УХВАЛА
22 січня 2019 року
Київ
справа №2240/2957/18
провадження №К/9901/2307/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
Касаційна скарга надійшла 17 січня 2019 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Згідно із відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до суду 11 січня 2019 року.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Касаційна скарга не відповідає цій вимозі, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.
Міністерством оборони України заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування клопотання вказує, що представництво інтересів скаржника у цій справі здійснюється Центральним територіальним юридичним відділом, який не має своєї фінансової служби, а перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . Враховуючи, що процедура сплати судового збору займе тривалий час, просить задовольнити вказане клопотання.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
З огляду на наведене суд вважає, що клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки посилання скаржника, вказані у клопотанні, не є належною правовою підставою для відстрочення сплати судового збору в розумінні положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач - фізична особа звернувся до суду з позовом у 2018 році та заявив позовну вимогу немайнового характеру.
За змістом частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року 1762,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1409,00 грн (200% від 1762,00 * 0,4).
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційну скаргу Міністерства оборони України слід залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліку шляхом надання документа про сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
1. Відмовити Міністерству оборони України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року.
2. Залишити без руху касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.
3. Надати Міністерству оборони України строк для усунення недоліку касаційної скарги десять днів з дня вручення копії ухвали шляхом надання документа про сплату судового збору.
4. Надіслати Міністерству оборони України копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
