804/2339/17
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
|
06 грудня 2017 року |
справа № 804/2339/17 |
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі № 804/2339/17 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі відповідач-1), яка виразилась у неподанні Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку про повернення Публічному акціонерному товариству “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” з бюджету суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 492 262 грн. у строк, встановлений ст. 43 Податкового кодексу України;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі відповідач-2), яка виразилась у неповерненні Публічному акціонерному товариству "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 492 262 грн. у строк, встановлений ст. 43 Податкового кодексу України;
- зобов'язати Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної скальної служби підготувати та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" з бюджету суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 492 262 грн..
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року позовні вимоги було задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, що виразилась у неподанні Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку про повернення Публічному акціонерному товариству "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" з бюджету суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 492 262 грн. у строк, встановлений ст. 43 Податкового кодексу України. Зобов'язав Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної скальної служби підготувати та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про повернення позивачу з бюджету суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 492 262 грн. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин у справі, що мають значення для правильного вирішення спору, порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач-1 просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Представники позивача прохали апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідач-2 про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що станом на 23.02.2017 у ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" утворилась сума надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 4998757 грн., що підтверджується даними ДФС України, які містяться в Електронному кабінеті платника ПАТ "Марганецький ГЗК", з якої 1 492 262 грн. були надміру сплачені позивачем до державного бюджету протягом січня-квітня 2014 року в якості авансових внесків. Вказані обставини сторонами не оспорюються.
На підставі вимог ст.43 ПК України позивач подав до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби заяву про повернення на його поточний рахунок надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 1 492 262 грн. (заява від 23.02.2017 року № 1/134). До заяви були приєднані копії платіжних доручень: від 30.01.2014р №Е0130UFCО2, від 28.02.2014р №Е0228UFОО3, від 28.03.2014р №Е328UFWOK, від 30.04.2014р №Е0430UG6FA (а.с. 12).
На подану заяву про повернення на поточний рахунок надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств відповідь відповідач-1 позивачу не надав. У визначений законом строк заявлена сума 1492262,00грн. на рахунок позивача не надійшла.
Оскільки відповідачі не повідомили позивача про причини неповернення надміру сплачених грошових зобов'язань, жодних дій у відповідності до норм ПК України на виконання поданої заяви не вчинили, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції погодився з позивачем, що у даному випадку мала місце протиправна бездіяльність з боку Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у зв’язку з чим зобов’язав відповідача-1 підготувати та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" з бюджету суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 492 262 грн..
Під час розгляду апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що позивач вже звертався до суду з позовом, предметом якого було оскарження бездіяльності податкового органу, що виразилася у непідготовці та неподанні Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку про повернення з бюджету суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 4 998 757,00грн у строк, встановлений ст. 43 Податкового кодексу України та зобов’язання підготувати та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області такий висновок.
Підставою для звернення до суду було не вчинення відповідачами дій, як це передбачено вимогами ПК України, на виконання поданої позивачем 25.03.2016 року заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 4 998 757,00 грн. згідно платіжних доручень, копії яких приєднано до заяви (у переліку наведених платіжних доручень містяться і платіжні доручення від 30.01.2014р №Е0130UFCО2, від 28.02.2014р №Е0228UFОО3, від 28.03.2014р №Е328UFWOK, від 30.04.2014р №Е0430UG6FA, які позивач приєднував до заяви, поданої відповідачу-1 23.02.2017 року за вих. № 1/134).
Є рішення суду, що набрало законної сили, у адміністративній справі № 804/3523/16, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" було задоволено частково.
Тобто, наявний спір між тими ж сторонами з того самого предмету, який вирішено постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 у справі №804/3523/16.
Колегія суддів критично оцінює пояснення позивача стосовно того, що в даному випадку інший предмет спору, оскільки оскаржується бездіяльність відповідачів по відношенню до заяви, поданої платником податків 23.02.2017року.
Позивач стверджує, що стаття 43 ПК України не обмежує кількість звернень платника податків до контролюючого органу із заявою про повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання, якщо: 1) на момент такого звернення у платника податків наявна на особовому рахунку сума помилково та/або надміру сплаченого грошового зобов’язання, а контролюючим органом та органом казначейської служби не вчинено дій щодо повернення такої суми, отже сума залишається неповернутою; 2) заява про повернення суми помилково та/або надміру сплаченого грошового зобов’язання подана платником податків в межах встановленого строку – 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Так, право платника податків подавати відповідну заяву до контролюючого органу в порядку, визначеному ст. 43 ПК України обмежено лише строками – в даному випадку 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Проте, звернення до суду з тими ж вимогами до тих же сторін, за наявності рішення суду, що набрало законної сили, яким вирішено такий спір, тягне за собою наслідки у вигляді закриття провадження у справі як це передбачено вимогами КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржене рішення суду першої інстанції у даній справі відповідно до ч.1 ст.203 КАС України слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.4 ч.1 ст.157 КАС України.
Керуючись п.4 ч.1 ст.157, ч.1 ст.198, ч.1 ст.203 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі № 804/2339/17 - скасувати.
Провадження у адміністративній справі № 804/2339/17 - закрити.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак
