Єдиний унікальний номер 725/3013/16-к
Номер провадження 1-кп/725/131/16
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2016 Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
законного представника потерпілої: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12015260020001780 від 23.11.2015 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українка, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , на утриманні одна малолітня дитина, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 137 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_7 відповідно до наказу №184-К від 01.10.2014 року завідувача ДНЗ №48 ОСОБА_8 була прийнята на посаду старшої медичної сестри дошкільного навчального закладу №48 комбінованого типу «Гніздечко», який розташований в місті Чернівці по вул. Крилова 2а.
01.10.2014 року наказом №117-ос завідувача ДНЗ №48 ОСОБА_8 старша медична сестра ОСОБА_7 , відповідно до наказу МОН України та МОЗ України №298/227 від 17.04.2006 «Про затвердження інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» була призначена відповідальною особою за організацію харчування дітей у вищевказаному дошкільному закладі. Відповідно до посадової інструкції старшої медичної сестри, затвердженої наказом керівника ДНЗ №48 ОСОБА_8 №133-ос від 10.11.2014 року, ОСОБА_7 була зобов`язана відповідно до вимог п. 2.13 контролювати безпечність та якість продуктів харчування і продовольчої сировини, які надходять до шкільного закладу, п. 2.14 здійснювати постійний контроль за якістю готових страв, технологією приготування їжі, умовами її зберігання і дотримання термінів реалізації, виконання норм харчування (систематично проводить розрахунок хімічного складу та калорійності харчового раціону), відбором добових проб; п. 2.16 контролювати закладку і правильність кулінарного оброблення продуктів, вихід страв, смакові якості їжі.
Крім цього, зазначеною посадовою інструкцією на старшу медичну сестру покладена відповідальність за: п.4.1 невиконання чи неналежне виконання без поважних причин посадових обов`язків, що передбачені цією посадовою інструкцією; п. 4.7 збереження життя і здоров`я дітей.
Тобто, вказаною посадовою інструкцією та відповідно до Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом МОН України та МОЗ України №298/227 від 17.04.2006 року, на ОСОБА_7 було покладено професійні та службові обов`язки щодо охорони життя та здоров`я неповнолітніх.
Однак, 12.11.2015 року ОСОБА_7 , перебуваючи на робочому місці, перевіривши приготовлену на обід їжу, про що поставила свій підпис у журналі бракеражу готової продукції, несумлінно віднеслася до своїх обов`язків щодо дотримання температурних режимів страв в момент їх видачі дітям, тобто внаслідок неналежного виконання професійних чи службових обов`язків щодо охорони та здоров`я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, дозволила видачу їжі з надмірно високою температурою (відповідно до висновку комісії судово-медичних експертів №011 від 02.03.2016 року), після чого приблизно о 12 год. 26 хв. вихованка вказаного ДНЗ малолітня ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 через власну необережність розлила на себе рідину горохового супу, в результаті чого, відповідно до висновку судово-медичного експерта №1447мд від 09.12.2015 року та комісії судово-медичних експертів №011 від 02.03.2016 року, отримала легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров`я у вигляді опіків гарячим супом (ошпарення) обох стегон І-ІІ ступеню, 3% поверхні тіла, тобто потерпілій ОСОБА_9 біло спричинено істотну шкоду здоров`ю.
Обвинувачена ОСОБА_7 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала. Суду показала, що того дня вона зайшла на кухню, перевірила суп та скуштувала його, після чого дала дозвіл видавати дітям. Через деякий час до неї прийшла вихователька та повідомила, що ОСОБА_9 вилила на себе суп і обпеклась. Вона одразу взяла пантестин та помастила рани, після чого вихователька принесла ще пантенол і вони додатково обробили рани цим засобом. Вину у вчиненні злочину вона не визнає, оскільки згідно Інструкції вона виконала усі свої обов`язки. Гороховий суп до старшої групи дітей, їли діти з ясельної групи, які не скаржились на те, що суп був гарячим. Заявлений цивільний позов також не визнала, вважає, що її вини в завданні шкоди не має.
Законний представник потерпілої особи суду показав, що малолітня ОСОБА_9 , 26.04.2010 року є його донькою та 12.11.2015 року перебувала у садочку. Під час обіду дитині дали гарячий гороховий суп, який вона випадково зачепила ліктем та перевернула на себе. В результаті зазначеного дитина отримала серйозні опіки та була доставлена до лікарні, де тривалий час лікувалась. Заявлений цивільний позов підтримує повністю, оскільки вони витратили значні кошти на лікування дитини. Окрім того, у зазначений період його дружина перебувала у стані вагітності та внаслідок отриманих душевних хвилювань у зв`язку з станом дитини їй було завдано моральної шкоди, а також шкоди її здоров`ю.
Свідок ОСОБА_10 суду показала, що працює інженером технологом в організації харчування Чернівецької міської ради. Відповідно до нормативної документації температура першої справи повинна бути приблизно 70 градусів. Згідно Інструкції зняття проби їжі повинно здійснюватися за 30 хв. до видачі страви дітям. Їжа повинна бути тієї температури, при якій діти мають її вживати. Спеціальних приладів (термометрів) для вимірювання температури їжі не існує.
Свідок ОСОБА_8 суду показала, що працює завідуючою дитячого садочка. Відповідно до визначеної процедури медсестра повинна за півгодини до видачі їжі перевірити її та надати дозвіл видавати страви дітям. У їхньому дитячому садочку ці обов`язки покладено на ОСОБА_7 . Їй відомо, що того дня ОСОБА_7 перевірила їжу, після чого її було надано усім дітям, скарг від них з приводу того, що суп гарячий не надходило.
Свідок ОСОБА_11 суду показала, що малолітня ОСОБА_9 її донька. 12.11.2015 року о 12 год. 27 хв. їй зателефонувала вихователька та повідомила, що донька вилила на себе суп та попросила привести одяг, щоб її перевдягнути. Коли вона приїхала дитина була перевдягнута в піжаму та казала, що її усе пече. Донька розповіла їй, що випадково вилила на себе суп, після чого з неї зняли одяг, знову посадили їсти, і лише потім зняли штани і змазали ніжки засобом від опіків. На даний час у дитини на ніжках залишився шрам. Кошти на лікуванні їм обвинувачена не надала.
Свідок ОСОБА_12 суду показала, що працює кухарем у садочку. Того дня ОСОБА_7 приходила до столової та перевіряла їжу, брала проби, після чого приблизно через 30 хв. вони почали видавати їжу дітям.
Свідок ОСОБА_13 суду показала, що працює помічником вихователя у садочку. Того дня вона розливала суп для дітей і розкладала його по столах, він не був гарячим. Вона бачила як вихователька посадила Настю за стіл, після чого та розлила на себе суп. Вихователька одразу забрала дитину, викликала медсестру і вони обробили опік.
Свідок ОСОБА_14 суду показав, що працює лікарем швидкої медичної допомоги. ОСОБА_9 проходила у них лікування на протязі 14 днів. Після виписки з лікарні ніякі препарати дитині він не призначав. Зазначив, що рубці на ніжках дитини повинні зійти на протязі року, може залишитись лише різна тональність шкіри.
Свідок ОСОБА_15 суду показала, що працює вихователькою у ДНЗ №48. Потерпіла ОСОБА_9 перебуває у її групі. Того дня вони після прогулянки пішли до столової на обід. Помічник вихователя принесла страви та розклала на стіл, після чого вони розсадили дітей. В цей час вона почула як ОСОБА_16 крикнула і побачила, що дівчинка перевернула суп. Вона одразу зняла з дитини одяг, промила ніжки холодною водою, змастила пантестином, після чого зателефонувала матері.
Крім показів законного представника потерпілої та свідків, вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується письмовими доказами, дослідженими та проаналізованими судом, а саме:
-Витягом з ЄРДР № 12015260020001780 від 23.11.2015 року про надходження заяви про кримінальне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді старшої медсестри ДНЗ №48, несумлінно віднеслася до своїх обов`язків щодо дотримання температурних режимів справ у момент їх видачі дітям, тобто внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків щодо охорони життя та здоров`я неповнолітніх, внаслідок недбалого або несумлінного ставлення до них та дозволила видачу їжі з надмірно високою температурою, в результаті чого приблизно о 12 год. 26 хв. малолітня ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 через власну необережність розлила на себе рідину горохового супу, внаслідок чого отримала легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров`я у вигляді опіків гарячим супом (ошпарення) обох стегон І-ІІ ст., 3% поверхні тіла, тобто потерпілій ОСОБА_9 було спричинено істотну шкоду здоров`ю (а.с.1-2 Том1);
-Постанову про зміну складу кримінального правопорушення від 29.12.2015 року, відповідно до якої було змінено склад кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12015260020001780 від 23.11.2015 року та дії ОСОБА_7 з ч.1 ст.367 на ч.1 ст.137 КК України (а.с.7-8 Том 1);
-Скаргою батьків ОСОБА_9 ОСОБА_17 , ОСОБА_18 від 16.11.2015 року , з якої вбачається, що останні звернулись до прокурора Чернівецької області з приводу прийняття мір до осіб винних у спричиненні шкоди їх доньці (а.с.14-15 Том 1);
-Копією свідоцтва про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якої видно, що її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_11 (а.с.16 Том 1);
-Висновком експерта №1447 мд від 09.12.2015 року, згідно якого судом встановлено, що ОСОБА_9 знаходилася на стаціонарному лікуванні в ЛШМД м.Чернівці в опіковому відділенні з 16.11.2015 року по 24.11.2015 року з діагнозом:опік гарячим супом обох стегон І-ІІ ст., 3% поверхні тіла. При проведенні судово-медичної експертизи у ОСОБА_9 виявлено наступні тілесні ушкодження: в ділянці обох стегон наявні поверхневі локальні рани, поодинокі епідермальні пухирі наповнені серозною рідиною. Вищевказані тілесні ушкодження виникли в результаті дії високої температури (не виключено гарячим супом) по строку та обставинам виникнення можуть відповідати вказаному в постанові і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я. В ході проведення дійсної судово-медичної експертизи не виявлено даних по яким можна було б категорично стверджувати про температуру рідини, внаслідок якої отримані опіки, так як в даному випадку на утворення опікових поверхонь впливає як температура рідини так і час контактування з тілом потерпілої (а.с.24-25 Том 1);
-Висновком комісійної судово-медичної експертизи №011 мд від 02.03.2016 року, згідно якого судом встановлено, що малолітня ОСОБА_9 знаходилася на стаціонарному лікуванні в ЛШМД м.Чернівці в опіковому відділенні з 16.11.2015 року по 24.11.2015 року з діагнозом:опік гарячим супом обох стегон І-ІІ ст., 3% поверхні тіла. При проведенні судово-медичної експертизи у ОСОБА_9 виявлено наступні тілесні ушкодження: термічні опіки І-ІІ ступеню в ділянці обох стегон, загальною площею 3% поверхні тіла. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті дії надмірно високої температури, у тому числі не виключено, внаслідок контактування з гарячим супом (ошпарення), за терміном і обставинами можуть відповідати вказаному в постанові і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я. Виникнення термічного опіку має значення градієнт температури та час дії (експозиція) температурного чинники на тіло людини. Наявність на людині одягу на момент дії температурного чинника може подовжувати час дії високої температури і , відповідно, мати більший ушкоджуючий ефект на м`які тканини (а.с.28-31 Том 1);
-Листом «Чернівецького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» №1303 від 25.11.2015 року, відповідно до якого встановлено, що 12.11.2015 року о 13 год. 35 хв. в ОКУ «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» бригадою ЕШМД №4 було здійснено виклик з приводу «опік ноги» за адресою вул. Українська, 55, примітка «садок №48» до пацієнтки ОСОБА_9 . Діагноз: «Термічний опік на передній і внутрішній поверхні обох стегон (а.с.40 Том №1);
-Копією картки швидкої медичної допомоги №56399, відповідно до якої о 13 год. 35 хв. 12.11.2015 року зафіксовано прийом виклику до дитячого садочку №48 у зв`язку з опіком ноги ОСОБА_9 (а.с.41 Том 1);
-Статутом ДНЗ №48 комбінованого типу «Гніздечко», що знаходиться у комунальній власності територіальної громади, згідно якого установа несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за безпечні умови дошкільної діяльності (а.с.43-49 Том 1);
-Копією журналу обліку видачі посадових інструкцій ДНЗ, з якого видно, що у січні 2015 року ОСОБА_7 було видано посадову інструкцію, про що свідчить її підпис (а.с.54-60 Том1);
-Копією журналу обліку видачі інструкцій з охорони праці, з якого видно, що у жовтні 2014 року ОСОБА_7 було видано інструкцію, про що свідчить її підпис (а.с.61-66 Том1);
-Копією журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці, з якого видно, що з ОСОБА_7 у вересні 2015 року було проведено інструктаж з питань охорони праці, про що свідчить її підпис (а.с.67-76 Том1);
-Копією журналу реєстрації потерпілих від нещасних випадків, в якому зафіксовано подію 12.11.2015 року, яка сталася з малолітньою ОСОБА_9 (а.с.77-79 Том1);
-Інструкцією з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров`я України №298/227 від 17.04.2006 року, у відповідності до п.1.35 якої медична сестра під час приймання комірником (кухарем) продуктів харчування та продовольчої сировини, які надходять до закладу, контролює їх безпечність та якість у Журналі бракеражу сирої продукції (додаток 12) за термінами реалізації і умовами зберігання. Медсестра веде документацію з харчування, складає примірне двотижневе меню, меню-розклад, проводить антропометричні вимірювання (дітей ясельних груп - 1 раз на місяць, садових - 1 раз на квартал; в період оздоровлення - щомісяця), контролює
вихід, безпеку і якість страв (бракераж готової продукції),
дотримання технології їх приготування (а.с.80 Том 1)
-Інструкцією з організації охорони життя і здоров`я дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України №985 від 28.10.2008 року, згідно Розділу ІІ якої вбачається, що працівники дошкільного закладу несуть відповідальність за збереження життя і здоров`я дітей. Забороняється приносити в групу окріп, гарячу їжу. Страви мають видаватися з кухні охолодженими (а.с.81-83 Том №1);
-Наказом №169-ос від 12.11.2015 року «Про розслідування нещасного випадку, що стався з вихованкою старшої групи ОСОБА_19 », у відповідності до якого було створено комісію з розслідування нещасного випадку по даному факту (а.с.86-87 Том1);
-Актом про нещасний випадок, що стався з вихованцем навчального закладу форми Н-Н №1 від 16.11.2015 року (а.с.89 Том 1);
-Меню ДНЗ №48 на 12.11.2015 року, з якого вбачається, що на обід дітям приготували першу страву: суп гороховий (а.с.90 Том 1);
-Копією медичної карти дитини ОСОБА_20 , відповідно до якої встановлено, що у потерпілої до 12.11.2015 року були відсутні опіки на шкірі (а.с.103-111 Том 1);
-Наказом № 184-К від 01.10.2014 року про прийняття на роботу ОСОБА_7 на посаду старшої медсестри на 1,0 ставку з 01.10.2014 року (а.с.141 Том1);
-Наказом №122 від 15.10.2014 року про допуск до самостійної роботи старшої медсестри ОСОБА_7 до самостійної роботи з 15.10.2014 року у зв`язку з проходженням стажування та навчання з питань охорони праці (а.с.143 Том 1);
-Наказом №117-ос від 01.10.2014 року про призначення відповідальної особи за харчування дітей у ДНЗ, згідно якого старшу медсестру ОСОБА_7 було призначено відповідальною особою за організацію харчування дітей в дошкільному закладі протягом 2014/2015 р. згідно Інструкції з організації харчування дітей в дошкільних навчальних закладах (а.с.144 Том 1);
-Посадовою інструкцією сестри медичної старшої, затвердженої наказом №133-ос від 10.11.2014 року, у відповідності до якої старша медична сестра здійснює постійний контроль за якістю готових страв, технологією приготування їжі, умовами її зберігання і дотримання термінів реалізації, виконання норм харчування, відбором добових проб; контролює безпечність та якість продуктів харчування і продовольчої сировини, які надходять до дошкільного закладу; контролює закладку і правильність кулінарного оброблення продуктів, вихід страв, смакові якості їжі (а.с.146-149 Том 1);
-Копією журналу бракеражу готової продукції, згідно якого судом встановлено, що 12.11.2015 року ОСОБА_7 перевірила страви приготовлені на обід, зазначивши, що «суп вміру солоний» та дозволила його видавати, однак при цьому нею не було визначеного його температурного режиму (а.с.152-153 Том1);
-Протоколом огляду документів від 22.03.2016 року, в ході якого було оглянуто: копію табелю обліку робочого часу за листопад 2015 року, де у графі 12 та навпроти прізвища ОСОБА_7 поставлені цифри 7,7; журнал бракеражу готової продукції (а.с.154 Том 1);
Таким чином, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що орган досудового розслідування правильно кваліфікував дії обвинуваченої ОСОБА_7 за ст.137 ч.1 КК України, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що вона вчинила неналежне виконання професійних або службових обов`язків щодо охорони життя та здоров`я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, яке спричинило істотну шкоду здоров`ю потерпілого.
Суд відхиляє доводи обвинуваченої та її захисника про невинуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, оскільки остання виконала усі покладені на неї обов`язки, так як дані доводи спростовуються дослідженими судом письмовими доказами.
Так, згідно вимог Кримінального кодексу України неналежне виконання професійних або службових обов`язків, в розумінні вказаної статті, можливо у випадках, коли особа виконує покладені на неї обов`язки, але не так, як цього вимагають відповідні правила, інструкції, інші приписи або обстановка, в якій знаходяться вихованці. Крім виконання обов`язків, які передбачені нормативними актами, або випливають з життєвих ситуацій і не регламентуються писаними правилами, така особа має можливість забезпечити охорону життя і здоров`я дітей. Проте вона не виконує або виконує неналежним чином свої обов`язки внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення.
Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом або злочинною недбалістю щодо діяння і необережністю (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість) щодо наслідків цього злочину.
Усвідомлення суспільно небезпечного характеру свого діяння означає не тільки розуміння фактичної сторони того, що вчиняється, всіх обставин, що характеризують об`єктивні ознаки складу злочину, а й розуміння соціального значення діяння, його соціальної шкідливості. Відсутність усвідомлення може свідчити про неосудність особи на час вчинення діяння або про відсутність умислу. Передбачення означає, що у свідомості особи склалося певне уявлення про можливі або неминучі наслідки свого діяння. При цьому передбачення має конкретний характер. Особа має чітке уявлення про те, що саме від її конкретного діяння неминуче настануть чи можуть настати певні суспільно небезпечні наслідки.
Як було встановлено судом у відповідності до вимог Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров`я України №298/227 від 17.04.2006 року саме на медичну сестру покладено обов`язок контролювати
вихід, безпеку і якість страв. Покладення зазначеного обов`язку в ДНЗ №48 саме на ОСОБА_7 підтверджується наказом №117-ос від 01.10.2014 року про призначення відповідальної особи за харчування дітей у ДНЗ, а також її посадовою інструкцією, з якими обвинувачена була ознайомлена.
Факт неналежного виконання ОСОБА_7 своїх професійних та службових обов`язків знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду у повному обсязі.
Так як вбачається з дослідженого у судовому засіданні журналу бракеражу, 12.11.2015 року обвинувачена перевірила якість та смакові показники горохового супу та дозволила його видачу дітям, однак при цьому нею не було перевірено його температурного режиму, тобто не перевірено безпечності страви, що підтверджує факт неналежного виконання своїх обов`язків.
Та обставина, що дозволена обвинуваченою до видачі їжа була небезпечною підтверджується фактом отримання малолітньою потерпілою легких тілесних ушкоджень у вигляді опіків гарячим супом обох стегон І-ІІ ст., 3% поверхні тіла, що призвело до короткочасного розладу здоров`я.
Таким чином, проаналізувавши досліджені докази, що надані сторонами обвинувачення та захисту, суд вважає, що в судовому засіданні знайшла своє підтвердження кваліфікація дій обвинуваченої за ст.137 ч.1 КК України.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_7 виду та міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину, те що, згідно до ст.12 КК України, злочин, передбачений ст.137 ч.1 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Також, суд враховує відомості про особу обвинуваченої, зокрема те, що вона раніше не судима, позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, є особою молодого віку.
Крім того, суд враховує, що обвинувачена вчинила злочин, перебуваючи у стані вагітності та надала потерпілій безпосередньо після вчинення злочину медичну допомогу.
Наведені обставини суд, на підставі ст.66 КК України, визнає такими, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 .
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та особу винного, керуючись принципомсправедливості та індивідуалізації призначення покарання,суд приходить до висновку про можливість призначення покарання обвинуваченій за ст.137 ч.1 КК України у виді штрафу.
При обранні міри покарання суд враховує також наступне.
У ст. 17 Закону від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Виходячи з міжнародно-правових зобов`язань держави, положень ст. 8 Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції ратифікована Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
При цьому суд враховує положення п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких: «Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом».
У справі «Гарькавий проти України» (рішення від 18.02.2010) Європейський суд з прав людини зазначив, «що, коли йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Отже, неодмінна вимога полягає в тому, що умови, за яких має здійснюватися позбавлення свободи, мають бути чітко сформульовані в національному законі і що застосування самого цього закону має бути передбачуваним і відповідати в цьому відношенні нормі «законності», яку встановлює Конвенція».
Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 року зазначив, що окремим виявомсправедливостієпитаннявідповідності покарання вчиненному злочину;категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційнийпідхід, неупередженість.Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному,а й те,що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного іособоювинного.Адекватність покаранняступенютяжкостізлочину випливає з принципу правової держави,ізсутіконституційнихправтасвободлюдиниі громадянина, зокрема права насвободу,які неможуть бути обмежені, крім випадків, передбачених
КонституцієюУкраїни.
З урахуванням вище викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відомості про особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують покарання, суд приходить до висновку про можливість обрання обвинуваченій мінімального покарання.
Таку міру суд вважає достатньою не тільки для покарання ОСОБА_7 за вчинене протиправне діяння, а й для її виправлення.
Щодо заявленого цивільного позову законного представника потерпілого у кримінальному провадженні суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Згідно ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Положеннями ч.1 ст.56 КПК України передбачено, що потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
Крім того, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» №3 від 31.03.1989 року, вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.
Як вбачається з пред`явленого первісного цивільного позову ОСОБА_5 звернувся до суду з вимогою про відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 5941 грн. 91 коп., а також моральної шкоди у розмірі 40000 гривень.
В подальшому, цивільний позивач позовні вимоги збільшив. Просив стягнути з обвинуваченої ОСОБА_7 на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 7346 грн. 91 коп., а також 40000 гривень завданої моральної шкоди.
При вирішенні цивільного позову суд виходить із дійсного розміру завданих матеріальних збитків по кримінальному провадженню, які були визнані судом доведеними, а також вимог щодо належності та допустимості доказів у кримінальному провадженні.
Зокрема, в якості підтвердження факту завдання матеріальної шкоди до матеріалів цивільного позову було долучено в якості квитанцій за придбання ліків два документа складених іноземною мовою, в яких зазначено суми у євро 37,73 та 28,50. Однак зазначені документи було надано суду без будь-якого перекладу та посвідчення, що не дає можливості суду встановити їх дійсний зміст, а тому дані документи не можуть бути визнані належними та допустимими доказами справі, у зв`язку з чим суд відхиляє їх.
Також до матеріалів цивільного позову були долучені в паперовому вигляді рахунки з Їдальні «Бістро» на суму 234 грн. 70 коп. за період з 17.11.2015 року по 23.11.2015 року. Розглядаючи наведені доводи, суд враховує надані законним представником потерпілої особи в ході судового розгляду пояснення, в яких він зазначив, що у вказаній їдальні харчувалась його дружина, яка на той час перебувала у стані вагітності, та перебувала з малолітньою потерпілою у лікарні.
Окрім того, суд зауважує, що надані рахунки не свідчать про оплату зазначених коштів та не відповідають вимогам до розрахункових документів. З огляду на зазначене суд не приймає до уваги зазначені документи.
А також до матеріалів цивільного позову було долучено чек від 20.11.2015 року на суму 45 грн. 50 коп., згідно якого було придбано йогурт, сирочок та шоколадне яйце. Зазначені товари не є лікарськими засобами, не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із фактом заподіяння матеріальної шкоди та не приймається до уваги судом.
Таким чином, судом було встановлено факт заподіяння матеріальної шкоди у розмірі 5585 грн. 91 коп.
При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди потерпілому, суд враховує положення Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 р., зокрема п. 4, який встановлює, що відповідно до ст.137 ЦПК (1502-06) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. А також п. 9 вказаної Постанови, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Виходячи із наведеного суд вважає, що безумовно потерпіла зазнала певних моральних страждань внаслідок отримання тілесних ушкоджень та має право на відшкодування такої шкоди. Однак, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлений законним представником потерпілої особи розмір моральної шкоди у сумі 40000 гривень є завищеним та не відповідає засадам розумності та справедливості, а також є недоведеним у такому розмірі та приходить до висновку, що розмір моральної шкоди необхідно зменшити до 1000 гривень, як такий, що відповідає характеру кримінального правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань потерпілої сторони.
Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 534 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.137 ч.1 КК України і за його вчинення призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 1700 гривень без позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських обов`язків.
Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_21 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5585 грн. 91 коп., а також 1000 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Речові докази: оригінали наказів про прийняття ОСОБА_7 на роботу та про призначення відповідальною особою за організацію харчування дітей, завірені копії посадової інструкції та аркушу табелю обліку робочого часу, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження.
Речовий доказ: оригінал журналу бракеражу готової продукції, який зберігається у матеріалах кримінального провадження повернути до ДНЗ № 48.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці ОСОБА_1
