УХВАЛА
м. Вінниця
29 серпня 2017 р. Справа № 802/1335/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,
за участю:
секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,
позивача: ОСОБА_1,
представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідача: Шамрієнка В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до слідчого Тростянецького відділення поліції Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції Шамрієнка Василя Миколайовича, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними
в с т а н о в и в :
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до слідчого Тростянецького відділення поліції Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції Шамрієнка Василя Миколайовича , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними.
23.08.2017 року до суду надійшло клопотання відповідача від 22.08.2017 року № 4025/208-2017 (Вхід. № 18190) про закриття провадження у справі. Вказане клопотання мотивовано тим, що в поданому позивачем адміністративному позові відсутній публічно-правовий спір, оскільки предметом позову є дії відповідача щодо проведення обшуку в межах кримінального провадження. Тобто, під час проведення обшуку виконувались не владні управлінські функції, а відповідно до норм КПК України - слідчі дії. Оскільки зазначена слідча дія (обшук) проведена в рамках досудового розслідування кримінального провадження, тому оскарження процесуальних актів, дій органів досудового розслідування повинно здійснюватись в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, відповідач, враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу про адміністративне судочинство України, просить суд закрити провадження у даній справі.
Позивач та його повноважні представник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі. Зазначили, що законодавством України не передбачено можливості оскарження дій слідчого щодо проведення обшуку в межах кримінального провадження. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, а саме, рішення у справі «Кузьменко проти України», процедура оскарження дій органів досудового розслідування, передбачена Кримінально-процесуальним кодексом України, не забезпечує швидкий та ефективний розгляд відповідних скарг. А тому, зіславшись на практику Європейського суду з прав людини, просили здійснювати розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.
Відповідач в судовому засіданні клопотання підтримав та просив закрити провадження у даній адміністративній справі.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча, як слідує з матеріалів справи, про час, дату та місце його проведення повідомлявся належним чином.
Суд, ознайомившись з клопотання відповідача, заслухавши з цього приводу думку сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Разом з тим, суди повинні дотримуватись встановлених процесуальними законами правил підсудності та підвідомчості спорів, враховувати, що тільки права, свободи та законні інтереси учасників правовідносин, які виникають із визначених законом підстав та інших юридичних фактів, підлягають судовому захисту в передбачений законом та/або договором спосіб.
Згідно із ч.1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з визначенням, викладеному у пункті 7 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що адміністративним позовом є звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Таким чином, у контексті зазначених положень, справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, одним із учасників яких є суб'єкт владних повноважень при здійсненні владних управлінських функцій.
У даному випадку, ОСОБА_1 оскаржуються дії слідчого Тростянецького відділення поліції Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції Шамрієнка Василя Миколайович щодо проведення 07.04.2017 року обшуку в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12017020000000110.
Вказане підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.04.2017 року по справі № 127/7232/17, якою надано дозвіл на проведення обшуку, та протоколом обшуку від 07.04.2017 року.
Разом з тим, частиною третьою статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Слід зазначити, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, а також в ході розслідування кримінальної справи або здійсненні досудового розслідування виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Таким чином, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 19-рп від 14.12.2011 року зазначив, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 КАС України). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України). Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).
Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 КПК України). Положення КПК України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлено в нормах кримінального права.
Здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. До того ж імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.
Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що з метою реалізації положень статті 55 Конституції України та недопущення обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого КПК України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що зазначені вище позовні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки вони підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
Наслідки вказаного передбачені пунктом 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Що стосується практики Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Кузьменко проти України», то в даному випадку варто зазначити таке.
Так, даним рішенням встановлено, що у 2007 році на підставі постанови Деснянського районного суду м. Чернігова у квартирі заявника, який не був стороною кримінального провадження, було проведено обшук. Заявник звернувся до районного суду із адміністративним позовом про визнання дій працівників міліції протиправними, пославшись на положення КАС України. Разом з тим, районний суд відмовив заявнику у відкритті провадження зазначивши, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскарження дій слідчого проводиться в порядку кримінального судочинства. Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України ухвалу районного суду було залишено без змін.
Розглянувши скаргу заявника Європейський суд послався на свою попередню практику у справах проти України, в яких вже розглядав процедуру оскарження дій органів досудового слідства в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України. Європейський суд, серед іншого, вказав, що процедура передбачена зазначеним кодексом не забезпечувала швидкий та ефективний розгляд скарг заявника.
В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейським судом у своєму рішенні надано оцінку положенням Кримінально-процесуального кодексу України, норми якого діяли у 2007 році, тобто на час вчинення дій, які оскаржуються заявником.
Разом з тим, 19.11.2012 року набрав чинності Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 року № 4651-VI.
А тому, на думку суду, при вирішенні питання про закриття провадження у справі в межах даного предмету спору, не підлягає застосування практика Європейського суду з прав людини, викладена у рішенні «Кузьменко проти України», оскільки на момент прийняття останнього, спірні правовідносини регулювались іншим нормативно-правовим актом.
В той же час, Європейським судом в рішенні «Кузьменко проти України», не надавалась оцінка нормам Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року № 4651-VI щодо забезпечення процедури швидкого та ефективного розгляду скарг на дії органів досудового розслідування.
Крім того, суд звертає увагу на те, що, позивач, зазначаючи про неможливість оскарження дій відповідача в межах кримінального судочинства, відповідачем надано до суду копію ухвали слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 02.08.2017 року по справі № 147 670/17, якою зобов`язано начальника СВ Тростянецького ВП Бершадського ВН ГУНП Вінницької області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про вчинення слідчим Тростянецького відділення поліції Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Шамрієнком В.М. кримінального правопорушення під час проведення 07.04.2017 року обшуку. Отже, оцінка діям відповідача щодо проведення обшуку буде надаватись в межах досудового розслідування кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі відомостей позивача.
Керуючись ст.ст. 157, 165, 186, 254 КАС України, суд -
у х в а л и в :
Клопотання відповідача задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до слідчого Тростянецького відділення поліції Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції Шамрієнка Василя Миколайовича, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними, - закрити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дончик Віталій Володимирович
