ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 819/1275/17
31 серпня 2017 р.
м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючої судді Данилевич Н.А.
при секретарі судового засідання Канюка Н.В.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Вароди П.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _3 звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області" в якому із врахування заяви про уточнення позовних вимог просить:
- визнати протиправною відмову сектору Медичного забезпечення УМВС України в Тернопільській області та Управління медичного забезпечення та реабілітації Міністерства внутрішніх справ в виділенні ОСОБА_3 путівки на санаторно-курортне лікування до відомчих оздоровниць;
- зобов'язати УМВС України в Тернопільській області забезпечити ОСОБА_3 путівкою в санаторій (МРЦ) МВС України відповідно до лікарської довідки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є ветераном Міністерства внутрішніх справ України, ветераном праці, інвалідом війни другої групи та постраждалим ліквідатором аварії на ЧАЕС першої категорії. Позивач постійно перебуває на медичному обліку та лікуванні у відповідача. Звернувшись до відповідача із заявою про надання санатарно-курортної путівки до санітарно-курортних закладів для оздоровлення та реабілітації, як інваліду війни та ветерану МВС України, позивачу було неправомірно відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням позивач звернувся до суду.
Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, вказавши, що позивач не отримує пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому у відповідача відсутні правові підстави для надання позивачу санітарно-курортної путівки. Крім того, представник відповідача пояснив, що позивач має право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням через органи соціального захисту за кошти Державного бюджету України.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, з наступних міркувань.
Суд встановив, що позивач - ОСОБА_3 є ветераном Міністерства внутрішніх справ України, ветераном праці, інвалідом війни другої групи та постраждалим ліквідатором аварії на ЧАЕС першої категорії, що стверджується відповідними посвідченнями (а.с.5,6).
Згідно довідки Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 31.08.2017 №14896/04 позивач перебуває на обліку в Тернопільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області як одержувач пенсії по інвалідності 2 групи із числа військовослужбовців згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі фактичних збитків внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.56).
Відповідно до інформаційної довідки від 15.06.2017 №3081/03 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області позивач не отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.23).
Судом встановлено, що 24.05.2017 позивач звернувся до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області" із заявою про надання санатарно-курортної путівки до санатарно-курортних закладів для оздоровлення та реабілітації, як інваліду війни та ветерану МВС України (а.с.7 на обороті ).
Листом-відповіддю Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області" від 20.06.2017 №33/40-477 позивачу було відмовлено у надання санатарно-курортної путівки до санатарно-курортних закладів для оздоровлення та реабілітації, як інваліду війни та ветерану МВС України, з тих підстав, що позивач не отримує пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому у відповідача відсутні правові підстави для надання позивачу санітарно-курортної путівки (а.с.8).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до абзаців 1, 3 частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 96 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки;
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності. Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Згідно пунктів 5, 10 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються такі пільги: переважне право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням у санаторіях Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, інших центральних органів виконавчої влади та військових формувань ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та членам їх сімей з пільговою оплатою вартості путівок у розмірах та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, безоплатний проїзд (туди і назад) у межах України один раз на рік залізничним транспортом у купейному вагоні швидкого чи пасажирського потягу або водним чи автомобільним транспортом міжміського сполучення для лікування та відпочинку у санаторіях та будинках відпочинку.
Порядок забезпечення санатарно-курортними путівками до санаторно-курортних закладів військовослужбовців, ветеранів війни, ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ та деяких інших категорій осіб і членів їх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 446 (далі - Порядок 446).
Пунктом 2 Порядку 446 визначено, що державні органи забезпечують путівками до санаторно-курортних закладів не більше одного разу на рік, крім іншого, інвалідів із числа осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» а також осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» .
В силу п. 3 Порядку № 446 особи, зазначені в пункті 2 цього Порядку, повинні перебувати на обліку в державних органах для отримання путівки до санаторно-курортного закладу.
Пунктом четвертим Порядку № 446 встановлено, що путівки надаються особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, відповідно до медичних рекомендацій з урахуванням пільг, передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, в порядку черговості у міру надходження путівок, зокрема ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», - на підставі заяви, медичної довідки лікувальної установи за формою 070/о, посвідчення, яке дає право на пільги, та довідки з Пенсійного фонду України про отримання пенсії.
За рахунок коштів, виділених з державного бюджету, безоплатними путівками до санаторно-курортних закладів забезпечуються інваліди з числа осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», - щороку (із січня по грудень) (п. 6 Порядку № 446).
Згідно з п. 10 Порядку № 446 закупівля та забезпечення путівками здійснюються в межах коштів, передбачених відповідному державному органу на зазначену мету в державному бюджеті на відповідний рік.
Аналізуючи положення Порядку № 446, яким визначаються категорії осіб, яким надаються путівки до санаторно-курортних закладів, суд приходить до висновку, що ветеранам військової служби надаються такі путівки, лише за умови, якщо такі ветерани військової служби отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи позивач отримує пенсію на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що відповідач не мав повноважень забезпечити позивача санаторно-курортною путівкою, виходячи з того, що останній отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який не входить до переліку Законів, які перераховані у даному Порядку. Отже підстави для надання позивачу путівки для санаторно-курортного лікування відповідачем, на думку суду, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення позовних вимог судом не встановлено, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пований текст постанови суду виготовлено 05.09.2017 року.
Головуючий суддя Данилевич Н.А.
копія вірна
Суддя Данилевич Н.А.
