Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2017 р. Справа №815/7396/16
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 15 год. 10 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Козаченка А.В.
при секретарі Широбокові І.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача не з`явився
представника третьої особи 1 не з`явився
представника третьої особи 2 Мінаєва О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) про скасування наказу,-
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Одеського окружного адміністративнго суду від 24.01.2017 року передано адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) про скасування наказу на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду за підсудністю.
Ухвалою Донецького окружного адміністративнго суду від 17 лютого 2017 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) про скасування наказу.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що обіймав посаду офіцера сектора логістики ОВВ Краматорськ Східного регіонального управління (СхРУ) Державної прикордонної служби України. Актом від 13.05.2015 року позивач прийняв відповідне майно, серед якого зазначались службові модулі у кількості 15 штук, які були розподілені між трьома оперативно бойовими прикордонними комендатурами (ОБПК) наступним чином: 5 службових модулів розташовувались в ОБПК Одеса за місцем дислокації у населеному пункті Костянтинівка, 3 службових модулі в ОБПК Білгород-Дністровський за місцем дислокації з місцем дислокації у населеному пункті Лисичанськ, 7 службових модулів в ОБПК Котовськ з місцем дислокації у населеному пункті Артемівськ. Про передачу зазначеного майна позивачем було зроблено відповідний запис у Книзі тимчасової видачі майна.
Позивач зазначає, що під час обіймання ним зазначеної посади, були наявними проблемні питання обліку й прийому майна, про що він неодноразово звертав увагу керівництва щляхом надання відповідних донесень на ім`я начальника.
У подальшому позивача було переведено на іншу посаду, однак службові модулі, незважаючи на те, що позивач з причин виконання обов`язків за новою посадою не міг контролювати їх наявність та стан, продовжували рахуватися за ним. Про ці обставини та з метою передачі зазначеного майна позивач неодноразово у період з травня по листопад 2015 року направляв до СхРУ телеграми, відповіді на яких не отримав.
В листопаді 2015 року було проведено інвентаризацію інженерного майна Харківського прикордонного загону, позивачем було підписано інвентаризаційні списки, але фактичну наявність майна перевірено не було.
За результатами проведеної інвентаризації, які до позивача доведені не були, прийнято рішення про проведення службового розслідування за фактом нестачі службового модулю. У подальшому, на підставі висновку службового розслідування, Наказом № 708 від 17.11.2016 року, позивача притягнуто до матеріальної відповідальності та стягнуто вартість службового модулю в розмірі 59 311, 60 грн.
Позивач зазначає, що посадова особа, яка проводила службове розслідування, була його прямим начальником. Також позивач вважає, що особа, яка проводила службове розслідування, є зацікавленою у його певних висновках, так як вона (особа) була обізнана щодо наявності донесень та телеграм з боку позивача щодо наявності проблемних питань у процесі контролю майна. Тому, на думку позивача, Наказ № 708, виданий на підставі службового розслідування, здійсненого зацікавленою особою, є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку.
Позивач у судовому засіданні позовну заяву підтримав, просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду надав письмові заперечення згідно змісту яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи 1 клопотань щодо відкладення судового засідання через канцелярію суду не надавав.
Представник третьої особи 2 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно наказу № 245- ос, у період з 27.04.2015 року позивач обіймав посаду офіцера сектора логістики ОВВ Краматорськ СхРУ ДПС України.
Книгою обліку майна РАО, виданого у тимчасове користування або прийнятого на зберігання підтверджено наявність відповідного порядку обліку матеріальних цінностей.
Суд зазначає, що у матеріалах справи містяться телеграми та заяви, які, як вважає позивач, були направлені до відповідних службових осіб, та які містять вимоги позивача щодо вирішення питання про передачу майна.
Наказом по СхРУ від 24.09.2015 року № 621-ос позивач був переведений на посаду начальника відділення ракетного та артилерійського забезпечення Краматорського ПЗ.
Рапортом від 14.11.2016 року позивач повідомив начальника Одеського ПЗ (вхідний № 7582-р), що не згоден з висновком службового розслідування.
Також рапортом від 06.12.2016 року позивач повідомив т.в.о. начальника Одеського ПЗ, що також вважає притягнення себе до матеріальної відповідальності не законним.
Згідно Довідки про вартісну оцінку, ціна одного службового модуля становить 62 708, грн.
З Висновку службового розслідування за фактом нестачі службового модулю, затвердженого 12.10.2016 року вбачається наступне.
З Акту від 13.05.2015 року про приймання-здавання посади офіцера сектору логістики оперативно-військового відділу слідує, що майор ОСОБА_1 прийняв у старшого лейтенанта посаду, в тому числі і серед іншого майна також 15 службових модулів, що також підтверджується інвентаризаційним описом основних засобів № ф-90 від 27.04.2015 року. Зокрема, з цього інвентаризаційного опису слідує, що всі цінності, що поіменовані в цьому інвентаризаційному описі з № 1 по № 13 перевірені комісією в натурі у присутності майора ОСОБА_1 та внесені в опис, у зв`язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не має. Цінності, перелічені в описі знаходяться на відповідальному зберіганні позивача. Засвідчено підписом позивача від 13.05.2015 року.
У подальшому, Харківським ПЗ було опрацьовано документальне оформлення передачі службових модулів. З 15 службових модулів, Краматорським ПЗ згідно накладних від 30.01.2016 року № Є6156/19 було прийнято лише 14 модулів.
В період з 29.09.2015 року по 02.10.2015 року було проведено інвентаризацію спірного майна, про що підписано інвентаризаційний опис основних засобів Ф-192 від 29.09.2015 року, який також був підписаний позивачем 29.09.2015 року із зазначенням щодо відсутності претензій до інвентаризаційної комісії.
Під час прийому передачі майна, у період з 08.02.2016 року по 16.02.2016 року, було виявлено нестачу службового модуля, після чого було призначено проведення службового розслідування.
З пояснень капітана ОСОБА_2 стало відомо, що разом з іншим по травень 2016 року він виконував обов`язки офіцера сектору логістики оперативно-військового відділу. Матеріальні засоби номенклатури відділення інженерного облаштування державного кордону передані майору ОСОБА_1 , що підтверджено актом прийому-передачі посади, нестач та надлишків матеріальних цінностей виявлено не було.
З пояснень майора ОСОБА_1 вбачається, що прийом-передачу посади було оформлено у вигляді донесення на ім*я начальника СхРУ ДПСУ від 12.05.2015 року № Т/71-966 із вказаними проблемними питаннями стосовно передачі матеріальних цінностей до підрозділів, які перебували в оперативному підпорядкуванні ОВВ Краматорськ. Нестачі інженерного майна не виявлено.
Протягом липня - вересня 2015 року було здійснено встановлення службових модулів, дозабезпечення до необхідної кількості службових модулів здійснювалось за рахунок перерозподілу серед підрозділів ОВВ Краматорськ. Участі у переміщенні службових модулів майор ОСОБА_1 не приймав. Наявність модулів на місцях їх встановлення він перевіряв особисто не менше одного разу на місяць, разом з цим посадова особа не знає з яких місць несення служби було здійснено переміщення службових модулів під час облаштування КПП Зайцеве. Ведення належного обліку інженерного майна він не здійснював, видачу майна в підпорідковані підрозділи проводив по Книзі видачі майна у тимчасове користування, звірки обліків майна з відділенням інженерного облаштування державного кордону Харківського ПЗ не проводив. Зі слів майора ОСОБА_1 під час переміщення на посаду начальника відділення ракетно-артилерійського забезпечення Краматорського прикордонного загону, інженерне майно та посаду офіцера сертору логістики ОВВ Краматорськ він нікому не передавав, донесень про необхідність здійснення прийому передачі матеріальних цінностей в зв`язку з призначенням на іншу посаду СхРУ та Харківського ПЗ не надсилав.
З пояснень полковника ОСОБА_3 вбачається, що рішення щодо переміщення наявних службових модулів доводилось до зацікавлених осіб та відповідальної посадової особи офіцера сектору логістики ОВВ ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_1 про нестачу службового модуля не надходило.
На підставі викладеного у висновку службового розслідування, група при проведенні цього розслідування приходить до наступних висновків: факт несачі службових модулів, що перебувають на обліку у Харківському ПЗ, виявлено під час прийому-передачі інженерного майна з ОВВ Краматорськ до Краматорського ПЗ мав місце тощо. Крім того, беручи до уваги матеріали, зібрані під час проведення службового розслідування, група приходить до висновку про порушення майором ОСОБА_1 в період виконання обов`язків офіцеру сектору логістики оперативно-військового відділу (з місцем дислокації п.п. м. Краматорськ) СхРУ ДПСУ ст..11, 16 Статуту внутрішньої служби ЗС України; ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту ЗС України; п. 22 Положення про військове (корабельне) господарство Прикордонних військ України; п. 20.1. Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язки яких належить здійснення управління кордонами; п.1 Контракту про проходження громадянами України військові служби в ДПС України тощо.
Порушення з боку майора ОСОБА_1 полягають у тому, що обіймаючи посаду офіцера сектору логістики оперативно-військового відділу (з місцем дислокації н.п. м. Краматорськ) Східного регіональною управління Державної прикордонної служби України, отримавши в силу займаної посади по акту приймання посади від 13.05.2015 під звіт інженерно-технічноге майно відділу, у тому числі 15 службових модулів, діючи протиправно, що полягало у неналежному виконанні покладених на нього обов`язків, допустив втрату (недостачу) військового майна - одного службового модуля.
Окрім того, майор ОСОБА_1 в період виконання ним обов`язків офіцера сектору логістики оперативно-військового відділу (з місцем дислокації н.п. м. Краматорськ), не забезпечив (не здійснив) відповідних обліків військового майна, яке він прийняв під час вступу до посади офіцера сектору логістики оперативно-військового відділу (за місцем дислокації н.п. м. Краматорськ). Належний контроль за отриманим, ввіреним йому військовим майном, не здійснив.
Беручи до уваги викладене вище, група при проведенні цього службового розслідування прийшла до висновку про заподіяння майором ОСОБА_1 матеріальної шкоди державі та необхідність притягнення цього військовослужбовця до повної матеріальної відповідальності у розмірі, що згідно довідки про вартісну оцінку заподіяної школи становить 62708 гривень 00 коп. (шістдесят дві тисячі сімсот вісім гривень 00 коп).
При проведенні цього службового розслідування отримано висновок про вчинення майором ОСОБА_1 правопорушення, а також заподіяння матеріальної шкоди, з необережною формою вини. Під час проведення службового розслідування заперечень, заяв або клопотань від майора ОСОБА_1 не надходило. Основними причинами та умовами допущених порушень є: недбале ставлення з боку майора ОСОБА_1 в період виконання ним обов`язків офіцера сектору логістики оперативно-військового відділу (з місцем дислокації н.п. м. Краматорськ) до обов`язків військової служби. Незабезпечення (не здійснення) майором ОСОБА_1 відповідних обліків військового майна, яке він прийняв під час вступу до посади офіцера сектору логістики оперативно-військового відділу (з місцем дислокації н.п. м. Краматорськ). Не забезпечення (не здійснення) майором ОСОБА_1 контролю, за військовим майном, яке ним же було прийнято під час вступу до посади офіцера сектору логістики оперативно-військового відділу (з місцем дислокації н.п. м. Краматорськ).
Виходячи з викладеного, запропоновано у тому числі за порушення майором ОСОБА_1 в період виконання обов`язків офіцера сектору логістики оперативно-військового відділу (з місцем дислокації н.п. м. Краматорськ) Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 22 Положення про військове (корабельне) господарство прикордонних військ України, затвердженого наказом Держкомкордону України від 06.08.1998 № 328, пункту 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом МВС, МЗС. МФУ, АДПСУ, ГУДСУ від 05.07,11 № 330/151/809/434/146, пункту 1 Контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, розглянути питання про притягнення його до юридичної (адміністративної/дисциплінарної) відповідальності правами начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби.
Відповідно до пункту 13 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну держані, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 №243/95-ВР притягнути майора ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності у розмірі 62708 грн. (вартість службового модуля).
Викладені у висновку обставини також підтверджуються поясненнями службових осіб, що є в матеріалах справи.
Наказом від 17.11.2016 року наказом начальника Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 708-АГ майора прикордонної служби ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності та стягнуто з нього вартість службового модулю, яка складає 59 311, 60 грн.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені Конституцією та законами України.
Спірні у даній справі правовідносини регулюються Законом України Про Державну прикордонну службу України від 3 квітня 2003 року № 661-IV, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, Кодексом поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженим спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України 5 липня 2011 року № 330/151/809/434/14 та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно преамбули Статуту внутрішньої служби ЗС України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року N 548-XIV, цей Статут визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Відповідно до ст. 26, 27 Статуту, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Згідно пункту 1 та 4 ст. 11 Статуту внутрішньої служби ЗС України, кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку й майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Пунктом 20.1. Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України від 05.07.2011 N 330/151/809/434/146, відповідно до якого від працівників вимагається суворо дотримуватися встановленого розпорядку дня; раціонально використовувати робочий час; при мінімальних затратах робочого часу та державних ресурсів забезпечувати максимальне виконання доручених завдань; належним чином виконувати функції, пов`язані зі своєю посадою, підтримуючи довіру суспільства до органу, в якому проходить службу чи працює, у тому числі утримуватися від дій, які можуть завдати шкоди службі; не займатися будь-якою сторонньою справою у робочий час; не допускати прибуття на службу (на роботу) або перебування на службі (на роботі) в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.
Підпунктом 1.1. Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою 23 червня 1995 року N 243/95-ВР, це Положення визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами. За шкоду, заподіяну державі не під час виконання службових обов`язків, зазначені особи несуть матеріальну відповідальність у порядку, передбаченому цивільним законодавством України.
Згідно п. 2 Положення № 243, відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти. У випадках, передбачених пунктом 14 цього Положення, відшкодування військовослужбовцем і призваним на збори військовозобов`язаним прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна.
Пунктом 3 Положення № 243 встановлено, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність за наявності: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв`язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди. Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов`язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов`язки. Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов`язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.
Згідно пункту 13 зазначеного положення передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах;заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.
Відповідно до п.1 Положення про військове (корабельне) господарство Прикордонних військ України Наказу Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України командуючого Прикордонними військами України від 06.08.1998 року № 328визначає основи організації та ведення військового (корабельного) господарства тощо;
Пунктом 22 Положення № 328 встановлено, що усі посадові особи військової частини (з`єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, зобов`язані: знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, порадників, інструкцій та інших керівних документів щодо організації й ведення військового (корабельного) господарства, неухильно дотримуватись їх у своїй діяльності; розробляти й організовувати проведення заходів з метою подальшого підвищення бойової та мобілізаційної готовності підпорядкованих служб (служби); правильно визначати потреби та знати рівень забезпеченості підрозділів, частин (з`єднань) матеріальними засобами і коштами у підпорядкованих службах для забезпечення бойової й мобілізаційної готовності, бойової готовності спеціальних споруд, бойової підготовки та виховної роботи і створення необхідних матеріально побутових умов особовому складу; своєчасно робити розрахунки, витребовувати та одержувати необхідні військовій частині (з`єднанню) за табелями і нормами матеріальні засоби та кошти й організовувати безперервне забезпечення ними підрозділів (частин) по підпорядкованих службах (службі); організовувати й контролювати ведення обліку, правильне зберігання та своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт і технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі); здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), утратами, нестачами, псуванням і розкраданням; розробляти розрахунки необхідних коштів по підпорядкованих службах (службі) і коригувати їх згідно з затвердженими призначеннями; дозволяти у межах наданих прав і затверджених сум видачу підзвітних сум і авансів, а також затверджувати авансові звіти й видаткові документи; організовувати проведення (у встановлені терміни) перевірок та документальних ревізій господарської діяльності, а також інвентаризації матеріальних засобів у підпорядкованих службах (службі); постійно вживати заходи для вдосконалення та розвитку військового (корабельного) господарства (служби), вивчати, узагальнювати й поширювати передовий досвід його ведення (роботу служби); вносити пропозиції до річного плану заходів щодо капітального та поточного ремонту і організовувати їх виконання; організовувати підготовку казармено-житлового фонду, розплідників службових собак, комунальних споруд, мереж об`єктів господарського, технічного та медичного призначення до експлуатації у зимових та літніх умовах; організовувати проведення обліку земельних ділянок і казармено-житлового фонду, які знаходяться на балансі військових частин (з`єднань); організовувати повірку й таврування засобів вимірювання, безпечну експлуатацію, своєчасне проведення оглядів і випробувань (перевірок) об`єктів державного технічного нагляду; розробляти заходи по службах (службі) для внесення у річний господарський план, річний та місячний плани експлуатації ремонту бойової та іншої техніки, організовувати і контролювати їх виконання; організовувати економічну роботу в підрозділах (частинах) і службах, розробляти заходи для внесення у річний план економічної роботи частини (з`єднання) та забезпечувати їх виконання; готувати матеріали для висновку про списання за рахунок держави передчасно зношених та втрачених матеріальних засобів і коштів, а також акти на списання (переведення у нижчу категорію якісного стану) зброї, бойової та іншої техніки, майна, інших матеріальних засобів; вести узагальнений облік відносно втрачених матеріальних засобів за підпорядковані служби (підрозділи) в натуральних (вартісних) показниках; контролювати надходження затверджених актів про списання матеріально-технічних засобів і достовірність звітних показників з цих питань; знати наявність, стан, тактико-технічні характеристики та правила експлуатації озброєння, бойової, іншої техніки у підпорядкованих службах (службі) і вміти організовувати їх експлуатацію та ремонт.
Беручи до уваги позицію позивача та аналізуючи даний правовий спір, суд зазначає, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позову не знайшли доказового підтвердження, разом з цим суд наголошує на обов`язку позивача, як особи відповідальної за майно, дотримуватися вимог ст. 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 22 Положення про військове (корабельне) господарство прикордонних військ України, затвердженого наказом Держкомкордону України від 06.08.1998 № 328, пункту 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом МВС, МЗС. МФУ, АДПСУ, ГУДСУ від 05.07,11 № 330/151/809/434/146, пункту 1 Контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України. Разом з цим позивачем даного обов`язку дотримано не було, що і спричинило втрату службового модулю.
Таким чином, беручи до уваги викладене, суд зазначає, що службове розслідування за фактом нестачі службового модуля, затверджене 12.10.2016 року проведене на законних підставах та містить правомірний висновок.
Згідно зазначеного суд вважає, що спірний наказ № від прийнятий за наявністю відповідних правових підстав та з урахуванням положень законодавства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що відповідачем доведений факт правомірності прийняття спірного наказу, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) про скасування наказу - відмовити.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 15.03.2017 року.
Повний текст постанови складено протягом п`яти днів.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Козаченко А.В.
