копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2017 р. Справа №818/1276/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про стягнення грошової компенсації, середнього заробітку, матеріальної допомоги та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що 09.06.2017 був звільнений з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Конотопського відділу поліції ГУНП в Сумській області. На день звільнення мав невикористану відпустку за 2016 рік в розмірі 16 діб та за 2017 рік в розмірі 14 днів. Відповідно до наказу № 221 о/с від 08.09.2017 відповідач виплатив компенсацію за невикористані 14 днів відпустки за 2017 рік. Вважає, що відповідач безпідставно не виплатив компенсацію за невикористані 16 днів відпустки за 2016 рік в розмірі 4106,68 грн., чим порушив вимоги ст. 83 КЗпП України.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільнення працівника виплата усіх належних сум має проводитися в день звільнення. За наказом відповідача був звільнений 09.06.2017, а фактичний розрахунок проведений лише 30.06.2017. Вважає, що відповідач зобов'язаний був сплатити середній заробіток за 21 день затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до Наказу МВС України від 06.04.2016 № 260 поліцейським у межах асигнувань на утримання один раз на рік надається грошова допомога на оздоровлення в розмірі окладу. Така допомога за 2017 рік відповідачем протиправно виплачена не була.
Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має відшкодувати заподіяну працівнику моральну шкоду. Несвоєчасне проведення відповідачем розрахунку призвело до моральних страждань позивача, втрати нормальних життєвих зв'язків, оскільки його дружина, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною, знаходиться разом з дитиною на утриманні позивача та не має самостійних доходів. В зв'язку з необхідністю пошуку джерел для утримання сім'ї був обмежений в часі пошуку роботи, яка б відповідала освітньому та кваліфікаційному рівню, відчував душевні страждання за матеріальне стан родини, яку не міг забезпечувати через несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Просить стягнути з відповідача 4106 грн. 68 коп. компенсації за невикористану відпустку, середній заробіток за 21 день затримки розрахунку при звільненні, матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що позивач призначений на посаду наказом ГУНП від 02.03.2017 після прибуття з управління поліції охорони в Сумській області НПУ. 02.03.2017 прибув для проходження служби. Наказом ГУНП в Сумській області від 08.06.2017 його звільнено зі служби за власним бажанням з виплатою компенсації за невикористані 14 днів відпустки за 2017 рік.
Відповідно до вимог ст. 94 закону України Про Національну поліцію порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром внутрішніх справ України. Відповідно до вимог Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом МВС України виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця в останній день місяця. При звільненні поліцейського грошове забезпечення виплачується по день звільнення зі служби включно. Грошове забезпечення позивачу було виплачено у встановленому порядку в останній день поточного місяця.
Тим же Порядком... визначено підстави та порядок виплати компенсації за невикористану відпустку. Так, п. 8 встановлено, що грошова компенсація виплачується за невикористану в році звільнення відпустку. Враховуючи, що позивач звільнився в 2017 році, у відповідності до вимог Порядку компенсація була йому виплачена за невикористану відпустку за 2017 рік.
П. 13 Порядку... передбачено виплату поліцейським раз на рік допомоги на оздоровлення. Така допомога надається за рапортом поліцейського, погодженим з керівником фінансового підрозділу, в межах асигнувань на зазначені цілі. З рапортом про виплату допомоги позивач не звертався. Звільнення поліцейського не є підставою для її виплати.
Вважає безпідставною вимогу про відшкодування моральної шкоди. Таке відшкодування не передбачено спеціальним нормативним актом - законом України Про Національну поліцію. Крім того, позивачем не наведено ніякого обґрунтування щодо визначеного ним розміру відшкодування. Просить в задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 мав звання старшого лейтенанта поліції та проходив службу на посаді інженера Конотопського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Сумській області. Ця обставина сторонами не оспорюється. Наказом начальника Управління поліції охорони в сумській області № 70 о/с від 01.03.2017 ОСОБА_1 переведено для подальшого проходження служби до ГУНП в Сумській області на підставі ч. ч. 8, 9 ст. 65 закону України Про національну поліцію з 03.03.2017 (а.с. 47). Відповідно до наведених норм переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.
Наказом начальника ГУНП в Сумській області № 88 о/с від 02.03.2017 ОСОБА_1 призначено інспектором сектору реагування патрульної поліції № 2 Конотопського відділу поліції ГУНП в Сумській області з 03.03.2017 на підставі п. 2 (за ініціативою поліцейського) ч. 1 ст. 65 закону України Про Національну поліцію (а.с. 30). Відповідно до ст. 65 ч. 1 п. 2 Закону України Про Національну поліцію переміщення поліцейських на рівнозначні посади здійснюється, серед іншого, за ініціативою поліцейського. Таким чином, відповідач призначив позивача на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Конотопського відділу поліції ГУНП в Сумській області в порядку переміщення.
Відповідно до ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.
Відповідно до ст. 92 ч. 1 закону України Про Національну поліцію поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
З наведених норм вбачається, що поліцейський реалізує гарантоване Конституцією України право на відпочинок в тому числі шляхом використання чергової щорічної оплачуваної відпустки.
З грошового атестата № 6, виданого ОСОБА_1 при переміщенні з посади в Управлінні поліції охорони на посаду в ГУНП в Сумській області, вбачається, що позивач не використав 16 днів відпустки за 2016 рік. Компенсація йому виплачена не була. (а.с. 8). Відповідач прийняв ОСОБА_1 для продовження служби в порядку переміщення. За таких обставин, суд вважає, що саме відповідач зобов'язаний забезпечити позивачу можливість реалізації права на відпочинок у вигляді відпустки, в тому числі і за 2016 рік. Доказів надання позивачу відпустки за 2016 рік відповідачем не подано. Разом з тим, на момент звільнення ОСОБА_1 відповідачем компенсовано у грошовій формі лише 14 днів відпустки за 2017 рік. Правомірність таких дій відповідач обґрунтовує вимогами п. 8 розділу III Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом МВС України від 06.04.2016 N 260, відповідно до якого при звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Кількість днів надмірно нарахованої частини щорічної відпустки вказується в наказі про звільнення. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Суд вважає, що відповідач виходить з хибного тлумачення норм законодавства. Як було зазначено, право працюючої особи на відпочинок у формі щорічної оплачуваної відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Законом визначається лише підстави, порядок та умови надання, тривалість відпусток. Законом України Про Національну поліцію врегульовано порядок надання відпусток поліцейським. Так, відповідно до ст. 93 ч. 2, 5-7, зазначеного закону, тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. Відпустка тривалістю менше 10 діб за бажанням особи рядового або керівного складу може бути надана одночасно з черговою відпусткою в наступному році. Поліцейським дозволяється, за бажанням, використовувати відпустку частинами. Одна частина відпустки має бути не менше 10 діб. Чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року. Правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, на користь чого свідчать вимоги ч.ч. 8, 11 ст. 93 закону України Про Національну поліцію, відповідно до яких поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
З аналізу наведених норм вбачається, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. При цьому не передбачено позбавлення такої особи права на відпустку, яке вона вже отримала в попередньому календарного році. Більше того, їй надано право використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року. Таким чином, в наступному календарному році, в тому числі і за умови, що такий є роком звільнення, поліцейський має право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки, що не були використані в попередніх роках. За таких обставин, вимоги ч. 10 ст. 93 закону України Про Національну поліцію та п. 8 розділу III Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, якими передбачається виплата компенсації за невикористану в році звільнення відпустку, суд вважає необхідним розуміти як право на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення.
В зв'язку з викладеним, суд вважає необхідним вимоги позивача про стягнення з відповідача грошової компенсації за невикористані 16 днів відпустки задовольнити. Відповідно до довідки про доходи на момент звільнення ОСОБА_1 розмір його середньоденного грошового забезпечення становив 244 грн. 66 коп. (а.с. 31). Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 3914 грн. 56 коп. (244,66грн.*16 днів).
Як було зазначено, позивача звільнено зі служби з 09.06.2017. Відповідно до виписки по його картковому рахунку розрахунок проведено відповідачем шляхом зарахування коштів 30.06.2017 (а.с. 9). Ця обставина відповідачем не оспорюється.
Відповідно до преамбули закону України Про Національну поліцію цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Відповідно до ст. 94 ч. 1,2 закону України Про Національну поліцію поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання затверджено Наказом МВС України від 06.04.2016 N 260. Відповідно до п. п. 13-15 розділу I Порядку... виплата грошового забезпечення поліцейським здійснюється щомісяця в останній день місяця за поточний місяць. Виплата грошового забезпечення поліцейським поліції охорони здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць. У разі якщо день виплати грошового забезпечення поліцейським збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, грошове забезпечення виплачується напередодні. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.
Виходячи з наведених норм, суд вважає, порядок проходження служби в Національній поліції, зокрема порядок виплати грошового забезпечення врегульовано наведеними нормативними актами, які є спеціальними по відношенню до Кодексу законів про працю України. Суд вважає необхідним керуватися спеціальними нормативними актами, а посилання позивача на ст. ст. 116, 117 КЗпП України вважає безпідставним. Як було зазначено, розрахунок при звільненні з позивачем проведено 30.06.2017, що відповідає вимогам Порядку. При такому розрахунку положення позивача не є гіршим від положення поліцейських, що продовжують службу, тому суд вважає, що права ОСОБА_1 в цьому випадку не порушено.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь одноразову грошову допомогу на оздоровлення. Законом України така виплата не передбачається, але п. 13 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання передбачено надання поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік матеріальної допомоги для оздоровлення в розмірі посадового окладу. Цим же пунктом встановлено і порядок здійснення такої виплати: допомога для оздоровлення надається поліцейському за його рапортом, погодженим керівником фінансового підрозділу, в межах асигнувань на зазначені цілі. Виходячи зі змісту наведеної норми, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що звернення поліцейського з рапортом про надання допомоги є обов'язковою умовою для здійснення виплати. Позивачем не подано ніяких доказів подання такого рапорту, а тому вимоги про стягнення допомоги суд вважає необґрунтованими.
Позивач вважає, що несвоєчасним проведенням розрахунку при звільненні йому відповідачем заподіяно моральну шкоду, що полягала в порушенні нормальних життєвих зв'язків з членами сім'ї, яких він утримує. Також зазначає, що страждання пов'язані з моральними стражданнями через необхідність швидкого підшукання роботи, яка не відповідає його професійному рівню та рівню освіти. Такі страждання також пов'язує з несвоєчасним проведенням розрахунку та необхідністю в зв'язку з цим пошуку джерел утримання сім'ї. Такі вимоги суд також вважає необґрунтованим. Як було зазначено, відповідачем розрахунок проведено в останній день місяця, в якому позивача було звільнено. При цьому його становище, порівняно з часом проходження ним служби не було погіршено, оскільки Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання передбачає виплату грошового забезпечення раз на місяць в останній його день. Позивачем не наведено будь-якого обґрунтування яким саме чином такий порядок розрахунку вплинув на його життєві зв'язки. Не надано і будь-яких доказів такого впливу. Також не наведено обґрунтувань та не надано доказів обмеження в зв'язку з цим часу для відшукання нової роботи. Також позивачем не наведено ніяких обґрунтувань розміру стягнення.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним задовольнити вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача компенсації за невикористану відпустку в розмірі 3914 грн. 56 коп., допустивши негайне виконання постанов відповідно до вимог ст. 256 ч. 1 п. 2 КАС України. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити в зв'язку з необґрунтованістю
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про стягнення грошової компенсації, середнього заробітку, матеріальної допомоги та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області грошову компенсацію за 16 діб невикористаної відпустки за 2016 рік в сумі 3914,56 грн. (три тисячі дев'ятсот чотирнадцять грн. 56 коп.)
В частині вимог про стягнення середнього заробітку за 21 день затримки фактичного розрахунку при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2017 рік в розмірі посадового окладу, компенсації моральної шкоди в розмірі 2 000 грн. відмовити в зв'язку з необгрунтованістю.
Допустити негайне виконання постанови в частині виплати грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 3914,56 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Соп'яненко
