ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ
м. Київ
25.06.2018
Справа № 914/1049/18
Суддя господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши
позовну заяву Релігійної організації «Релігійна громада Української православної
церкви Київського патріархату парафії перенесення мощей Святителя
Миколая у м. Белз Сокальського району Львівської області» (80062,
Львівська область, Сокальський район, місто Белз, вулиця
Грушевського, будинок 6б)
до 1. Кабінету Міністрів України (01008, місто Київ, вулиця Грушевського,
будинок 12/2)
2. Міністерства культури України (01601, місто Київ, вулиця Івана
Франка, будинок 19)
3. Фонду державного майна України (01133, місто Київ, вулиця
Генерала Алмазова, будинок 18/9)
4. Белзької міської ради Сокальського району Львівської області (80062,
Львівська область, Сокальський район, місто белз, вулиця Савенка,
будинок 1)
5. Виконавчого комітету Белзької міської ради Сокальського району
Львівської області (80062, Львівська область, Сокальський район, місто
Белз, вулиця Савенка, будинок 1)
6. Державного історико-культурного заповіднику у м. Белзі (80062,
Львівська область, Сокальський район, місто Белз, вулиця Савенка,
будинок 1)
про встановлення/визнання факту належності приналежностей головній
речі, усунення перешкод у користуванні майном у спосіб, викладений в
позові, витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
Релігійна організація «Релігійна громада Української православної церкви Київського патріархату парафії перенесення мощей Святителя Миколая у м. Белз Сокальського району Львівської області» (далі - позивач) звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач-1), Міністерства культури України (далі - відповідач-2), Фонду державного майна України (далі - відповідач-3), Белзької міської ради Сокальського району Львівської області (далі - відповідач-4), Виконавчого комітету Белзької міської ради Сокальського району Львівської області (далі - відповідач-5), Державного історико-культурного заповіднику у м. Белзі (далі - відповідач-6) з позовом про:
1. встановлення/визнання факту, що Дзвіниця (Марійська вежа), Відкритий вівтар Св.Валентина (тепер капличка Пресвятої Богородиці), Брама, Мури з Хресною дорогою і каплицями (Східна каплиця, Західна каплиця), які внесені Фондом державного майна України до Єдиного реєстру об'єктів державної власності та зареєстровані на праві власності як окремі об'єкти державної форми власності за адресою: м. Белз, вул. Грушевського, 6в, під загальною назвою «Комплекс сакральних споруд урочища Замочок» за Міністерством культури України під реєстраційним номером 1530091946248 є приналежностями головної речі - Костелу Пр. Діви Марії у м. Белзі Сокальського району Львівської області по вул. Грушевського, 6б, який знаходиться у власності позивача;
2. усунення перешкод к користуванні вищевказаним нерухомим майном шляхом визнання незаконним (протиправним) та скасування рішення Белзької міської ради від 22 лютого 2006 року за № 157, згідно з яким Белзькою міською радою передано на баланс закладу культури - Державного історико-культурного заповідника спірне нерухоме майно; скасування рішення Виконавчого комітету Белзької міської ради від 26 листопада 2014 року про присвоєння окремої поштової адреси по вул. Грушевського, 6в, у м. Белзі Марійській каплиці, Відкритого вівтаря Св.Валентина (тепер капличка Пресвятої Богородиці); скасування реєстрації Дзвіниці (Марійської вежі», Відкритого вівтаря Св.Валентина, Брами, Мрів з Хресною дорогою і каплицями (Мури з Хресною дорогою, Східну каплицю, Західну каплицю) під загальною назвою «Комплекс сакральних споруд урочища Замочок» Фондом державного майна України в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності щодо державного майна за Міністерством культури України як суб'єктом управління, який здійснює управління цим майном, а балансоутримувачем якого є Державний історико-культурний заповідник у м. Белзі; скасування державної реєстрації права власності на це майно за реєстраційним номером № 1530091946248 як окремі об'єкти державної форми власності за адресою: м. Белз, вул. Грушевського, 6в, під загальною назвою «Комплекс сакральних споруд урочища Замочок» за Міністерством культури України та зобов'язання всіх відповідачів не чинити позивачу перешкод у користуванні цим майном;
3. витребування від Міністерства культури України та Державного історико-культурного заповідника у м. Белзі на користь позивача вищевказане майно, що є приналежностями споруди Церкви як головної речі, а саме Дзвіницю (Марійську вежу), Відкритого вівтаря Св. Валентина (тепер капличка Пресвятої Богородиці), Браму, Мури з Хресною дорогою і каплицями (Східна каплиця, Західну каплиця), які незаконно зареєстровані під реєстраційним номером № 1530091946248 як окремі об'єкти державної форми власності за адресою: м. Белз, вул. Грушевського, 6в, під загальною назвою «Комплекс сакральних споруд урочища Замочок» за Міністерством культури України, балансоутримувач - Державний історико-культурний заповідник у м. Белзі.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.06.2018 вищевказану позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду міста Києва на підставі статей 30, 31 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що вона відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, а подані матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи:
1) про банкрутство;
2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій);
4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;
6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю);
7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна;
8) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
9) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що справа № 914/1049/18 підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Положеннями статті 181 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити у справі підготовче засідання та встановити учасникам справи строки для подання ними документів на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі з урахуванням вимог частини 8 статті 165, частини 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України).
Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.
Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки виходячи із заявлених позовних вимог рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Тракало Оксани Богданівни, суд вважає за необхідне залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
При цьому, розглянувши додане позивачем до позовної заяви клопотання про витребування доказів, суд вирішив задовольнити його, враховуючи наступне.
Так, в силу приписів частини 1 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що однією з основних засад господарського судочинства є змагальність сторін.
Положення частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Частинами 1-3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Водночас, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (частини 1 та 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України).
Слід звернути увагу на те, що приписи статті 81 Господарського процесуального кодексу України не обмежують суд в праві витребувати необхідні для розгляду справи докази колом учасникiв даного судового процесу, тобто суд наділений правом витребувати такі докази також від iнших підприємств, установ та організацій, державних та інших органів чи посадових осіб, незалежно від їх участі у справі.
Необхідно враховувати, що за змістом системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.
Так, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни судового рішення.
Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.
Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.
Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
Крім того, відповідно до п. 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.
Керуючись статтями 50, 81, 120, 121, 176 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-
УХВАЛИВ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 914/1049/18.
2. На підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Тракало Оксану Богданівну (79040, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 299).
3. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
4. Підготовче засідання призначити на 25.07.2018 р. о 11:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в, корпус Б, зал судових засідань № 2.
5. В порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувати у Фонду державного майна України копії всіх документів, на підставі та у зв'язку з якими спірне нерухоме майно внесено до Єдиного реєстру об'єктів державної власності;
6. В порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувати у Державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Тракало Оксани Богданівни копію реєстраційної справи щодо реєстрації за Міністерством культури України спірного нерухомого майна за номером 1530091946248;
7. В порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувати у Белзької міської ради копію витягу/протоколу сесії міської ради від 22.02.2006, на якій було ухвалено оспорювань рішення Белзької міської ради від 22.02.2006 № 517 та копії всіх документів, на підставі яких таке рішення було ухвалено, а також копію Регламенту Белзької міської ради в редакції, яка діяла на час прийняття оспорюваного рішення.
8. В порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувати у Виконавчого комітету Белзької міської ради копію витягу/протоколу засідання виконавчого комітету міської ради від 26.01.2014 коли було прийнято оспорювань рішення № 45 від 26.01.2014 та копії всіх документів, на підставі і у зв'язку з якими таке рішення було ухвалене.
9. В порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувати у Державного історико-культурного заповідника у м. Белзі копію Положення про заповідник у відповідних редакціях, а також відомості про те, з якого часу та на якій підставі на його балансі знаходиться спірне нерухоме майно та яка балансова вартість такого майна.
10. Явку представників учасників справи в підготовче судове засідання визнати обов'язковою.
11. Викликати у підготовче засідання представників учасників справи, яким необхідно при собі мати документи, що підтверджують їх повноваження відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України.
12. Запропонувати відповідачам у строк до 20.07.2018 року подати до суду відзив на позовну заяву, оформлений відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити направлення позивачу та третій особі копію відзиву на позов та доданих до нього документів, докази на підтвердження такого направлення надати суду. Попередити відповідачів, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідачі повинні про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
13. Запропонувати позивачу у строк до 23.07.2018 року подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, копію якого направити відповідачам та третій особі в той самий строк.
14. Третій особі не пізніше 23.07.2018 року надати пояснення щодо позову, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.
15. Усі заяви, клопотання, заперечення подати до суду в строк до 23.07.2018 року з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.
16. Звернути увагу учасників справи на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.
17. Звернути увагу учасників справи на те, що копії письмових доказів, які подаються повинні бути оформлені у відповідності до вимог частини 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003).
18. Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку її функціонування.
19. Згідно частиною 1 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
20. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://ki.arbitr.gov.ua.
Повний текст ухвали складено та підписано 25.06.2018 року.
Суддя М.Є. Літвінова
Додатково : З урахуванням порядку допуску в приміщення господарського суду міста Києва представникам рекомендується прибувати не пізніше 20 хвилин до початку судового засідання.
Ознайомлення з матеріалами справи здійснюється щоп'ятниці з 14:00 до 16:45 год., в приміщенні суду за наявності завчасно поданого через канцелярію суду клопотання, із зазначенням дати та часу, коли представник з'явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, документа, що посвідчує особу, оригіналу довіреності та належним чином засвідченої копії для залучення до матеріалів справи.
Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.
Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:
1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.
2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.
