УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2018 року
м. Київ
справа № 725/3013/16-к
провадження № 51-4231ск18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу заступника прокурора Чернівецької області на ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 16 січня 2018 року щодо ОСОБА_4 .
встановив:
Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 жовтня 2016 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 137 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн. без позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських обов`язків.
Цивільний позов законного представника потерпілої ОСОБА_5 задоволено частково та стягнуто на його користь з ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5585 грн. 91 коп., а також 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 та законний представник потерпілої ОСОБА_5 оскаржили вирок в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 13 грудня 2016 року в задоволенніапеляційної скарги захисника ОСОБА_6 відмовлено, а апеляційну скаргу законного представника потерпілої ОСОБА_5 задоволено частково.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2017 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 13 грудня 2016 року в частині залишення без змін вироку Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11жовтня 2016 року щодо ОСОБА_4 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 16 січня 2018 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задоволено, а вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_4 за ч.1 ст. 137 КК скасовано, а кримінальне провадження закрито, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 137 КК.
У касаційній скарзі прокурор просив ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_4 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2018 року касаційну скаргу прокурора залишено без руху з наданням йому семиденного строку для усунення недоліків з дня її отримання. Також прокурору було роз`яснено, що в разі не усунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
У межах строку на усунення недоліків, прокурор повторно звернувся до суду з касаційною скаргою, проте недоліки, на які йому наголошував суд касаційної інстанції у своїй ухвалі, він не усунув.
Як вже зазначав касаційний суд, відповідно довимог п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
При цьому, Суд звернув увагу прокурора на те, що відповідно дост. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, відсутність у ній обґрунтування й недотримання положеньст. 427 цього Кодексу перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження, а тому, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при винесенні цих рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Однак при повторному зверненні до суду касаційної інстанції доводи прокурора знову зводяться до заперечення правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження, та надання власної оцінки доказам, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того, всупереч вимогам кримінального процесуального закону в повторно поданій касаційній скарзі прокурор так і не навів доводів щодо незаконності ухвали апеляційного суду. Зокрема прокурор не зазначив допущених апеляційним судом таких порушень закону, які б вплинули на законність та обґрунтованість постановленого цим судом судового рішення щодо ОСОБА_4 та відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК були б безумовними підставами для його скасування касаційним судом, з огляду на положення статей 404, 412, 413, 419 цього Кодексу.
Верховний Суд повторно зазначає, що відсутність у касаційній скарзі обґрунтування й недотримання положень ст.427 цього Кодексу перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з п. 1 ч. 3ст. 429 КПК, касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що прокурор не усунув недоліки касаційної скарги, залишеної без руху.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд,
постановив:
Повернути касаційну скаргу заступника прокурора Чернівецької області на ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 16 січня 2018 року щодо ОСОБА_4 , разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
