ПОСТАНОВА
Іменем України
23 жовтня 2018 року
Київ
справа №760/20661/15-а
адміністративне провадження №К/9901/11312/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року (суддя Кізюн Л.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року (судді: Желтобрюх І.Л. (головуючий), Мамчур Я.С., Епель О.В.) у справі № 760/20661/15-а за позовом ОСОБА_2 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа - т.в.о. заступник начальника Київської міської митниці Державної фіскальної служби України Ліпинський Анатолій Іванович, про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України(далі - відповідач, контролюючий орган), третя особа - т.в.о. заступник начальника Київської міської митниці Державної фіскальної служби України Ліпинський Анатолій Іванович, про скасування постанови Київської митниці ДФС від 11.11.2015 №0706/10000/15 про порушення митних правил та закриття справи.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем як декларантом код товару було зазначено правильно, сумніви митного органу не є достатнім обґрунтуванням для самостійного визначення контролюючим органом коду товару, відповідач не довів вчинення декларантом (позивачем) дій, умисно направлених на неправомірне зменшення розміру митних платежів тому відсутній склад адміністративного правопорушення у її діях як декларанта товару.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року,в задоволенні позову відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки позивач здійснював самостійне декларування товарів він несе відповідальність за порушення митних правил у повному обсязі, що передбачено Митним кодексом України, тому оскаржувана постанова є правомірною, винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому правові підстави для її скасування, - відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 08 вересня 2015 року декларантом ФОП ОСОБА_2 , яка діяла на підставі договору про надання послуг митного брокера, було подано до митного поста «Західний» Київської міської митниці ДФС митну декларацію « 100250001/2015/010909 для митного оформлення товару «Свинцеві вироби: противаги свинцеві для балансування, клапани для камер та шин, ручні інструменти, для використання на СТО та у гаражах», який прибув з Польщі від фірми - відправника «PUP TIP-TOPOL Sp.zo.o.» (ul.Kostrzynska 33, 62-010 Pobiedziska) на адресу ТОВ фірма «Фенікс-Маркет» (м.Київ, вул. Будівельників, 30, оф. 1).
Під час здійснення митного контролю було встановлено, що товар №1 повинен декларуватись як «противаги свинцеві для балансування коліс (дисків) легкових та вантажних автомобілів» та класифікується за кодом УКТ ЗЕД 8708709990 зі ставкою мита 5%, а не за кодом УКТ ЗЕД - 780608000 зі ставкою мита 0%, який при поданні ЕМД ОСОБА_2 був особисто визначений і зазначений в графі 33. Правильність цих відомостей декларант ОСОБА_2 засвідчила у графі 54 митної декларації своїм електронним цифровим підписом.
10 вересня 2015 року Митний пост «Західний» Київської міської митниці ДФС винесло рішення про визначення коду товару №КТ-100250001-0167-2015, яким змінив заявлений позивачем код товару 7806008000 «свинцеві вироби: противаги свинцеві для балансування» на код 8708709990 «противаги свинцеві для балансування коліс (дисків) легкових та вантажних автомобілів».
Під час проведення перевірки з'ясовано, що даний товар неодноразово декларувався ОСОБА_2 та оформлявся митницею за кодом УКТ ЗЕД 8708709990 зі ставкою мита 5% за тим же контрактом від того ж виробника ( наприклад: ЕМД №100250001/2014/025804, № 100250001/2014/022930 та ін.).
11 вересня 2015 року у зв'язку з встановленням факту заявлення декларантом неправдивих відомостей в частині класифікації товару згідно УКТЗЕД, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на суму 24 420,93 грн, посадовою особою м/п «Західний» складено протокол про порушення митних правил №0706/10000/15 за ст. 485 МК України.
11 листопада 2015 року т.в.о. заступника начальника Київської міської митниці Державної фіскальної служби України Ліпинський А.І., розглянувши матеріали справи про порушення митних правил, за ознаками вчинення декларантом ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, виніс постанову №0706/10000/15, якою останню визнано винною у вчиненні порушення митних правил та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить 73 262,79 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2016 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року, яка набрала законної сили у позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару від 10.09.2015 року № КТ-100250001-0167-2015, відмовлено повністю.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. В доводах касаційної скарги позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій не перевірили наявність складу адміністративного правопорушення. Не встановили наявність мети, умислу, мотиву вчинення правопорушення декларантом. На думку позивача судами не з'ясовано в чому саме полягає порушення декларанта, за яке він має нести відповідальність, тобто які саме недостовірні відомості щодо коду товару згідно УКТ ЗЕД наведено у митній декларації.
9. Київська міська митниця Державної фіскальної служби України не реалізувала своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу позивача.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
10.1. Частина перша стаття 72
Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
11.1. Частина перша стаття 23
За письмовими зверненнями декларантів або уповноважених ними осіб органи доходів і зборів приймають попередні рішення щодо застосування окремих положень законодавства України з питань державної митної справи. Такі рішення виносяться до початку переміщення товарів через митний кордон України.
11.2. Частина перша стаття 68
Ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
11.3. Частина друга стаття 69
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
11.4. Частина четверта стаття 69
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
11.5. Частина сьома стаття 69
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими.
11.6. Частина третя стаття 75
Для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари; сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту; виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
11.7. Частина перша стаття 257
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
11.8. Частина восьма стаття 257
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів.
11.9. Підпункт 5 Частина восьма стаття 257
Відомості про товари: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД;
11.10. Частина восьма стаття 264
З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
11.11 Частина одинадцята стаття 266
Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.
11.12. Стаття 485
Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає декілька варіантів об'єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема: - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; - неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; - надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості; - несплата митних платежів у строк, встановлений законом; - інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; - використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
13. Аналіз диспозиції цієї статті свідчить про те, що наведені варіанти дій, які являють собою об'єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв'язку з необережністю (недбалістю).
14. Особа, відповідальна за передбачені цією статтею дії, може прямо і не бажати настання відповідної мети, однак повинна усвідомлювати можливість настання наслідків своїх дій у вигляді неналежної сплати митних платежів.
15. Встановленні судами попередніх інстанцій обставини, а саме неодноразове декларування ОСОБА_2 даного товару та оформлення його митницею за кодом УКТ ЗЕД 8708709990 зі ставкою мита 5% за тим же контрактом від того ж виробника спростовують доводи викладені позивачем у касаційній скарзі стосовно відсутності мети, умислу, мотиву вчинення правопорушення декларантом і як наслідок відсутності складу самого адміністративного правопорушення, оскільки позивач був обізнаний, що товар повинен декларуватись як «противаги свинцеві для балансування коліс (дисків) легкових та вантажних автомобілів» та класифікується за кодом УКТ ЗЕД 8708709990 зі ставкою мита 5%, а не за кодом УКТ ЗЕД - 780608000 зі ставкою мита 0%.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
16. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.
17. Згідно зі статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
18. Відповідно до п. 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року у справі № 760/20661/15-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду
