Справа № 2240/3066/18
РІШЕННЯ
іменем України
28 листопада 2018 року
м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в якому просить:
- визнати протиправною відмову від 16.03.2018 Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,6335 га, кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської Хмельницької області;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,6335 га, кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Хмельницької області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що є членом фермерського господарства "Демковецьке".
Загальними зборами фермерського господарства "Демковецьке" 15.05.2017 прийнято рішення про розпаювання рівними частками між членами цього фермерського господарства земельних ділянок площею 25,47 га, розташованих за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.
Позивач зазначає, що відповідно до статті 55 Закону України "Про землеустрій" звернувся до відповідача із заявою від 15.05.2017, у якій просив надати йому дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, з кадастровим номером НОМЕР_2, без зміни її цільового призначення, яка перебувала в оренді одного із членів фермерського господарства "Демковецьке".
Листом від 12.07.2017 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовило позивачу у наданні такого дозволу з підстав не надходження до відповідача документації із землеустрою. Зазначається, що питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації може бути розглянуте відповідачем лише після погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок у встановленому законодавством порядку.
Після отримання вказаного листа, позивач надав відповідачу виготовлену технічну документацію із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки з матеріалами про зміну площі.
Наказом відповідача №22-15771-05 від 03.08.2017 було затверджено вищевказану документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності площею 17,4491 га, кадастровий номер НОМЕР_5, в результаті поділу якої утворено шість земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_3 площею 2,2216 га; НОМЕР_4 площею 0,4680 га; НОМЕР_6 площею 3,4147 га; НОМЕР_7 площею 3,8355 га; НОМЕР_8 площею 3,8758 га; НОМЕР_2 площею 3,6335 га.
Листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №С-20573/0-11943/6-17 від 17.08.2017 позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання (заяви) про надання дозволу на виготовлення технічної документації.
Не погодившись з такою відмовою оскаржив її в судовому порядку.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.03.2018 по справі №822/67/18, яке набрало законної сили 03.04.2018 зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2017 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж даних земельних ділянок в натурі ( на місцевості) для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.
Однак відповідач листом від 16.03.2018 року №С-20573/0-2760/0/95-18 вдруге відмовило позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,6335 га, кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.
Позивач вважаючи таку відмову відповідача протиправною та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України, звернувся із вказаним позовом до суду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.10.2018 відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження безз повідомленням (викликом) сторін.
Представник відповідача 12.10.2018 надав до суду відзив, в якому зазначив, що безоплатно передати земельну ділянку із земель державної власності для ведення фермерського господарства можливо лише у разі перебування такої земельної ділянки в користуванні члена фермерського господарства або юридичної особи - фермерського господарства.
В даних правовідносинах позивач надав лише договір оренди земельних ділянок від 03.10.2007 загальною площею 25,47 га, укладений між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією та гр. ОСОБА_3, строк дії якого закінчився.
При цьому відповідач зазначає, що позивачем будь-яких відомостей про користування вказаною земельною ділянкою фермерським господарством "Демковецьке" або самим позивачем, надано не було, а тому підстави для задоволення клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою у відповідача відсутні.
На адресу суду від позивача 18.10.2018 надійшла відповідь на відзив в якій останній зазначає, що підставами для відмови у розробленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки можуть бути виключно обставини перераховані в ч.7 ст.118 ЗК України, однак таких відповідачем не вказано, а тому просить задовольнити позовні вимоги.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності вважає, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що позивач є членом фермерського господарства "Демковецьке".
Загальними зборами фермерського господарства "Демковецьке" 15.05.2017 прийнято рішення про розпаювання рівними частками між членами цього фермерського господарства земельних ділянок площею 25,47 га, розташованих за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.
Відповідно до статті 55 Закону України "Про землеустрій" позивач звертався до відповідача із заявою від 15.05.2017, у якій просив надати йому дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, з кадастровим номером НОМЕР_2, без зміни її цільового призначення, яка перебувала в оренді одного із членів фермерського господарства "Демковецьке".
Листом від 12.07.2017 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовило позивачу у наданні такого дозволу з підстав не надходження до відповідача документації із землеустрою. Зазначивши, що питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації може бути розглянуте відповідачем лише після погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок у встановленому законодавством порядку.
Позивач надав відповідачу виготовлену технічну документацію із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки з матеріалами про зміну площі.
Наказом відповідача №22-15771-05 від 03.08.2017 було затверджено вищевказану документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності площею 17,4491 га, кадастровий номер НОМЕР_5, в результаті поділу якої утворено шість земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_3 площею 2,2216 га; НОМЕР_4 площею 0,4680 га; НОМЕР_6 площею 3,4147 га; НОМЕР_7 площею 3,8355 га; НОМЕР_8 площею 3,8758 га; НОМЕР_2 площею 3,6335 га.
Однак листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №С-20573/0-11943/6-17 від 17.08.2017 позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання (заяви) про надання дозволу на виготовлення технічної документації.
Вказану відмову позивачем було оскаржено в судовому порядку.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.03.2018 по справі №822/67/18, яке набрало законної сили 03.04.2018, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,6335 га із кадастровим номером НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Хмельницької області, яка оформлена листом від 17.08.2017 за №С-20573/0-11943/6-17.
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2017 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж даних земельних ділянок в натурі ( на місцевості) для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
При цьому, на виконання вказаного рішення суду, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянуло заяву позивача від 08.08.2017 та листом від 16.03.2018 року №С-20573/0-2760/0/95-18 вдруге відмовило позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,6335 га, кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.
Відповідачем у вказаній відмові зазначається, що земельна ділянка, яку позивач має намір отримати у власність перебувала у користуванні гр. ОСОБА_3 згідно із договором оренди до 03.10.2007, одночасно з цим вказана земельна ділянка не перебувала та не перебуває у оренді (користуванні) фермерського господарства "Демковецьке", оскільки гр. ОСОБА_3 не є засновником цього фермерського господарства, та не є власником земельної ділянки, а оскільки земельна ділянка не перебувала у користуванні позивача, підстави для задоволення його клопотання - відсутні.
Позивач, не погоджуючись з такою відмовою відповідача, вважає її протиправною та такою що прийнята з порушенням норм чинного законодавства, в зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.
Згідно з частиною 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною 1 та 2 статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).
Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).
Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
З матеріалів справи суд встановив, що 16.03.2018 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом № С-20573/0/-2760/0/95-18 повторно відмовило позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 3,6335 га за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.
Відповідачем зазначено, що з поданих позивачем документів встановлено, що земельна ділянка, яку він має намір отримати у власність перебувала у користуванні гр. ОСОБА_3 згідно із договором оренди до 03.10.2007. Вказана земельна ділянка не перебувала та не перебуває у оренді (користуванні) фермерського господарства "Демковецьке", оскільки гр. ОСОБА_3 не є засновником цього фермерського господарства, та не є власником земельної ділянки, а оскільки земельна ділянка не перебувала у користуванні позивача, підстави для задоволення його клопотання - відсутні.
Суд звертає увагу сторін, що в порядку ст. 55 Закону України "Про землеустрій" позивач просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації, а саме одного із її видів, визначених Законом України "Про землеустрій", п."і" - технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
При цьому, відповідно до ст. 26 Закону України "Про землеустрій", замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Відповідно до вимог ст. 31 Земельного кодексу України, землі фермерського господарства можуть складатися із:
а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;
б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;
в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).
Згідно з частиною 1 статті 32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Проаналізувавши вищенаведені норми законодавства України, суд вважає, що договір оренди землі укладений між Старокостянтинівською райдержадміністрацією та ОСОБА_3 від 03.10.2007 не підтверджує право користування позивача на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2.
Суд наголошує, що позивачем не додано до матеріалів справи докази того, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 перебувала в користуванні саме у ОСОБА_1
Таким чином, безоплатно передати земельну ділянку члену фермерського господарства із земель державної власності для ведення фермерського господарства можливо лише у разі перебування такої земельної ділянки в його користуванні, тобто в користуванні члена фермерського господарства або юридичної особи-фермерського господарства.
Позивач надав лише договір оренди земельної ділянки площею 25,47 га укладений між Старокостянтинівською райдержадміністрацією та ОСОБА_3, причому вказаний договір не встановлює право позивача чи ФГ "Демковецьке" на користування земельною ділянкою площею 3,6335 га з кадастровим номером НОМЕР_2.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що з клопотанням про встановлення меж можуть звертатись лише ті громадяни в яких перебуває земельна ділянка у власності або ж у користуванні, а оскільки відомостей стосовно користування даною земельною ділянкою фермерським господарством "Демковецьке" або позивачем не надано, тому правові підстави для задоволення клопотання позивача, відсутні.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з обставин справи, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача, оскільки останнім не наведено аргументованих доводів, а судом під час розгляду справи не встановлено доказів, що свідчили б про протиправність дій зі сторони відповідача, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)
Відповідач:
Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 39767479)
Головуючий суддя
О.П. Шевчук
