УХВАЛА
20 грудня 2018 року
м. Київ
Справа № 924/60/18
Провадження № 12-298гс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Уркевича В. Ю.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Яновської О. Г.,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 924/60/18 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Берегиня» до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубін Карпет», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Озхана Ісмаіла, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора; визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності; визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та витребування їх з чужого володіння, за касаційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Берегиня» на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2018 року (головуючий суддя Дужич С. П., судді Огороднік К. М., Юрчук М. І.) та рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 травня 2018 року (суддя Муха М. Є.) та
ВСТАНОВИЛА:
30 січня 2018 року Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Берегиня» (далі - ПСП «Агрофірма «Берегиня») звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (далі - державний реєстратор) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 листопада 2014 року № 16961160, яким зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубін Карпет» (далі - ТОВ «Рубін Карпет») право власності на складське приміщення загальною площею 3 311,2 кв. м, розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Польова, 1; визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності від 05 листопада 2014 року № 29020767 на складське приміщення загальною площею 3 311,2 кв. м, розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Польова, 1, видане державним реєстратором ТОВ «Рубін Карпет»; визнання за ПСП «Агрофірма» Берегиня» права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Хмельницький, вул. Польова, 1 (приміщення корівників чотирьохрядних загальною площею 1 568,6 кв. м і 1 742,6 кв. м) та витребування цих об'єктів нерухомого майна від ТОВ «Рубін Карпет» на користь позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Рубін Карпет» незаконно набуло право власності на належні позивачеві зазначені об'єкти нерухомого майна на підставі реконструкції, проведення якої воно не здійснювало та не довело зворотного, тому оскаржувані рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також видане ним свідоцтво про право власності, підлягають скасуванню як такі, що прийняті на підставі незаконного документа - декларації про готовність об'єкта до експлуатації (унаслідок реконструкції). За твердженням ПСП «Агрофірма» Берегиня» рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірне майно не доводить факт правомірності набуття ТОВ «Рубін Карпет» відповідного права власності, а наявність декларації про готовність об'єкта до експлуатації не свідчить про її дійсність. При цьому вимоги про визнання за позивачем права власності на вказані об'єкти нерухомого майна та їх витребування від відповідача підлягають задоволенню як похідні.
Господарський суд Хмельницької області рішенням від 29 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2018 року, в задоволенні позову відмовив.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що звертаючись з зазначеними позовними вимогами, позивач повинен підтвердити своє право власності на витребовуване майно, стосовно якого вимагається усунення неправомірних дій (визнання неправомірними і скасування рішення державного реєстратора та виданого ним свідоцтва), тому оскільки ПСП «Агрофірма» Берегиня» не довело належними та допустимими доказами того, що зазначені об'єкти нерухомого майна є його власністю та існують в натурі на момент подання позову, то заявлені позовні вимоги є безпідставними і не підлягають задоволенню.
У жовтні 2018 року ПСП «Агрофірма» Берегиня» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2018 року та рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 травня 2018 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права, оскільки ними не враховано, що наявність декларації про готовність об'єкта до експлуатації, прийнятої унаслідок реконструкції об'єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: м. Хмельницький, вул. Польова, 1, не може свідчити про правомірність і достовірність проведення такої реконструкції, а як наслідок - про правомірність набуття відповідачем права на ці об'єкти. Тому, на думку ПСП «Агрофірма» Берегиня», судами першої та апеляційної інстанції не досліджено зібрані в справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування відповідних судових рішень та направлення справи на новий розгляд.
Також особа, яка подала касаційну скаргу, зазначила, що справа за її позовом у спорі, який виник за подібних правовідносин до правовідносин у справі, яка розглядається, перебуває на розгляді в адміністративному суді та розглядається за правилами адміністративного судочинства, тому вирішення цієї господарської справи за правилами господарського судочинства матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30 листопада 2018 рокувідкрив касаційне провадження та передав цю справу разом із касаційною скаргою ПСП «Агрофірма» Берегиня» на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України.
Велика Палата Верховного Суду, перевіривши наявність підстав для передачі справи на її розгляд згідно із частиною шостою статті 302 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що підстави такої передачі відсутні, з огляду на таке.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що в порядку адміністративного судочинства розглядається адміністративна справа № 822/1468/17, яка є аналогічною цій справі та різниться з нею лише спірним об'єктом нерухомого майна, однак ці справи розглядаються за різними видами судочинства (господарським і адміністративним), тому, за твердженням скаржника, це дає підстави для висновку про неоднакове застосування судами норм процесуального законодавства при вирішенні питання визначення юрисдикції суду, яка поширюється на спірні правовідносини у частині скасування рішень державного реєстратора як суб'єкта владних повноважень. Наведене, як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, свідчить, що підставою оскарження рішення судів попередніх інстанцій є порушення ними правил предметної юрисдикції.
Проте Велика Палата Верховного Суду не погоджується з таким висновком суду касаційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною шостою статті 302 Господарського процесуального кодексу України, передбачає наявність оскарження судового рішення з підстав порушення відповідним судом правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Однак з поданої ПСП «Агрофірма» Берегиня» касаційної скарги вбачається, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2018 року та рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 травня 2018 року оскаржується ним не з підстав порушення ними правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, а з підстави порушення судами норм процесуального права щодо правильності дослідження зібраних у справі доказів.
При цьому особа, яка подала касаційну скаргу, не заперечуючи стосовно правильності розгляду цієї справи за правилами господарського судочинства, просить у результаті касаційного розгляду направити її на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Таким чином, на розгляд Великої Палати Верховного Суду у цій справі передані питання, які можуть бути вирішені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду як належним судом.
Відповідно до частини шостої статті 303 Господарського процесуального кодексу України, якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд.
Отже, справу № 924/60/18 разом з касаційною скаргою ПСП «Агрофірма «Берегиня» на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2018 року та рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 травня 2018 року слід повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду відповідно до частини шостої статті 303 Господарського процесуального кодексу України.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Справу № 924/60/18 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Берегиня» до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубін Карпет», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Озхана Ісмаіла, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора; визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності; визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та витребування їх з чужого володіння, за касаційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Берегиня» на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2018 року та рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 травня 2018 року у цій справі повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Ю. УркевичСудді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко Д. А. Гудима Л. І. Рогач В. І. Данішевська І. В. Саприкіна О. Р. Кібенко О. М. Ситнік В. С. Князєв О. Г. Яновська Л. М. Лобойко
