ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
02 квітня 2018 року 10:39 № 826/12913/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Галаган І.В. за участі представників сторін: від позивача - Чайки О.А., від відповідача - Сидори Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
за позовом
Комунального підприємства "Київське комунальне автотранспортне підприємство №2737"
до
Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про
визнання дій протиправними та скасування рішення
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Київське комунальне автотранспортне підприємство №2737", в якій позивач просить суд :
«Визнати неправомірними дії Відповідача по проведенню позапланової перевірки КП «Київське комунальне автотранспортне підприємство №2737».
Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. директора Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради про накладення штрафу від 21.09.2017р. №56/17/073-8616.»
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем не здійснювалось спорудження об'єктів, зазначених в акті перевірки, оскільки вказані об'єкти було передано позивачу засновником.
Також позивач стверджує про те, що його не було повідомлено про проведення перевірки, акт перевірки на місці перевірки не складено.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність дій та рішень.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 та на підставі звернення ГО «Стоп корупції» від 11.08.2017 № 670/11-08-17( вх. № 073-5984 від 16.08.2017), Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктом містобудування Комунальним підприємством «Київське комунальне автотранспортне підприємство № 2737» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: «вул. Стеценка, 20-а, у Подільському районі міста Києва».
Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
При цьому, матеріали справи містять звернення щодо можливого порушення вимог містобудівного законодавства, а вимогами вищезазначеного Порядку не передбачено повідомлення про проведення суб'єктів містобудування про проведення позапланової перевірки.
Також, норми вищенаведеного порядку не передбачають обов'язкового складення акту перевірки безпосередньо на місці перевірки, у зв'язку з чим суд вважає безпідставними вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки.
За результатами перевірки посадовою особою Департаменту складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 11.09.2017р.
Під час перевірки з виїздом на місце та враховуючи надані документи, а саме: Державний акт постійного користування земельною ділянкою, «Акт государственной приемочной комисии о приемке законченного строительством объекта в експлуатацию гаража спецавтохозяйства по Гостомельскому шосе від 30.12.1986», звіт від 30.06.2006 про оцінку майна: нежитлової будівлі павільону, загальною площею 100 кв. м, виконаного суб'єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, встановлено, що за вказаною вище адресою на території Комунального підприємства «Київське комунальне автотранспортне підприємство № 2737» побудовані нежитлові будівлі, а саме: металевий павільйон площею 100 кв. м та металевий ангар площею 444,8 кв. м, без документів, які надають право на виконання будівельних робіт та експлуатуються без прийняття в експлуатацію. Клас наслідків (відповідальності) вищевказаних об'єктів встановлено - CC1.
На підставі висновків акту відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.09.2017 № 56/17/073-8661, якою комунальне підприємство «Київське комунальне автотранспортне підприємство № 2737» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмір 60 624 (шістдесят тисяч шістсот двадцять чотири ) гривні.
Судом, в процесі розгляду справи було витребувано тексти копій наказів Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 05.10.2000 №95 та від 09.10.2000 №100 та всю наявну інформацію щодо господарського відання нежитлових будівель - металевого павільйону та металевого ангару за адресою: АДРЕСА_1, з моменту реєстрації та введення в експлуатацію останніх. Як вбачається з отриманих судом доказів, зазначені в акті перевірки будівлі були закріплені за позивачем наказом №183 від 06.05.06р. та №100 від 09.10.2000р., тобто вже існували станом на 2006 та 2000 роки відповідно.
Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VІ), експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. Згідно із ч. 2 ст. 39 Закону № 3038-VІ, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Абзацом 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію - у розмірі 90 мінімальних заробітних плат.
Ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності. Водночас, ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності 12.03.2011, визначає порядок прийняття в експлуатацію, після набрання ним чинності, закінчених будівництвом об'єктів та містить заборону на експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, за час його дії, тобто посилює відповідальність порушників. Цей Закон не містить застережень про поширення його дії на відносини, які виникли до набрання ним чинності.
Питання щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів було вперше врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 №449, однак ця постанова стосувалася лише об'єктів державного замовлення. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не включених до державного замовлення, мав визначатися Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Міністерством інвестицій і будівництва.
З дня набрання чинності у листопаді 1994 року Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №208/94-ВР, стаття 1 якого встановлювала відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, не передбачав відповідальності за експлуатацію або використання об'єктів містобудування, не прийнятих в експлуатацію. Вперше таке положення закріплено у цьому Законі 24.10.2000 шляхом доповнення частини першої зазначеної статті абзацом, що встановлював відповідальність за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями (Закон України від 21.09.2000 №1988-III).
19.01.2012, згідно із Законом України від 22.12.2011 №4220-VI, Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" викладено у новій редакції, п. 6 ч. 2 ст. 2 якої передбачає, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. У своєму Рішенні від 9.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто Закон №208/94-ВР, зокрема, положення пункту 6 частини другої статті 2 щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулює питання відповідальності тих суб'єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, зокрема, не ввели в експлуатацію відповідні об'єкти до початку їх використання після набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що положення п.6 ч.2 ст.2 Закону № 208/94-ВР щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулюють питання відповідальності тих суб'єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, а саме, не ввели в експлуатацію відповідні об'єкти до початку їх використання після набрання чинності цим Законом, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена певна відповідальність.
Відповідно до правової позиції, викладеної у розділах - 20-28 постанови Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №826/5/16, оскільки на час закінчення будівельних робіт із створення нежитлового приміщення та початку використання об'єкту Закон, на підставі якого на позивача накладено штраф (Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в редакції від 19.01.2012), не діяв, останнє виключає можливість притягнення позивача до відповідальності на підставі цього закону.
Відповідачем не доведено, що період виконання ремонтних робіт приміщення та початку їх експлуатації припадав на період після набрання чинності вказаним Законом та у період, коли був встановлений обов'язок вчинення дій по прийняттю в експлуатацію результатів таких робіт.
З огляду на викладене та керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов Комунального підприємства "Київське комунальне автотранспортне підприємство №2737" задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про накладення штрафу від 21.09.2017р. №56/17/073-8616.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1600грн. відшкодувати Комунальному підприємству "Київське комунальне автотранспортне підприємство №2737" за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст рішення складено 10.04.2018.
Суддя С.К. Каракашьян
