Справа №560/751/17
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2017 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Сидоренко З.С.,
при секретарі Катюха К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 3 батальйону УПП у м. Рівне ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Інспектора роти № 3 батальйону УПП у м. Рівне ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 та просить скасувати постанову серії АР №678007 від 07 червня 2017 року винесену відповідачем про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 07 червня 2017 року відносно нього інспектором роти №3 батальйону УПП в м. Рівне лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення на накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. З даною постановою він не згідний, оскільки інкримінованого йому правопорушення, він не вчиняв. Крім того зазначає, що у постанові не вказано о котрій годині ним було здійснено проїзд перехресть вулиць - Соборна - Дубенська та вулиць Соборна - Коцюбинського в м. Рівне, а лише зазначено час інкримінованого порушення, а саме 03:28 год. 07 червня 2017 року. Крім того, на його думку постанова не відповідає вимогам статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вважає, що твердження інспектора поліції про порушення ним Правил дорожнього руху є безпідставними та недоведеними, а тому просить суд скасувати винесену інспектором поліції постанову.
В судове засідання позивач не з'явився. В позовній заяві вказав на можливість розгляду справи без його участі. Позов підтримує.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Згідно поданої заяви та заперечень на адміністративний позов, просить справу розглянути без участі представника, в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі за їх безпідставністю та недоведеністю.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи та інтереси.
Положення статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України є реалізацією частини 1 статті 55 Конституції України, що, визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
07 червня 2017 року інспектором роти №3 батальйону УПП в м. Рівне лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії АР №678007 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.4).
Винесення оскаржуваної позивачем постанови мотивовано тим, що 07 червня 2017 року о 03 год. 28 хв., м. Рівне перехрестя вулиць Соборна- Дубенська та вулиць Соборна - Коцюбинського, ОСОБА_1 проїхав перехрестя вулиць Соборна- Дубенська та вулиць Соборна - Коцюбинського на увімкнений забороняючий (червоний) сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3 е) ПДР України, і скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, оскільки предметом оскарження є постанова по справі про адміністративне правопорушення, здійснюючи розгляд справи, відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд зобов'язаний перевірити її обґрунтованість та відповідність дійсним обставинам.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією частини 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.
Згідно пункту 8.7.3 е) Правил дорожнього руху України, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Відповідно до вимог статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судовим розглядом встановлено, що позивачем не оспорюється, що 07 червня 2017 року він проїхав перехрестя вулиць Соборна- Дубенська та вулиць Соборна - Коцюбинського.
Твердження позивача про те, що в проміжку однієї хвилин не є можливим перебування на двох перехрестях спростовується інформацією Рівненської філії ДП МВС України "Інформ-Ресурси" за №152 від 17 липня 2017 року, з якої вбачається, що відстань між світлофорними об'єктами по вул. Соборна - Дубенська та Соборна - Коцюбинського становить 84 м 60 см. Для того, щоб проїхати вищевказане перехрестя за 1 хв, швидкість повинна бути 5 км/год (відстань 84,6 м, час - 1 хв - 60 с, 84,6/60=1.4 м/с-5 км/год). Крім того, світлофорні об'єкти по вул. Соборна - Дубенська та Соборна - Коцюбинського працюють в однаковому режимі (а.с.47).
Крім того, посилання позивача на невідповідність постанови серії АР №678007 від 07 червня 2017 року вимогам статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення не заслуговують на увагу, оскільки в постанові інспектором поліції зазначено опис обставин, встановлених при розгляді справи, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, вірно застосовано межі санкції щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Так, доказів в підтвердження пред'явлених позивачем вимог та доведеність неправомірності притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, останній суду не надав, а судом в ході розгляду справи не встановлено.
Між іншим, під час притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, відповідачем було дотримано принцип законності та "...досягнуто справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи", що також узгоджується з правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною в рішеннях від 24 березня 2005 року у справі "Фрузен проти Росії" та від 09 червня 2005 року у справі "Бакланов проти Росії".
Враховуючи викладене, а також відсутність з боку позивача мотивувань та доказів, які б свідчили про невизнання ним наявності допущення в його діях порушень Правил дорожнього руху України, які передбачають відповідальність за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому суд не вбачає підстав для скасування законної постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР №678007 від 07 червня 2017 року, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову ОСОБА_3 відсутні.
Враховуючи вищенаведене керуючись статтями 11, 12, 17-19, 71, 159-163, 186 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспектора роти № 3 батальйону УПП у м. Рівне ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Дубровицький районний суд, шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк, з дня отримання копії постанови.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Голова Дубровицького
районного суду ОСОБА_4
