Номер справи 623/2024/18
Номер провадження 2-ві/623/4/18
УХВАЛА
іменем України
10 серпня 2018 року м. Ізюм
Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцов О.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Одарюка М.П. по справі за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Ізюмська міська рада Харківської про захист ділової репутації, зобов’язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення завданої моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08 серпня 2018 року у складі головуючого суддіОдарюка М.П.заяву ОСОБА_1 про відвід визнано необґрунтованою. Справу передано на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим у даній справі визначено суддю Герцова О.М.
Заява ОСОБА_1 про відвід судді мотивована тим, щ осуддя ОСОБА_3 є головою Ізюмського міськрайонного суду та за посадою представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також контролює ефективність діяльності апарату суду В той же час, заінтересованою особою у розгляді даної справи є ОСОБА_2, як позивач, що дає підстави вважати можливість існування ділових відносин між суддею Одарюком М.П. та Ізюмським міським головою ОСОБА_2 у формі, відмінній від передбаченої процесуальним законодавством.
Статтями 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Зокрема, частиною 3,5 статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщовін прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи та/або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.
У своїх рішеннях ЄСПЛ зазначив, що у кожній окремій справі повинно вирішуватися питання, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
За суб'єктивним критерієм повинно оцінюватися особисте переконання та поведінка конкретного судді, зокрема, чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у даній справі.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «ОСОБА_4 проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. theUnitedKingdom), п. 32, Reports 1996-III).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «ОСОБА_5 проти Бельгії» (DeCubber v. Belgium), Series A, № 86).
Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді.
Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов'язків.
Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).
Відповідно до процесуального законодавства України суддя, що обіймає адміністративну посаду, приймає участь у розгляді справи у складі колегії суддів, його процесуальні права не відрізняються від прав інших членів колегії та є з ними рівними.
Посада голови суду та здійснення адміністративних повноважень не свідчить про безумовну упередженість судді під час розгляду справи.
Дослідивши матеріали провадження та надані відповідачем докази на підтвердження заяви про відвід судом не встановлено існування будь - яких обставин які свідчать що суддя Одарюк М.П. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи та/або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності даного судді. Також відповідачем не надано даних, які б свідчили про наявність позапроцесуальнихвідносин судді Одарюка М.П. з Ізюмським міським головою ОСОБА_2
Таким чином, наведені норми права, міжнародні стандарти та встановленісудом обставини свідчать про необґрунтованість заявленого відводу.
Враховуючи викладене, вважаю, що підстав для відводу, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, таіснування будь - яких обставин які свідчать що суддя Одарюк М.П. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи та/або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності даного суддіне вбачається.
Керуючись ст.ст.36, 37, 40 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому Одарюку М.П. в справі за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Ізюмська міська рада Харківської про захист ділової репутації, зобов’язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення завданої моральної шкоди- відмовити.
Копію ухвали направити сторонам.
З текстом ухвали можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ізюмського міськрайонного суду О.М.Герцов
