ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2017 року (17 год. 03 хв.)
Справа № 808/2156/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Садового І.В.,
за участю секретаря судового засідання – Сірик К.Л.,
представника позивача: ОСОБА_1, Ревуцької
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма»
до: Головного управління ДФС у Запорізькій області
про: скасування податкового повідомлення-рішення №0004681201 від 25.04.2017
ВСТАНОВИВ:
18.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Норма» (далі – позивач, ТОВ «Норма») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0004681201 від 25.04.2017 про зменшення суми грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 61762 грн.
Ухвалою суду від 19.07.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №808/2156/17, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.
Провадження у справі неодноразово зупинялось за клопотаннями представників сторін для надання додаткових доказів по справі.
12.12.2017 провадження у справі поновлено.
У судовому засіданні 12.12.2017, на підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою “Камертон”.
Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.
Зокрема зазначив про свою незгоду з актом проведеної камеральної перевірки ТОВ «Норма» та винесеним за її результатами податковим повідомлення-рішенням з огляду на те, що ключовим елементом у акті є уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 року від 01.03.2017, який було подано у зв’язку із самостійно виявленням деяких помилок у звітності та який прийнято та враховано контролюючим органом. Однак, акт проведеної перевірки зводиться до ігнорування уточнюючого розрахунку. Посилаючись на норми ст. 50 Податкового кодексу України, вказує, що чинне законодавство не забороняє подавати уточнюючі розрахунки під час проведення камеральних перевірок, а тим більше, коли мова йде про дії, вчинені платником до винесення податкового повідомлення-рішення. У зв’язку із викладеним вважає, що податкове повідомлення-рішення №0004681201 від 25.04.2017 про зменшення суми грошового зобов’язання ТОВ «Норма» з ПДВ на загальну суму 61762 грн. підлягає скасуванню як таке, що суперечить закону. З наведених підстав просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у наданих письмових запереченнях. Зокрема зазначив, що за результатами проведеної камеральної перевірки від 17.02.2017 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ за грудень 2016 та виправлено допущені помилки, а саме збільшено податкові зобов’язання на 351331 грн. Вказує, що уточнений розрахунок містив виправлення згідно камеральної перевірки та був надісланий до контролюючого органу 01.03.2017, після отримання акту камеральної перевірки від 17.02.2017. Звідси, на думку відповідача, позивач виявив порушення не самостійно, а тому не мав права направляти уточнену декларацію. До того ж зазначає, що уточнена декларація не містить в графі 18.3 нарахування 3% штрафної санкції за виправлення помилок. Збільшення позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних від контрагентів на загальну суму ПДВ 289569,12 грн. вважає також неправомірним. Посилаючись на ст.198 Податкового кодексу України зазначає, що податковий кредит по сумам ПДВ по протермінованим податковим накладним повинен реєструватись у наступному звітному періоді протягом 365 днів. Відтак визначення контролюючим органом завищення позивачем податкового кредиту за грудень 2016 року на суму 61762 грн. вважає правомірним. На підстав викладеного вважає, що податковим органом дотримано всі вимоги Податкового кодексу України, через що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню. У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.
Матеріалами справи встановлено, що 17.02.2017 на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку декларації позивача з ПДВ за грудень 2016 року.
Перевіркою встановлено порушення платником п. 187.1 ст. 187 розділу V Податкового кодексу України, а саме: заниження податкових зобов'язань за грудень 2016 року на загальну суму ПДВ 351 331 грн., в результаті чого ТОВ "НОРМА" занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету на суму 351 331 грн.
За результатами даної перевірки складено акт від 17.02.2017 №49/08-29-12-01(а.с. 87-89), який був направлений на адресу ТОВ «Норма» 21.02.2017 та отримано під підпис уповноваженою особою 28.02.2017. В адміністративному порядку результати перевірки не оскаржувались.
Після отримання акту камеральної перевірки за грудень 2016 ТОВ «Норма» 01.03.2017 направлено уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 (а.с.19-21).
15.03.2017 підприємством було сплачено суму у розмірі 6512грн., що із врахуванням вже наявних на рахунку грошових коштів та зазначеного вище уточненого розрахунку погашало заборгованість підприємства (а.с.86).
Позивачем також самостійно сплачено штраф у розмірі 3% (1839,90грн.) від суми недоплати, що підтверджується платіжним дорученням № 29 від 28.02.2017 (а.с.85).
15.03.2017 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002631201 про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 351331 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 175666 грн. (а.с.12).
31.03.2017 на підставі п.200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за грудень 2016 року ТОВ «Норма». При перевірці використано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 року.
Результати перевірки викладені в акті камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ «Норма» від 31.03.2017 № 1621/08-29-12-01 (а.с.13-18).
В акті перевірки зазначено, що у зв’язку з тим, що сума податкових зобов’язань 351331грн., яка відображена платником у уточнюючому розрахунку від 01.03.2017 №9031223239, донарахована на підставі акту камеральної перевірки №49/08-29-12-01 від 17.02.2017 згідно з податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 15.03.2017, ТОВ «Норма» вбачається порушення п.50.1 ст.50, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.
Крім того, платником в порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України неправомірно включено до податкового кредиту (рядок 10.1 розділу ІІ Декларації) грудня 2016 податкові накладні, по яким порушено строки реєстрації в ЄРПН, передбачені п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (перевищує 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних) на загальну суму ПДВ 289569,12 грн.
Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем п.50.1 ст.50, п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 року завищено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, що сплачується до державного бюджету на суму 61762 грн.
Заперечень проти висновків акту перевірки від 31.03.2017 ТОВ «Норма» не подано.
25.04.2017 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004681201 про зменшення позивачу суми грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 61762 грн. (а.с.11)
Не погодившись із висновками контролюючого органу та спірним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Норма» звернулось з даним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, яким визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пп.75.1. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Згідно з п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно з п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Матеріалами справи встановлено, що після отримання 28.02.2017 акту камеральної перевірки за грудень 2016 від 17.02.2017 ТОВ «НОРМА» надано 01.03.2017 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 року.
Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Відтак надісланий уточнюючий розрахунок містив не самостійно виявленні виправлення, а виправлення згідно результатів проведеної раніше камеральної перевірки. Таким чином, позивач не самостійно виявив порушення, а тому не мав права направляти уточнену декларацію.
Крім того, уточнена декларація не містила в графі 18.3 нарахування 3% штрафної санкції за виправлення помилок.
Суд погоджується з позицією позивача щодо можливості згідно чинного законодавства подавати уточнюючі розрахунки під час проведення саме камеральних перевірок, але якщо це було здійснено до виявлення порушення та складання акту перевірки. Проте, матеріали справи свідчать, що позивач подав уточнюючий розрахунок від 01.03.2017 після отримання 28.02.2017 акту перевірки з встановленими порушеннями.
Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За правилами пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України - у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Матеріалами справи встановлено, крім того, що уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням помилок за грудень 2016 року, позивачем задекларовано збільшення ПДВ по операціях з придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України на суму ПДВ 876968 грн.
Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 статті 201 цього Кодексу.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Позивачем не заперечується факт реєстрації податкових накладних з порушенням строку реєстрації.
Відтак, суд погоджується з позицією відповідача, у відповідності до якої податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в січні 2017 року неправомірно включені до податкового кредиту грудня 2016 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що товариством було порушено норми ст.198 Податкового кодексу України, у зв’язку з чим контролюючим органом правомірно застосоване зменшення суми грошового зобов’язання за платежем ПДВ на суму 61762 грн.
Посилання позивача на технічні неточності щодо складання акта перевірки від 31.03.2017 (не зазначення повністю номера акта) та податкового повідомлення-рішення від 25.04.2017 ( не зазначення всіх порушених норм) не можуть впливати на виявлене порушення законодавства та правомірність прийняття податковим органом рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частина 2 ст. 71 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, належним чином доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0004681201 від 25.04.2017.
Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 165, 167 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення №0004681201 від 25.04.2017, – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В.Садовий
