ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2017 р.
Справа № 804/667/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Конкорд" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Конкорд" (далі - ТОВ "ПФГ "Конкорд", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Державної фіскальної служби України (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області ДФС України № 0005861411 від 02.09.2016 року.
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 0005861411 від 02.09.2016 року, є протиправним, оскільки, на думку позивача, висновки перевіряючого органу зроблено на підставі суб'єктивних припущень про порушення законодавства, які є бездоказовими та не мають юридичної сили. Крім того, позивач вважає, що перевіряючим органом зроблено хибні висновки, щодо порушення ТОВ "ПФГ "Конкорд" законодавства, а саме: п. 187.8 ст. 187, п. 185.1 ст. 185, п. 186.3 "ж" ст. 186 Податкового кодексу України.
Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника в порядку письмового провадження.
Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника в порядку письмового провадження.
Зважаючи на приписи ч. 4 ст. 122, ч. 4, ч. 6 ст. 128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст. 122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ПФГ "Конкорд" з питань дотримання вимогу податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.03.2016 р., за результатами якої складено акт від 26.07.2016 року № 387/04-36-14-11/35739605.
За результатами перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області встановлено порушення ТОВ "ПФГ "Конкорд" вимог, зокрема, п.187.8 ст.187, п.185.1 ст.185, п.186.3 "ж" ст. 186 Податкового кодексу України.
Висновки проведеної перевірки ґрунтуються на тому, що, у разі, якщо транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику-резиденту, то такі послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою, незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги.
На підставі акта перевірки, з урахуванням розгляду заперечень ТОВ "ПФГ "Конкорд", ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0005861411 від 02.09.2016 року про сплату 3 158 281 грн. та 789 570,25 грн. штрафних санкцій.
Зазначене податкове повідомлення-рішення № 0005861411 від 02.09.2016 року було оскаржено до Державної фіскальної служби України в порядку адміністративного оскарження згідно п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України.
05.12.2016 року ДФС України було прийнято рішення № 2623816/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги, яким скаргу було залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.
Правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення № 0005861411 від 02.09.2016 року є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що між ТОВ "ПФГ "Конкорд" та компанією "EXIMA OU" (Естонія) укладено контракт на виконання транспортно-експедиторських послуг від 05.12.2014 року № 2F/13.
Відповідно до умов контракту компанія "EXIMA OU" (Експедитор) зобов'язана здійснювати організацію перевезень, а саме: узгодження планів перевезень, планів надання вантажів та організацію приймання морських суден в порти.
На виконання умов договору компанія "EXIMA OU" надала на адресу ТОВ "ПФГ "Конкорд" первинні документи, а саме:
- акти приймання виконаних послуг: від 23.02.2015 року на суму 286 337,77 usd; від 01.04.2015 року на суму 111 286,38 usd; від 08.05.2015 року на суму 73 207,53 usd; від 05.06.2015 року на суму 111 213,26 usd; від 23.06.2015 року на суму 55 805,75 usd;
- інвойси: № 21/100215 від 10.02.2015 року; № 20/100215 від 10.02.2015 року; № 19/280115 від 28.01.2015 року; №18/280115 від 28.01.2015 року; № 16/200115 від 20.01.2015 року; № 22/240315 від 24.03.2015 року; № 23/240315 від 24.03.2015 року; № 24/100415 від 10.04.2015 року; № 27/190515 від 19.05.2015 року; № 28/280515 від 28.05.2015 року; № 28/280515 від 28.05.2015 року; № 29/090615 від 09.06.2015 року;
- коносаменти (bill of lading): № 952905626, № 952764133, № 868033966, № 868344197, № 868344210, № 952905674, № 953187118, № 953370382, № 953370392, № 953370447, № 953834473.
Слід зазначити, що в акті перевірки відповідачем вчинено запис, що до перевірки не надано документи на підставі яких сформовано бухгалтерські проводки Дт 93- Кт 632 на загальну суму 15 762 366,93 грн. по взаємовідносинам з компанією "EXIMA OU" (Естонія) та застосовано нульову ставку з ПДВ відповідно до п.п. 195.1.3 п. 195 Податкового кодексу України.
Відповідач стверджує, до перевірки було надано міжнародні перевізні документи, що підтверджують перевезення морським транспортом - коносамент, проте у вказаних коносаментах не зазначено компанію "EXIMA OU" (Естонія) як перевізника ТМЦ відповідно до договору купівлі від 09.01.2012 року № 2012/IND/0901, укладеного ТОВ "ПФГ "Конкорд" з компанією "Concord steel general trading FZC" (ОАЕ), та договору поставки №НО|NISP|CO|09 від 06.09.2011 року, укладеного ТОВ "ПФГ "Конкорд" з NMDC (Індія).
На думку, відповідача ТОВ "ПФГ "Конкорд" не доведено зв'язок наданих до перевірки коносаментів та актів приймання робіт з транспортно-експедиційними послугами, які компанія "EXIMA OU" (Естонія) надавала на користь ТОВ "ПФГ "Конкорд".
Оцінюючи правомірність та обґрунтованість встановлених порушень та як наслідок складання відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0005861411 від 02.09.2016 року, суд виходить із такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (далі - Закон № 1955), експедитор (транспортний експедитор) - це суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.
Стаття 8 Закону № 1955 закріплює види транспортно-експедиторських послуг, так, згідно ч. 3 ст. 8 Закону, Експедитори за дорученням клієнтів:
- забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України;
- фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів;
- здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;
- ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів;
- організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;
- організовують експертизу вантажів;
- здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю;
- надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження;
- забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників;
- здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності;
- забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;
- забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;
- здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;
- оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;
- надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством;
- надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.
Згідно статті 9 Закону України №1955 підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність або відсутність окремих документів, як і певні недоліки в їх заповненні (описка, помарка, не заповнення певного реквізиту) носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості, а відтак не є і підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних, зокрема з інших первинних документів, випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).
При цьому, слід зазначити, що у наданих до перевірки та до суду коносаментах не вказано компанію "EXIMA OU", як перевізника ТМЦ відповідно до договорів купівлі та договору поставки.
Відповідно до ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема: б) постачання послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України та визначається відповідно до ст.186 ПКУ; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Місце постачання транспортно-експедиторських послуг визначається відповідно до пп. «ж» п.186.3 ПКУ - місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Отже, якщо транспортно-експедиторські послуги надаються експедитором - резиденту України, то вони оподатковуються за загальною ставкою 20 %.
При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку.
Крім того, відповідно до п.п.195.1.3 ПКУ, до таких послуг застосовується нульова ставка за умови, що міжнародне перевезення підтверджується єдиним міжнародним перевізним документом.
Необхідно звернути увагу, що в ст. 195 ПКУ, в якій зазначені операції, що оподатковуються за ставкою 0%, відсутнє посилання на транспортно-експедиторські послуги.
Тобто, законодавець відокремлює господарські операції з надання ТЕО від операцій з міжнародного перевезення, регулюючі їх різними нормативно-правовими актами, відповідно відрізняється і оподаткування цих операцій.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, ТОВ "ПФГ "Конкорд" є отримувачем послуг з ТЕО від компанії "EXIMA OU" (Естонія) та є резидентом - тож такі послуги підлягають оподаткуванню за ставкою 20% згідно із п.п. "б" ст.185.1, п.п. "ж" п. 186.3 ПКУ.
Так, суд приходить до висновку, що право на застосування нульової ставки ПДВ має платник, який безпосередньо надає транспорті послуги з міжнародного перевезення пасажирів та вантажів, тобто, нульова ставка ПДВ, встановлена для перевізника, не поширюється на послуги, які надає експедитор (постанова Верховного Суду України від 24 червня 2014 року у справі № 21-210а14). Слід зазначити, що втрата чинності Закону України «Про податок на додану вартість» на який є посилання в зазначеній поставі ВСУ, не позбавляє права дотримуватися вказаної позиції Верховного Суду України, оскільки у Податковому кодексі України спірні питання урегульовані в тому ж правовому руслі.
Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а отже, про правомірність та законність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення відносно позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Конкорд" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Н.В. Боженко
