УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2017 року
м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Мазур Л.М., ЗавгородньоїІ.М., Червинської М.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», державного нотаріуса Рахівського нотаріальної контори Пріц Олени Іванівни, відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області, треті особи: ОСОБА_6, ПономаренкоВолодимир Юрійович, про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певну дію, за касаційною скаргою ОСОБА_8 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 28 січня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У червні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним іпотечний договір, визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та зобов'язати вчинити певні дії.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилалася на те, що 12 вересня 2007 року між ОСОБА_6 та закритим акціонерним товариством Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (далі - ЗАТ «АКПІБ») було укладено кредитний договір № 1515, за умовами якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 38000,00 доларів США на термін до 11 вересня 2027 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки та порядку, встановлених кредитним договором та графіком погашення кредиту відповідно до додатку № 1 до кредитного договору.
14 вересня 2007 року на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого останні передали в іпотеку чотирикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
17 грудня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», який є правонаступником ЗАТ «АКПІБ», та товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку № 1 до договору відступлення.
10 грудня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономаренко В.Ю. було вчинено виконавчий напис за №2093, відповідно до якого було звернуто стягнення на квартиру, що є предметом іпотеки за іпотечним договором. На виконання цього виконавчого напису державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження.
ОСОБА_4 вказувала, що рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2012 року було встановлено, що кредитний договір № 1515 від 12 вересня 2007 року, підписаний ОСОБА_6 та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», є неукладений, оскільки такий договір не містить всіх істотних умов, а неукладений договір не може бути визнаний судом недійсним.
Посилаючись на те, що у зв'язку із встановленням факту неукладення між сторонами кредитного договору № 1515, іпотечний договір є недійсним, а виконавчий напис приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Пономаренко О.В від 10 грудня 2013 року таким, що не підлягає виконанню, а також підлягає закінченню виконавче провадження, відкрите відділом виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції, ОСОБА_4 просила задовольнити позов.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2015 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним іпотечний договір від 14 вересня 2007 року, укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та
ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори за р.№ 1-3032.
Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 10 грудня 2013 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономаренко В.Ю. за р. № 2093.
Зобов'язано державного нотаріуса Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І. виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження іпотекою нерухомого майна у відповідності до іпотечного договору, укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 14 вересня 2007 року, зареєстрованого за р. № 1-2032, внести до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна відомості про зняття заборони на відчуження нерухомого майна, зареєстрованого за р. № 1-3032 у відповідності до іпотечного договору, укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 14 вересня 2007 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 28 січня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено, рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судового збору.
У касаційній скарзі ОСОБА_8, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення ТОВ «Кредитні ініціативи» на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2012 року у справі № 709/2714/12 за позовом ОСОБА_10 до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк», яке набрало законної сили, було встановлено, що кредитний договір є неукладеним, а тому не підлягає виконанню й виконавчий напис нотаріуса, що вчинений на підставі неукладеного кредитного договору та недійсного у зв'язку з цим іпотечного договору.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст.ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановив характер правовідносин сторін у справі, застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, та виходив з того, що рішенням Рахівського районного суду від 27 листопада 2012 року у справі № 709/2714/12 за позовом ОСОБА_10 до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ОСОБА_6 про визнання недійсним кредитного договору № 1515 від 12 вересня 2007 року, на яке посилався суд першої інстанції у цій справі, у задоволенні позову було відмовлено, а формулювання, що оспорюваний кредитний договір не є укладеним, а тому не підлягає судовому захисту, було взято з контексту вказаного рішення, яким навпаки встановлено відсутність доказів, які б дали можливість зробити висновок про те, що зміст кредитного договору суперечить ЦК України та іншим актам цивільного законодавства; при цьому судом також правильно враховано, що у цій справі крім ОСОБА_6 не є сторонами ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8, які є іпотекодавцями.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.
Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 28 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Л.М. Мазур
І.М. Завгородня
М.Є. Червинська
