КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2018 року м. Київ
Унікальний номер справи 757/43793/18-ц
Апеляційне провадження 22-ц/824/3495/2018
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Махлай Л.Д.,
суддів Кравець В.А, Мазурик О.Ф.
при секретарі Булах А.А.
сторони
позивач компанія Collyer Limited
відповідачі Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»
Національний банк України
ОСОБА_3
Товариство з обмеженою відповідальністю «Радакція газети «Закон і Бізнес»
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Collyer Limited, подану через представника Русина Олександра Юрійовича, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2018 року про закриття провадження, постановлену під головуванням судді Соколова О.М., у справі за позовом компанії Collyer Limited до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», Національного банку України, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Радакція газети «Закон і Бізнес», треті особи на стороні позивача: ОСОБА_5, компанія Teamtrend Limited, компанія Treade Point Agro Limited, третя особа на стороні відповідачів: Міністерство фінансів України про визнання незаконною бездіяльності та визнання інформації недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію,
в с т а н о в и в :
у/н справи № 757/43793/18-ц № а/п 22-ц/824/3495/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Соколов О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.
у жовтні 2017 року компанія Collyer Limited звернулася до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк», Національного банку України, ОСОБА_3, ТОВ «Редакція газети «Закон і Бізнес» про визнання незаконною бездіяльності та визнання інформації недостовірною та такою що порочить ділову репутацію.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.10.2018 провадження у даній справі закрито.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, Collyer Limited через представника подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на неправильне застосування норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, у судовому засіданні 03.09.2018 суд першої інстанції постановив ухвалу, якою роз'єднав позовні вимоги первісного позову ОСОБА_5 з позовними вимогами третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, у тому числі Компанії Collyer Limited, та виділив їх в окремі провадження, тобто фактично суд прийшов до висновку, що в будь-якій частині позов не містить вимог, що відносяться до юрисдикції адміністративних або господарських судів. Провадження у справі могло бути закрито виключно за наслідками проведення підготовчого засідання згідно вимог ст. 197 ЦПК України, та з дотриманням порядку, встановленого ст. 198 ЦПК України. В той час як суд відразу, навіть не перевіривши явку учасників процесу, за власного ініціативою поставив на обговорення питання про закриття провадження у справі. При цьому суд не звернув уваги на суб'єктний склад сторін, серед яких є фізична особа - ОСОБА_3. Останній є журналістом та не є суб'єктом підприємницької діяльності. Правовідносини виникли у зв'язку з порушенням ділової репутації позивача, та наявність фізичної особи серед відповідачів свідчить про те, що справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Судом не враховано постанову Апеляційного суду міста Києва від 13.06.2018 у справі № 757/64933/17-ц та постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 569/2749/15-ц.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ КБ «Приватбанк» Сінцов А.О. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду про закриття провадження - без змін. Зазначає, що позивач завідомо безпідставно та штучно залучив ОСОБА_3 як відповідача по справі; не довів, що ТОВ «Закон і Бізнес» є власником веб-сайту zib.com.uaта належним відповідачем; штучно об'єднав позовні вимоги з метою зміни предметної підсудності; не врахував, що вимоги до банку та Національного банку України не є похідними та підлягають розгляду у порядку господарського судочинства. Крім того, позивач залучив до участі у справі як відповідачів АТ КБ &quдо;Приватбанк&q?ві; та НБУ, не пояснюючи при цьому якою підставою виникнення або якими доказами вимоги про визнання незаконною бездіяльність юридичних осіб пов'язані з вимогами про захист ділової репутації; а також у чому саме полягає порушення, невизнання чи оспорювання прав позивача уявною бездіяльністю відповідачів - юридичних осіб, так само, як і не навівши жодного обґрунтування правових підстав для захисту свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу. Отже, позивачем при визначенні юрисдикційності спору не було належним чином враховано суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин, що призвело до штучного об'єднання в одне провадження вимог, що не є похідними та підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Національного банку України Калугіна О.А. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, посилаючись на те, що позивач завідомо безпідставно та штучно залучив ОСОБА_3 як відповідача по справі; не довів, що ТОВ «Закон і Бізнес» є власником веб-сайту zib.com.uaта належним відповідачем; штучно об'єднав позовні вимоги з метою зміни підсудності; не врахував, що вимоги до банку та Національного банку України не є похідними та підлягають розгляду у порядку господарського судочинства. Позивач зазначив місцем проживання ОСОБА_3 юридичну адресу ТОВ «Закон і бізнес» та не додав до позовної заяви доказів про те, що місцем проживання ОСОБА_3 є Кловський узвіз, 9/2 у м. Києві. До того ж позивач вказав у позові по - батькові відповідача «Олександрович», незважаючи на те, що у статті вказаний автор ОСОБА_3 без зазначення по - батькові, а тому належним відповідачем може бути лише власник веб - сайту, яким, на переконання позивача, є ТОВ «Закон і Бізнес». А тому позивач штучно залучив фізичну особу ОСОБА_3 як відповідача з метою зміни підсудності справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Апеляційний суд Київської області та Апеляційний суд міста Києва здійснювали правосуддя до початку роботи Київського апеляційного суду.
21.06.2018 Київський апеляційний суд зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на виконання Указу Президента «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29.12.2017, а з 03.10.2018 Київський апеляційний суд розпочав свою роботу.
У судовому засіданні представник Collyer Limited - Русин О.Ю. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представники АТ КБ «Приватбанк» - Лазовський О.В. та Сінцов А.О. підтримали відзив на апеляційну скаргу та просили залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Представники НБУ - Ходюк О.Я. та Уколов О.Л. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення з підстав, викладених у відзиві.
Представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_14 просив апеляційну скаргу задовольнити, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції.
Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі, суд виходив з того, що вимоги Collyer Limited до АТ КБ &qun>;Приватбанк&qudCollyer Limited вбачається необґрунтоване, штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності та завідомо безпідставне, штучне залучення ОСОБА_3 як відповідача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Частиною першою статті 188 ЦПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Відповідно до частини 4 цієї статті не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. п. 14, 15 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
З позовної заяви Collyer Limited вбачається, що позивач просить визнати незаконною бездіяльність НБУ та ПАТ «Приватбанк», визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію компанії інформацію, поширену у статті ОСОБА_3 «Не все то золото….» на сайті щотижневої газети в електронному вигляді «Закон і Бізнес» інтернет -ресурсу zib.com.uaТОВ «Редакція газети «Закон і Бізнес» та зобов`язати ТОВ «Редакція газети «Закон і Бізнес» спростувати поширену недостовірну інформацію.
Будь - яких вимог до фізичної особи - ОСОБА_3 у позові не заявлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем є особа, яка заявляє позовні вимоги, а відповідачем - особа до якої заявлено вимоги позивача.
Відповідно до ст. 49 цього ж Кодексу відповідач має право визнати позов, укласти мирову угоду з позивачем.
Оскільки будь - яких вимог до ОСОБА_3 не заявлено останній не може не визнати позовних вимог, ні укласти мирову угоду, ні скористатися іншими правами відповідача.
За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що незважаючи на те, що у позовній заяві зазначено одним з відповідачів фізичну особу ОСОБА_3 справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки будь - яких вимог до такого відповідача не заявлено. Оскільки вимоги заявлено юридичною особою лише до юридичних осіб такі вимоги підлягають розгляду у порядку господарського судочинства (п. 14 ст. 20 ГПК України).
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 569/2749/15-ц колегія суддів не може визнати обгрунтованими, оскільки справи мають різний предмет позову та у справі, що була предметом розгляду Верховним Судом позов банком заявлено як до юридичної особи так і до фізичної особи про солідарне стягнення заборгованості за кредитом. Тобто вимоги були заявлені і до юридичної особи і до фізичної особи. У даній же справі позивачем заявлено вимоги лише до юридичних осіб та будь - яких вимог до фізичної особи не заявлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд закрив провадження у справі з власної ініціативи не вказують на незаконність ухвали суду, оскільки п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, і закриття провадження у справі не пов`язується із клопотанням учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 364 ЦПК України у разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи, в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Представник заявника надав до суду апеляційної інстанції доповнення до апеляційної скарги та копію опису вкладень про те, що такі доповнення направлені через поштове відділення до Печерського районного суду м. Києва. Разом з тим, в описі вкладень відсутня дата направлення таких доповнень до апеляційної скарги, а суду апеляційної інстанції не надано доказів надсилання копій доповнень іншим учасникам справи. Незважаючи на те, що у заяві про витребування від суду першої інстанції доповнень до апеляційної скарги зазначено, що до заяви додаються докази направлення таких доповнень, будь - які докази не надані.
За вказаних обставин колегія суддів не враховує такі доповнення до апеляційної скарги.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законна і обґрунтована і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в :
апеляційну скаргу Collyer Limited залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови виготовлений 21.11.2018.
Головуючий Л. Д. Махлай
Суддя В. А.Кравець
Суддя О. Ф. Мазурик
