях адвоката ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення може проводитись виключно в межах кримінальної юстиції. Відповідна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє в межах своїх повноважень та не є органом, діяльність якого дублює повноваження органів судової влади і правоохоронних органів, не вирішує будь-яких цивільно-правових чи фінансових питань, що випливають з цивільно-правових відносин.
При цьому, жодного рішення компетентного органу, як то обвинувального вироку суду, що набрав законної сили стосовно адвоката ОСОБА_4 за вчинення злочину, позивачем не надано ні як під час дисциплінарного провадження, ані до суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення прийняті в межах повноважень, передбачених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", з дотриманням норм процесуального та матеріального права та не містять жодних наслідків щодо порушення прав чи свобод позивача, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо посилань позивача про те, що її не було повідомлено належним чином про дату та час розгляду справи у ВКДКА, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.3.2 Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 4-5 липня 2014 року № 78, про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА, члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв'язку або кур'єром, або електронною поштою та розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.
Згідно п. 3.14 Регламенту ВКДКА, учасники засідання мають право бути присутніми на засіданнях ВКДКА; надавати пояснення та відомості, необхідні для прийняття рішення із питання, що розглядається.
При цьому, відповідно до п. 3.15 Регламенту ВКДКА, відсутність учасника засідання не перешкоджає розгляду питання, включеного до порядку денного ВКДКА, за виключенням висновку комісії щодо необхідної особистої участі учасників та/або отримання додаткових пояснень в інший спосіб.
Так відповідно до пунктів 5.1.2. та 5.1.4. Положення про Вищу кваліфікаційно- дисциплінарну комісію адвокатури, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 належним чином були повідомлені про місце, день та час проведення засідання ВКДКА, зокрема, листом ВКДКА за вих. № 8018 від 29.10.2015 року, копія вказаного листа та списку поштових відправлень рекомендованих листів ВКДКА міститься в матеріалах справи, штриховий ідентифікатор 0407027867106 - ОСОБА_1.
Крім того, згідно роздруківки відстеження пересилання поштових відправлень, штриховий ідентифікатор 0407027867106, що міститься в матеріалах справи, вказане повідомлення ВКДКА було вручено адресату особисто 11.11.2015 року.
Таким чином, доводи позивача з цього приводу, викладені ним в позовній заяві не відповідають дійсності, необґрунтовані положеннями чинного законодавства України та спростовуються матеріалами справи.
Окремо суд наголошує, що КДКА та ВКДКА є колегіальними органами, рішення якими приймаються шляхом голосування на підставі дослідженим обставин та доказів.
Відповідно до положень Розділу III Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, зокрема п. 3.45 Рішення ВКДКА приймаються за наслідками загального обговорення. Рішення про задоволення скарги вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів ВКДКА від загальної кількості її членів.
Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, в жодному разі не повинен втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності виходить за межі компетенції адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Тобто, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Таким чином, прийняття рішень КДКА та ВКДКА як колегіальними органами адвокатського самоврядування в рамках статті 52 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є дискреційним повноваженням, а отже зобов'язання КДКА щодо прийняття конкретного рішення серед можливих рішень визначених ч.5 ст.52 Закону буде неприпустимим порушенням діючого законодавства.
Так, згідно ст. 52 КАС України, шляхом голосування, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, було прийнято Рішення ВКДКА від 13.11.2015 року, яким скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення ДП КДКА Харківської області від 14.07.2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_4 залишено без змін.
Таким чином, прийняття оскаржуваних рішень як колегіальними органами адвокатського самоврядування в рамках ст. 52 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є дискреційним повноваженням. Відтак, оскаржувані рішення прийнято правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України, у спосіб та в межах наданих повноважень.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідачами викладені належні та допустимі доводи щодо належного розгляду скарг позивача.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача неправомірними та такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, неналежним чином обґрунтовані, непідтверджені матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа: ОСОБА_4 про визнання дій незаконними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 07.09.2016 року.
Суддя Полях Н.А.
