Справа № 344/5437/17
Провадження № 22-ц/4808/1257/19
Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.
Суддя-доповідач Фединяк
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано -Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючого Фединяка В.Д. ( суддя-доповідач)
суддів: Ясеновенко Л.В., Девляшевського В.А.
секретаря Мельник О.В.
з участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, а саме на 497/800 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 07 грудня 2017 року, ухвалене у складі судді Пастернак І.А. у м.Івано-Франківську,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, а саме на 497/800 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько- ОСОБА_4 , якому належала 71/100 ідеальної частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . 13 січня 2016 року ОСОБА_4 склав заповіт на його користь, посвідченого державним нотаріусом першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Дмитрук С.Д., зареєстрованого в реєстрі №6-11, яким заповів все своє майно йому. У зв`язку із смертю спадкодавця відкрилась спадщина на 71/100 домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 . Нотаріусом 06 грудня 2017 року листом №3469 відмовлено в оформленні спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю у спадкоємця оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно. Посилаючись на те, що в покійного ОСОБА_4 є дочка, якій належать обов`язкова частка після смерті батька, просив визнати за ним право власності на спадкове майно за заповітом, а саме на 497/800 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку під літ.А, загальною площею 125,4 кв.м., житловою площею 86,3 кв.м.; сараю під літ. Б, площею 18,1 кв.м.; вбиральні під літ.Б, площею 1,0 кв.м.; літньої кухні під літ.В, площею 27,2 кв.м.; гаражу під літ.Г, площею 24,0 кв.м.; літньої кухні під літ.Д, площею 43,1 кв.м.; погрібу під літ.Ж, площею 15,2 кв.м.; огорожі №1; огорожі №2.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 07 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, а саме на 497/800 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 , право власності на 497/800 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку (А), загальною площею 125,4 кв.м., житловою площею 86,3 кв.м.; сараю (Б), площею 18,1 кв.м.; вбиральні (Б), площею 1,0 кв.м.; літньої кухні (В), площею 27,2 кв.м.; гаражу (Г), площею 24,0 кв.м.; літньої кухні (Д), площею 43,1 кв.м.; погрібу (Ж), площею 15,2 кв.м.; огорожі №1; огорожі №2 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 25 липня 2019 року заяву представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 07 грудня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом залишено без задоволення.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду, представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що житлове приміщення було переобладнане, внаслідок чого змінилась площа та характеристика домоволодіння в цілому. 24 червня 1985 року між померлим ОСОБА_4 та нею проведено перерозподіл часток у домоволодінні внаслідок чого її частка становила 59/100 будинковолодіння, а частка померлого ОСОБА_4 41/100 , що підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи та довідкою інженера з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_5 від 15 серпня 2019 року. Пізніше нею зареєстровано 59/100 часток на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими спорудами, що підтверджує витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22 серпня 2019 року №178424233. Таким чином, спадкова маса після смерті ОСОБА_4 складається із частки домоволодіння з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 в розмірі 41/100. Тому саме з цієї частки необхідно розраховувати частку ОСОБА_1 як спадкоємця ОСОБА_4 за заповітом, так і її обов`язкової частки в спадщині. Крім того, при розрахунку частки не могли бути поділені збудовані, але не введені в експлуатацію площі сараю 15,1 м.кв., літньої кухні 27,2 м.кв., гаражу 24,0 м.кв. та гараж, який здано в експлуатацію в червні 2019 року.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги, просить задовольнити подану скаргу.
ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги заперечив. Рішення суду вважає законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що останній не відмовився від прийняття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ст. 1296 ЦК України). ОСОБА_4 заповів усе своє майно на користь ОСОБА_1 , якому належала 71/100 домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1 , то з врахуванням обов`язкової частки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 має право на 497/800 вищезазначеного домоволодіння. Таким чином, позовна вимога про визнання права власності на 497/800 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку (А), загальною площею 125,4 кв.м., житловою площею 86,3 кв.м.; сараю (Б), площею 18,1 кв.м.; вбиральні (Б), площею 1,0 кв.м.; літньої кухні (В), площею 27,2 кв.м.; гаражу (Г), площею 24,0 кв.м.; літньої кухні (Д), площею 43,1 кв.м.; погрібу (Ж), площею 15,2 кв.м.; огорожі №1; огорожі №2 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Висновок суду є передчасним і погодитись з ним не можна.
Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_1 (а.с.18).
Згідно копію заповіту від 13.01.2016 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Дмитрук С.Д., зареєстрованого в реєстрі за №6-11, ОСОБА_4 на випадок його смерті зробив розпорядження на все належне йому майно, де б воно не було та з чого би воно не складалося і взагалі все те, що йому належатиме і на що він за законом матиме право, заповів сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 5).
ОСОБА_4 відповідно до копії Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №19030887 від 31.05.2008 року, власником 71/100 частки домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; власником 29/100 частки вказаного домоволодіння є ОСОБА_2 (а.с. 7).
Як вбачається з копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , складається з: житлового будинку (А), загальною площею 125,4 кв.м., житловою площею 86,3 кв.м.; сараю (Б), площею 18,1 кв.м.; вбиральні (Б), площею 1,0 кв.м.; літньої кухні (В), площею 27,2 кв.м.; гаражу (Г), площею 24,0 кв.м.; літньої кухні (Д), площею 43,1 кв.м.; погрібу (Ж), площею 15,2 кв.м.; огорожі №1; огорожі №2 (а.с. 8-10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що 08.10.2016 року складено відповідний актовий запис №1636, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 (а.с. 4).
Також установлено, що за згодою співласників житлового будиноку по АДРЕСА_1 проведено перерозполід ідеальних часток зазначеного будинку і зазначено, що підтвержуєтьтся даними, які містяться у довідці Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації від 22.10.2019 року за №344/5437/17/23156/2019 зазначено наступне.
На підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок від 13 серпня 1979 року за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право власності на жилий будинок було видано на підставі рішення виконкому Івано-Франківської міської ради від 31 липня 1979 року № 384.
04 червня 1980 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір дарування, на підставі якого ОСОБА_4 подарував дочці ОСОБА_2 29/100 частини будинку з відповідною частиною господарських будівель.
Дане право власності було зареєстровано в ОКП "Івано-Франківське ОБТ1".
Як вбачається із матеріалів інвентарної справи, ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 08 лютого 1984 року № 61 ОСОБА_2 було дозволено ввести до складу будинковолодіння літню кухню площею до 10 кв.м., та переобладнати частину горища під житлове приміщення по АДРЕСА_1 .
Зазначене переобладнання горища (мезоніну) у житлові кімнати здійснювалось ОСОБА_2 , за згодою іншого співвласника ОСОБА_4 та вищезгаданого рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 08 лютого 1984 року № 61, проектної документації.
За наслідками такого переобладнання горища (мезоніну) у житлові кімнати, що здійснювала ОСОБА_2 змінились характеристики домоволодіння, збільшилась житлова площа, в результаті чого було проведено технічну інвентаризацію з виходом на місце та 24 червня 1985 року за згодою співвласників було здійснено новий розрахунок часток у домоволодінні згідно якого частка ОСОБА_4 становила 41/100 частини, а ОСОБА_2 59/100 частин відповідно.
Із розрахунку ідеальних часток від 24.05.1985 року вбачається:
до частки ОСОБА_2 в розмірі 59/100 частин житловому будинку по АДРЕСА_1 -Франківську відосилися: літ. А: ? коридору 1-3 пл.7.8 м.кв./2, кухня 1-4 пл. 12.3 м.кв., житлова 1-5 пл. 19.0 м.кв., 1/2 підвалу 1 пл. 7,9 м. кв./2, ? веранди 1-1 пл. 5.4 м.кв./2, на мезоніні житлова 1-8 пл. 9.2 м.кв., житлова 1-9 пл. 14.9 м.кв., житлова 1-10 пл. 9.1 м.кв. З надвірних будівель ? літньої кухні літ.Б, вбиральня літ. Б.
до частки ОСОБА_4 в розмірі 41/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_3 відносилися: літ. А з: 1/2 коридору 1- З пл. 7.8 м.кв., житлова 1-6 пл. 20,7 м.кв., житлова 1-7 пл.13,4 м.кв., 1/2 підвалу І пл. 7,9 м.кв/2, ? веранди 1-1 пл. 5,4 м.кв/2, котельня 1-2 пл. 5,7 м.кв., з надвірних будівель ? літньої кухні літ. Б, ? вбиральні літ. б.При цьому, як вбачається із матеріалів інвентарної справи, станом на 31.12.2012 року реєстрацію змін розміру часток у праві спільної часткової власності на підставі розрахунку ідеальних часток від 24.05.1985 року співвласниками проведено не було.
Крім того, як вбачається із матеріалів інвентарної справи, Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 16.04.1985 р. №99/1 було дозволено будівництво гаражу. Будівництво гаражу також здійснювалось за згодою іншого співвласника ОСОБА_4 , що підтверджується матеріалами інвентарної справи.
Згідно зі статтею 119 ЦК України ( в редакції від 18.07.1963, який був чинним на час зміни розміру часток) вимоги про зміну розміру часток можуть бути пред`явлені як учасниками спільної власності, частка яких збільшилась, так і тими з них, частка яких зменшилась внаслідок проведеної іншими співвласниками прибудови, надбудови чи перебудови, а також у зв`язку зі зносом частини будинку, що входила до їх частки.
Отже, встановлено, що за згодою співлаників ідеальна частка померлого ОСОБА_4 у домоволодінні за адресюю: АДРЕСА_1 становить 41/100 , а ідеальна частка ОСОБА_2 у цьому ж будинку становить 59/100, що підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи та зареєстрована за нею в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.08. 2019 (а.с.124).
Суд відхиляє доводи апеляційної скрги про те, що у зв`язку із будівництвом нею сараю, літньої кухні, гаражу збільшилась належна їй частка у житловому будинку, оскільки в силу статті 119 ЦК України в редакції 1963 року та частині третій статті 357 ЦК України спорудження господарських будівель (сараїв, гаражів тощо) не є підставою для збільшення встановленого раніше розміру частки в праві власності на будинок.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч.ч.1,2,3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Розділ ІІІ ЦК України визначає перелік цивільних прав та їх правовий статус.
Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
При цьому відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (стаття 1268 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (стаття 1296 ЦК України).
Для оформлення права на спадщину та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину у вигляді нерухомого майна (квартири), спадкоємець повинен надати нотаріусу оригінал правовстановлюючого документа, який підтверджує, що на момент смерті спадкодавцю належала ця нерухомість (квартира).
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.
За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).
Враховуючи наведене, за заповітом ОСОБА_4 від 13.01.2016 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Дмитрук С.Д., зареєстрованого в реєстрі за №6-11 за позивачем підлягає успадкуванню право власності на 41/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: літ. А з: 1/2 коридору 1- З пл. 7.8 м.кв., житлова 1-6 пл. 20,7 м.кв., житлова 1-7 пл.13,4 м.кв., 1/2 підвалу І пл. 7,9 м.кв/2, ? веранди 1-1 пл. 5,4 м.кв/2, котельня 1-2 пл. 5,7 м.кв., з надвірних будівель ? літньої кухні літ. Б, ? вбиральні літ. б.
Вирішуючи даний спір, за ОСОБА_2 слід визнати право власності на 59 /100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: літ. А: ? коридору 1-3 пл.7.8 м.кв./2, кухня 1-4 пл. 12.3 м.кв., житлова 1-5 пл. 19.0 м.кв., 1/2 підвалу 1 пл. 7,9 м. кв./2, ? веранди 1-1 пл. 5.4 м.кв./2, на мезоніні житлова 1-8 пл. 9.2 м.кв., житлова 1-9 пл. 14.9 м.кв., житлова 1-10 пл. 9.1 м.кв. З надвірних будівель ? літньої кухні літ.Б, вбиральня літ. Б.
Згідно п.п.1,2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Виходячи з вище зазначених вимог матеріальних норм права і, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити. Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 07 грудня 2017 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, а саме на 497/800 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 41/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: літ. А з: 1/2 коридору 1- З пл. 7.8 м.кв., житлова 1-6 пл. 20,7 м.кв., житлова 1-7 пл.13,4 м.кв., 1/2 підвалу І пл. 7,9 м.кв/2, ? веранди 1-1 пл. 5,4 м.кв/2, котельня 1-2 пл. 5,7 м.кв., з надвірних будівель ? літньої кухні літ. Б, ? вбиральні літ. б.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 59 /100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: літ. А: ? коридору 1-3 пл.7.8 м.кв./2, кухня 1-4 пл. 12.3 м.кв., житлова 1-5 пл. 19.0 м.кв., 1/2 підвалу 1 пл. 7,9 м. кв./2, ? веранди 1-1 пл. 5.4 м.кв./2, на мезоніні житлова 1-8 пл. 9.2 м.кв., житлова 1-9 пл. 14.9 м.кв., житлова 1-10 пл. 9.1 м.кв. З надвірних будівель ? літньої кухні літ.Б, вбиральня літ. Б.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення.
Повний текст складений 25 листопада 2019 року.
Судді : В.Д.Фединяк Л.В.Ясеновенко
В.А.Девляшевський
