Справа № 344/5437/17
Провадження № 2/344/2432/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ
07 грудня 2017 року м. Івано-Франківськ
Івано -Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Пастернак І.А.
секретаря Кріцак Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, а саме на 497/800 домоволодіння за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Леонтовича, 16,–
В С Т А Н О В И В:
Представник ОСОБА_1 — ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, а саме на 497/800 домоволодіння за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Леонтовича, 16. Позовні вимоги мотивував тим, що 07.10.2016 року помер батько позивача — ОСОБА_4. У зв’язку із його смертю відкрилась спадщина на 71/100 домоволодіння за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Леонтовича, 16. 13.01.2016 року батько позивача ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно заповів позивачу, який звернувся до нотаріуса щодо оформлення спадщини, у чому йому було відмовлено, так як у спадкоємця відсутній оригінал правовстановлюючого документа на спадкове майно. Просив визнати за позивачем право власності на спадкове майно за заповітом, а саме на 497/800 домоволодіння за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Леонтовича, 16, що складається з: житлового будинку під літ.А, загальною площею 125,4 кв.м., житловою площею 86,3 кв.м.; сараю під літ. Б, площею 18,1 кв.м.; вбиральні під літ.Б, площею 1,0 кв.м.; літньої кухні під літ.В, площею 27,2 кв.м.; гаражу під літ.Г, площею 24,0 кв.м.; літньої кухні під літ.Д, площею 43,1 кв.м.; погрібу під літ.Ж, площею 15,2 кв.м.; огорожі №1; огорожі №2.
Представник позивача ОСОБА_1 — ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, попередньо подав до суду заяву, якою заявлені позовні вимоги підтримав, просив дану справу розглядати без його участі та без участі позивача, позов задоволити, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 37).
10.05.2017 року до суду надійшла довідка Адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Івано-Франківській області, з якої вбачається, що ОСОБА_2 знятою з реєстрації не значиться (а.с.27).
Відповідно до ч.9 ст. 74 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення в пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.
На виконання вищезазначеної статті судом було повідомлено відповідачку про час та місце розгляду справи через оголошення в пресі, проте, відповідачка в судове засідання не з'явилася, про причину неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с.38-41, 46).
З урахуванням положень ст.224 Цивільно-процесуального кодексу України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши всі докази в їх сукупності, судом встановлено.
Згідно копії свідоцтва про право власності на жилий будинок від 13.08.1979 року, виданого на підставі рішення виконкому Івано-Франківської міської Ради народних депутатів №384 від 31.07.1979 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської Ради народних депутатів, в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в м.Івано-Франківську по вул.Леонтовича, 16 дійсно належить гр.ОСОБА_4 на праві особистої власності (а.с. 6).
Відповідно до копії Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №19030887 від 31.05.2008 року, власником 71/100 частки домоволодіння, що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Леонтовича, 16 є ОСОБА_4; власником 29/100 частки вказаного домоволодіння є ОСОБА_5 (а.с. 7).
Як вбачається з копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок №16 по вул.Леонтовича в м.Івано-Франківську, складається з: житлового будинку (А), загальною площею 125,4 кв.м., житловою площею 86,3 кв.м.; сараю (Б), площею 18,1 кв.м.; вбиральні (Б), площею 1,0 кв.м.; літньої кухні (В), площею 27,2 кв.м.; гаражу (Г), площею 24,0 кв.м.; літньої кухні (Д), площею 43,1 кв.м.; погрібу (Ж), площею 15,2 кв.м.; огорожі №1; огорожі №2 (а.с. 8-10).
Згідно копії заповіту від 13.01.2016 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №6-11, ОСОБА_4 на випадок його смерті зробив таке розпорядження: все належне йому майно, де б воно не було та з чого би воно не складалося і взагалі все те, що йому належатиме і на що він за законом матиме право, заповідає сину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
07.10.2016 року помер ОСОБА_4 у віці 89 років, про що 08.10.2016 року складено відповідний актовий запис №1636, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_7 І-НМ №237879 (а.с. 4).
06.12.2017 року державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 497/800 домоволодіння за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Леонтовича, 16 після смерті батька ОСОБА_4, померлого 07.10.2016 року у зв’язку із відсутністю у спадкоємця оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно. Оскільки, покійному ОСОБА_4 належала 71/100 вказаного домоволодіння, то з врахуванням обов’язкової частки ОСОБА_2, ОСОБА_1 має право на 497/800 вищезазначеного домоволодіння (а.с. 52).
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1. ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. А ч.3 цієї статті передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як вбачається із матеріалів справи позивач не відмовився від прийняття спадщини.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ст. 1296 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України - власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Статтею 10 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання права власності на 497/800 домоволодіння за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Леонтовича, 16, що складається з: житлового будинку (А), загальною площею 125,4 кв.м., житловою площею 86,3 кв.м.; сараю (Б), площею 18,1 кв.м.; вбиральні (Б), площею 1,0 кв.м.; літньої кухні (В), площею 27,2 кв.м.; гаражу (Г), площею 24,0 кв.м.; літньої кухні (Д), площею 43,1 кв.м.; погрібу (Ж), площею 15,2 кв.м.; огорожі №1; огорожі №2 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4, який помер 07.10.2016 року, за ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
На підставі ст.ст. 1216-1218, 1268, 1276, 1296 ЦК України, листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/0-13 “Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування”, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, а саме на 497/800 домоволодіння за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Леонтовича, 16 — задоволити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованим та проживаючим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 497/800 домоволодіння за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Леонтовича, 16, що складається з: житлового будинку (А), загальною площею 125,4 кв.м., житловою площею 86,3 кв.м.; сараю (Б), площею 18,1 кв.м.; вбиральні (Б), площею 1,0 кв.м.; літньої кухні (В), площею 27,2 кв.м.; гаражу (Г), площею 24,0 кв.м.; літньої кухні (Д), площею 43,1 кв.м.; погрібу (Ж), площею 15,2 кв.м.; огорожі №1; огорожі №2 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4, який помер 07.10.2016 року.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Пастернак І.А.
