Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/404/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Письменний О. А.
РІШЕННЯ
Іменем України
02.03.2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів –Дьомич Л.М., Дуковського О.Л.,
при секретарі – Федоренко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Рубантранс» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 листопада 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рубантранс» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, -
встановила:
У грудні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Рубантранс» (далі – ТОВ «Рубантрас») звернулося в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 08 квітня 2013 року між ТОВ «Рубантранс» та ОСОБА_2 було укладено трудовий договір та винесено наказ про прийняття його на роботу водієм вантажного автомобіля з окладом згідно штатного розпису. 21 жовтня 2015 року під час виконання трудових обов’язків, а саме перевезення вантажу в міжнародному сполученні між Україною та Республікою Білорусь, він був зупинений в м. Бобруйськ посадовою особою Транспортної інспекції Міністерства транспорту і комунікації Республіки Білорусь для перевірки документів, під час якої виявилося, що ОСОБА_2 не було сплачено збір за проїзд територією Білорусь в розмірі 55 Євро. Внаслідок чого було складено акт від 21.10.2015 року, яким накладено штраф в розмірі 1100 Євро та затримано автомобіль до сплати штрафу. ОСОБА_2 користуючись корпоративною карткою ТОВ «Рубантранс», яка була надана йому для оплати витрат пов’язаних з відрядженням, сплатив штраф у розмірі 1100 Євро, що еквівалентно 21 556 700 білоруських рублів та 29 952 грн. Крім того, під час відрядження на території Білорусь, посадовими особами Транспортної інспекції Міністерства транспорту і комунікації Республіки Білорусь було складено акт від 21.10.2015 року, яким встановлено, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2, здійснив проїзд відрізками державних автошляхів Республіки Білорусь без оплати вартості їх проїзду та накладено штраф у розмірі 520 Євро, що еквівалентно 13 780 грн., який також був оплачений корпоративною карткою ТОВ «Рубантранс». Посилаючись на те, що відповідно до посадової інструкції відповідач несе персональну відповідальність за порушення вимог та правил проїзду територією інших держав, просив стягнути з відповідача на його користь 43 732 грн. та судовий збір в розмірі 1218 грн.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 листопада 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтею 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 був прийнятий на посаду водія вантажного автомобіля автотранспортного цеху ТОВ «Рубантранс» та встановлений місячний посадовий оклад згідно зі штатним розписом, на підставі наказу № 3-к від 08 квітня 2013 року /а.с.10/. Згідно акту Транспортної інспекції Міністерства транспорту та комунікацій Республіки Білорусь № СБ № 60002 від 21 жовтня 2015 року, ОСОБА_2 не здійснив оплату збору за проїзд по території Республіки Білорусь транспортного засобу, який належить іноземній країні, внаслідок чого транспортний засіб було затримано до сплати збору за проїзд у збільшеному розмірі, а саме в сумі 1100 Євро /а.с.17/. Відповідно до квитанції від 22.10.2015 року була здійснена оплата штрафу в розмірі 21 556 700 білоруських рублів /а.с.18/. Також 21 жовтня 2015 року транспортною інспекцією Міністерства транспорту та комунікацій Республіки Білорусь було виявлено порушення порядку оплати за проїзд транспортного засобу по платним автомобільним дорогам 15.12.2014 року та 16.12.2014 року та накладено штраф в розмірі 520 Євро, про що складено акт за № 000000612069 від 21.10.2015 року /а.с.20/. 22.10.2015 року була здійснена оплата штрафу в розмірі 520 Євро /а.с.22/. Згідно довідки філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Кіровограді від 17.11.2015 року, 22 жовтня 2015 року по корпоративній картці ТОВ «Рубантранс», відкритої на ім’я ОСОБА_2 відбулися наступні операції по оплаті в м. Бобруйськ Республіки Білорусь: 520 EUR, що еквівалентно 13780 грн. та 21 552 700 BYR, що еквівалентно 29925 грн. /а.с.23/.
Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що повна матеріальна відповідальність не передбачена посадовою інструкцією водія.
Проте, повністю з висновком суду погодитися не можна.
Як роз’яснено у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29 грудня 1992 року (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» працівники, які не є керівниками підприємства (установи, організації) і структурних підрозділів на підприємстві або їх заступниками, за шкоду заподіяну зайвими грошовими виплатами, викликаними неналежним виконанням ними трудових обов’язків, несуть матеріальну відповідальність за ч. 1 ст. 132 КЗпП, крім випадків, для яких ст. 134 КЗпП передбачена повна матеріальна відповідальність.
Так, згідно п. 2 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках коли: майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 була надана корпоративна картка для оплати витрат пов’язаних з відрядженням, якою він скористався для оплати штрафів, які були на нього накладені у зв’язку з порушенням вимог та правил проїзду територією Республіки Білорусь. За своєю суттю дана картка являє собою аналог грошових коштів, виданих під звіт, а тому колегія суддів вважає, що в даному випадку відповідач несе повну матеріальну відповідальність.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 2733 грн.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рубантранс» задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рубантранс» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рубантранс» 43 732 грн. в рахунок відшкодування збитків.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рубантранс» судовий збір в розмірі 2733 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
