ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
21 червня 2017 року м. Київ К/800/28828/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ)
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016
у справі № 826/20146/15 Окружного адміністративного суду м. Києва
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату податкового боргу (недоїмки), податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.10.2016 касаційна скарга ДПІ залишена без руху як подана з порушенням частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору, а клопотання ДПІ про звільнення від сплати судового збору не було підтверджене належними доказами (про відсутність необхідного для сплати судового збору бюджетного фінансування).
Цією ж ухвалою встановлено строк у тридцять днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків касаційної скарги.
Відповідач надав платіжне доручення від 17.11.2016 № 911, яким судовий збір сплачено у розмірі 584,64 грн., що не відповідає сумі, обчисленій за правилами пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (Закон № 3674-VI).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.12.2016 було продовжено строк для усунення недоліку касаційної скарги.
У межах встановленого строку ДПІ звернулась з клопотанням про продовження строку для усунення недоліку касційної скарги щодо сплати судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що тимчасовим кошторисом ДПІ на 2017 рік по КЕКВ 2800 відсутні видатки на сплату судового збору та надано копію виписки по рахунках від 18.01.2017 за кодом економічної класифікації видатків 2800 "Інші поточні видатки". Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.01.2017 клопотання ДПІ задоволено та продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги.
ДПІ заявлено клопотання про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги, яке обгрунтовано тим, що платіжне доручення на перерахування судового збору вже підготовлено, протее станом на 17.03.2017 не отримано від Управління ДКС України, ДПІ у Шевченкіському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.03.2017 було продовжено строк для усунення недоліку касаційної скарги.
У межах встановленого строку ДПІ звернулась з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Зі змістом норм частин 2, 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам статті 213 цього Кодексу та дотримання строку її подання.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII встановлено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка вважає, що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя через неможливість сплатити судовий збір з певних причин, може подати до суду відповідне клопотання з обґрунтуванням доводів про наявність таких перешкод.
У клопотанні про відстрочення сплати судового збору ДПІ посилається на зупинення фінансових операцій на рахунках відповідача і, як наслідок, неможливість сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Перевіривши доводи клопотання ДПІ про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданого клопотання та наявність підстав для його задоволення.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, перешкоди для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 210 - 215 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору задовольнити: відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до закінчення касаційного провадження у справі № 826/20146/15.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 у справі № 826/20146/15.
Витребувати з Окружного адміністративного суду м. Києва справу № 826/20146/15.
В порядку підготовки справи до касаційного розгляду: 1) надіслати копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі; 2) надіслати особам, які беруть участь у справі копію касаційної скарги, запропонувавши у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали подати заперечення на касаційну скаргу; 3) роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що на стадії касаційного провадження вони наділені процесуальними правами та обов'язками, передбаченими статтею 49 (з врахуванням меж перегляду справи судом касаційної інстанції, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України), статтями 219, 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України Є.А. Усенко
