Ухвала
22 березня 2018 року
м.Київ
Провадження № 13-2зво 18
Велика Палата Верховного Суду в складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_17 ,
за участю прокурора ОСОБА_18 ,
захисника ОСОБА_19
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за заявою захисника ОСОБА_19 про перегляд вироку Апеляційного суду Житомирської області від 11 липня 2002 року та ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 09 вересня 2010 року щодо ОСОБА_20 ,
установила:
Вироком Апеляційного суду Житомирської області від 11 липня 2002 року ОСОБА_20 засуджено за сукупністю злочинів, передбачених пунктами 2, 3, 6, 9, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК, до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Під час розгляду справи суддя ОСОБА_5 розкрив інформацію про своє професійне знайомство з заявником-адвокатом ОСОБА_19 , коли також працював адвокатом.
На цій підставі прокурор ОСОБА_18 заявив відвід судді ОСОБА_5 , оскільки вважає, що таке знайомство судді і заявника може викликати обґрунтовані побоювання сторін у безсторонності, неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду заяви.
Велика Палата Верховного Суду, вислухавши думку прокурора та захисника, дійшла до висновку, що підстав для відводу судді ОСОБА_5 , передбачених ст. 75 КПК, немає.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 75, 81 КПК, Велика Палата Верховного Суду,
постановила:
Заяву прокурора ОСОБА_18 про відвід судді ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Головуючий ОСОБА_1
ОСОБА_3 ОСОБА_9
ОСОБА_4 ОСОБА_10
ОСОБА_2 ОСОБА_11
ОСОБА_5 ОСОБА_12
ОСОБА_6 ОСОБА_13
ОСОБА_21 ОСОБА_14
ОСОБА_8 ОСОБА_15
ОСОБА_16
