КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа : № 751/4821/17 Головуючий у 1-й інстанції: Мороз К.В.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.
за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м.Чернігові, інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у м.Чернігові ДПП лейтенанта поліції Герасько Ніни Михайлівни, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною і скасування постанови,
В С Т А Н О В И В
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в м. Чернігові, інсепктора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Чернігові ДПП лейтенанта поліції Герасько Ніни Михайлівни про визнання протиправною і скасування постанови серії АР № 697693 від 25 липня 2017 року за ч 1 ст. 122 КУпАП, інспектора роти № 4 БУПП в м. Чернігові ДПП лейтенанта поліції Герасько Ніни Михайлівни по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов, при цьому вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.
Судом установлено, що 15.07.2017 інспектором роти № 4 БУПП в м. Чернігів ДПП лейтенантом поліції Герасько Н.М. було винесено постанову серії АР № 697693 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. В постанові зазначено, що 15.07.2017 об 11 год. 05 хв. ОСОБА_2 в м. Чернігові по вул. Любецька, 145, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходився пішохід, не зменшив швидкості і не зупинився, щоб надати дорогу пішоходу, чим порушив вимоги п.п. 18,1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Категорично не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду. Власні доводи обґрунтовував тим, що правил дорожнього руху він не порушував.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем доведено правомірність прийнятої інспектором постанови, з огляду на підтвердженість належними і допустимими доказами наявності складу адміністративного правопорушення визначеного ч.1 ст. 122 КУпАП в діях позивача.
Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 18.1 Правил дорожнього руху визначено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст. 122 КУпАП визначено, що порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції - ч.2 ст. 258 КУпАП.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частинами 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як випливає з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності мотивована тим, що ОСОБА_2 було порушено вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху, в силу яких водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, в тому числі відеозапис правопорушення, колегія суддів встановила, що у момент проїзду позивачем нерегульованого пішохідного переходу, пішохід почала перетин дороги цим пішохідним переходом на зустрічній відносно автомобіля позивача смузі дороги, при цьому, рухаючись, швидкості не зменшувала, на пішохідному переході не зупинялася, як помилково встановив суд.
Вказані обставини свідчать про те, що позивачем при наближенні та перетині нерегульованого пішохідного переходу не створювалася перешкода чи небезпека для вказаного пішохода.
З урахуванням викладеного, апеляційним судом встановлено, що позивачем п. 18.1 Правил дорожнього руху порушено не було, що свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАПа в діях ОСОБА_2 та підтверджується наявними у справі доказами, в тому числі відеофіксацією згадуваного епізоду.
За вказаних обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача є помилковим. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи.
Згідно із ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції за невідповідності висновків суду обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м.Чернігові, інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у м.Чернігові ДПП лейтенанта поліції Герасько Ніни Михайлівни, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною і скасування постанови - задовольнити.
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 серпня 2017 року - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову серії АР № 697693 від 25 липня 2017 року за ч 1 ст. 122 КУпАП, інспектора роти № 4 БУПП в м. Чернігові ДПП лейтенанта поліції Герасько Ніни Михайлівни по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
О.А. Губська
Суддя
А.Б. Парінов
Суддя
О.О. Беспалов
Повний текст постанови виготовлено 14.09.2017
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.
