АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження №11-кп/790/1650/16 Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Справа: №629/847/15-к
Категорія: ч. 1 ст. 115, 348 КК
УХВАЛА
Іменем України
22 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
представників потерпілих - адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
захисника - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
обвинуваченого - ОСОБА_15 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_13 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 лютого 2016 року відповідно до якого
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Родгоспне Близнюківського району Харківської області громадянин України, з середньою спеціальної освітою, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, працюючий головою СФГ «Темп-2012», зареєстрований та проживав ший за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі;
за ст. 348 КК України на 10 років позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання 15 років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_15 строк тримання під вартою з 19 вересня 2014 року по 25 лютого 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Цим же вироком частково задоволені цивільні позови потерпілих і постановлено стягнути з ОСОБА_15 на користь:
- ОСОБА_8 суму матеріальної шкоди 14 819 грн. 32 коп., суму моральної шкоди 250 000 грн.;
- ОСОБА_7 суму моральної шкоди 250 000 грн.;
- ОСОБА_9 суму моральної шкоди 500 000 грн.;
- ОСОБА_10 суму моральної шкоди 100 000 (сто тисяч) гривен
ОСОБА_15 визнаний винним у тому, що 18.09.2014 року, близько 22-00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин з ОСОБА_16 , з метою вбивства останнього, взявши з собою мисливську гладкоствольну рушницю «Fabarm» серійний номер № НОМЕР_1 та спорядивши її дробовими патронами 12 калібру, прийшов до будівлі контори СФГ « ОСОБА_16 », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Після цього, ОСОБА_15 пройшов до приміщення контори СФГ « ОСОБА_16 », де у цей час перебував ОСОБА_16 , та діючи з прямим умислом, направленим на протиправне позбавлення життя останнього, умисно здійснив постріл з рушниці «Fabarm» серійний номер № НОМЕР_1 у його напрямку, внаслідок чого ОСОБА_16 отримав одне наскрізне проникаюче вогнепальне поранення із вхідною раною на правій передній поверхні грудної клітки в області проекції 6-7-го ребер по середньо-ключичній лінії, з пошкодженням по ходу ранового каналу шкіри, підшкірно-жирової клітковини, хрящової частини області з`єднання 6-7-го правих ребер, правого купола діафрагми, правої і лівої частки печінки по діафрагмальній поверхні і в області воріт з частковим пошкодженням пасма великого сальника, крайовим пошкодженням заднього контуру селезінки і верхнього краю лівої нирки, лівого купола діафрагми наскрізними пораненнями нижньої частки лівої легені, осколковими переломами 9-го лівого ребра по задньо-пахвовій лінії, осколковими переломами 10 лівого ребра по задньо-пахвовій і лопаткової лініям з розтрощенням пристінкової плеври, масивним крововиливом у м`які тканини по ходу раньового каналу на всьому протязі, масивною крововиливом тканин в області підшлункової залози, крововиливом клітковини лівого наднирника, крововиливами в ліву плевральну і черевну порожнини, дві вихідні рани в області проекції 7-го лівого ребра по лінії лопатки і 9-го лівого ребра по задньо-пахвовій лінії, чотири синця по лівій задньо-боковій поверхні грудної клітки. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_16 помер на місці. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_16 явилось вогнепальне поранення грудної клітини з пошкодженням внутрішніх органів, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. Отримані потерпілим тілесні ушкодження знаходяться у причинному зв`язку із настанням смерті.
Крім цього, 18.09.2014 року, близько 22-00 год., ОСОБА_15 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_16 , з метою вбивства останнього, взявши з собою мисливську гладкоствольну рушницю «Fabarm», серійний номер № НОМЕР_1 та спорядивши її дробовими патронами 12 калібру, прийшов до будівлі контори СФГ « ОСОБА_16 », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Після цього, ОСОБА_15 пройшов до приміщення контори СФГ «Кременчуцький », де у цей час перебував ОСОБА_16 та працівники правоохоронного органу ВМ (с.Близнюки) Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області: дільничний інспектор міліції ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та міліціонер-водій ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які, перебуваючи у добовому наряді, у форменому одязі, виконуючи свої службові обов`язки, прибули до вказаної контори для опитування ОСОБА_16 щодо його звернення за фактом погроз на його адресу з боку ОСОБА_15 .
Далі ОСОБА_15 , реалізуючи свій умисел, направлений на протиправне позбавлення життя ОСОБА_16 , побачивши поруч з ОСОБА_16 дільничного інспектора міліції ОСОБА_10 , усвідомлюючи та ігноруючи цю обставину, здійснив умисний постріл з гладкоствольної рушниці «Fabarm», серійний номер № НОМЕР_1 , у ОСОБА_16 , якому завдав смертельне вогнепальне поранення, після чого одразу ОСОБА_15 , діючи з умислом на протиправне заподіяння смерті працівникові міліції, умисно направив гладкоствольну рушницю «Fabarm», серійний номер № НОМЕР_1 , в напрямку дільничного інспектора міліції ОСОБА_10 та здійснив постріл в його сторону. Внаслідок пострілу дільничний інспектор міліції ОСОБА_10 отримав відповідно до висновку судово-медичної експертизи №429-ЛЗ/14 від 09.01.2015 року два сліпих вогнепальних поранення поперекової області зліва, п`ять дотичних вогнепальних поранень поперекової області зліва, які за ступенем тяжкості являються легкими тілесними ушкодженнями, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.
В цей час міліціонер-водій ОСОБА_17 , намагаючись перешкодити протиправним діям ОСОБА_15 , схопив руками ствол рушниці, що був направлений в напрямку дільничного інспектора міліції ОСОБА_10 та спрямував її у стелю, при цьому ОСОБА_15 здійснив третій постріл, дріб від якого потрапила у стелю.
Після цього ОСОБА_15 був затриманий працівниками міліції, у зв`язку з чим не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.
В апеляційних скаргах:
- потерпілий ОСОБА_8 просить оскаржуваний вирок відносно ОСОБА_15 скасувати, постановити новий вирок, яким призначити більш суворе покарання обвинуваченому у вигляді довічного позбавлення волі. В обґрунтування посилається на те, що обвинувачений скоїв злочин у стані алкогольного сп`яніння, готувався до вбивства його батька, що на його думку говорить про жорстокість та обтяжує вину. Водночас зазначає про те, що судом першої інстанції не обґрунтовано частково задоволений його цивільний позов та зменшена сума на відшкодування моральної шкоди з 3000000 грн. до 250000 грн.;
- потерпілий ОСОБА_7 просить оскаржуваний вирок скасувати, ухвалити новий вирок відносно ОСОБА_15 та призначити міру покарання у вигляді довічного позбавлення волі. В обґрунтування посилається на те, що обвинувачений вину не визнав, в скоєному не розкаявся, злочин вчинив в стані алкогольного сп`яніння, готувався до вбивства його батька. Також просить задовольнити його позов в повному обсязі стягнувши з ОСОБА_15 моральну шкоду у сумі 3.000.000 грн.;
- потерпіла ОСОБА_9 просить оскаржуваний вирок відносно ОСОБА_15 скасувати, постановити новий вирок, яким призначити більш суворе покарання обвинуваченому у вигляді довічного позбавлення волі. В обґрунтування посилається на те, що обвинувачений скоїв злочин у стані алкогольного сп`яніння, не визнав своєї вини. Водночас зазначає про те, що судом першої інстанції не обґрунтовано частково задоволений її цивільний позов та зменшена сума на відшкодування моральної шкоди з 5000000 грн. до 500000 грн.;
- потерпілий ОСОБА_10 просить оскаржуваний вирок відносно ОСОБА_15 скасувати, постановити новий вирок, яким призначити більш суворе покарання обвинуваченому у вигляді довічного позбавлення волі. В обґрунтування посилається на те, що обвинувачений скоїв особливо тяжкий злочин у стані алкогольного сп`яніння,вину не визнав, не розкаявся, в судовому засіданні вів себе зухвало, викрикував образи на його адресу та адресу інших потерпілих по справі та не відшкодував завдану ним шкоду;
- захисникобвинуваченого адвокат ОСОБА_13 просить оскаржуваний вирок скасувати, а провадження у справі закрити, так як висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд допустив неповноту судового розгляду та вина ОСОБА_15 не найшла свого підтвердження при розгляді справи в суді і не доказана.
Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянтів, які підтримали доводи наведених апеляційних скарг, прокурора, який заперечував проти апеляції захисника та підтримав апеляційні скарги потерпілих, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного.
Положення ч.1 ст.91 КПК України передбачають, що у кримінальному провадженні, до якого належить і судове, доказуванню підлягає, поряд з іншими обставинами і мотив вчинення кримінального правопорушення і ці обставини, згідно п.2 ч.3 ст.374 КПК України, повинні бути наведені у сформульованому у мотивувальній частині вироку обвинувачені, визнаному судом доведеним.
Судом першої інстанції цих вимог КПК України не дотримано.
Так, формулюючи обвинувачення ОСОБА_15 в умисному вбивстві ОСОБА_16 за ч. 1 ст. 115 КК України, суд у вироку зазначив, що ОСОБА_15 вчинив, це вбивство на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, але ж зі змісту викладеного не зрозуміло коли виникли такі відносини та що стало причиною їх вирішення таким шляхом, тобто мотив умисного вбивства належним чином не визначений.
А формулюючи обвинувачення ОСОБА_15 у замаху на вбивство працівника правоохоронного органу ОСОБА_10 у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків за ст. 348 КК України, суд у вироку взагалі не зазначив мотиву цих дій ОСОБА_15 .
Отже суд не встановив і не зазначив у мотивувальній частині вироку передбачені ч.1 ст.91, п.2 ч.3 ст.374 КПК України обставини, які мають значення для кримінального провадження, що призвело до порушення права обвинуваченого ОСОБА_15 на захист від конкретного обвинувачення.
Відповідно до положень ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути зазначені порушення процесуального закону шляхом повторного дослідження вищевказаних обставин кримінального провадження, оскільки ці обставини під час кримінального провадження у суді першої інстанції встановлені не були.
Ці порушення вимог кримінального процесуального закону, згідно ч.1 ст.412 КПК України, є істотними, оскільки перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України - є підставами для скасування вироку.
За таких обставин, колегія суддів керується приписами ч.6 ст.9 КПК України, які визначають, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, тоді застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, що відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 412 та п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України тягне безумовне скасування судового рішення і призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції.
Тому, виходячи із передбаченої п.13 ч.1 ст.7 КПК України загальної засади кримінального провадження щодо забезпечення обвинуваченому права на захист, ухвалений вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на підстави скасування судового рішення та положення ч. 2 ст. 415 КПК України наведені вище доводи апеляційних скарг потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_13 підлягають перевірці в порядку встановленому КПК України для судового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.
За таких обставин апеляційні скарги потерпілих та захисника підлягають задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_13 задовольнити частково.
Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 лютого 2016 року відносно ОСОБА_15 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_15 залишити раніше обрану тримання під вартою.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_15 під вартою на 60 днів, тобто до 20 лютого 2017 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий -
Судді: