Справа №592/5576/17
Провадження №2-а/592/341/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2017 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого : судді Бичкова І. Г. ,
за участю секретаря судового засідання: Троценко Ю. Ю. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2-ї роти батальйону Управління патрульної поліції лейтенанта поліції Філона Андрія Михайловича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
22.05.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Ковпакіського районного суду м. Суми з адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції 2-ї роти батальйону Управління патрульної поліції лейтенанта поліції Філона Андрія Михайловича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, в якому вона зазначила про те, що 10.05.2017 року вона - ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Citroen Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухалась з дотриманням вимог Правил дорожнього руху, по автомобільній дорозі, що проходить по вулиці Харківській в м. Суми. Рухаючись по автомобільній дорозі вищевказаної вулиці, її було зупинено інспектором 2-ої роти батальйону Управління патрульної поліції в м. Суми лейтенантом поліції Філоном Андрієм Михайловичем. Відповідач представився та назвав причину зупинки автомобіля - порушення Правил дорожнього руху, попросив у неї документи на автомобіль, після чого склав відносно неї постанову серія АР № 601533 від 10.05.2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В графі постанови "суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених при розгляді справи" відповідач зазначив про те, що "водій під час руху користувався засобами зв'язку, а саме: мобільним телефоном, тримаючи його у руці, чим порушив п/п "д" п. 2.9. Правил дорожнього руху України" . Цією постановою на неї накладено адміністративне стягнення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 00 коп. на користь держави. На її думку оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки розгляд справи фактично не відбувався, оскаржувана постанова винесена відповідачем з порушенням порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення, встановленого КУпАП. 1. Щодо прийняття постанови з порушенням застосування норм матеріального та процесуального права, а також у зв'язку з недоведенням обставин, які мають значення для адміністративної справи і які визнано встановленими. Підставою для скасування оскаржуваної постанови вона вважає порушення відповідачем порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення, встановленого КУпАП, а також відсутність належних доказів, які б підтверджували факт невиконання нею вимог Правил дорожнього руху. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 257 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи) , який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) , дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, реєстраційний номер) ; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати. В порушення вимог ст. 257 КУпАП до оскаржуваної постанови не додано доказів, які б підтверджували факт вчинення нею порушення - технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис по справі про адміністративне правопорушення, про що свідчить відсутність відповідних записів в графі 8 "До постанови додаються" постанови. Відповідачем особисто в цій графі було зазначено, що до постанови нічого не додається. Отже технічне фіксація події не здійснювалася. Відповідно рішення відповідача ґрунтується виключно на його особистій думці, яка не підтверджена жодним доказом по справі. Всупереч вимогам ст. ст. 257, 280, ч. 2 ст. 283 КУпАП відповідач не з'ясував чи було фактично вчинено нею порушення Правил дорожнього руху на підставі доказів, обов'язковість наявності яких передбачена КУпАП. Крім того, при спілкуванні з відповідачем на місті зупинки автомобіля, вона просила його навести та надати їй докази, які б підтверджували, що вона вчинила адміністративне правопорушення. Але відповідач жодного доказу не навів та не наддав. Також в порушення ст. 268 КУпАП не надав їй можливість ознайомитись з матеріалами справи. Постанова відповідача є необґрунтованою та такою, що винесена за відсутності доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Навіть у разі надання відповідачем до суду диск із записом відеореєстратора патрульного автомобіля та/або диск з нагрудної камери поліцейського не зазначені в графі 8 оскаржуваної постанови, остання не може бути визнана такою, що складена у відповідності до вимог КУпАП. Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, при цьому застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Під час розгляду справи відповідачем не дотримано вимог закону, яким приписано забезпечувати точне й правильне застосування матеріальних і процесуальних адміністративно-правових норм з метою з'ясування всіх обставин вчинення адміністративного правопорушення та правильної юридичної кваліфікації, яка б виключала сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні проступку, за вчинення якого на певну особу накладається конкретне стягнення. Крім того, відповідач в своїй діяльності керується Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за № 1408/27853 (далі по тексту - Інструкція) . П. 5. розд. IV визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5) , складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог п. 8. розд. XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. П. 8. розд. XIII Інструкції передбачено, що заповнення в письмовій формі протоколів про адміністративні правопорушення, постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, тимчасових дозволів здійснюється чорнилом (пастою) чорного або синього кольору. Записи здійснюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її місце проживання (перебування) , місце роботи, а також посада, спеціальне звання та прізвище, ім'я, по батькові поліцейського записуються друкованими літерами. Аналіз оскаржуваної постанови свідчить про те, що відповідачем було заповнено постанову всупереч п. 8. розд. XIII зазначеної Інструкції, а саме: записи здійснено нерозбірливим почерком, а її прізвище, ім'я, по батькові, її місце проживання (перебування) , а також посада, спеціальне звання та прізвище, ім'я, по батькові поліцейського, який склав постанову не записано друкованими літерами. 2. Щодо винесення відповідачем постанови з позбавленням її права, передбаченого ст. 268 КУпАП, скористатися допомогою адвоката. Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право знайомиться з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, оскаржити постанову по справі. Відповідно до п. 4. розд. III Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у ст. 268 КУпАП. За змістом п. 5. розд. III Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці) ; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. З метою забезпечення реалізації закріплених прав та свобод людини і громадянина Конституція України встановлює відповідні правові гарантії. Зокрема у ч. 1 ст. 59 Конституції України закріплено кожного на правничу допомогу. Право на правову допомогу - це гарантована Конституцією України можливість фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009 положення ч. 1 ст. 59 Конституції України треба розуміти, як гарантовану державою можливість будь-яких осіб не залежно від характеру їх правовідносин з державними органами, фізичним особам вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує. Якщо особа вважає, що потребує юридичної допомоги і законодавство гарантує їй право на захист незалежно від її власної обізнаності в юридичних питаннях, поліцейський має задовольнити клопотання про юридичну допомогу. Відмова у задоволенні такого клопотання є незаконною і свавільною. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення нею було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки існувала необхідність скористатися допомогою адвоката, проте в задоволенні її клопотання скористатися правом на правову допомогу відповідачем було відмовлено, про що зазначено нею в Постанові. Відповідачем необґрунтовано було проігноровано її право на відповідний вид допомоги, встановлений в ст. 268 КУпАП та за короткий проміжок часу з 12 години 45 хвилин (час нібито вчиненого нею правопорушення) по 13 годину 03 хвилини (час підписання нею постанови) було розглянуто справу та винесено постанову. Фактично відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення з порушенням права особи на користування допомогою адвоката чи іншого фахівця у галузі права. 3. Щодо порушення відповідачем приписів ст. 276 КУпАП в частині розгляду адміністративної справи на місці вчинення адміністративного правопорушення. Ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади повинні діяти у спосіб та порядок передбачений діючим законодавством. Проте цих вимог Конституції України відповідачем дотримано не було. Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Разом з тим, словосполучення "на місці вчинення правопорушення" та "за місцем його вчинення" - не є тотожними та мають різне цільове спрямування. Так, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 аналіз положень гл. 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його гл. 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення" , які містяться у ст. ст. 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення" , застосоване у положенні ч. 1 ст. 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення" , вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Ч. 3 ст. 258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Ч. 3 ст. 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи. Разом з тим ст. 276 КУпАП вказує на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто за місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку за адресою: 40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1, де розташоване Управління патрульної поліції у м. Суми. Проте, відповідач положень закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу. Правомірність вищевказаної правової позиції щодо місця розгляду справи про адміністративні правопорушення підтверджується практикою Харківського апеляційного адміністративного суду, а саме: постановами від 06.12.2016 року по справі № 639/4873/16-а, від 14.12.2016 року по справі № 175/3274/16-а, від 16.01.2017 року по справі № 592/9452/16-а, від 14.03.2017 року по справі № 524/3118/16-а, від 15.03.2017 року по справі № 617/1596/16-а, від 20.04.2017 року по справі № 591/5305/16-а, від 25.04.2017 року по справі № 577/356/17-а. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В Рекомендації № К (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи "Про адміністративні санкції" одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доведення саме адміністративного органу. Тобто діючим законодавством встановлена презумпція вини суб'єкта владних повноважень, рішення якого оскаржується, у зв'язку з чим повідомлені позивачкою обставини справи про рішення відповідача вважаються такими, що відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Відповідно до вимог ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) ; 4) безсторонньо (неупереджено) ; 5) добросовісно; 6) розсудливо; тощо. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 8, 55 Конституції України, ст. ст. 6, 104, 105, 107, ч. 3 ст. 117, ст. 162 КАС України, вона просила: 1. Прийняти даний адміністративний позов до провадження. 2. Зупинити виконання постанови серія АР № 601533 від 10.05.2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. 3. Скасувати постанову серія АР № 601533 від 10.05.2017 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (вхідний № 17682/17 від 22.05.2017 року) (а. с. 2 - 7) .
08.06.2017 року позивачка ОСОБА_1 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання, в якому вона зазначила про те, що у зв'язку з неможливістю взяти участь у судовому засіданні 09.06.2017 року о 13 годині 30 хвилин, керуючись ст. 49 КАС України, вона просила розглянути справу за її відсутності. Позов підтримує в повному обсязі. Додатково звертає увагу суду на факт порушення відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови низки вимог правових норм, а саме: - всупереч ст. ст. 257, 280 та ч. 2 ст. 283 КУпАП відповідачем не з'ясовано чи було фактично вчинено нею порушення Правил дорожнього руху на підставі доказів, обов'язковість наявності яких передбачена КУпАП; - всупереч вимогам ст. 257 КУпАП відповідачем не додано до оскаржуваної постанови доказів, які б підтверджували факт вчинення нею порушення: технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис по справі про адміністративне правопорушення; - в порушення ст. 268 КУпАП відповідачем було відмовлено в задоволення її клопотання надати їй можливість ознайомитись з матеріалами справи; - всупереч вимогам ст. 268 КУпАП та рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009 відповідачем було відмовлено в задоволенні її клопотання надати їй можливість скористатися правом на правову допомогу адвоката; - всупереч вимогам ст. 276 КУпАП та рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 відповідачем розглянуто справу на місці зупинки транспортного засобу, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення; - всупереч вимогам ст. 19 Конституції України відповідач, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення та приймаючи оскаржувану постанову, не діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; - всупереч ст. 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" відповідачем не виконано обов'язкові до виконання вищезазначені рішення Конституційного Суду України; - відповідачем заповнено постанову всупереч п. 8. розд. XIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за № 1408/27853, а саме: записи здійснено нерозбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові особи, що притягається до адміністративної відповідальності, її місце проживання (перебування) , а також посада, спеціальне звання та прізвище, ім'я, по батькові поліцейського, який склав постанову не записано друкованими літерами (вхідний № 19716 від 08.06.2017) (а. с. 18) .
09.06.2017 року представник відповідача Філона Андрія Михайловича за довіреністю Москаленко Дмитро Олександрович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву, в якій він зазначив про те, що у зв'язку із подачею позивачкою заяви про розгляд справи за її відсутності, керуючись ст. 49 КАС України, він просив розглянути справу за його відсутності. Позов ОСОБА_1 про скасування постанови серія АР № 601533 від 10.05.2017 року не визнає, позиція з цього приводу викладена в письмовому запереченні (вхідний № 19936 від 09.06.2017 року) (а. с. 19) .
Із змісту наданого представником відповідача Філона Андрія Михайловича за довіреністю Москаленка Дмитра Олександровича заперечення проти позову вбачається, що ОСОБА_1 (позивачка) звернулась до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до поліцейського роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Суми лейтенанта поліції Філона Андрія Михайловича (відповідача) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія АР № 601533 від 10.05.2017 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Він вважає вимоги позивачки безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав. 10.05.2017 року згідно з розстановкою сил та засобів Управління патрульної поліції в м. Суми відповідач ніс службу з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху. Під час несення служби у відповідності до вимог п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" здійснювався контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. 10.05.2017 року близько 12 години 45 хвилин на вул. Харківська відповідачем було виявлено автомобіль Сітроен Берлінго, реєстраційний номер НОМЕР_1, водій якого, під час руху транспортного засобу, користувався засобом зв'язку (мобільний телефон) , тримаючи його в руці, чим порушив вимоги п/п "д" п. 2.9. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Факт вчинення адміністративного правопорушення, як і процес провадження в справі про адміністративне правопорушення, зафіксовано на нагрудну відеокамеру ВМ № 0104. П. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" надає право поліцейським зупиняти транспортні засоби у разі порушення водієм Правил дорожнього руху. Також, згідно п/п "б" п. 8.9. Правил дорожнього руху України, вимога про зупинку транспортного засобу подається працівником поліції за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) звукового сигналу. Таким чином, зупинка автомобіля позивачки відповідачем відбулася через порушення зазначеним громадянином вимог Правил дорожнього руху України. Відповідач підійшов до позивачки, відрекомендувався, пояснив суть вчиненого правопорушення та попросив надати для перевірки посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, зауважень до яких не виникло. Відповідач пояснив позивачці про те, що вона порушила вимоги п/п "д" п. 2.9. Правил дорожнього руху, а саме: під час руху транспортного засобу користувалась мобільним телефоном, тримаючи його в руці, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП. Позивачка не заперечувала факту розмови по мобільному телефону, однак зазначила, що лише відповіла на дзвінок. Відповідач роз'яснив позивачці вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомив про те, що справу буде розглянуто на місці вчинення правопорушення. Одразу ж після цього, розглянувши в присутності позивачки матеріали адміністративної справи, відповідач виніс постанову серія АР № 601533 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивачку адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. . Відповідач оголосив постанову та вручив її копію позивачці. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) ; 4) безсторонньо (неупереджено) ; 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь- якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) ; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами) , уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. П. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного нормативного акту зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до вимог ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч. ч. 1 - 3, 5 - 6 ст. 121, ст. ст. 121-1, 121-2, ч. ч. 1 - 3 ст. 122, ч. 1 ст. 123, ст. ст. 124-1 - 126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до п. 4. розд. І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція) , у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ст. ст. 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів) , ч. ч. 1, 2, 3, 5 і 6 ст. 121, ст. ст. 121-1, 121-2, ч. ч. 1, 2 і 3 ст. 122, ч. 1 ст. 123, ст. 124-1, ст. ст. 125, 126, ч. ч. 1, 2 і 3 ст. 127, ст. ст. 128, 129, ст. 132-1, ч. ч. 6 і 11 ст. 133-1, ч. ч. 1, 2 і 3 ст. 140 КУпАП. Згідно з п. 2. розд. III Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до п. 5. розд. III Інструкції, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці) ; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Згідно з п. п. 9. , 10. розд. III Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП) , заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до п. 1. розд. IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до вимог ст. 276 КУпАП та Інструкції інспектором було розглянуто справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення та, враховуючи характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 283 КУпАП, було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою, як зазначено вище, позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425 гривень. Із постанови серія АР № 601533 вбачається, що 10.05.2017 року о 12 годині 45 хвилин на вул. Харківська позивачка, під час руху транспортного засобу, користувалася засобом зв'язку, тримаючи його в руці, чим порушила вимоги п/п "д" п. 2.9. Правил дорожнього руху. Ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів, та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання) , а так само порушення правил навчальної їзди. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 31 Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. З відеозапису, наявного в матеріалах справи, вбачається, що позивачка дійсно розмовляла по мобільному телефону, перебуваючи за кермом транспортного засобу. Враховуючи вищевикладене, він вважаємо, що в діях позивачки наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП України. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи) , який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, реєстраційний номер) ; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у виді штрафу. Таким чином, постанова про адміністративне правопорушення від 10.05.2017 року серія АР № 601533 за формою відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Системний аналіз вищевказаних норм чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами, обґрунтовано, сумлінно, своєчасно, з дотриманням принципу рівності перед законом, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. На підставі викладеного та у відповідності до ч. 2 ст. 51, ст. ст. 161, 162 КАС України, він просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до поліцейського роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Суми лейтенанта поліції Філона Андрія Михайловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія АР № 601533 від 10.05.2017 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності (а. с. 21 - 24) .
В судове засідання позивачка ОСОБА_1, відповідач інспектор 2-ї роти батальйону Управління патрульної поліції лейтенант поліції Філон Андрій Михайлович та його представник за довіреністю Москаленко Дмитро Олександрович не з'явилися. Про місце, дата та час судового розгляду справи були повідомлені належним чином. Їхня неявка не є перешкодою для розгляду справи на підставі наявних у справі доказів (а. с. 15 - 19) .
Оголосивши позовну заяву позивачки, дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
Із змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення серія АР № 601533 вбачається, що 10 травня 2017 року в м. Суми, вул. Харківська, 4 інспектор 2-ої роти батальйону УПП в м. Суми лейтенант поліції Філон Андрій Миколайович, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, встановив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Черкаської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, посвідчення водія НОМЕР_2, видане 04.01.2008 року, керуючи транспортним засобом Citroen Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1, 10 травня 2017 року о 12 годині 450 хвилин в м. Суми по вул. Харківська, 4, під час руху транспортного засобу користувалася засобами зв'язку, а саме мобільним телефоном, тримаючи його у руці, чим порушила п/п "д" п. 2.9. Правил дорожнього руху, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Керуючись положеннями ст. ст. 33 та 284 КУпАП, постановив: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 00 коп. (а. с. 8) .
Як вбачається з матеріалів справи, постанову про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимог ст. 222 КУпАП, має право розглядати справи про адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Оскільки позивачкою вчинено адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції, у відповідності до вимог ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складався.
Стосовно наведених доводів позивачки щодо правової неможливості здійснити розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності правопорушення на місці його вчинення, суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог КУпАП.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 КУпАП, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і ст. 139 (коли правопорушення вчинено водієм) КУпАП, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
З огляду на положення наведених норм, з урахуванням приписів КУпАП, суд зазначає, що в даному випадку при вчиненні адміністративного правопорушення, правопорушення пов'язаного з безпекою руху, чітко визначена правова можливість для інспектора патрульної поліції винесення постанови на місці вчинення цього порушення.
Таке правове регулювання, здійснене внаслідок змін, що відбулися у законодавстві пов'язаного з реформуванням системи правоохоронних органів. Тобто, законодавство зазнало таких змін, якими наділило інспекторів поліції, що здійснюють контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками, повноваженнями на не складання протоколу, та винесення постанови на місці вчинення правопорушення, при чому в даному випадку винесення постанови такою уповноваженою особою за місцем обліку транспортного засобу або за місцем проживання порушника, чи за місцем вчинення правопорушення нівельовано. До внесення змін, така можливість була передбачена коли по факту вчинення правопорушення складались протоколи та відбувався збір доказової бази такого порушення. До того ж, суд зазначає, що положення ч. 2 ст. 276 КУпАП слід вважати загальною та такою, що передбачає альтернативу стосовно місця розгляду справ. В той час, як положення ст. 256 КУпАП є спеціальною нормою та встановлює виключне місце прийняття такої постанови.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 26.05.2015 року по справі № 5-рп/2015 зазначив про те, що положення частини першої статті 276 КУпАП, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення" , в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку не відноситься до ст. 258 КУпАП та її не тлумачить з урахуванням змін, що відбулися в КУпАП після прийняття такого рішення.
Таким чином, у відповідності до положень ст. 256 КУпАП відповідачем було розглянуто справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення та, враховуючи характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 283 КУпАП, було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425 гривень. Постанову отримано позивачкою в день її винесення, а саме 10.05.2017 року, що підтверджується особистим підписом позивачки.
Як вбачається із змісту постанови серія АР № 601533, відповідачем при притягненні до адміністративної відповідальності позивачку за ч. 2 ст. 122 КУпАП було виконано та дотримано вимоги ст. 33 КУпАП, яка передбачає загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, про що свідчить розмір штрафу, що складає 425 грн. , тобто він є в межах санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Суд зазначає, що з огляду на характер вчиненого правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, то його не можна вважати малозначним, а тому відповідач обґрунтовано не застосував наслідки ст. 22 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. На суб'єкта владних повноважень покладаються обов'язки доказування свого правомірності свого рішення.
Суд, оцінивши всі надані суду позивачкою та представником відповідача докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позивачка дійсно вчинила адміністративне правопорушення, за яке була притягнута до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, що виключає можливість задоволення її позову в частині скасування постанови серія АР № 601533 від 10.05.2017 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Що стосується вимоги позивачки про зупинення виконання постанови серія АР № 601533 від 10.05.2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, то суд дійшов наступного висновку.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 215 КАС України суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 240-1 КАС України суддя-доповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку справи до розгляду Верховним Судом України вирішує питання про зупинення виконання відповідних судових рішень;
Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України суд своєю ухвалою може зупинити виконання судового рішення, яке переглядається за нововиявленими обставинами, до закінчення перегляду.
Згідно ч. 3 ст. 257 КАС України у разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання постанови або ухвали. Виконання постанови або ухвали може бути зупинено також в інших випадках, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи те, що судом першої інстанції рішення не переглядалося за нововиявленими обставинами, як те передбачене ст. 252 КАС України, відтак суд дійшов висновку про те, що в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими.
Таким чином, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора 2-ї роти батальйону Управління патрульної поліції лейтенанта поліції Філона Андрія Михайловича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення слід відмовити повністю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 160, 167 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора 2-ї роти батальйону Управління патрульної поліції лейтенанта поліції Філона Андрія Михайловича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції - Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий: І.Г. Бичков
