Справа №705/1813/17
2/705/1269/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2017 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючої - судді Ребриної К.Г.
при секретарі - Маштабей Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Уманьферммаш» про визнання протиправним та скасування наказу,визнання недійсним запису у трудовій книжці,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 «Уманьферммаш» про визнання протиправним та скасування наказу,визнання недійсним запису у трудовій книжці, вказавши, що 01.09.2008 року позивача було прийнято на посаду вантажника до ВАТ «Уманьферммаш» відповідно до наказу № 123 від 31.07.2008 року. З цього часу він здобув спеціальність та постійно підвищував свій кваліфікаційний рівень аж до свого звільнення 24.03.2017 року з посади коваля-штампувальника 2 розряду.
Згідно з наказом № 23-К від 07.04.2017 року позивача звільнено 24.03.2017 року за прогули без поважних причин відповідно до ч.4 ст. 40 КЗпП України.
Стаття 40 КЗпП України регулює розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а ч.4 вказаної статті закріплює, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках прогулу ( в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Обставини звільнення позивача з ПАТ «Уманьферммаш» є такими, що не дозволяють застосувати до нього правові норми, закріплені п.4 ст. 40 КЗпП України.
24.03.2017 року позивач надав до канцелярії ПАТ «Уманьферммаш» заяву на ім’я генерального директора ОСОБА_3, в якій висловив прохання звільнити його в зв’язку з доглядом за дитиною до 14 років за власним бажанням з 27.03.2017 року. До заяви було додано копію свідоцтва про народження дитини на ім’я ОСОБА_4О, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначеній заяві було присвоєно вхідний № 99.
Обставини звільнення позивача за власним бажанням, а саме – в зв’язку з необхідністю доглядати дитину до 14 років, підпадають під дію ст. 38 КЗпП України, яка чітко зазначає, що у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Однак, замість розірвання трудового договору, як вимагає наведена норма права, керівництво ПАТ «Уманьферммаш» визнало за доцільне направити до місця мешкання позивача представників підприємства для з’ясування причин так званого «прогулу» та складання документів, необхідних для звільнення позивача за порушення трудової дисципліни. Крім офіційного сповіщення свого керівництва про необхідність звільнитися за власним бажанням в зв’язку з необхідністю доглядати дитину до 14 років, шляхом подання заяви до канцелярії підприємства, позивач сповістив про це усно та неофіційно, як і про те, що 27.03.2017 року він вже не зможе бути присутній на своєму робочому місці. Цього ж дня співробітники ПАТ «Уманьферммаш» з’явились у нього вдома з метою з’ясувати причину його відсутності на робочому місці. Так позивач зрозумів, що ПАТ «Уманьферммаш» не відреагувало на його заяву від 24.03.2017 року про звільнення за власним бажанням в зв’язку з доглядом за дитиною та не виконало вимоги ст. 38 КЗпП України.
Між тим неможливість позивача знаходитися на робочому місці та виконувати свої обов’язки безпосередньо пов’язана з неналежним виконанням своїх обов’язків іншими співробітниками ПАТ «Уманьферммаш». Позивач разом з родиною займає кімнату у відомчому гуртожитку, який належить відповідачеві. На протязі певного часу на житловій площі позивача були вади з електричними мережами, внаслідок цього частина житла знаходилася під електричною напругою. 27.03.2017 року позивач мав бути вдома для того, щоб завадити дитині доторкатися до небезпечних предметів та надати доступ до приміщення електрикам ПАТ «Уманьферммаш», які повинні були виправити небезпечну для його родини помилку.
З 01.09.2008 року до звільнення, що оскаржується, позивач жодного разу не порушив трудову дисципліну та не мав жодних нарікань з боку свого безпосереднього керівництва. Його не було ознайомлено з наказом № 23-К від 07.04.2017 року про його звільнення під розписку. Звісно, жодного підпису в документах щодо звільнення немає.
Тому просить визнати протиправними та скасувати наказ ПАТ «Уманьферммаш» № 23-К від 07.04.2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади коваля-штамповщика МСЦ № 1за ст. 40, п.4 КЗпП України за прогул без поважної причини з 24.03.2017 року; визнати недійсним внесений ПАТ «Уманьферммаш» запис до трудової книжки ОСОБА_1 про те, що він був звільнений з 24.03.2017 року на підставі ст. 40, п.4 КЗпП України, за прогул без поважної причини; встановити, що розірвання трудового договору між ОСОБА_1 та ПАТ «Уманьферммаш» відбулось 27.03.2017 року з підстав, передбачених ст. 38 КЗпП України, у зв’язку з доглядом за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку; зобов’язати ПАТ «Уманьферммаш» видати наказ про звільнення ОСОБА_1С.з посади коваля-штамповщика МСЦ № 1 з 27.03.2017 року, вказавши формулювання причини звільнення – розірвання трудового договору з працівником за власним бажанням у зв’язку з доглядом за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку згідно зі ст. 38 КЗпП України, внести відповідний запис в трудову книжку ОСОБА_1
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 не з’явилися, позивач письмово подав заяву за вх. № 23140 від 09.11.2017 року, в якій просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі, розглядати справу за відсутності позивача.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 «Уманьферммаш» ОСОБА_6 позов не визнав, попередньо надав заперечення на позовну заяву від 21.06.2017 року та доповнення до заперечення від 26.09.2017 року та пославшись на викладене в запереченнях, вважає, що факти, викладені в позовній заяві та поясненнях ОСОБА_1 не відповідають фактичним обставинам справи, його звільнення було здійснено відповідно до вимог діючого законодавства та просить в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити повністю.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись п. 4 ст. 40, ст.ст. 43, 47 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Уманьферммаш» про визнання протиправним та скасування наказу,визнання недійсним запису у трудовій книжці - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий К.Г. Ребрина
