ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2018р. Справа №914/2649/17
За позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; ідент.код 25558625)
до відповідача: Приватного підприємства «Міська оренда» (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 72; ідент.код 36873226)
про внесення змін у Договір оренди нежитлових приміщень №4280 від 15.10.1997.
Cуддя: Стороженко О.Ф.
Секретар: Мазуркевич М.Р.
Представники:
Позивача :ОСОБА_1 – Довіреність №2302-вих-203 від 10.01.2018;
Відповідача: ОСОБА_2 – Довіреність №МО-2018/01 від 17.01.2018.
Процесуальні дії вчинено судом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.
Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради подано Позовну заяву з вимогою про внесення змін у Договір оренди нежитлових приміщень № 4280 від 15.10.1997 р., укладений із ВАТ «Львівський хлібокомбінат» (правонаступником якого щодо Договору є Приватне підприємство «Міська оренда»), у частині встановлення нового розміру орендної плати, а також – строку оплати та умов щодо дострокового розірвання Договору і стягнення пені (у випадку прострочення виконання грошового зобов’язання).
Підстави позову викладено у Позовній заяві та Відповіді на відзив, у яких, зокрема, зазначено:
-Договір щодо оренди нерухомого майна, яке належить до комунальної власності, укладено 15.10.1997, відповідно, - оцінка об’єкта оренди проводилась понад 20 років тому, що зумовило проведення нової оцінки станом на 30.06.2017;
-оскільки, згідно з даними нової оцінки майна, вартість об’єкту оренди (яка «є базою для розрахунку розміру орендної плати») значно вища попередньої, тому, - наявні підстави для зміни орендної плати;
-згідно з Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова (затвердженою Ухвалою Львівської міської ради №897 від 07.06.07), визначено новий розмір орендної плати за користування об’єктом оренди, а саме: річний розмір – 178856,00грн., за серпень місяць 2017 року – 14919,54грн. (без ПДВ);
-правові підстави позову – норми статей 2 (ч.1), 11 (ч.3), 19 (ч.2), 21 (ч.2) Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.762 (ч.3) ЦК України;
-у час укладення Договору чинним був Закон України «Про оренду майна державних підприємств та організацій», яким (ст.23) передбачалась можливість зміни, на вимогу однієї із Сторін, розміру орендної плати, - у разі зміни цін і тарифів;
-оскільки умовами п.12 Договору передбачено поширення дії зазначеного Закону на відносини Сторін, тому, - наявний факт погодження Орендодавцем та Орендарем, при укладенні Договору, питання щодо можливості зміни розміру орендної плати (у випадках, зазначених у Законі);
-Методикою розрахунку орендної плати (затвердженою Ухвалою Львівської міської ради №897 від 07.06.07) встановлено нові орендні ставки за користування нерухомим майном комунальної власності територіальної громади м. Львова, що зумовило необхідність перегляду розміру орендної плати, встановленого Договором від 15.10.1997.
Представник Позивача надав (усно) пояснення та обгрунтування підстав позовних вимог. При цьому, зокрема, зазначено, що на даний час істотно змінились обставини, якими Сторони керувались при укладенні Договору, і так як нормами Закону «Про оренду майна державних підприємств та організацій», чинного у 1997 році, передбачалась можливість (за відповідних умов) зміни орендної плати, тому, Орендодавець мав законні сподівання на наявність у нього права вимоги щодо зміни орендної плати, - у випадку настання відповідних обставин.
Відповідач заперечив наявність підстав для задоволення позову та виклав відповідні обгрунтування у Відзиві, Запереченнях на відповідь на відзив та Поясненнях. Також, Відповідачем подано Заяву про застосування позовної давності до вимог Позивача.
При цьому, Відповідач зазначив про відсутність будь-яких правових підстав для зміни, на вимогу Позивача, умов Договору щодо розміру орендної плати та порядку його визначення, так як:
-норми законодавчих актів (ст.188 (ч.1) ГК України, ст.651 (ч.1) ЦК України, ст.21 (ч.1) Закону «Про оренду державного та комунального майна») встановлюють обов’язковість двостороннього погодження питання про зміну умов правочину;
-законодавчими актами не передбачено періодичного перегляду розміру орендної плати;
-умовами Договору не передбачено можливості зміни його умов;
-зміна (збільшення) орендної плати погіршить становище Орендаря, що є недопустимим;
-Позивач пропонує змінити орендну плату за попередні місяці (з серпня місяця 2017), за які грошові зобов’язання Орендаря вже виконано, проте, згідно з нормою ч.3 ст.632 ЦК України, зміна ціни у Договорі після його виконання не допускається;
-виходячи з норми ст.11 (ч.2) Закону «Про оренду державного та комунального майна», - правові підстави для проведення нової оцінки майна у даному випадку були відсутні;
-згідно з п.2.1.1 Методики, застосованої Позивачем, зазначений локальний нормативний акт не поширюється на правовідносини Сторін;
-Позивачем пропущено строк звернення до суду за захистом свого права, передбачений нормами статей 256, 257 ЦК України, оскільки позов обгрунтовано фактом затвердження, Ухвалою Львівської міської ради від 07.06.07, нової Методики розрахунку орендної плати (що зумовило визначення нового розміру орендної плати), тому, трирічний строк позовної давності – минув.
Представник Відповідача надав (усно) пояснення та обгрунтування безпідставності позовних вимог.
Згідно з нормою ч.3 ст.201 ГПК України, з моменту оголошення судом 07.03.2018 судового засідання відкритим розпочався розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 07.03.2018 судом оголошувалась перерва до 16.03.2018 (15:00).
У ході дослідження обставин спору та поданих доказів, - суд встановив:
15.10.1997 Управлінням комунального майна (правонаступником якого є Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради) та Відкритим акціонерним товариством «Львівський хлібокомбінат» (правонаступником якого, у частині, що стосується Договору, є Приватне підприємство «Міська оренда») укладено Договір №4280, умовами якого, зокрема, передбачено:
-пункт 1: Управління (Орендодавець) надає Орендарю у строкове користування (до 20.06.2022) об’єкт нерухомості: нежитлові приміщення у будинку №6 на вулиця Грінченка (м. Львів), - для торгівлі хлібобулочними виробами;
-пункт 2: умови не визначені;
-між пунктами 1 та 2 зазначено формулу Розрахунку розміру орендної плати за базовий місяць, що складає 115,85грн. (без ПДВ);
-пункт 3: орендна плата у місяць складає 115,85грн.+ПДВ;
-пункт 4: орендна плата сплачується щомісяця до 10 числа;
-пункт 5: Орендар сплачує пеню за несвоєчасне внесення орендної плати;
-пункт 6: несплата орендної плати упродовж 3-х місяців є підставою для дострокового розірвання Договору;
-пункт 12: відносини Сторін регулюються Законами України, зокрема: Законом «Про оренду майна державних підприємств та організацій».
У Позовній заяві вимогу про внесення змін у Договір викладено з абстрактним визначенням умов правочину, так як Позивач просить внести зміни:
-у розділ 1.1 Договору, який фактично – відсутній (Договір не містить жодних розділів);
-у пункт 1.1 Договору, який фактично – відсутній.
При цьому, Позивач просить викласти розділ 1.1 та пункт 1.1 у новій редакції.
Оскільки у Договорі відсутні і розділ 1.1, і пункт 1.1, тому, - невідомо, які саме умови правочину просить Позивач змінити стосовно:
-ринкової вартості об’єкта оренди;
-розміру орендної плати за серпень місяць 2017 року;
-річної суми орендної плати.
Підстави для внесення таких змін у наявний (у Договорі) пункт 1 – відсутні, оскільки він регулює інші питання: надання майна в користування, цільове призначення приміщень та строк оренди.
Позивачем не пояснено причин абстрактного визначення умов Договору, а також – не надано уточнення формулювання позовних вимог.
Відповідно, - у суду відсутні підстави для розгляду такої вимоги по суті.
У Заявах Позивача по суті справи наведено лише обгрунтування підстав для зміни розміру орендної плати. При цьому, Позивачем жодним чином не наведено обгрунтування вимоги Позовної заяви щодо внесення змін у п.4 Договору, яким встановлено строк сплати орендних платежів: щомісяця, до 10 числа.
Проте, Позивач, без жодних обгрунтувань, заявив вимогу про викладення пункту 4 у новій редакції. При цьому, Позивач змінює строк оплати: до 20 числа місяця, а також – об’єднує дану умову з іншими умовами щодо: дострокового розірвання Договору (у випадку несплати коштів упродовж 3-х місяців) та стягнення пені за прострочення сплати.
При цьому, Позивачем не зазначено ні підстав для зміни умов п.4 Договору щодо строку оплати, ні підстав включення у вказаний пункт ще й інших умов, які у Договорі врегульовані пунктами 5 та 6, а тому, - не потребують дублювання ще й у пункті 4.
Проте, основне питання у даній справі – відсутність факту виникнення між Сторонами спору щодо внесення змін у Договір, так як відсутні будь-які докази надсилання Позивачем пропозицій Відповідачу щодо зміни умов правочину.
Обов’язок Сторони правочину, яка вважає за необхідне змінити Договір, з надіслання іншій Стороні відповідних пропозицій, встановлено нормою ст.188 (ч.2) ГК України.
Згідно з нормами ст.188 (ч.4) ГК України та ст.652 ЦК України, у разі, якщо Сторони не досягли взаємної згоди щодо зміни умов Договору, заінтересована Сторона має право передати спір на вирішення суду.
Тобто, єдиною правовою підставою розгляду судом по суті запропонованих змін до правочину може бути лише наявність спору, що виник між Сторонами при погодженні ними змін до Договору.
Оскільки Позивач не надсилав пропозицій Відповідачу щодо внесення змін у Договір і, відповідно, - спір між Сторонами щодо таких змін – не виникав, тому, - відсутніми були правові підстави для звернення до суду з вимогою про внесення змін, так як, згідно з нормою п.1 ч.1 ст.20 ГПК України, суд вирішує саме спори, що виникають при укладанні чи зміні правочинів (а не замінює Сторону правочину та її волевиявлення).
Відповідно, правові підстави для розгляду судом по суті запропонованих Позивачем змін до Договору – відсутні.
Враховуючи, що Договір укладається за домовленістю Сторін (ст.181 ГП України; ч.1 ст.638 ЦК України) і всі зміни до нього необхідно вносити за двостороннім погодженням (ч.2 ст.188 ГК України; ст.652 ЦК України), а суд може розглядати і вирішувати лише спір, що виник між Сторонами у ході погодження змін до Договору (ч.4 ст.188 ГК України, ч.2 ст.652 ЦК України), - тому, при відсутності виникнення між Сторонами спору щодо внесення змін до Договору, наявний факт передчасного заявлення позову (з вимогою про внесення змін до правочину), що унеможливлює задоволення позовних вимог.
Оскільки відсутні правові підстави для розгляду по суті вимог Позивача про внесення змін до Договору, тому, відсутніми є й підстави для встановлення судом обставин, зазначених Сторонами у Заявах по суті справи.
Враховуючи факт неправильних дій Позивача та відсутність у даній справі підстав для задоволення позову, - судові витрати, згідно з нормою п.9 ч.1 ст.129 ГПК України, покладаються на Позивача.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами: статей 638, 651, 652 ЦК України; статей 181, 188 ГК України; статей 2, 12-14, 20, 73-80, 86, 91, 129, 201, 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, -суд
ВИРІШИВ:
1.У задоволенні позову відмовити повністю.
Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:
- у випадку відсутності апеляційного оскарження – після закінчення 20-денного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (безпосередньо до Львівського апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;
- у випадку апеляційного оскарження і відсутності факту скасування – після ухвалення Львівським апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.
Повне Рішення складено 26.03.2018.
Суддя Стороженко О.Ф.
