П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2018 року м. Київ
Справа № 761/30675/17
№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/2259/2018
Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Невідомої Т.О.,
суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.
секретар Лісовська А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року, постановлену під головуванням судді Макаренко І.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, ОСОБА_2, третя особа: Державна інспекція навчальних закладів України, про визнання неправомірними дій, незаконним рішення та скасування наказу про відрахування з вищого учбового закладу та поновлення на навчанні,
в с т а н о в и в :
У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (далі НМУ ім. О.О. Богомольця), ОСОБА_2, третя особа: Державна інспекція навчальних закладів України про визнання неправомірними дій, незаконним рішення та скасування наказу про відрахування з вищого учбового закладу та поновлення на навчанні.
На обґрунтування своїх вимог, зазначала, що наказом НМУ ім. О.О. Богомольця від 24.06.2016 р. № 1934/л-1, підписаним першим проректором НМУ ім. О.О. Богомольця ОСОБА_2, її було відраховано з навчального закладу у зв'язку із невиконанням вимог навчального плану (у тому числі індивідуального) та графіку навчального процесу.
Посилаючись на те, що зазначений наказ є незаконним, порушує її конституційне право на освіту, ґрунтується на недостовірних відомостях про хід її навчання та результати оцінки знань, винесеним за відсутності підстав і без дотримання порядку (процедури) відрахування з університету, а також внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2, пов'язаних з прийняттям такого рішення, просила суд визнати неправомірними дії ОСОБА_2, пов'язані з прийняттям ним, як Першим проректором НМУ ім. О.О. Богомольця, рішення, оформленого наказом від 24.06.2016 р. № 1934/л-1, про відрахування ОСОБА_3; визнати незаконним рішення про відрахування ОСОБА_3 та скасувати наказ від 24.06.2016 р. № 1934/л-1 про відрахування ОСОБА_3; поновити ОСОБА_3 на навчання студенткою 3-го курсу 6-го семестру 2017/2018 навчального року медичного факультету № 3 денної форми навчання НМУ ім. О.О. Богомольця на умовах, визначених договором № 20136/П-1-1039 від 19.08.2013 р.; стягнути з НМУ ім. О.О. Богомольця та ОСОБА_2 на її користь судовий збір.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.10.2017 р. відкрито провадження у справі за вказаним позовом.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції правил підсудності, просив скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову про повернення позовної заяви без розгляду.
Зазначав, що позивач штучно об'єднав позовні вимоги заявлені до нього та до НМУ ім. О.О. Богомольця, що спрямоване на зміну підсудності та прямо порушує приписи ч. 4 ст. 188 ЦПК України, згідно яких не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав на адресу суду заяву, в якій просив апеляційну скаргу задовольнити з викладених у ній підстав та розглядати справу у його відсутність.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва без змін.
Представники НМУ ім. О.О. Богомольця та Державної інспекції навчальних закладів України у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи зазначені юридичні особи повідомлені належним чином, що підтверджується відомостями зворотних поштових повідомлень про вручення судових повісток.
Заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Відповідно до п. 8, ч. 1 Розділу ХІІІ (Прикінцеві та перехідні положення) ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ (Прикінцеві та перехідні положення) ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
Відкриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до НМУ ім. О.О. Богомольця, ОСОБА_2, третя особа: Державна інспекція навчальних закладів України про визнання неправомірними дій, незаконним рішення та скасування наказу про відрахування з вищого учбового закладу та поновлення на навчанні, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана і оформлена у порядку, встановленому ЦПК України.
Колегія суддів вважає, що судом провадження у справі відкрито з дотриманням правил підсудності.
Так, за загальним правилом підсудності, визначеним ст. 109 ЦПК України (у редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали) позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦПК України (у редакції, що діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали) позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного із відповідачів за вибором позивача.
З матеріалів справи убачається, що позовні вимоги заявлено до НМУ ім. О.О. Богомольця та ОСОБА_2
Місцезнаходженням НМУ ім. О.О. Богомольця є м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 13, що територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва.
На етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі суд першої інстанції перевіряє наявність чи відсутність підстав для повернення позовної заяви (ст. 121 ЦПК України) або відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 122 ЦПК України).
Доводи апеляційної скарги про те, що справа не підсудна Шевченківськомурайонному суд м. Києва є безпідставними, оскільки позивач на власний розсуд визначає коло відповідачів та обґрунтовує заявлені до кожного із них вимоги.
Обґрунтованість притягнення зазначеної особи до участі у справі як відповідача не є предметом перевірки суду першої інстанції на стадії відкриття провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що заявлені до скаржника позовні вимоги мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач просить визнати його дії неправомірними, як посадової особи, помилково вважаючи, що перший проректор НМУ ім. О.О. Богомольця є суб'єктом владних повноважень є також безпідставними і не приймаються до уваги колегією суддів з огляду на наступне.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в третьому абзаці пункту 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.
З матеріалів справи убачається, що заявлені позовні вимоги взаємопов'язані між собою і їх окремий розгляд неможливий.
Ураховуючи наведене, ухвала суду про відкриття провадження у справі постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України , суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 27 лютого 2018 року.
Головуючий (суддя-доповідач):
Т.О. Невідома
Судді:
Д.Р. Гаращенко А.А. Пікуль
