ЄУН 193/436/17
Провадження №2-з/193/5/17
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
У Х В А Л А
13 липня 2017 року сел.Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Шумська О.В., розглянувши заяву голови фермерського господарства «Росана» ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
У С Т А Н О В И В :
Голова фермерського господарства «Росана» ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, шо належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб та інші види забезпечення позову, які перечисленні в ст. 152 ЦП.
Згідно з ч. ч.1-3ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п.1, п. 2 ч. 1, 2 та ч. 3ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Однак в порушення вказаних вимог заявником не конкретизоване майно, на яке він просить накласти арешт, не надано підтверджуючих документів, які б підтверджували наявність майна у ОСОБА_2 та грошових коштів.
Вивчивши заяву та матеріали справи, вважаю, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки заявником не дотримано вимог ч. 4 ст. 151 ЦПК України, а саме не надано документ, що підтверджує сплату судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно зі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову. Передбачені Законом пільги щодо сплати судового збору стосуються лише справи та її руху, то сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільненні позивачі від сплати судового збору за пред"явлення певних позовів.
Відповідно до ч. 8 ст.153 ЦПК України, суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, судя,-
У Х В А Л И В :
Заяву голови фермерського господарства «Росана» ОСОБА_1 про забезпечення позову про забезпечення позову - повернути заявникові.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О.В.Шумська
