ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" квітня 2017 р. м. Київ К/800/20688/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Мороза В.Ф.
Суддів: Донця О.Є.
Голяшкіна О.В.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Полтавської митниці ДФС на постанову Київського районного суду м. Полтави від 06 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Полтавської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернувся з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Полтавської митниці ДФС від 08 квітня 2016 року в справі про порушення митних правил №0016/80600/16 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного Кодексу України.
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 06 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2016 року, позов задоволено. Скасовано постанову Полтавської митниці Державної фіскальної служби України №0016/80600/16 від 08 квітня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що постанова про порушення митних правил №0016/80600/16 від 08 квітня 2016 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного Кодексу України винесена необґрунтовано.
У касаційній скарзі митниця, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог .
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 квітня 2016 року відносно позивача складено протокол про порушення митних правил №0016/80600/16 за ст. 485 МК України, із якого вбачається, що 05 березня 2013 року в Полтавській митниці ДФС згідно митної декларації № 806020002/2015/001977 ПВКП «Агродеталь» проведено митне оформлення в режимі «імпорт» вантажу, декларування вантажу проведено ОСОБА_2
Разом з вказаною митною декларацією подано довідку про транспортні витрати від 02 березня 2015 року № 0203/15 транспортно-експедиційного підприємства ТОВ «Інтермодал Експрес» та довідку про транспортні витрати ПВКП «Агродеталь» із зазначенням витрат на перевезення вантажу по маршруту м. Сейнт Енн (США) - п/п «Ягодин-Дорохуск» Україна на суму 141200 гривень і заявлена декларантом даного товару митна вартість товарів складала 1699161,46 гривень.
Постановою в справі про порушення митних правил № 0016/80600/16 від 08 квітня 2016 року позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5115,36 грн. При визначенні суми штрафу відповідач виходив із суми недобору митних платежів, яка складає 1705,12 гривень.
Митним органом визначено суму недоборів митних платежів щодо не включення позивачем до митної вартості товарів транспортно-експедиційні послуги в сумі 6552,15 грн.
Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, свій висновок мотивував тим, що позивачем правильно враховано до складу митної вартості лише вартість транспортування задекларованого товару до митної території України, яка складала 141200,00 грн.
Проте, документом, що підтверджує вартість транспортування товару від місця відвантаження до місця призначення, де й було здійснено митне оформлення вантажу є акт наданих послуг ТОВ «Інтермодал Експрес» від 05 березня 2015 року № 8. У ньому ТОВ «Інтермодал Експрес» виокремило витрати на перевезення вантажу з місця відвантаження до місця ввезення на митну територію України, витрати на перевезення вантажу після митного кордону України, а також окремо - витрати на оплату транспортно-експедиторських послуг.
Стосовно включення до митної вартості товару витрат на його транспортування та витрат на транспортно-експедиторські послуги слід зазначити таке.
Відповідно до пунктів 5, 6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
За змістом підпункту 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, серед них - витрати на транспортування після ввезення.
Таким чином, до митної вартості товару включаються витрати на його перевезення, але тільки до місця ввезення на митну територію України.
Витрати на транспортування товару після його ввезення на митну територію України до митної вартості не включається, але за умови, що їх виокремлено з ціни, що сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Беручи до уваги наведене вище можна також дійти висновку про те, що вартість транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з перевезенням товару на митній території України, теж не включається до митної вартості товарів, за умови виділення таких витрат з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та піддаються обчисленню.
У справі, що розглядається, встановлено, що до складу митної вартості товару позивач включив витрати на перевезення в сумі 141200,00 грн. вартість перевезення від місця відвантаження до митного кордону України.
Стосовно вартості транспортно-експедиторських послуг на суму 6552, 15 грн., то зі змісту акту наданих послуг ТОВ «Інтермодал Експрес» не зрозуміло, які саме послуги оплатив позивач тобто чи зазначену суму він сплатив за надання цих послуг на всьому шляху перевезення вантажу від пункту його відправлення до пункту призначення нерозподіленого до та після перетину митного кордону України)чи лише за перевезення товару на митній території України. Відтак той факт, що ТОВ «Інтермодал Експрес» виокремило вартість транспортно-експедиційних послуг із загальної суми витрат на транспортування товару може свідчити, зокрема, й про те, що у такий спосіб перевізник підтверджує, що такі послуги він надав вже на митній території України. Тобто включення плати експедитору за надані ним послуги з організації і забезпечення перевезення вантажу залежить від змісту наданої транспортно-експедиторської послуги, зокрема місця її надання, проте зазначених обставин, як доказів на їх підтвердження, суди попередніх інстанцій не з'ясовували й не досліджували.
Отже, обставини стосовно транспортування товару, а відтак щодо включення декларантом їх вартості (і на яку суму) до митної вартості оцінюваного товару, мають бути з'ясованими і їм слід надати належну правову оцінку, що в межах касаційного перегляду здійснити неможливо.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій не враховано зазначені вище обставини, допущено помилку у застосуванні норм матеріального та процесуального права, а відтак зроблено передчасний висновок про задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Вищий адміністративний суд України зазначає, що, оскільки, допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення спору та не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, всі винесені судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого слід врахувати викладене та вирішити спір відповідно до закону.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231, 254 КАС України,
у х в а л и в :
Касаційну скаргу Полтавської митниці ДФС задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Полтави від 06 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2016 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.
Судді : В.Ф. Мороз
О.В. Голяшкін
О.Є Донець
